про повернення позовної заяви
07 липня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/9135/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., розглянувши матеріали адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Державної податкової служби України про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України про:
- визнати протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України від 31.01.2025 №470/ІПК/99-00-21-03-02;
- визнати протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України від 19.05.2025 №2728/ІПК/99-00-21-03-02.
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до вимог частини 2 статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Отже, повноваження посадових осіб діяти від імені суб'єкта владних повноважень в порядку самопредставництва підтверджуються законом, статутом, положенням, трудовим договором та за потреби посадовою інструкцію.
При цьому, інститут самопредставництва не передбачає обмежень у діях особи, яка представляє інтереси юридичної особи або суб'єкта владних повноважень в порядку самопредставництва.
Судом встановлено, що позовну заяву від імені Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" подано Кузьменко Світланою Валеріївною.
На підтвердження повноважень вказаної особи до позовної заяви долучено копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та довіреність в порядку передоручення.
Разом з тим, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо повноважень Кузьменко С.В. діяти від імені Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат".
При цьому, доказів наявності статусу адвоката та документів, що підтверджують здійснення Кузьменко С.В. повноважень представництва позивача в суді до позовної заяви не додано.
Відповідно до статті 240 ЦКУ представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто
Частиною другою статті 245 ЦКУ встановлено, що довіреність, яка видана в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, і у якій є застережене право на передоручення.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18 звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, в якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Суд наголошує, що за загальним правилом, визначеним у частині 1 статті 57 КАС України, представником юридичної особи у суді може бути або адвокат або законний представник.
Втім до позовної заяви не додано жодних доказів про те, що Кузьменко С.В. представляє інтереси позивача за довіреністю як адвокат, або ж діє в порядку самопредставництва (як особа, яка відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) вправі представляти інтереси без окремого доручення).
Суд вважає, що положення частини 2 статті 57 КАС України в даному випадку застосуванню не підлягають, оскільки дана справа виходячи із характеру спірних правовідносин, сторін та предмету доказування не є справою незначної складності в розумінні частини 6 статті 12 КАС України, в якій представником може бути фізична особа на підставі довіреності.
Відповідно до пункту 30 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення), користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.
Користувач ЄСІТС, який підтвердив свої повноваження адвоката, має можливість видати ордер на конкретну справу для отримання в автоматичному режимі доступу до документів у справі або загальний ордер (без зазначення номера справи) для представлення інтересів фізичних та юридичних осіб, які не мають власних зареєстрованих Електронних кабінетів. За наявності у користувача зареєстрованого Електронного кабінету ордер не створюється. Після отримання адвокатом доступу до конкретної справи до Автоматизованої системи документообігу суду в автоматичному режимі засобами ЄСІТС надсилається відповідне повідомлення із зазначенням інформації про справу та адвоката.
Пунктом 31 Положення встановлено, що надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.
Згідно з пунктом 32 Положення довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).
Відповідно до пункту 36 Положення після надсилання засобами Електронного суду документів (у тому числі процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо) особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду таких документів у суді або в органі та установі системи правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подано документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).
Аналіз викладених положень свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі Електронний суд, що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі Електронний суд.
Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви та апеляційної/касаційної скарги, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою Електронний суд самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.
У постанові від 30.06.2021 у справі №380/830/21 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив, що особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині 7 статті 59 КАС України та пункті 9 Положення, зі змісту яких висновується, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично.
Отже, у випадку звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти, чи дотримано учасниками справи правила створення електронного доручення, зокрема, чи було його сформовано через електронний кабінет тієї особи, від імені якої подається процесуальний документ.
Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі №300/1329/20 та від 11.11.2021 у справі №560/10261/21.
Суд встановив, що позовну заяву підписано та подано до суду через електронний кабінет Кузьменко С.А., яка містить її електронний цифровий підпис.
До позовної заяви долучено електронну довіреність у порядку передоручення від 21.12.2023, яка сформована за допомогою підсистеми «Електронний суд», та згідно з якою Лотоус Віктор Вікторович на підставі витягу з ЄДР від 18.10.2023 уповноважує в порядку передоручення Кузьменко Світлану Валеріївну представляти інтереси Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні у справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана без права передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування.
Судом встановлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у пункті «Прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо», зазначено Лотоус Віктор Вікторович (керівник).
Аналізуючи викладене суд зазначає, що в цьому випадку електронне доручення сформоване через електронний кабінет Кузьменко С.А. Тобто, електронна довіреність у порядку передоручення від 21.12.2023 сформована через електронний кабінет не тієї особи, від імені якої вона видана. Ця обставина унеможливлює прийняття судом вказаної довіреності як документу, який містить відповідний електронний цифровий підпис особи, яка в порядку передоручення уповноважує Кузьменко С.А. представляти інтереси позивача.
Отже, належних доказів на право підписання та подання позовної заяви від імені Лотоус Віктор Вікторович суду не надано.
Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постанові від 19.10.2023 у справі №300/2054/23.
Крім цього, Верховний Суд у своїй ухвалі від 15.01.2024 у справі №480/5375/22, в якій представником на підтвердження повноважень надавалася лише довіреність у порядку передоручення, сформована за допомогою системи «Електронний суд», виснував про недостатність лише довіреності у порядку передоручення на підтвердження повноважень представника та зазначив: «Натомість, жодного з документів (ордера, договору про надання правової допомоги, свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю тощо), що підтверджують повноваження Потапенко Наталії Іванівни, як адвоката представляти інтереси Товариства реалізації інженерних задач «ТРІЗ» ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) до касаційної скарги не додано, що унеможливлює визначення повноважень представника, який сформував, підписав та подав касаційну скаргу Товариства реалізації інженерних задач «ТРІЗ» ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі №480/5375/22.
Враховуючи, що до касаційної скарги не додано жодного документа, який би підтверджував волевиявлення Товариства реалізації інженерних задач «ТРІЗ» ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) на надання повноважень Потапенко Наталії Іванівни, як адвокату щодо його представництва у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду та права формування, підпису, подання процесуальних документів, які подаються до суду, та які могли б надати можливість суду перевірити обсяг наданих вказаній особі повноважень, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України».
Отже, оскільки доказів на підтвердження повноважень Кузьменко С.В. діяти від імені Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" в порядку самопредставництва або підтвердження повноважень Кузьменко С.В., як адвоката представляти інтереси товариства (зокрема, статуту, положення або трудового договору, ордеру, договору про надання правової допомоги, свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю тощо), до позовної заяви не додано, то суд дійшов висновку, що подана позовна заява підлягає поверненню.
Пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Додатково суд звертає увагу на те, що в силу положень частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені на здійснення представництва належним чином, не є порушенням права на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду у належному (встановленому законом) порядку.
Таким чином позивач вправі повторно звернутися до суду з відповідним позовом або в порядку самопредставництва або через свого представника (адвоката), надавши належні докази на підтвердження повноважень на таке представництво.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Повернути позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Державної податкової служби України про зобов'язання вчинити певні дії позивачеві.
Копію ухвали направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва