07 липня 2025 рокусправа № 380/1625/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження буз повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ТІЗ-КАРБОГАЗ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Приватне підприємство «ТІЗ-КАРБОГАЗ» (далі - позивач, ПП «ТІЗ-КАРБОГАЗ») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 24.10.2024 № 45688/13-01-07-10, яким нараховано позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 643524,43 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковий орган при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не врахував існування двох чинних постанов НБУ, які по-різному регулюють питання граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів під час розрахунку пені і застосував положення постанови НБУ від 24.02.2022 № 18, якою встановлено несприятливі умови для позивача (180 днів). Також вказав, що під час дії воєнного стану для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи до 01.08.2023 року. Звернув увагу на відсутність вини позивача як основного елементу валютного правопорушення. Крім того вказав, що відповідачем до періоду прострочення днів включено день, коли товар фактично було поставлено, що суперечить висновку Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеному Постанові від 24.05.2019 у справі № 819/19/17.
Ухвалою суду від 29.01.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 30.01.2025 виправлено допущену в ухвалі від 29.01.2025 описку.
Ухвалою суду від 20.05.2025 витребувано додаткові докази у справі.
Ухвалою суду від 26.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи № 380/1625/25 в порядку загального позовного провадження.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. № 10935 від 11.02.2025), у якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Вказав, що оскільки позивачем порушено граничні строки розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, встановленого статтею 13 Закону України № 2473-VIII які становлять 180 днів, відповідачем нараховано пеню відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції». Позивач не надав відповідачу під час перевірки доказів ввезення товару на територію України в межах 180 днів. Щодо розповсюдження приписів підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (набрав чинності з 07.03.2022) щодо зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, на граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, Верховний Суд дійшов висновку, що положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль дотримання якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду.
Позивач надав суду відповідь на відзив (вх. № 12867 від 17.02.2025), в якому вказав, що відбувалася несвоєчасна поставка товарів по контрактах у зв'язку із виробничими проблемами постачальників, яка зумовлена всесвітньою коронавірусною пандемією, отже відсутня вина позивача як основний елемент валютного правопорушення. Звернув увагу суду на те, що відповідачем не спростовано твердження позивача про те, що з урахуванням практики Верховного Суду (постанови від 24.05.2019 у справі № 819/19/17, від 07.03.2023 у справі № 804/858/16) день фактичної поставки імпортного товару, коли відбувся фактичний перетин імпортованим товаром митного кордону України, не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені. Просив позов задовольнити.
Суд, дослідив письмові докази, наявні у матеріалах справи, та встановив таке.
Головним управлінням ДПС у Львівській області на підставі наказу від 10.09.2024 № 4805-ПП «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та направлення на перевірку від 11.09.2024 № 9791, згідно із пп. 191.1.4 п. 191.1 ст. 191, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями), проведено документальну позапланову перевірку ПП «Тіз-Карбогаз» (ЄДРПОУ 33957741) з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортних зовнішньоекономічних контрактах від 27.03.2023 № INX/TIZ 2023/1, укладеному з INOXCVA EUROPE B.V., дати здійснення авансових платежів - 18.05.2023 (сума незавершеної операції 40800,00 євро), 09.08.2023 (сума незавершеної операції 10000,00 євро), 10.08.2023 (сума незавершеної операції 10000,00 євро); від 05.09.2023 № 05092023, укладеному з SBFM MAKINE SAN.TIC.VE LTD. STI., дати здійснення авансових платежів - 14.09.2023 (сума незавершеної операції 108000,00 дол. США), 15.09.2023 (сума незавершеної операції 30000,00 дол. США), згідно отриманих інформацій Національного банку України про виявлені агентами валютного нагляду (АТ АКБ "ЛЬВІВ", МФО 325268) факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.12.2023, 01.03.2024 та 01.04.2024, яка надається згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7.
За наслідками перевірки складено Акт від 24.09.2024 року № 39523/13-01-07-10/33957741 у якому вказано про встановлені порушення позивачем частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», в результаті чого допущено порушення законодавчо встановленого строку розрахунків по імпортних операціях за зовнішньоекономічними контрактами: від 27.03.2023 № INX/TIZ 2023/1, укладеним з INOXCVA EUROPE B.V. (Нідерланди), дати здійснення авансових платежів - 18.05.2023 (сума незавершеної операції 40800,00 євро), 09.08.2023 (сума незавершеної операції 10000,00 євро), 10.08.2023 (сума незавершеної операції 10000,00 євро); від 05.09.2023 № 05092023, укладеним з SBFM MAKINE SAN.TIC.VE LTD.STI. (Туреччина), дати закінчення авансових платежів - 14.09.2023 (сума незавершеної операції 10800,00 дол. США). 15.09.2023 (сума незавершеної операції 30000,00 дол США) відповідно до отриманих інформацій Національного банку України про виявлені агентом валютного нагляду (АТ АКБ «Львів», МФО 325268) факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.12.2023, 01.03.2024 та 01.04.2024 надіслану листами ДПС України від 04.01.2024 № 208/7/99-00-07-05-01-07 від 02.04.2024, № 9520/7/99-00-07-05-02-07 та від 15.05.2024 № 14210/7/99-00-077-05-02-07.
Висновки акту перевірки обґрунтовані таким.
1. По Контракту від 27.03.2023 № INX/TIZ 2023/1, укладеним з INOXCVA EUROPE B.V. (Нідерланди): Авансовий платіж від 18.05.2023 в сумі 40800.00 євро закрито імпортною поставкою згідно з митною декларацією від 22.02.2024 № 24UA209170015296U9 на загальну суму 68000,00 євро в повному обсязі, однак з порушенням граничних строків розрахунків. Кількість днів прострочки - 101 день.
Авансовий платіж від 09.08.2023 в сумі 10000.00 євро закрито імпортною поставкою згідно з митною декларацією від 22.02.2024 № 24UA209170015296U9 на загальну суму 68000,00 євро в повному обсязі, однак з порушенням граничних строків розрахунків. Кількість днів прострочки - 18 днів.
Авансовий платіж від 10.08.2023 в сумі 10000.00 євро закрито імпортною поставкою згідно з митною декларацією від 22.02.2024 № 24UA209170015296U9 на загальну суму 68000,00 євро в повному обсязі, однак з порушенням граничних строків розрахунків. Кількість днів прострочки - 17 днів.
2. По Контракту від 05.09.2023 № 05092023, укладеним з SBFM MAKINE SAN.TIC. VE LTD. STI. (Туреччина): Авансовий платіж від 14.09.2023 в сумі 108000,00 доларів США закрито імпортною поставкою згідно з митною декларацією від 19.03.2024 № 24UA209170022563U0 на загальну суму 145400,00 дол. США в повному обсязі, однак з порушенням граничних строків розрахунків. Кількість днів прострочки - 8 днів; імпортною поставкою згідно з митною декларацією 19.03.2024 № 24UA209170022563U0 на загальну суму 145400,00 дол. США в повному обсязі, однак з порушенням граничних строків розрахунків. Кількість днів прострочки - 7 днів.
Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 643524,43 грн.
Вирішуючи спір, суд керується таким.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.
Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
При цьому, правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції».
За визначенням понять, наведених у ст. 1 Закону України «Про валюту і валютні операції», валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов'язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов'язаних з цим зобов'язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей.
Цією ж нормою вказаного Закону визначено, що валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.
Водночас, стаття 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» серед іншого, визначає, що резидентом є юридична особа та інший суб'єкт господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
При цьому, приписами ст. 4 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов'язань за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.
Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених Законом України «Про валюту і валютні операції».
Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України «Про валюту і валютні операції» резиденти мають право придбавати валютні цінності за кордоном, здійснювати їх транскордонне переміщення та (або) транскордонний переказ з урахуванням обмежень, визначених цим Законом.
За змістом ч. 5 ст. 11 Закону України «Про валюту і валютні операції», Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами, а відповідно до ч. 1 ст. 13 вказаного закону, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Положеннями ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено що, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
При цьому, положеннями ст. 44 Закону України «Про Національний банк України» визначено, що Національний банк України діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства, і до компетенції Національного банку України у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.
Відповідно до п. 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 5 від 02.01.2019, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Однак відповідно до п. 14-2 постанови Національного банку України від 24.02.2022 року № 18 визначено, що на період запровадження воєнного стану граничні строки за операціями з експорту та імпорту товарів становить 180 календарних днів та застосовується до операцій здійснених з 05.04.2022 року.
Отже, 180-денний строк застосовується до операцій резидентів з експорту та імпорту товарів починаючи з 05.04.2022 року.
Тож, якщо операція відбулася до 05.04.2022 року, то для закриття такої операції діє строк 365 календарних днів, а для операцій, які почалися з 05.04.2022 року діє строк 180 днів.
Позивач уклав два зовнішньоекономічних договори після 05.04.2022 року, а тому не міг не передбачити застосування до зовнішньоекономічних операцій граничних строків за операціями з експорту та імпорту товарів 180 календарних днів та застосовується до операцій здійснених з 05.04.2022 року, а тому такі доводи позивача суд відхиляє.
Щодо доводів позивача про розповсюдження приписів підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (набрав чинності з 07.03.2022) щодо зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, на граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, суд зазначає таке.
Справді, у зв'язку з введенням в дію Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 року № 2118-IX (набрав чинності 07.03.2022), відповідно до якого Підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнили пунктом 69.9 такого змісту: «Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».
У подальшому, Законом України від 12.05.2022 року №2260-IX (набрав чинності 27.05.2022) внесені зміни до п. 69.9. Підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, згідно якого визначено: «Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, окрім: - дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків; - строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені; - строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок».
Після цього, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30 червня 2023 року № 3219-IX в абзаці першому підпункту 69.9 слово «Для» замінити словами і цифрами «Тимчасово, до 1 серпня 2023 року».
Законом України N 2118-IX від 03.03.2022 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 69.
Відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Проте, питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно Законом України "Про валюту і валютні операції". Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону (стаття 3).
Відповідних змін до Закону України "Про валюту і валютні операції" в частині зупинення перебігу строків не вносилось.
Не зупинялись відповідні строки і нормативними документами Національного банку України, який відповідно до частини першої статті 13 Закону N 2473-VIII встановлює граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Навпаки, пунктом 14-2 Постанови Національного банку України від 24.02.2022 N 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (в редакції Постанови від 4 квітня 2022 року N 68) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів здійснених з 05 квітня 2022 року зменшено з 365 днів до 90 календарних днів. В подальшому граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів здійснених з 05 квітня 2022 року згідно Постанови Національного банку України від 07.06.2022 N 113 становили 120 днів, а згідно Постанови Національного банку України від 07.07.2022 N 142 - 180 днів.
В даному випадку необхідно також зауважити, що вказані акти Національного банку України (постанови), якими визначено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, мають силу закону. Це так звана "делегована правотворчість", коли підзаконний акт стає на один щабель із законом, оскільки його видано з дозволу й прямої вказівки Закону та він регулює спеціальну сферу відносин, не підмінюючи закон. Зокрема частиною першої статті 13 "Про валюту і валютні операції" встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
З огляду на специфічність спірних правовідносин (строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів), які врегульовано окремим спеціальним нормативно - правовим актом - Законом України "Про валюту і валютні операції", та врегульовують конкретну визначену його предметом групу правовідносин, відмінну від податкових правовідносин, положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Закон України "Про валюту і валютні операції" є спеціальним законом, який регулює, не сферу справляння податків і зборів, а сферу здійснення валютних операцій, валютного контролю та валютного нагляду, отже питання строків та відповідальності за їх порушення врегульовано саме зазначеним Законом, зміна положень якого здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. При цьому якщо положення інших законів суперечать положенням Закону "Про валюту і валютні операції", застосовуються положення саме Закону "Про валюту і валютні операції".
Тобто про зупинення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів мали бути внесені відповідні зміни до Закону України "Про валюту і валютні операції", чого законодавцем зроблено не було.
Отже, підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та Закон України "Про валюту і валютні операції", зокрема стаття 13, не є конкуруючими нормами, і те що підпункт 69.9 пункту 69 прийнятий пізніше у часі (03.03.2022) не є підставою для його застосування до спірних правовідносин.
Виходячи з наведеного, положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду.
Аналогічне правозастосування наведених норм викладено Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі № 240/25642/22, який враховано судом.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Положеннями ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Відповідно до вимог статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» № 671/97-ВР від 02.12.1997 торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
З викладеного слідує, що нарахування пені відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону зупиняється у разі якщо виконання договору (контракту) зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин.
Позивачем не надано доказів виникнення форс-мажорних обставин, а тому підстав для зупинення перебігу строків розрахунків у даному випадку немає.
Окрім того, відповідно до п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з положеннями п. п. 112.1, 112.2, 112.7 ст. 112 Податкового кодексу України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.
Позивач не надав суду належних та допустимих доказів вжиття всіх належних від нього заходів щодо прискорення поставки товарів за зовнішньоекономічними договорами.
Щодо доводів позивача про те, що день фактичної поставки товару не включається до періоду, за який може стягуватися пеня суд зазначає таке.
Оскарженим податковим повідомленням-рішення застосовано пеню у розмірі 643524,43 грн. (477120,65 грн + 22075,04 грн + 20591,10 грн + 99487,44 грн + 24250,21 грн).
Так, зокрема, пеню у сумі 477120,65 грн податковий орган нарахував за платіжною інструкцією від 18.05.2023 на суму 40800,00 євро (1574655,60 грн). За цією операцією податковий орган визначив граничний термін надходження товарів 13.11.2023.
Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що має місце прострочення надходження товару на 101 день та нарахував пеню за період з 14.11.2023 по 22.02.2024 (0,3% за день). Тобто, кількість днів прострочення обраховано, виходячи з того, що день, коли відбулось надходження товару, тобто 22.02.2024 є днем прострочення.
Суму пені у розмірі 22075,04 грн податковий орган рахував за платіжною інструкцією від 09.08.2023 № 273 на суму 10000 євро (408797,00 грн). За цією операцією податковий орган визначив граничний термін надходження товарів 04.02.2024.
Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що має місце прострочення надходження товару на 18 днів та нарахував пеню за період з 05.02.2024 по 22.02.2024 (0,3% за день). Тобто, кількість днів прострочення обраховано, виходячи з того, що день, коли відбулось надходження товару, тобто 22.02.2024 є днем прострочення.
Суму пені у розмірі 220591,10 грн податковий орган рахував за платіжною інструкцією від 10.08.2023 № 274 на суму 10000 євро (403747,00 грн). За цією операцією податковий орган визначив граничний термін надходження товарів 05.02.2024.
Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що має місце прострочення надходження товару на 17 днів та нарахував пеню за період з 06.02.2024 по 22.02.2024 (0,3% за день). Тобто, кількість днів прострочення обраховано, виходячи з того, що день, коли відбулось надходження товару, тобто 22.02.2024, є днем прострочення.
Суму пені у розмірі 99487,44 грн податковий орган рахував за платіжною інструкцією від 14.09.2023 № 298 на суму 108000 євро (4145310,00 грн). За цією операцією податковий орган визначив граничний термін надходження товарів 11.03.2024.
Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що має місце прострочення надходження товару на 8 днів та нарахував пеню за період з 12.03.2024 по 19.03.2024 (0,3% за день). Тобто, кількість днів прострочення обраховано, виходячи з того, що день, коли відбулось надходження товару, тобто 19.03.2024 є днем прострочення.
Суму пені у розмірі 24250,21 грн податковий орган рахував за платіжною інструкцією від 15.09.2023 № 273 на суму 30000 євро (1154772,00 грн). За цією операцією податковий орган визначив граничний термін надходження товарів 12.03.2024.
Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що має місце прострочення надходження товару на 7 днів та нарахував пеню за період з 13.03.2024 по 19.03.2024 (0,3% за день). Тобто, кількість днів прострочення обраховано, виходячи з того, що день, коли відбулось надходження товару, тобто 19.03.2024 є днем прострочення.
Проте, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини другої статті 251 Цивільного кодексу України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 252 Цивільного кодексу України).
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно із частиною першою статті 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
Відтак, пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення виконання зобов'язання.
З системного аналізу правових норм слідує, що день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені.
У той же час контролюючим органом донараховано пеню за день, в який відбулася поставка товару, що суперечить нормам чинного законодавства.
Таким чином, момент вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статті 13 Закону України "Про валюту та валютні операції" є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.
Аналогічні правова позиція викладені у постанові Верховного Суду від 07.03.2023 у справі № 804/858/16, яка в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.
Отже, за вказаними операціями визначені податковим органом дати надходження товарів, а саме 22.02.2024 та 19.03.2024 не повинні включатись до обрахунку пені, як дні прострочення.
При цьому дата поставки товару 22.02.2024 та 19.03.2024 за митними деклараціями підтверджена листами Львівської митниці (вх. № 10937 від 18.06.2025)
Обраховуючи розмір пені, який помилково нарахований контролюючим органом (день поставки товару - 22.02.2024 та 19.03.2024), суд виходив з розрахунку пені, який є додатком до спірного податкового повідомлення-рішення.
За платіжною інструкцією від 18.05.2023 на суму 40800,00 євро, один день прострочення виходячи з розміру санкції (0,3%) становить 4723,97 грн; за платіжною інструкцією від 09.08.2023 № 273 на суму 10000 євро, один день прострочення складає 1226,39 грн; за платіжною інструкцією від 10.08.2023 № 274 на суму 10000 євро, один день прострочення складає 1211,24 грн; за платіжною інструкцією від 14.09.2023 № 298 на суму 108000 євро, один день прострочення складає 12435,93 грн; за платіжною інструкцією від 15.09.2023 № 273 на суму 30000 євро, один день прострочення складає 3464,31 грн.
Виходячи з наведених розрахунків, контролюючим органом помилково нараховано позивачу пеню за день здійснення поставки товару, яка складає 23061,84 грн. Тому в цій частині податкове повідомлення є необґрунтованим і таким що слід визнати протиправним і скасувати.
Щодо доводів позивача про відсутність його вини як основного елемента валютного правопорушення суд зазначає таке.
Як вказав позивач, він належно виконав свої грошові зобов'язання по контракту від 27.03.2023 № INX/TIZ 2023/1, укладеним з INOXCVA EUROPE B.V., та очікував поставку товару в строки, які встановлені Розділом 4 згаданого контракту, а саме перший контейнер - до 30 червня 2023 року, а другий контейнер - до 31 грудня 2023 року. Однак, Компанія INOXCVA EUROPE B.V. не змогла забезпечити поставку контейнерів у строки, встановлені Контрактом від 27.03.2023 № INX/TIZ 2023/1. Несвоєчасне виконання Компанією INOXCVA EUROPE B.V. своїх зобов'язань, визначених Розділом 4 Контракту від 27.03.2023 № INX/TIZ 2023/1, зумовлене високим виробничим завантаженням та складною логістичною проблемою (товар виготовляється та доставляється з Індії до Нідерландів - шлях доставки перевищує 7000 км.), що підтверджується листом-повідомленням від 29.06.2023 року, який надійшов від Компанія INOXCVA EUROPE B.V.
Наголосив, що високе виробниче завантаження логічно пояснюється тим, що товар виготовлявся в Індії під час пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 (під впливом форс-мажорної обставини). Так, загальновідомим є той факт, що Індія відноситься до тих країн, які зазнали найбільшого негативного впливу від коронавірусної хвороби COVID-19 свого боку суттєво знизило виробничий потенціал країни.
Також вказав, що позивач належно виконав свої грошові зобов'язання по контракту від 05.09.2023 року № 05092023, укладеним з SBFM MAKINE SAN.TIC. VE LTD. STI., та очікував поставку товару в строки, які встановлені Розділом 2 згаданого контракту, а саме протягом п'яти місяців з дати отримання авансового платежу товар мав бути доставлений на митну територію України (пп. 2-3 Розділу 2 Контракту від 05.09.2023 № 05092023 року). Однак, Компанія SBFM MAKINE SAN.TIC. VE LTD. STI. не змогла забезпечити поставку товару у строки, встановлені Контрактом від 05.09.2023 № 05092023. Несвоєчасне виконання Компанією SBFM MAKINE SAN.TIC. VE LTD. STI. своїх зобов'язань, визначених Розділом 2 Контракту від № 05092023 року, 05.09.2023 зумовлене високою завантаженістю підприємства, що підтверджується листом-повідомленням від 15.01.2024 року, який надійшов від SBFM MAKINE SAN.TIC. VE LTD. STI.
Вважає, що в діях Позивача відсутній такий обов'язковий елемент суб'єктивної сторони валютного правопорушення, як вина. Отже, оскільки в діях ПП «ТІЗ-КАРБОГАЗ» відсутній склад валютного правопорушення, то, враховуючи практику Верховного Суду, викладену у постанові від 10.04.2020 у справі № 640/4563/19 оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним і таким що слід скасувати.
Суд критично оцінює такі доводи, оскільки частиною 7 статті 13 Закону № 2473-VIII визначено, що у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
ПП "ТІЗ - КАРБОГАЗ" до перевірки не представлено позовної заяви до суду та ухвали про відкриття провадження про стягнення заборгованості по імпортному контракту від 27.03.2023 № INX/TIZ, укладеному INOXCVA EUROPE B.V. (Нідерланди) та не представлено довідки підтвердження форс-мажорних обставин.
Таким чином, за результатами перевірки інформації Національного банку України про виявлені агентами валютного нагляду (АТ АКБ "ЛЬВІВ" МФО 325268) факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.12.2023 та 01.03.2024, яка надається згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7, надіслану листами ДПС України від 04.01.2024 № 208/7/99-00-07-05-01-07 від 02.04.2024 № 9520/7/99-00-07-05-02-07, по імпортному зовнішньоекономічному контракту від 27.03.2023 № INX/TIZ 2023/1, укладеному з INOXCVA EUROPE B.V., дати здійснення авансових платежів - 18.05.2023 (сума незавершеної операції 40800,00 євро), 09.08.2023 (сума незавершеної операції 10000,00 євро), 10.08.2023 (сума незавершеної операції 10000,00 євро), встановлено порушення частини 3 статті 13 Закону № 2473-VIII в частині несвоєчасного надходження товару по імпортному контракту.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону № 2473-VІІІ порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Крім того, виходячи зі змісту контракту від 27.03.2023 № INX/TIZ 2023/1 та договору від 05.09.2023 № 05092023, такими визначено настання форс-мажорних обставин та відповідальність сторін за порушення строків поставки товару.
Враховуючи наведене, суд відхиляє такі доводи позивача.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області форми «С» від 24.10.2024 № 45688/13-01-07-10 визнанню протиправним та скасуванню в частині застосованої штрафної санкції в розмірі 23061,84 грн.
Згідно з частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов задоволено частково, а позивачем сплачено за подання цього позову судовий збір у розмірі 9652,87 грн, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 289,59 грн.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області форми «С» від 24.10.2024 № 45688/13-01-07-10 в частині застосування штрафу у розмірі 23061,84 грн.
3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.
4. Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «ТІЗ-КАРБОГАЗ» судовий збір у розмірі 289 (двісті вісімдесят дев'ять) грн 59 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Приватне підприємство «ТІЗ-КАРБОГАЗ» (79019 м. Львів вул. В. Липинського 29/45; код ЄДРПОУ 33957741).
Відповідач: Головне управління ДПС у Львівській області (79026 м. Львів вулю Стрийська 35; код ЄДРПОУ ВП 43968090).
Суддя Р.П. Качур