ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"07" липня 2025 р. Справа № 344/8688/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до КНП МСР «Матієвецький ЦПМСД», ІНФОРМАЦІЯ_1 , Матеївецької сільської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до КНП МСР «Матієвецький ЦПМСД», ІНФОРМАЦІЯ_1 , Матеївецької сільської ради, в якому просить:
- скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про взяття ОСОБА_1 на облік і внесення до реєстру "Оберіг" від 27.03.2025;
- визнати незаконним примусове переміщення ОСОБА_1 на навчання до м.Рівне 15.05.2025;
- зобов'язати Міністерство оборони України: провести перевірку діяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо незаконного взяття ОСОБА_1 на облік, внесення до "Оберіг" і примусового переміщення;
- притягнути винних посадових осіб РТЦК до відповідальності, за можливі кримінальні правопорушення (ст.358,361,182,364 КК України);
- зобов'язати Міністерство охорони здоров'я: провести перевірку діяльності директора КНП ОСОБА_2 , голови громади ОСОБА_3 та заступника Багайлюка В.Я. щодо зазначених порушень; притягнути їх до відповідальності, зокрема розглянути питання про звільнення директора з посади (ст.147 КЗпП України) та дисциплінарну відповідальність посадовців громади;
- забезпечити бронювання позивача через іншого уповноваженого представника КНП;
- стягнути з відповідачів моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.
Пунктами 3, 5, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує чи:
-відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- позов подано строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
-немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За змістом пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві, зазначаються:
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а в разі подання позову до декількох відповідачів- зміст позовних вимог щодо кожного із відповідачів.
Із змісту позовної заяви суддею встановлено, що позивачем у прохальній частині звернено позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерства оборони України, Міністерства охорони здоров'я, однак в якості відповідачів він визначає, зокрема КНП МСР «Матієвецький ЦПМСД», Матеївецьку сільську раду.
Відтак, з наведеного встановлено невідповідність змісту позовних вимог до суб'єктного складу осіб, які мають відповідати за цим позовом (відповідачі).
Згідно з п.9 ч.1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до п.п. 2, 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, зокрема зазначаються:
- повне найменування (для юридичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суддя звертає увагу, що зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання їх викладу мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, для усунення недоліків позивач повинен викласти зміст позовних вимог та обставини в обґрунтування позовних вимог із наданням належних доказів наявності порушеного права з боку визначених відповідачів та/або уточнити коло відповідачів.
Також слід зауважити, що частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктами 1, 2, 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Частиною 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів
Суддя зазначає, що на розгляд до адміністративного суду може бути переданий спір, який виник між конкретними суб'єктами відносно їх прав та обов'язків, в конкретних правових відносинах, в яких один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою інших суб'єктів.
Відповідно до частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень (аналогічний висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17).
Суд зазначає, що питання про притягнення посадових осіб РТЦК до кримінальної відповідальності, не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки даний спір підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства та виключно за результатами повного та неупередженого розслідування.
Окрім того, зі змісту позовної заяви слідує, що предметом оскарження за даним позовом є, зокрема, визнання незаконним примусового переміщення на навчання до м. Рівного 15 травня 2025 року, однак не визначено відповідача, яким здійснено вказане примусове переміщення на навчання.
Також позивач у прохальній частині просить суд, зокрема зобов'язати Міністерство охорони здоров'я провести перевірку діяльності директора КНП Перхач О.В., голови громади Веселовського Л.М. та заступника Багайлюка В.Я. щодо зазначених порушень.
Втім, зі змісту вказаної позовної вимоги неможливо виокремити чіткі порушення, щодо яких необхідно провести перевірку, внаслідок чого позивачу слід уточнити зміст заявлених позовних вимог.
Згідно із частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не долучено до позовної заяви належних доказів про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно із статями 1 та 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", який вступив в дію з 01.01.2025, встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн.
Згідно із підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, а саме 1211,20 грн, майнового характеру, який подано: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Зважаючи на предмет спору, суд зазначає, що позивачем звернено 5 вимог немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, за яку позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 5813,76 грн (6056грн+1211,20 грн=7267,20*0,8=5813,76 грн).
За таких обставин, позивачу необхідно додати документ про сплату судового збору у сумі 5813,76 грн за подання до суду цієї позовної заяви.
Крім того, відповідно до пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві, поряд з іншим, зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Вивчивши зміст позовної заяви та долучені до неї документи, суддя зазначає про відсутність власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, свідченням чого є недотримання позивачем частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин суд доходить висновку, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 94, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до КНП МСР «Матієвецький ЦПМСД», ІНФОРМАЦІЯ_1 , Матеївецької сільської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій- залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних у ній недоліків, шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:
- уточненої позовної заяви та її копій відповідно до кількості учасників справи, в якій визначити належного відповідача, а у разі заявлення вимог до кількох відповідачів, обґрунтувати вимоги щодо кожного з них або уточнити позовні вимоги відповідно до норм, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України;
- власного письмового підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- уточненого змісту заявлених позовних вимог в частині позовної вимоги щодо зобов'язання Міністерства охорони здоров'я провести перевірку діяльності директора КНП ОСОБА_2 , голови громади Веселовського Л.М. та заступника Багайлюка В.Я. щодо зазначених порушень;
- квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору в розмірі 5813,76 грн. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Гомельчук С.В.