Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
07 липня 2025 року Справа №200/4765/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (Військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) через свого представника, адвоката Єрьоміну Вікторію Анатоліївну, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону (Військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , зареєстроване місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ), яка виразилась у не нарахуванні та не виплаті позивачу за період з 11 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військову частину НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити позивачу за період з 11 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ), яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 11 березня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військову частину НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 11 березня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: […] позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); […].
Разом із позовними вимогами позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Вирішуючи питання щодо дотримання/не дотримання позивачем при зверненні до суду із даним позовом строку, установленого законом, суддя виходить з наступного.
Згідно зі ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 3 даної статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 наведеної статті для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Разом із цим в КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (в т.ч. грошового забезпечення) у разі порушення працедавцем законодавства про оплату праці.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Відповідно до абз. 1 ст. 3 Кодексу законів України про працю (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Частиною 2 ст. 233 КЗпП України в редакції, чинній до 19 липня 2022 року, було встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Офіційне тлумачення положень вказаної норми надав Конституційний Суд України в рішеннях від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 та № 9-рп/2013, де вказав, що в аспекті конституційного звернення, положення ч. 2 ст. 233 КЗпП України у системному зв'язку з положеннями ст.ст. 1, 12 Закону України “Про оплату праці» необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, […].
За висновком Верховного Суду, поняття «грошове забезпечення», «заробітна плата», які використано у чинному законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір охоплюється застосованим у ч. 2 ст. 233 КЗпП України визначенням “законодавство про оплату праці».
Подібну правову позицію Верховний Суд висловлював, зокрема, у постановах від 8 червня 2023 року у справі № 240/15540/20, від 3 серпня 2023 року у справі № 280/6779/22.
У постановах від 30 травня 2024 року у справі № 280/6009/23, від 30 січня 2025 року у справі № 640/18806/22, а також від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 Верховний Суд зазначив, що заявлення до суду позовних вимог стосовно стягнення заробітної плати/грошового забезпечення (в тому числі окремих складових), на яку працівник мав право станом на 19 липня 2022 року, не обмежується будь-яким строком звернення.
Таким чином, право позивача на звернення до адміністративного суду з приводу нарахування та виплати всіх складових заробітної плати (грошового забезпечення, в тому числі індексації цього грошового забезпечення) за періоди до 19 липня 2022 року не було обмежено будь-яким строком.
Позовна заява підсудна Донецькому окружному адміністративному суду, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; відповідає вимогам ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; позов належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Разом із позовними вимогами позивачем заявлено клопотання про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з приписами ст.ст. 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 ст. 12 КАС України визначені справи, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження), і до вказаного переліку дана справи не належить.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи наведене, беручи до уваги, що станом на час вирішення питання про відкриття провадження у справі відсутні клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні, ця справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а клопотання позивача підлягає задоволенню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову.
Керуючись ст.ст. 9, 12, 77, 122, 123, 171, 242, 248, 256-258, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (Військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії та відкрити провадження у справі.
2. Клопотання позивача про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні - задовольнити.
3. Визначити, що позивачем не пропущений строк звернення до суду із даним позовом.
4. Призначити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
5. Справа буде розглядатись одноособовим складом суду.
6. Запропонувати відповідачу надати суду протягом п'ятнадцяти днів після отримання даної ухвали відзив на позовну заяву та докази на підтвердження зазначеного у відзиві.
7. Зобов'язати відповідача надати суду протягом п'ятнадцяти днів після отримання даної ухвали:
- копію документа щодо статусу НОМЕР_1 прикордонного загону (Військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України (копію свідоцтва про реєстрацію або виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або інший документ);
- належним чином засвідчені копії наказів (або витяги з них) про проходження позивачем військової служби у НОМЕР_1 прикордонному загоні (Військовій частині НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України (в тому числі наказів про зарахування позивача до списків особового складу та на всі види забезпечення військової частини та виключення зі списків військової частини);
- грошові атестати позивача за 2016 - 2018 роки (або довідки про її грошове забезпечення із наведенням окремих складових грошового забезпечення, які були нараховані та фактично виплачені позивачу за період військової служби з 11 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року);
- докази на підтвердження надання позивачу документа/документів щодо розміру та складових нарахованого та виплаченого за спірний період грошового забезпечення.
8. Запропонувати позивачу у п'ятиденний строк з дня отримання відзивів на позовну заяву подати до суду відповідь на відзиви разом із доказами на підтвердження направлення відповіді на відзив і доданих до неї документів відповідачам.
9. Запропонувати відповідачу у п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь разом із доказами на підтвердження направлення заперечень і доданих до нього документів позивачу.
10. Роз'яснити відповідачу, що не подання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, а неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин, залежно від того, яке ці докази мають значення, - може матиме своїм наслідком визнання судом обставини, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмову у її визнанні.
11. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
12. Роз'яснити учасникам справи, що сторони мають процесуальні права та обов'язки, визначені у ст.ст. 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
13. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки://www.reyestr.court.gov.ua/).
14. Роз'яснити сторонам, що веб-адресою в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, є: https://court.gov.ua/sud0570/.
Суддя Н.П. Волгіна