07 липня 2025 рокуСправа №160/10455/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії комунального некомерційного підприємства Конотопської міської ради «Конотопська центральна районна лікарня ім. академіка Михайла Давидова», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Центральна військова-лікарська комісія Збройних Сил України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,-
10.04.2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військово-лікарської комісії комунального некомерційного підприємства Конотопської міської ради «Конотопська центральна районна лікарня ім. академіка Михайла Давидова» (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії комунального некомерційного підприємства Конотопської міської ради «Конотопська центральна районна лікарня ім. академика М.Давидова» про ступінь придатності військовослужбовця ОСОБА_1 до військової служби, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії №595 від 31.05.2024 року;
- зобов'язати військово-лікарську комісію комунального некомерційного підприємства Конотопської міської ради «Конотопська центральна районна лікарня ім. академика М. Давидова» повторно провести медичний огляд військовослужбовця ОСОБА_1 та прийняти постанову про ступінь придатності його до військової служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова військово-лікарської комісії комунального некомерційного підприємства Конотопської міської ради «Конотопська центральна районна лікарня ім. академика М.Давидова» про ступінь придатності військовослужбовця ОСОБА_1 до військової служби, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії №595 від 31.05.2024 року прийнята з порушенням Положення № 402 від 14.08.2008 року, адже не відображає реальний стан здоров'я та придатності до військової служби. Позивач подав скаргу на вищевказану постанову до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України у відповідності до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 р. Однак, листом №598 від 09.12.2024 року Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України ОСОБА_1 повідомлено про те, що скарга не підлягає розгляду з огляду на те, що пропущено термін звернення зі скаргою до ЦВЛК ЗСУ на постанову; не надано доказів щодо звернення до ВЛК вищого рівня (12 регіональної ВЛК); не зазначено підстав для оскарження безпосередньо до ЦВЛК ЗСУ; у випадку погіршення стану здоров'я запропоновано звернутись за направленням на ВЛК до командування військової частини. Також позивач вказує, що в довідці № 595 від 31.05.2024 року не в повній мірі зазначені захворювання ОСОБА_1 та по ним не встановлено ступінь придатності до військової служби відповідно до цих захворювань, а саме: хронічне обструктивне захворювання легень, кл.групи В, GOLD 2, загострення. ЛН 1 по обструктивному типу. Гіпертонічна хвороба І, ст.. К p.2. Хронічний холецистит. Поліпоз жовчного міхура. Ангіопатія сітківки обох очей. Спондильоз. На що взагалі ЦВЛК не звернуло увагу. Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у військовослужбовця та ступеня його придатності до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК. Однак, ВЛК, всупереч вимогам пунктів 1.2, 1.4, 20.3, 20.4 Положення №402, не визначила відповідність цих діагнозів статтям Розкладу хвороб та не прийняла постанову про ступінь придатності позивача до військової служби у зв'язку з цими захворюваннями. У довідці ВЛК №595 від 31.05.2024 року відсутнє будь-яке рішення щодо ступеня придатності позивача до військової служби у зв'язку з цими захворюваннями. Відповідач порушив процедури оформлення результатів медичного огляду в частині визначення ступеня придатності військовослужбовця до військової служби. Вказане зумовило звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 поновлено строк звернення до суду з цим позовом, відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 27.05.2025 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Центральну військову-лікарську комісію Збройних Сил України (далі - третя особа).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також встановлено третій особі п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання пояснень на позовну заяву.
Копія ухвали від 30.04.2025 року отримана відповідачем в системі «Електронний суд» 01.05.2025, що підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою про доставку електронного листа.
Копія ухвали від 30.04.2025 року отримана третьою особою в системі «Електронний суд» 01.05.2025, що підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
Суд вважає відповідача та третю особу належним чином повідомленими про можливість подання відзиву та пояснень на позовну заяву у зазначені строки та належним чином повідомленими про судовий розгляд справи.
Відповідачем, на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надіслано до суду відзиву на адміністративний позов та не повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.
Згідно із ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Третьою особою, на виконання ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, не надіслано до суду пояснень на позовну заяву та не повідомлено про поважність причин ненадання таких пояснень.
04.07.2025 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду справи на 30 днів.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року "Про загальну мобілізацію", 27.08.2022 року призваний на військову службу та проходить її у складі військової частини НОМЕР_1 .
31 травня 2024 року позивач пройшов військово-лікарську комісію в комунальному некомерційному підприємстві Конотопської міської ради «Конотопська центральна районна лікарня ім.академика М.Давидова» та отримав постанову військово-лікарської комісії, яка оформлена довідкою від 31 травня 2024 року за № 595.
Відповідно до постанови, оформленою довідкою № 595 військово-лікарської комісії від 31 травня 2024 року було поставлено діагноз: Хронічне обструктивне захворювання легень, стадія нестійкої ремісії. ЛН І (один). ГЕРХ. Хронічний рефлюкс гастрит, стадія нестійкої ремісії. Ерозивний рефлюкс-езофагіт. Недостатність кардії І (один). Виразкова хвороба 12 палої кишки в стадії нестійкої ремісії. Рубцева деформація цибулини 12 палої кишки. Хронічний панкреатит, стадія нестійкої ремісії.
Захворювання, Так, пов'язані з проходженням військової служби.
Остеохондроз шийного відділу хребта, стадія нестійкої ремісії. Відкритокутова глаукома обох очей. Складний міопічний астигматизм правого ока. Змішаний астигматизм лівого ока. Початкова катаракта обох очей.
Захворювання, Ні, не пов'язані з проходженням військової служби.
На підставі наказу Міністерства Оборони України №402 від 14.08.2008р., статтей 46-в,52-в,53-в, 64-в,28-в графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ В-придатний до військової служби.
Не погоджуючись з даним висновком позивач 11.11.2024 року подав скаргу на постанову військово-лікарської комісії при закладі охорони здоров'я, розташованого в Сумській області до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України.
Листом №598 від 09.12.2024 року Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України повідомлено про те, що скарга не підлягає розгляду з огляду на те, що пропущено термін звернення зі скаргою до ЦВЛК ЗСУ на постанову; не надано доказів щодо звернення до ВЛК вищого рівня (12 регіональної ВЛК); не зазначено підстав для оскарження безпосередньо до ЦВЛК ЗСУ; у випадку погіршення стану здоров'я запропоновано звернутись за направленням на ВЛК до командування військової частини.
Позивач, вважаючи протиправною постанову військово-лікарської комісії комунального некомерційного підприємства Конотопської міської ради «Конотопська центральна районна лікарня ім. академика М.Давидова» про ступінь придатності військовослужбовця ОСОБА_1 до військової служби, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії №595 від 31.05.2024 року, звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також КАС України), визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 65 Конституції України, Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу» (надалі, також Закон № 2232-ХІІ).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
У подальшому Указами Президента України воєнний стан та загальна мобілізація продовжувалися. Станом на дату розгляду справи воєнний стан та загальна мобілізація в Україні триває.
Згідно із частиною 6 статті 2 цього Закону № 2232-XII, одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону № 2232-XII).
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (надалі, також Закон № 3543-XII).
Статтею 1 Закону № 3543-XII встановлено, що мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини 5 статті 22 Закону № 3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 за №402 затверджено "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (надалі, також Положення № 402).
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402, коментоване Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу, а також поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Так, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям (пункт 1.2 глави 1 розділу 1 Положення № 402).
Згідно із пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза це:
медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі ДІВ), компонентами ракетного палива (далі КРП), джерелами електромагнітних полів (далі ЕМП), лазерного випромінювання (далі ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі ВМС Збройних Сил України);
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Позивач вважає протиправною постанову військово-лікарської комісії комунального некомерційного підприємства Конотопської міської ради «Конотопська центральна районна лікарня ім. академика М.Давидова» про ступінь придатності військовослужбовця ОСОБА_1 до військової служби, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії №595 від 31.05.2024 року, оскільки остання прийнята в результаті неналежного медичного огляду, а саме відповідачем не встановлено ступінь придатності до військової служби відповідно до захворювань: хронічне обструктивне захворювання легень, кл.групи В, GOLD 2, загострення. ЛН 1 по обструктивному типу. Гіпертонічна хвороба І, ст.. К p.2. Хронічний холецистит. Поліпоз жовчного міхура. Ангіопатія сітківки обох очей. Спондильоз.
Разом з тим, суд зазначає, що питання наявності чи відсутності захворювань за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Вирішуючи спір по суті, суд вказує, що в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
При вирішенні спору суд враховує висновки Верховного Суду у такій категорії справ.
Верховний Суд у постанові від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 зазначив, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Разом з тим, суд враховує, що підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Суд зауважує, що Положення № 402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови позаштатних ВЛК у судовому порядку.
Як вже зазначалося судом, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК.
Військово-лікарська комісія комунального некомерційного підприємства Конотопської міської ради «Конотопська центральна районна лікарня ім. академіка Михайла Давидова» є позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією.
Згідно із нормами Положення № 402, у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК.
У свою чергу, ВЛК регіону мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Оскарженню у судовому порядку, за приписами п. 2.4.10. розділу І Положення № 402 підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.
Беручи до уваги ті обставини, що перевірка рішень позаштатних ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, ВЛК регіону чи ЦВЛК не приймали, суд дійшов висновку, що порядок визначений Положенням № 402 процедури оскарження результатів медичного огляду не було дотримано.
Як встановлено судом вище, постанова військово-лікарської комісії комунального некомерційного підприємства Конотопської міської ради «Конотопська центральна районна лікарня ім. академика М.Давидова» про ступінь придатності військовослужбовця ОСОБА_1 до військової служби, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії №595 від 31.05.2024 року не є предметом судового оскарження, а підлягає оскарженню в адміністративному порядку, тому підстав для задоволення заявлених позивачем вимог немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до положень ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у справі на користь позивача стягненню не підлягають.
Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору та його не сплачував.
Відповідно до ч. 4ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Військово-лікарської комісії комунального некомерційного підприємства Конотопської міської ради «Конотопська центральна районна лікарня ім. академіка Михайла Давидова» (41615, Сумська область, м. Конотоп, вул. Миколи Амосова, буд. 5, код ЄДРПОУ 02007532), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Центральна військова-лікарська комісія Збройних Сил України (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 16, код ЄДРПОУ 08356179) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець