03 липня 2025 рокуСправа № 160/19013/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А.Ю., розглянувши у місті Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , яка полягає у не виключенні Позивача з військового обліку відповідно до ч.6 ст. 37 ЗУ « Про військовий обов'язок і військову службу» на підставі свідоцтва про хворобу № 961, яким Позивач визнаний не придатним до військової служби на підставі Графи ІІ ст.. 64 а, Розкладу хвороб Наказу МО України № 402, та зобов'язати Відповідача 1, виключити Позивача з військового обліку, про що внести до військового квитка Позивача відповідні дані про виключення з військового обліку;
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень військової частини НОМЕР_1 Код ЄДРПО: НОМЕР_3 , яка полягає у не наданні позивачу довідку згідно з Додатком 6 «Про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки Документ сформований в системі «Електронний суд» 30.06.2025 4 населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України», яка є підставою для отримання Позивачем статусу учасника бойових дій, та зобов'язати Відповідача 2, надати Позивачу довідку згідно з Додатком 6 «Про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» та подати на розгляд комісії довідку за формою згідно з додатком 6 та інші необхідні документи, передбачені частиною 4 постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413, які є підставою для надання ОСОБА_2 статусу учасника бойових дій.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 стаття 171 КАС України).
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам КАС України, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
У даному випадку позовну заяву підписано представником за довіреністю Смушковим А.П., який діє на підставі довіреності виданої приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Нянчуром С.М. від 11.04.2024.
Суд звернув увагу, що довіреність уповноважує Смушкова А.П. представляти інтереси ОСОБА_1 , однак згідно інформації з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України https://erau.unba.org.ua Смушков А.П. не значиться адвокатом.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02 червня 2016 року №1401-VIII.
Підпунктом 11 пункту 16-1 Перехідні положення Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Згідно ст. 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 6 ст. 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:
1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;
6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;
8) типові справи;
9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;
10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;
11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Згідно норми ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Тобто, розгляд даного виду спору з урахуванням наданих доказів та їх характеру не відносяться до малозначних спорів.
Суддя зазначає, що до позовної заяви не додано доказів про те, що ОСОБА_3 має статус адвоката.
Таким чином, позовна заява не містить підпису уповноваженої особи.
Згідно п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Відповідно до ч. 6 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу). Суд звертає увагу на те, що статтею 169 КАС України не передбачено повернення частини позовних вимог.
Зі змісту позову слідує, що позивач звертає позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 із приводу виключення його з військового обліку відповідно до ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» та надання йому довідки та інших документів, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій.
Слід зазначити, що кожна з цих вимог не пов'язана між собою підставою виникнення та поданими доказами.
Наведене свідчить на користь висновку про те, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, оскільки такі вимоги не пов'язані між собою. При цьому, заявлені вимоги не є основними або похідними відносно попередньої.
Отже, враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позивачем також не дотримано вимог ч. 1 ст. 172 КАС України, з огляду на що, позовна заява, відповідно до п. 3, 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, підлягає поверненню заявнику.
На підставі викладеного, керуючись статтями 21, 169, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути.
Роз'яснити позивачу, що згідно частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя А. Ю. Рищенко