Справа № 539/2062/25
Провадження № 2-а/539/48/2025
07 липня 2025 року м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Просіної Я.В.,
за участі секретаря судового засідання Левченко А.Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Черниш Є.А.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження справу в режимі відеоконференції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
установив:
Представник позивача Черниш Євгеній Анатолійович звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області із адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якій просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 918 від 18 квітня 2025 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
В обґрунтування позову позивач вказує, що 14.04.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову №918 (далі Постанова) по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (далі Позивач) за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Суть адміністративного правопорушення полягає в тому, що Позивач не прибув за повісткою яка була надіслана йому поштовим оператором Укрпошта про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09.00 год. 02.12.2024 для проходження медичного огляд. Позивач за повісткою не прибув, причину не повідомив, чим порушив правила перебування військовозобов'язаних на військовому обліку відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487, ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізацій підготовку та мобілізацію». Правопорушення вчинено в особливий період, що передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вказаною постановою накладено на Позивача штраф у розмірі 17000 грн. Постанова винесена 18.04.2025, проте копію постанови позивач отримав 25.04.2025 самостійно безпосередньо в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Зазначає, що вказана Постанова є необґрунтованою та незаконною, а матеріали справи не містять правових підстав для притягнення позивача до відповідальності, а отже Постанова підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Позивач являється особою з інвалідністю ІІІ групи. 14.04.2025 позивач самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 та подав заяву про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Проте, 14.04.2025 під час спілкування з працівником ІНФОРМАЦІЯ_3 , останній повідомив Позивачу про те, що він є правопорушником, оскільки не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою на 09.00 год. 02.12.2024. Того ж дня відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення № 918. При цьому, позивач повідомив працівника ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що повістку про виклик від ІНФОРМАЦІЯ_3 про яку йдеться в протоколі про адміністративне правопорушення про необхідність прибуття 02.12.2025 на 09.00 год. він не отримував та не був повідомлений про її надходження до поштового відділення.
18.04.2025 позивач прибув на розгляд справи проте, розгляд справи був перенесений на невизначену дату, оскільки керівника який уповноважений розглядати протокол не було.
25.04.2025 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 та подав письмові докази своєї невинуватості у інкримінуємому правопорушенні, які могли б вплинути на прийняття рішення по справі. Проте, того ж дня йому стало відомо, що 18.04.2025 відбувся розгляд справи та винесено постанову копію якої він отримав 25.04.2025.
Повістку про виклик від ІНФОРМАЦІЯ_3 про яку йдеться в оскаржуваній постанові про необхідність прибуття 02.12.2025 на 09.00 год. позивач не отримував та не був повідомлений про її надходження до поштового відділення. Більше того, оскаржувана Постанова, а також протокол про адміністративне правопорушення, не містить відомостей про адресу на яку адресу було надіслано поштове відправлення з повісткою про необхідність прибуття 02.12.2024.
14.04.2024 в ході спілкування з працівником ІНФОРМАЦІЯ_3 стало відомо, що повістка була надіслана на адресу АДРЕСА_1 . Проте, Позивач з 2021 року не проживає за вказаною адресою, а постійно проживає в смт. Оржиця, Лубенського району, Полтавської області.
Разом з тим, у період листопада-грудня 2024 року Позивач не отримував будь-якого інформування чи оповіщення на його мобільний телефон про прибуття відправлення з повісткою ТЦК, а також не отримував інформування у будь-яких інших варіантах про надходження такого поштового відправлення.
Отже, позивач не був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09.00 год. 02.12.2024. Відтак, позивачем не було порушено абз. 1 ч.1 та абз. 12 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», тому у даному випадку відсутні правові підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП.
У зв'язку з вищевикладеним змушений звернутися до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
01.05.2025 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Окрім того, даною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, позивачу строк на подання відповіді на відзив, а також витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірені копії адміністративного матеріалу, в рамках якого було винесено постанову №918 від 18.04.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
12.05.2025 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити. Відзив обґрунтований тим, що за даними оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не прибув за викликом по повістці з зазначеною датою прибуття на 09:00 год. 02.12.2024 року (повістка №1340152). Свої військово-облікові дані оновив не вчасно, адресу реєстрації/задекларованого місця проживання не змінював, тому повістку направлено вірно. Процедура оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок).
Згідно п. 21 Порядку за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до пункту 28 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Підпунктом 2 пункту 41 Порядку визначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
14.04.2025 року о 10 год. 00 хв. прибув Позивач та було складено адміністративний протокол. В адміністративному протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться 18.04.2025 року об 10 год. 00 хв. про що Позивач був ознайомлений і відмовився в присутності свідків засвідчити своїм підписом. 18.04.2025 за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, стосовно Позивача, винесено постанову № 918 від 18.04.2025. На розгляд справи прибув, повідомлений належним чином.
13.05.2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вважає, що доводи відповідача наведені у відзиві є необґрунтованими та не підлягають до задоволення виходячи з наступного.
Так, відповідач у своєму відзиві зазначає, що ОСОБА_1 (далі за
текстом Позивач) була направлена повістка №1340152 поштовим зв'язком «Укрпошта» з викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09:00 год. 02.12.2024 року. Відповідачем додано до відзиву і саму повістку № 1340152. Проте, така повістка не може бути належним та допустимим доказом вини Позивача, зокрема як доказу належного його виклику.
Так, процедура оповіщення військовозобов'язаних регламентована Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року (далі за текстом Постанова № 560). Відповідно до п. 28 Постанови № 560, виклик громадян здійснюється шляхом надіслання повісток. У п. 29, 30 Постанови № 560 передбачено, що у повістці зазначаються зокрема найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою. У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.
Як вбачається з копії повістки № 1340152 наданої відповідачем, вона не містить відомостей про власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи (керівника), яка видала повістку та не містить відтиск гербової печатки. У зв'язку з чим, на переконання сторони позивача, така повістка не може являтись належним доказом у справі. Більше того, така повістка не створювала обов'язку для позивача, встановленого Постановою № 560, з'являтись на визначений у ній день та час до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Разом з цим, Відповідачем не надано доказів направлення повістки позивачу. Зокрема не надано Опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення (форма 107П), проведення оплати за поштове відправлення з повісткою, тощо.
Окрім того, відповідач у відзиві зазначає, що позивач належним чином оповіщений про виклик за повісткою на 09:00 год. 02.12.2024, при цьому посилається на підпункт 2 п. 41 Постанови № 560, в якому зазначено, що належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Зі змісту наведеного положення слідує, що у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку резервіст або військовозобов'язаний вважається належним чином оповіщенним про виклик до районного (міського) ТЦК у разі проставлення у поштовому повідомленні, зокрема: відмітки про відмову отримати поштове відправлення; відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних; відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.
Отже, проставлення відмітки про відмову отримувати відправлення або відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання прирівнюється законодавцем до належного повідомлення особи про виклик її до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, навіть незважаючи на те, що фактично особа може бути не ознайомлена із необхідністю явки її до територіального центру.
У такому випадку для з'ясування факту того, чи повідомлений належним чином позивач про виклик його за повісткою, необхідно дослідити дотримання відповідачем, порядку направлення повістки та дотримання умов її вручення засобами поштового зв'язку, а також доказів на підтвердження цього.
У розглядаємій справі, повістка долучена відповідачем є неналежною (обґрунтування зазначені вище) та відповідно не створює юридичних обов'язків, а отже і наслідків для позивача.
Окрім цього, матеріали справи не містять відомостей про відправлення такої повістки позивачу рекомендованим чи іншим відправленням.
Більше того, відповідач не відобразив у відзиві на позовну заяву та у оскаржуваній постанові, а також не надав доказів на підтвердження саме проставлення у поштовому повідомленні яке направлялось позивачу з повісткою, одного з варіантів передбачених п. 41 Постанови № 560 (чи відмітки про відмову отримати відправлення чи відмітки про відсутність за місцем зареєстрованого проживання).
Матеріали справи не містять саме поштове відправлення з відміткою про відмову в отриманні або відсутність позивача за місцем проживання. А відтак, у даному випадку неможливо дійти висновку щодо належного оповіщення позивача як військовозобов'язаного.
Окрім цього, позивачем під час складання відносно нього протоколу про адмінправопорушення 14.04.2025 було отримано у відповідача номер відправлення, за яким як стверджує відповідач було направлено саму повістку № 1340152.
Представником позивача на АТ «УКРПОШТА» було зроблено запит стосовно даного відправлення. З відповіді від АТ «УКРПОШТА», яка була також надана відповідачу, слідує, що відправлення з ймовірною повісткою не вдалось вручити, а інформування про її надходження здійснювалось шляхом залишення в щілині дверей квартири повідомлення ф.22-а про надходження відправлення при цьому інформування за номером телефона не здійснювалось у зв'язку із зазначенням некоректного номера телефону. 09.12.2024 невручене відправлення повернуто відправнику та вручено уповноваженому представнику виконавчого комітету Лубенської міської ради 11.12.2024.
Відтак, відправлення з повісткою було повернуто чомусь не до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а до виконавчого комітету Лубенської міської ради 09.12.2024. При цьому доказів на підтвердження повноважень щодо вручення повісток (створення груп оповіщення, тощо) органом місцевого самоврядування матеріали справи не містять. Більше того, ймовірною датою проставлення відмітки про відмову вручення або відсутність особи за місцем проживання на поштовому повідомленні є дата 09.12.2024. В свою чергу за повісткою здійснено виклик Позивача на 02.12.2024.
Отже, поштове відправлення повернулося до відправника 09.12.2024, тобто на 7 днів пізніше від дня, який був визначений для явки позивача до ТЦК (02.12.2024).
Відтак, в розумінні п.41 Постанови № 560, військовозобов'язаний вважається належно оповіщеним про виклик до ТЦК лише 09 грудня 2024 року. Отже, позивач не був належним чином оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 02.12.2024, оскільки вважається належним чином оповіщеним лише 09.12.2024 року.
Ба більше, слід зазначити, що Постановою КМУ №1147 від 08.10.2024 «Про внесення змін до Правил надання послуг поштового зв'язку» внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв'язку.
Згідно п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 15.03.2009, передбачено, зокрема, що «Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/ або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Як вбачається з листа АТ «УКРПОШТА» листоношою не було виконано належного оповіщення у поштову скриньку чи за номером телефона. При цьому, поштова скринька знаходиться у належному стані.
Відповідач, 14.04.2025 під час складання протоколу №918 про адміністративне правопорушення, мав можливість перевірити підтвердження обставин оповіщення та/або вручення повістки позивачу, а також підтвердити та/або спростувати пояснення його викладені в протоколі щодо неотримання ним повістки, мав можливість повторно надати повістку позивачу для проходження медичної комісї, однак цього не зробив, що є формальною підставою належного підтвердження оповіщення позивача як військовозобов'язаного про виклик, у розумінні Порядку № 560.
З огляду на приведене вище, вбачається відсутність у даній справі належного оповіщення позивача про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 02.12.2024, а постанова відповідача та його доводи про винуватість позивача, з огляду на вищевказані обставини не можуть бути взяті до уваги за основу в якості підтвердження обставин оповіщення та/або вручення повістки, у розумінні вимог, передбачених Порядком № 560.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримав та просив їх задовільнити.
Представник позивача Черниш Є.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовільнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засідання не з'явився У прохальній частині відзиву на позовну заяву просив справу розглядати без участі представника.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він проживає за адресою АДРЕСА_1 , куди нібито ТЦК та СП надсилано повістку про виклик його сина ОСОБА_1 . Проте, жодного листа від ТЦК та СП чи повідомлення на поштову адресу для сина він не отримував.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи даної категорії, не перешкоджає розгляду справи у суді першої інстанції.
Суд, вислухавши учасників, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення та приходить до наступного висновку.
Згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до копії повістки №1340152 (без дати її створення) ОСОБА_1 було викликано до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 02.12.2024 року на 09 год 00 хв для проходження медичного огляду. Адреса в повістці вказана: АДРЕСА_1 (а.с.51).
Згідно з копією Акту проживання від 24.04.2025 року складеного депутатом Оржицької селищної ради Хропаль Л.В. в присутності двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за адресою АДРЕСА_2 мешкають ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 (проживає без реєстрації) (а.с.8).
Окрім того, відповідно копії Довідки про склад сім'ї, виданої Виконавчим комітетом Оржицької селищної ради від 02.1-28/392, за адресою АДРЕСА_2 (без реєстрації) проживають ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 (а.с.11).
Відповідно до копії Довідки серії 12ААГ №533895 від 26.09.2024 та посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 має третю групу інвалідності (а.с.9, 16-17).
14.04.2025 року начальником адміністративного відділення, підполковником ОСОБА_9 було складено Протокол №918 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якого 14.04.2025 о 10 год. 00 хв. прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 . Вищезазначений громадянин перебуває на військовому обліку, як військовозобов'язаний в ІНФОРМАЦІЯ_7 . Повістка була надіслана поштовим оператором Укрпошти про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 9 годину 00 хв. 02.12.2024 для проходження медичного огляду. ОСОБА_1 у визначений у повістці час до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув, про причину неприбуття не повідомив, чим порушив правила перебування військовозобов'язаних на військовому обліку відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого пост КМУ від 30.12.2022 № 1487, ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Громадянину ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год 00 хв 18.04.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , каб.19.
В поясненнях зауважень щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягується до адміністративної відповідальності зазначено: «Свою вину не визнаю, повістку не отримував, сповіщення про прибуття повістки не отримував» (а.с.19).
Проте, відповідно до копії протоколу №918 про адміністративне правопорушення від 14.04.2025 року, наданого представником відповідача, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначено, що ОСОБА_1 від пояснень та/або підписання протоколу а також від отримання другого примірника протоколу відмовився у присутності свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (а.с.49 з.б.).
Відповідно до копії постанови від 18.04.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 полковником ОСОБА_2 винесено постанову №918 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 17000 грн Як зазначено на постанові - «Копію постанови від 18.04.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності отримав 25.04.2025 року» та особистий підпис (а.с.18-18 з.б.).
25.04.2025 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з клопотанням про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, яке вмотивоване тим, що ІНФОРМАЦІЯ_9 розглядається справа № 918 за адміністративним протоколом складеним відносно мене за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. 14.04.2025 відносно нього працівником ІНФОРМАЦІЯ_3 складено протокол про адміністративне правопорушення № 918. З суті правопорушення вбачається, що він не прибув за викликом повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 02.12.2025 о 09.00 год. По суті правопорушення зазначає, що повістку про виклик від ІНФОРМАЦІЯ_3 про яку йдеться в протоколі про адміністративне правопорушення про необхідність прибуття 02.12.2025 на 09.00 год. не отримував та не був повідомлений про її надходження до поштового відділення.
Окрім цього, з доказів у справі слідує, що вищевказана повістка була направлена на адресу його зареєстрованого місця проживання в АДРЕСА_1 за якою він фактично не проживає з 2021 року. Він постійно проживаю з 2021 року в смт. Оржиця Лубенського району Полтавської області. У зв'язку з чим, він не отримував повістку про виклик до ТЦК та СП та мені не було відомо про її надходження. Разом з тим, захисником адвокатом Черниш Є.А. було направлено запит до АТ «УКРПОШТА» з метою з'ясування факту надходження та вручення відправлення з повісткою ТЦК.
Листом АТ «УКРПОШТА» від 22.04.2025 повідомлено, що листоношою відправлення з повісткою не було вручено адресату, тобто йому. Разом з тим, з листа слідує, що листоношою не було виконано вимоги повідомлення про надходження повістки ТЦК, зокрема вимоги зазначеної у Постанові Кабінету Міністрів України № 1147 від 08.10.2024 якою внесено зміни у п. 82 Правила надання послуг поштового зв'язку в якому зазначено: Рекомендовані листи з позначкою "Повістка ТЦК" під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Отже, листоноша не вручив відправлення з повісткою та не вклав до абонентської скриньки повідомлення про надходження такого відправлення з повісткою. Тому, навіть у тому разі коли б він фактично проживав за місцем реєстрації в АДРЕСА_1 , він би не був належним чином оповіщеним про необхідність прибуття до підрозділу ТЦК та СП (а.с.44).
14.05.2025 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою про оформлення довідки про відстрочку від призиву на військову службу під час мобілізації (а.с.12).
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яку провести протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом. Воєнний стан та загальна мобілізація у встановленому законодавством України порядку неодноразово продовжувалися та діють по теперішній час.
З 18.03.2014 року в Україні діє особливий період, який розпочався з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» і триває дотепер.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У статті 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною 1 ст.277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ч.1 ст.277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №676/752/17, від 21.03.2019 року у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 року у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17 та від 06.02.2020 року у справі №205/7145/16-а.
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 року у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 року у справі №05/7145/16-а, від 21.05.2020 року у справі №286/4145/15-а, від 3103.2021 року у справі №676/752/17 та від 25.05.2022 року у справі №465/5145/16-а.
Згідно з абз. 3 ч. 9 ст. 29 ЗУ № 2232-XII «Про військовий обов'язок та військову службу», поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військово-зобов'язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до переліку поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста для призову на збори, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 673, поважною причиною неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки визнається, зокрема, хвороба, підтверджена відповідними документами (довідками).
З аналізу наведених норм слідує, що громадянин повинен прибути за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, вказані у повістці, а у разі неможливості прибуття, повідомити ІНФОРМАЦІЯ_3 про поважність причин не прибуття за повісткою.
Судом встановлено, що позивача не було вчасно оповіщено про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , саме 02.12.2024 року о 09 годині 00 хвилин, оскільки повістка №1340152 (без дати її створення) була направлена на адресу ОСОБА_1 22.11.2024 року, проте була повернута за зворотною адресою відправнику та вручена на підставі доручення уповноваженій на отримання пошти Виконавчого комітету Лубенської міської ради 11.12.2024 року під підпис, про що свідчить лист АТ «Укрпошта» від 22.04.2025 (а.с.46-47).
Проте, представником відповідача не було надано жодних підтверджень стосовно направлення вищевказаної повістки на адресу місця реєстрації позивача.
Крім того, в протоколі №918 про адміністративне правопорушення від 14.04.2025 року ОСОБА_1 було повідомлено під підпис, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год 00 хв 18.04.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . В поясненнях зауважень щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу ОСОБА_1 зазначив: «Свою вину не визнаю, повістку не отримував, сповіщення про прибуття повістки не отримував» (а.с.19).
Проте, в протоколі №918 про адміністративне правопорушення від 14.04.2025 року, наданого представником відповідача, зазначено, що ОСОБА_1 від пояснень та/або підписання протоколу а також від отримання другого примірника протоколу відмовився у присутності свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Пояснення та зауваження ОСОБА_1 в даному протоколі відсутні (а.с.49 з.б.).
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 в позовній заяві зазначено, що 18.04.2025 позивач прибув на розгляд справи проте, розгляд справи був перенесений на невизначену дату, оскільки керівника який уповноважений розглядати протокол не було.
Проте, постанова №918 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 винесена 18.04.2025 року.
Вищевказане свідчить про те, що особу було повідомлено про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення під підпис, але розгляд та винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності було проведено без участі ОСОБА_1 , що є порушенням прав позивача.
У статті 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч.1 ст.283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст.77 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Тобто, саме відповідач, який є повноважною особою на розгляд справи про адміністративне правопорушення та складання постанови про накладення адміністративного стягнення, був зобов'язаний обґрунтувати правомірність складення оскаржуваної постанови.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що постанова №918 датована 18.04.2025 року є неправомірною та винесена з порушеннями вимог ст.254-256, 268, 277, 277-2, 280 КУпАП, що є підставою для визнання її скасування із закриттям провадження у справі.
Таким чином, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню із стягненням за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн.
На підставі ч.2 ст.19, 65 Конституції України, ст.7, 9, 210-1 ч.3, 235, 245, 247, 249, 251, 252, 254-256, 268, 280, 283, 287-289, 291 КУпАП та керуючись ст.ст.5, 20, 72, 77, 79, 139, 159, 162, 165, 194, 229, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 918 від 18 квітня 2025 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_10 (код ЄДРПОУ- НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Я.В.Просіна