Єдиний унікальний № 371/233/25
Номер провадження № 1-кс/371/232/25
"04" липня 2025 р. м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Марківка Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025111220000062 від 14.02.2025,
за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.369 КК України,
Прокурор Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.369 КК України.
Клопотання обґрунтоване, ти що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України. Миронівським районним судом Київської області 26.06.2025 ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 06.07.2025.
01 липня 2025 року до суду подано обвинувальний акт у кримінальному провадженні.
Необхідність продовження запобіжного заходу ОСОБА_5 обґрунтував тим, що строк дії ухвали суду, якою підозрюваному було продовжено запобіжний захід, закінчується 06.07.2025, а ризики, які були підставою для обрання останньому запобіжного заходу, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати. Наявність зазначених ризиків обумовлює необхідність продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.
В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, покладалися на розсуд суду.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали поданого клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 26.06.2025, ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 06.07.2025 включно.
Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 04.07.2025, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025111220000062 від 14.02.2025, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України призначеного до підготовчого судового засідання на 30.07.2025 о 12-00 год.
На теперішній час підозрюваний ОСОБА_5 перебуває під вартою.
На день розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підготовче судове засідання за зазначеним кримінальним правопорушенням не проведено.
Надаючи оцінку обґрунтованості клопотання прокурора слідчим суддею враховується наступне.
Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини" від 18 жовтня 2022 року №2690-IX, який набув чинності 06.11.2022, внесено ряд змін до Кримінального процесуального кодексу України, щодо порядку розгляду клопотань про застосування та продовження дії запобіжних заходів.
Так, відповідно до частини четвертої статті 176 КПК України (в редакції Закону №2690-IX) запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Частиною шостою статті 199 КПК України (в редакції Закону №2690-IX) передбачено у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Отже, наведеними положеннями Закону надано право слідчому, за погодженням з прокурором, та прокурору до початку підготовчого судового засідання (до проведення підготовчого судового засідання) звертатися до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу або його продовження, та, відповідно, надано повноваження слідчому судді на розгляд таких клопотань за межами досудового розслідування.
У наведених нормах Закону законодавцем застосовано формулювання "до початку підготовчого судового засідання" (ч. 1 ст. 176 КПК) та "до проведення підготовчого судового засідання" (ч. 6 ст. 199 КПК).
В свою чергу, порядок проведення підготовчого судового засідання закріплено у статті 314 КПК України.
Відповідно до частини першої та другої статті 314 КПК України після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження. Підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь. (ч. 3 ст. 314 КПК).
Таким чином, аналіз положень статей 176, 199 КПК України (в редакції Закону №2690-IX), у взаємозв'язку з положеннями статті 314 КПК України, дає підстави для висновку про те, що слідчий суддя наділений повноваженнями на розгляд клопотань слідчого та/або прокурора про застосування запобіжного заходу або його продовження лише у випадках коли обвинувальний акт надіслано (подано) до суду, однак підготовче судове засідання судом ще не призначено, або ж призначено, проте термін дії запобіжного заходу закінчується до дати проведення такого засідання.
Оскільки підготовче засідання у даному кримінальному провадженні Миронівським районним судом Київської області призначено на 30.07.2025, а строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано до 06.07.2025, а відтак розгляд і вирішення клопотання прокурора, на даному етапі, віднесено до повноважень слідчого судді за місцем здійснення досудового розслідування.
Проаналізувавши зміст поданого клопотання та доданих до нього документів слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Стаття 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 передбачає, що при розгляді справ, суди застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.177-178, 183 КПК України.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення, слідчий суддя вважає, що на даний час стороною обвинувачення доведено наявність обставин, передбачених п.п.1ч.1 ст.194 КПК України, а також передбачених ст.199 КПК України.
Зокрема, слідчий суддя вважає, що на даний час не перестали існувати ризики, а саме:
Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 не має постійного житла, зареєстрований на території окупованої Луганської області, на досудовому слідстві переховувався від слідства, без дозволу залишив місце проживання, був оголошений у розшук. Обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, яке відповідно до положень ст.12 КК України відносяться до нетяжкого злочину, за які законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 лишня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
На переконання слідчого судді, тяжкість покарання, сама по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Тому, слідчий суддя погоджується, що продовжує існувати ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя враховує, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за №12018110090000292 від 19.07.2018 у вчиненні двох злочинів, передбачених ч.1 ст.185 КК України та ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України перебуває на розгляді Богуславського районного суду Київської області, і по даний час триває судових розгляд, на який ОСОБА_5 не з'являється, переховуючись від суду. Також ОСОБА_5 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо продовження існування ризику, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи те, що обставини та підстави продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є й надалі доцільними, доведено існування ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а сторона захисту не назвав та не надав переконливих доказів того, що вони на день розгляду цього клопотання, зменшилися чи взагалі перестали існувати, слідчий суддя приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, у зв'язку з чим не може бути застосованим відносно підозрюваного у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень.
Згідно зі ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення - є одними з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Тому, продовжуючи обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченій запобіжний захід у вигляді взяття під варту, не відпали, усі докази в судовому засіданні не перевірені й під страхом можливості застосування покарання, передбаченого санкцією статті, яка інкримінована обвинуваченому, останній може переховуватись від суду. Також суд оцінює суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, яке інкримінується обвинуваченому та ймовірну можливість продовження ним протиправної поведінки у подальшому.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає доцільним продовжити обраний до обвинуваченого запобіжний захід та вважає, що обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Керуючись ст. ст. 176-178, 193, 194, 196, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 підозрюваного у кримінальному провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025111220000062 від 14.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Марківка Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 липня 2025 року включно.
Ухвала слідчого судді діє до 30.07.2025 та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Для утримання підозрюваного ОСОБА_5 , підлягає направленню до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 07 липня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1