Справа № 369/6032/25
Провадження № 2/369/6841/25
07.07.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Мартиненко В. С.,
розглянувши в порядку спрощеного письмового позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 , в якому просив розірвати шлюб, укладений 16.05.1997 між ним та ОСОБА_2 , про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві складено актовий запис № 547. В обґрунтування вказаних вимог позивач посилався на те, що спільне життя подружжя припинило. Неповнолітніх дітей подружжя не має. Позивач вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим.
Відповідач ОСОБА_2 надала до суду заяву, в якій позовні вимоги визнала.
Згідно з п. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
На виконання вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України судом була перевірена наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з визнанням відповідачем позову.
Судом встановлено, що 16 травня 1997 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклали шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, про що складено актовий запис № 547 від 16 травня 1997 року. Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 , виданим повторно 02 червня 2020 року Деснянським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_4 ».
Згідно з ст. 21 Сімейного Кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до статті 51 Конституції України, статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Частиною першою ст. 55 СК України передбачений обов'язок дружини та чоловіка спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Разом з тим, ч. 1 ст. 110 СК України передбачена можливість пред'явлення позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що подружжя зберігати сім'ю намірів не має, а отже, спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та відповідача.
Щодо надання додаткового строку для примирення подружжя, як захід, який має вчиняти суд відповідно до ст. 111 СК України, відповідно до якої суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства, необхідно зазначити таке.
Пленум Верховного Суду України в п. 9 постанови № 11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснив, що передбачене ч.1 ст.111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.
Однак, враховуючи те, що збереження шлюбу можливе лише на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є морально-правовою основою шлюбу, чого між сторонами у справі не має, та враховуючи те, що відповідач визнав позов в повному обсязі, і таке визнання не суперечить закону й не порушує права інших осіб, строк на примирення не є необхідним.
Зважаючи на викладене, враховуючи фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про те, що подальше спільне проживання та збереження даної сім'ї суперечить їх інтересам, що має істотне значення.
При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1211 грн 20 коп, що підтверджується відповідною квитанцією в матеріалах справи.
Частиною 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи те, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов, суд дійшов висновку про необхідність повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що складає 605 грн 60 коп.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позивачу підлягає поверненню 50 відсотків судового збору у розмірі 605 грн 60 коп, суд дійшов висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь позивача інші 50 відсотків судового збору, що дорівнює 605 грн 60 коп.
Керуючись ст. ст. 141, 142, 259, 264-265, 273, 354 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладений 16.05.1997 у Відділі реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 547, розірвати.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області повернути позивачу ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок, сплачений ним відповідно до квитанції № А9ТХ-М912-09Н6-ВХТ8 від 05 травня 2025 року АТ «Універсал Банк» на розрахунковий рахунок UA238999980313161206000010790, отримувач платежу -ГУК у Києв.обл/ Вишнева міс./22030101.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Мартиненко В.С.