Справа № 369/8176/25
Провадження №1-кп/369/1784/25
07.07.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим у кримінальному провадженні за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Дніпро, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1 КК України
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українки, громадянки України, уродженки смт. Козин, Обухівського району, Київської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1 КК України,
встановив:
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 та ч. 2 ст. 263-1 КК України.
На даний час обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 утримуються в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком до 07 липня 2025 року (включно) на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 травня 2025 року.
У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1 КК України, та кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років. Вважає, що існують ризики того, що обвинувачені можуть вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Вказує, що застосування іншого запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні не є можливим.
У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 просили обрати їм запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а їх захисник ОСОБА_6 щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував та просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Вислухавши доводи учасників судового засідання, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1 КК України, та кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років. З урахуванням пред'явленого обвинувачення, суд вважає доведеними існування ризиків, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 можуть вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою уникнення відповідальності, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у випадку визнання їх винуватими в інкримінованих кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку, що застосування до обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 іншого, більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не може забезпечити їх належної процесуальної поведінки, тобто є необхідним у цій конкретній справі.
Крім того, суд виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , мають такий високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд також бере до уваги той факт, що обвинувачені ОСОБА_7 та
ОСОБА_8 відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України не є особами, до яких не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім цього, суд враховує підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177 та 178 КПК України, та не визначає обвинуваченим розмір застави на підставі абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України.
За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України відносно обвинувачених ОСОБА_7 та
ОСОБА_8 на строк 60 днів, починаючи з 07 липня 2025 року до 04 вересня 2025 року включно, без альтернативи внесення застави.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, 331, 376, 392 КПК України, суд
ухвалив:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) діб у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, а саме до 04 вересня 2025 року (включно), без визначення розміру застави.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) діб у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, а саме до 04 вересня 2025 року (включно), без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_9
Суддя ОСОБА_10
Суддя ОСОБА_11