Справа № 357/9282/25
Провадження № 2-с/357/54/25
іменем України
"07" липня 2025 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, стягувач: Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»,-
04 липня 2025 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із заявою, стягувач: Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» про скасування судового наказу по цивільній справі № 357/9282/25 провадження № 2-н/357/1789/25 від 19 червня 2025 року, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, з огляду на наступне.
З винесеним судовим наказом від 19 червня 2025 року (справа №357/9282/25, №2-н/357/1789/25) суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєховим О.І. боржник не згоден, тому має намір його скасувати.
Копію судового наказу була вручена боржнику засобами поштового зв'язку 26 червня 2025 року.
Отже, на момент звернення боржника із заявою про скасування судового наказу, строк на подання такої заяви не пропущено.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).
Отже, вимога судового наказу про стягнення заборгованості з боржника на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» у розмірі 18 579,04 грн та 302,80 грн витрат по сплаті судового збору є необґрунтованою, неправомірною, а виданий судовий наказ від 19.06.2025 року за № 357/9282/25 2-н/357/1789/25 підлягає скасуванню.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2012 року, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувана та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувана означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.
А тому просив скасувати судовий наказ, винесений Білоцерківським міськрайонним судом 19 червня 2025 року.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04 липня 2025 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Орєхова О.І.
Заява про скасування судового наказу з додатками, матеріали цивільної справи № 357/9282/25 провадження № 2-н/357/1789/25 згідно контрольного журналу судових справ і матеріалів, передані для розгляду судді 07.07.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Подана заява про скасування судового наказу відповідає вимогам ст. 170 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Судом встановлено, що 19 червня 2025 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області видано судовий наказ, яким було стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування в розмірі 17 829,68 грн за період з 01.10.2022 по 01.06.2025, суму на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів в розмірі 585,16 грн та три відсотки річних в розмірі 164,20 грн за період з 01.01.2024 по 01.06.2025, та судовий збір в розмірі 302,80 грн.
Згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, який був направлений за адресою реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 , убачається, що вищевказаний судовий наказ ОСОБА_1 отримав 26.06.2025.
Отже, встановлено, що строк подачі даної заяви не пропущений, так як ОСОБА_1 04.07.2025 подав до канцелярії суду заяву про скасування судового наказу, після ознайомлення із судовим наказом та додатків до нього.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Як встановлено ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Аналіз норм ЦПК України, які регламентують наказне провадження, дає підстави для висновку про те, що наказне провадження - це самостійний вид провадження цивільного судочинства, що існує поряд із позовним і окремим провадженням, якому притаманна певна процесуальна форма, що має певні особливості, пов'язані з тим, що ця форма забезпечує захист прав та інтересів стягувача, що має документи проти боржника, який не виконує свої зобов'язання. Метою наказного провадження є спрощення, скорочення та здешевлення судової процедури у тих випадках, коли це можливо та виправдано, та є ефективним засобом захисту прав боржника у безспірних справах. При вирішенні питання про видачу судового наказу суд не перевіряє обґрунтованість заявлених стягувачем вимог, оскільки на час видачі судового наказу суду невідомо про наявність спору між сторонами, через що в разі незгоди із таким наказом боржник може подати заяву про його скасування чи перегляд за нововиявленими обставинами, наслідком чого є скасування судом такого судового наказу, виданого в порядку наказного провадження.
Як роз'яснено в п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року за № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Крім того, мають враховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником; із доданих документів вбачається пропуск позовної давності, то така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, а тому відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.
Дослідивши матеріали справи та заяву про скасування судового наказу з копіями додатків, суд прийшов до висновку про скасування судового наказу від 19 червня 2025 року у справі № 357/9282/25, провадження № 2-н/357/1789/25 оскільки з даних матеріалів вбачається, що між сторонами існує спір, який підлягає розгляду судом у спрощеному позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
При цьому, стягувач, який звертався до суду із заявою про видачу судового наказу не позбавлений права звернення до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження, визначеному ЦПК України.
Керуючись, ст.ст. 19, 160, 167, 170, 171, 260, 261, 353 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 , стягувач: Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» про скасування судового наказу,- задовольнити.
Скасувати судовий наказ Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2025 року по цивільній справі № 357/9282/25 провадження 2-н/357/1789/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування в розмірі 17 829,68 грн за період з 01.10.2022 по 01.06.2025, суму на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів в розмірі 585,16 грн та три відсотки річних в розмірі 164,20 грн за період з 01.01.2024 по 01.06.2025, та судовий збір в розмірі 302,80 грн.
Роз'яснити стягувачу Комунальному підприємству Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» їх право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 07 липня 2025 року.
Суддя О. І. Орєхов