Справа № 296/5684/25
3/296/1456/25
"07" липня 2025 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Аксьонов В.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з Житомирського районного управління поліції № ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, пенсіонера, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст.154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 25 квітня 2025 року близько 09 год. 40 хв. , перебуваючи за адресою: м. Житомир, вул. Лук'яненка, поблизу будинку №5, вигулюючи власну собаку породи «такса» на повідку без намордника , допустила , що вищевказана собака накинулась на гр. ОСОБА_2 , в результаті чого, останній отримав тілесні ушкодження у вигляді садна на лівій гомілці.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.
ОСОБА_1 під час розгляду даної справи про адміністративне правопорушення в суді вину свою у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що потерпілий ОСОБА_2 спровокував її собаку , а саме вдарив її ногою , собака сама злякалась тому його і вкусила.
Потерпілий ОСОБА_2 під час розгляду даної справи пояснив, що він 25.04.2025 року був на пробіжці на території спортивного стадіону , коли на нього накинулась раптово собака гр. ОСОБА_1 , та вкусила його за ногу.
Представник особи яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Трофімов А.В. просив закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 на підставі ст. 247 КУпАП, мотивуючи відсутністю належних і допустимих доказів.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 3 ст.154 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері ветеринарної безпеки та охорони здоров'я населення.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: 1) тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях (формальний склад); 2) тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях, що спричинило заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну (матеріальний склад).
Умовою настання адміністративної, а не іншого виду юридичної відповідальності є: наявний причинний зв'язок між порушенням правил тримання собак і котів та настанням наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити: безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною; наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров'я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз. 4 ч. 7 ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21.02.2006 № 3447-IVдозволяється утримувати: домашніх тварин - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив'язі або без неї.
Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21.02.2006 № 3447-IVфізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених у статті 2 цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.
Отже, власник тварини зобов'язаний при її утриманні та супроводженні забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна, дотримуючись встановлених правил, а саме, не залишати її без нагляду та застосовувати засоби (намордник, повідок), які виключають можливість заподіяння шкоди.
Суд, встановивши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, заслухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності її представника , потерпілого ознайомившись з матеріалами справи, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення, підтверджується дослідженими письмовими доказами: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №468728 від 16.05.2025 року, який складений та підписаний уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП,довідкою поліцеського офіцера громади СПОГ ВВГ Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області капітана поліції Володимира Цівінського від 15.05.2025 року про результати перевірки по зверненню гр. ОСОБА_2 щодо порушення правил утримання та вигулу домашніх тварин; копією рапорта працівників поліції від 25.04.2025 року щодо звернення гр. ОСОБА_2 ; копіює протколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу події від 25.04.2025 року від гр. ОСОБА_2 ; поясненнями гр. ОСОБА_1 від 15.05.2025 року; актом судово-медичного обстеження №777 від 25.04.2025 року, згідно якого, у гр. ОСОБА_2 виявлено синець та садно на лівій гомілці , які утворились від тупих тверждичх предметів з обмеженою контактуючою повернхнею, не виключено в термін та за обставин , вказаних обстеженим та відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Суд вважає, що у справі про адміністративне правопорушення є достатньо достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 порушила правила тримання собаки, що призвело до заподіяння шкоди потерпілого ОСОБА_2 та свідчить про скоєння нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, оскільки матеріалами справи та встановленими в суді обставинами підтверджено, що саме собака «Лакі» породи «такса» , належна ОСОБА_1 здійснила напад на собаку потерпілого ОСОБА_2 , внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження.
Вказані вище обставини поясненнями наданими ОСОБА_1 не спростовані.
Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання сторони захисту та закриття провадження по справі відносно ОСОБА_1 , щодо клопотання адвокатаТрофімова А.В. про виклик свідків , суд відмовляє в задовленні , оскільки , будь-яких даних в протоколі про адмінінстративне правопорушення, щодо свідків події працівником поліції вказано не було.
Вирішуючи питання чи підлягає ОСОБА_1 адміністративній відповідальності за вчинення зазначеного адміністративного правопорушення, суд виходить з того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Згідно зіст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Малозначність як ознака адміністративного правопорушення характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу.
Міністерство юстиції України листом № 8887/4408-33-18/11.2.2 від 06.03.2018 «Щодо надання роз'яснення поняття малозначності вчиненого правопорушення» роз'яснило, що чинними нормами КУпАП не визначається поняття малозначності вчиненого правопорушення та виключного переліку діянь, які можуть вважатися малозначними. Орган (посадова особа), уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення, звільняє правопорушника від адміністративної відповідальності в кожному випадку окремо, зважаючи на характер вчинюваного діяння та обставини справи.
З аналізу норм закону вбачається, що визначальною передумовою для можливості застосування ст. 22 КУпАП, серед урахування даних про особу, є саме встановлення наслідків вчинення правопорушення, зокрема, чи завдали такі протиправні діяння особи значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Враховуючи викладене, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, яка є пенсіонером, ступінь її вини, відсутність значної шкоди здоров'ю інших осіб, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Такий вид впливу, на думку суду, є достатнім і доцільним для його виправлення та попередження вчинення нею нових правопорушень.
Згідно із ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 22, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати виною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення та звільнити її від адміністративної відповідальності в зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись відносно неї усним зауваженням, провадження по даній адміністративній справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня її винесення.
Cуддя В. Є. Аксьонов