Справа № 296/7218/25
1-кс/296/3353/25
Іменем України
02 липня 2025 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчої ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі клопотання слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , поданого в межах кримінального провадження №12025060000001280 від 30.06.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, громадянина України, українця, працючого на посаді заточувальника ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат», одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
Слідчий за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обгрунтовано тим, що у вечірній час 28.06.2025 ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 перебували за місцем проживання ОСОБА_8 , а саме у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , де розпивали алкогольні напої, під час чого близько 22 год. 00 хв., під час обговорення конфлікту, який відбувся напередодні між вищевказаними особами, у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на умисне вбивство двох осіб - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій умисел, спрямований на умисне вбивство двох осіб, ОСОБА_5 у вказаний вище день, час та місці, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, взяв до рук стілець, який знаходився біля столу, яким спричинив ОСОБА_9 і ОСОБА_8 численні удари в область голови та тулуба.
Продовжуючи реалізацію свого кримінально-протиправного умислу, ОСОБА_5 наніс ОСОБА_8 дерев'яною ніжкою від вказаного стільця удар в область голови, від чого остання впала на підлогу. Надалі ОСОБА_5 здавив їй шию наявним у квартирі електричним подовжувачем, якого із застосуванням фізичної сили тримав на шиї ОСОБА_8 до настання її смерті внаслідок удушення.
Після цього, продовжуючи реалізацію свого умислу, спрямованого на умисне вбивство двох осіб, ОСОБА_5 у той самий день, час та місці наніс дерев'яною ніжкою від цього ж стільця один удар в область голови ОСОБА_9 , від чого остання впала на підлогу. З метою подолання супротиву ОСОБА_9 , ОСОБА_5 сів на останню, взяв її за шию, після чого умисно, з прикладанням сили, притиснув її зверху, тримаючи до настання смерті ОСОБА_9 від удушення.
Внаслідок кримінально-протиправних дій ОСОБА_5 смерть ОСОБА_8 настала від механічної асфіксії в результаті здавлення органів шиї петлею при здушенні, а смерть ОСОБА_9 настала від механічної асфіксії в результаті здавлення органів шиї руками.
30.06.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
30.06.2025 у відповідності до вимог ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Житомир, громадянину України, українцю, освіта середня-спеціальна, працює на посаді заточувальника ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат», одруженому, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого п. 1 ч.2 115 КК України та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення ставить питання про необхідність обрання підозрюваному виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 та слідча ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання підтримали з підстав, зазначених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину визнав та не заперечував щодо задоволення клопотання.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 не заперечувала щодо задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 30.06.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
30.06.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Житомир, громадянину України, українцю, освіта середня-спеціальна, працює на посаді заточувальника ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат», одруженому, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протокол огляду місця події від 30.06.2025 за адресою АДРЕСА_3 , під якого було виявлено тіла ОСОБА_9 та ОСОБА_8 зі слідами насильницької смерті;
- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме АДРЕСА_1 під час якого було вилучено ряд речових доказів, що підтверджують його вину у вчиненні інкримінованого йому діяння;
- протокол огляду трупа ОСОБА_8 від 30.06.2025;
- протоколом огляду трупа ОСОБА_9 від 30.06.2025;
- протоколами огляду відеозаписів від 30.06.2025 з камер відеоспостереження магазинів «АТБ», «МІКС» від 28.06.2025;
- протокол затримання підозрюваного ОСОБА_5 від 30.06.2025;
- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 , який повідомив про обставини вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме у умисному вбивстві ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;
- протокол допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 які в своїх показах підтверджують обставини вчинення кримінального правопорушення;
- протоколом огляду речей від 30.06.2025;
- іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності та взаємозв'язку.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Стандарт, встановлений статтею 5 § 1(с) Конвенції, не передбачає, що поліція повинна мати достатні докази для пред'явлення обвинувачення на момент арешту (O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 36). Факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для обґрунтування засудження чи навіть пред'явлення обвинувачення; це досягається на наступній стадії кримінального розслідування (Murray v. the United Kingdom, of 28 October 1994, § 55; K.-F. v. Germany of 27 November 1997, § 57; Erdagoz v. Turkey, of 22 October 1997, § 51).
Обставини, які дають підстави для обґрунтованої підозри про вчинення ОСОБА_5 вказаного вище кримінального правопорушення підтверджуються зібраними у провадженні доказами.
Крім того, слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні вказали на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме громадянин ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує; ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином
При цьому слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі “Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Зазначені вище обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Сторона обвинувачення посилається на неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу з огляду на наявність високого ступеню встановлених ризиків.
Слідчий суддя зазначає, що метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й такого виняткового, як тримання під вартою, відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Крім того, при виборі між кількома запобіжними заходами, потрібно перевірити чи можуть більш м'які запобіжні заходи, запобігти ризикам, існування яких доведено прокурором.
Отже, слідчим суддею встановлено наявність виключної правової підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, за умови доведеності факту неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Оцінюючи в сукупності всі обставини, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , особу підозрюваного, вчинення злочину у період дії воєнного стану, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість високого ступеня ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, спрямованих на ухилення від органу досудового розслідування чи суду та незаконного впливу на свідків.
Сукупність вказаних обставин на переконання слідчого судді не дає підстав для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, який просить застосувати орган досудового розслідування - тримання під вартою.
Вирішуючи питання щодо обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує також вимоги пунктів 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
За викладених встановлених слідчим суддею обставин, враховуючи, що підстав для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не вбачається, та що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, суд оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_5 та визнає за реальну небезпеку можливість ухилення від слідства та суду, впливу на свідків у разі застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, який просить застосувати орган досудового розслідування. Адже, на переконання слідчого судді, саме такий запобіжний захід, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та в повній мірі забезпечить запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, тому слідчий суддя приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам та наявні достатні правові підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відповідно до ч.4 ст.183 КПК України.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 206, 309 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів без визначення розміру застави, а саме до 29 серпня 2025 року.
Визначити строк дії ухвали до 29 серпня 2025 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на СУ ГУНП в Житомирській області.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1