Рішення від 07.07.2025 по справі 369/2969/25

Справа № 369/2969/25

Провадження по справі №2/276/485/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2025 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського А.М.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №19232-12/2023 від 11.12.2023 в розмірі 20 000 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 15000 грн. - заборгованість за відсотками.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 11.12.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» (далі - Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач або Позичальник) було укладено договір про надання споживчого кредиту №19232-12/2023 в межах якого первісний кредитор надав відповідачу кредит у гривні, а відповідач зобов'язався одрежати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки передбачені кредитним договором.

Кредитий договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора.

29.04.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 29042024 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 29.04.2024 до Договору факторингу №29042024 від 29.04.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором в сумі 20 000 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 15000 грн. - заборгованість за відсотками.

Ухвалою судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 20.05.2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, в позовній заяві просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив не направив.

З огляду на викладене, керуючись положеннями ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Судом встановлено, що 11.12.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №19232-12/2023 від 11.12.2023, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу кредит, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути позику, сплатити проценти за користування кредиту та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 5000 грн., строк - 120 днів (а.с.6-8).

Пунктом 1.4. договору кредиту передбачено, що відсоткова ставка за договором є фіксованою та за користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

- процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 цього Договору.

Якщо клієнт 09.01.2024 сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку в розмірі 50,00% на перший платіж відповідно до графіку платежів.

Згідно з п. 1.6 кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №4149-49хх-хххх-9971 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Відповідно до п. 3.1. договору за користуваня кредитом Товариством нараховуються виключно проценти.

Кредитний договір №19232-12/2023 від 11.12.2023підписано електронним підписом Позичальника-відповідача, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора. В п.8 Кредитного договору зазначені реквізити та підписи сторін.

Також в додатку №1 до кредитного договору №19232-12/2023 сторонами договору узгоджено обчислення загальну вартість кредиту та реальна річна процентна ставка за договором.

Отже, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд першої інстанції дійшов висновку, що між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №19232-12/2023 від 11.12.2023 в електронній формі.

З матеріалів справи слідує, що 29.04.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №29042024, за умовами якого до останнього перейшло за плату право грошової вимоги до ряду позичальників, у тому числі й до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № 19232-12/2023 від 11.12.2023 (а.с. 12-16).

Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру Боржинків та витягу з реєстру боржників від 29.04.2024 до вищевказаного договору, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги за кредитним договором №19232-12/2023 від 11.12.2023 до ОСОБА_1 на загальну суму 20 000 грн. (а.с.17).

Вказані обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи копією довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3466_241212094456 від 12-12-2024 року, де вказано, що відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 11-12-2023 14:55:02 на суму 5000,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транкзації в системі iPay.ua-318905757, призначення платежу: Зарахування 5000 грн. на карту НОМЕР_1 . ( а.сп.21).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №19232-12/2023 від 11.12.2023 заборгованість за вказаним договором за період з 11.12.2023 по 29.04.2024 складає 20000,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 15000,00 - несплачені відсотки (а.с.22-23).

Таким чином, з досліджених матеріалів справи судом встановлено, що між відповідачем та ТОВ «Аванс Кредит» було укладено кредитний договір №19232-12/2023 від 11.12.2023, а право грошової вимоги за кредитним договором №19232-12/2023 від 11.12.2023 позивач набув до відповідача 29.04.2024 року.

Відповідачем не спростовано факту отримання ним кредиту у розмірі 5000 грн., зокрема не надано відповідних виписок для спростування отримання кредитних коштів від кредитора. Доказів на підтвердження відсутності у відповідача боргу перед позивачем або наявності такого у меншому розмірі ніж пред'явлено до стягнення, суду надано не було, відповідач свій контррозрахунок суду не надав.

Також суд зазначає, що кредитором нараховано відсотки відповідно до узгоджених сторонами договору умов, розрахунок заборгованості є вірним.

Суд приходить до висновку, що позивач надав належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитним договором, а також наявність у відповідача грошового зобов'язання та заборгованості перед позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки, позовні вимоги задоволено, тому судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені платіжною інструкцією №96264 від 07.02.2025, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76-79, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 277-279, 280,281 352, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №19232-12/2023 від 11.12.2023 року в загальній сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ: 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А.М. Збаражський

Попередній документ
128663204
Наступний документ
128663206
Інформація про рішення:
№ рішення: 128663205
№ справи: 369/2969/25
Дата рішення: 07.07.2025
Дата публікації: 09.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Хорошівський районний суд Житомирської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (07.07.2025)
Дата надходження: 19.05.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
02.06.2025 15:10 Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області
07.07.2025 15:00 Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області