Справа № 161/7688/25
Провадження № 2/161/3127/25
03 липня 2025 року місто Луцьк Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Антіпової Т.А.
за участю секретаря судового засідання Семенової І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства “Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
22.04.2025 позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101715306902903 від 10.05.2024 року у розмірі 19369.6 гривень, як складається з наступного: 13960,86 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 4 577,04 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 831,70 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею, та судові витрати по справі.
Свій позов мотивує тим, що 10.05.2024 ОСОБА_1 уклала з АТ «Акцент-Банк» кредитний договір ABH0CT155101715306902903, який складається із заяви клієнта та графіку погашення кредиту.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі 26400.00 гривень, строком на 12 місяців (тобто до 09.05.2025 року), зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 85 % річних.
Відповідач порушила свої зобов'язання за кредитним договором, кредиту не повернула та проценти за користування ним не сплатила.
У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором, станом на 22.04.2025 року заборгованість відповідача за даним кредитним договором складала суму в розмірі 19369.6 грн., яка складається з:13960.86 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 4577.04 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 831.70 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею
Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 в свою користь заборгованість за кредитним договором у вказаному розмірі та понесені судові витрати по справі.
Розпорядженням керівника апарату суду від 29.04.2025 року № 99/01-06 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи у зв'язку із звільненням у відставку судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_2 , здійснено повторний автоматичний розподіл даної справи між суддями, відповідно до якого справу передано на розгляд судді Антіповій Т.А.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 травня 2025 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (а.с. 53).
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження. Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилалась відповідачу за вихідним № 37101/2025 від 08.05.2025 року (а.с.55).
Однак, до суду повернувся конверт із відміткою ДП «Укрпошта» про причини невручення - за закінченням терміну зберігання (а.с.39-40).
Окрім цього, відповідача повідомлено про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду (а.с. 58-59).
Відзив на позов відповідачем, у визначений в ухвалі суду термін, не надано.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в матеріалах позову міститься заява представника позивача Акціонерного товариства "Акцент-Банк" Шкапенка О.В., в якій останній просить розгляд справи проводити без його участі. Не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.6).
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, але не подав письмового відзиву, враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 12 та частиною 1статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з положень ч. ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі, якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 6 статті 11 Закону, передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (Закон України «Про споживче кредитування»).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що 10.05.2024 року ОСОБА_1 підписала за допомогою електронного підпису заяву про надання послуги «Швидка готівка ABH0CT155101715306902903 (а.с.16-18).
Основні умови кредитування згідно цього кредитного договору:
-вид кредиту-послуга «Швидка готівка»;
-тип кредиту - Кредит строковий;
- мета отримання кредиту - придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг;
- сума кредиту - 26 400 гривень;
- строк кредиту - 12 місяців, з 10.05.2024 по 05.09.2025 включно;
- процентна ставка (фіксована) - 85 % на рік;
- розмір щомісячного платежу - 3362,12 гривень;
- номер платіжної картки, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту - 5169155157638758 (а.с.16).
ОСОБА_1 та АТ «Акцент-Банк» підписали Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка містить графік погашення кредиту(а.с. 19-20).
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит у розмірі і на умовах, встановлених договором .
10.05.2024 АТ «Акцент-Банк» надало (перерахувало) ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 26 400 гривень (меморіальний ордер №TR.36164053.18909.65455, а.с.23).
За розрахунком позивача, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № ABH0CT155101715306902903 від 10.05.2024 становить 19369.6 грн. станом, яка складається з наступного: 13 960.86 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 4 577.04 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, 831.70 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею (а.с.22).
Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач не подав.
За змістом ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Разом з тим, на момент звернення позивача до суду та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Щодо стягнення пені, суд зазначає наступне:
Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася.
Оскільки пеня нарахована у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач, як позичальник, на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в будь-якому випадку звільняється від обов'язку сплати на користь позивача, як кредитодавця, такої пені.
Отже, в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 831.70 гривень слід відмовити.
Позовні вимоги про стягнення тіла кредиту та процентів в розмірі 18 537.90 грн., яка складається з наступного: 13 960.86 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 4 577.04 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, - слід задовольнити.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2379,29 гривень (2422,40 грн х 18 537.90 грн /19 369.60 грн.)
Із наведеного слідує, що понесені позивачем та документально підтвердженні витрати по сплаті судового збору за звернення до суду з даним позовом в розмірі 2318,39 гривень, у зв'язку із частковим задоволенням позову, підлягають компенсації за рахунок відповідача.
На підставі ст.ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 77, 81, 141, 247, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства “Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )на користь АТ «Акцент Банк» заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101715306902903 від 10.05.2024 року у розмірі 18 537.90 грн., яка складається з наступного: 13 960.86 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 4 577.04 грн. - загальний залишок заборгованості за процентам
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )на користь АТ «Акцент Банк»судові витрати по справі, а саме: 2318 (дві тисячі триста вісімнадцять) гривень 38 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: АТ «Акцент Банк», адреса місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11 код ЄДРПОУ 14360080.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Повний текст рішення складений 07 липня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.А. Антіпова