Справа № 161/6216/25
Провадження № 3/161/2193/25
м. Луцьк 03 липня 2025 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Мазур Д.Г., за участю: секретаря судового засідання Дручок О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 173, ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-
До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ст. ст. 173, 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №604449 вбачається, що 22.03.2025 близько 14 год.00 хв. в м. Луцьк, вул. Захисників України, 33А, гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинив дрібне хуліганство, а саме виражався нецензурними словами, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Дії ОСОБА_1 , кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП .
Крім того з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №604450 вбачається, що 22.03.2025 близько 14 год.00 хв. в м. Луцьк, вул. Захисників України, 33А, гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив злісну непокору законним розпорядженням інспектора Денисовця А.В., при виконанні ним службових обов'язків в охороні громадського порядку, а саме не припиняв нецензурно лаятися до працівників поліції, шарпати за формений й одяг інспектора Денисовця А.В., на неодноразові вимоги припинити правопорушення відмовлявся у зухвалій формі.
Дії ОСОБА_2 , кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП .
Водночас, 24.03.2025 о 23 год. 25 хв., в м. Луцьку по вул. Президента Грушевського, 31 гр. ОСОБА_1 , вчинив дрібне хуліганство перебуваючи у п'яному вигляді розбив скло вхідних дверей, при цьому нецензурно лаявся у відділку поліції, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Дії ОСОБА_1 , кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП .
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАВ 604450, ВАВ № 604449, ВАВ 353366 в судові засідання, призначені на 15.04.2025, 17.04.2025, 05.05.2025, 22.05.2025, 05.06.2025,03.07.2025 не з'явився.
05 травня 2025 справу про адміністративне правопорушення № 161/6222/25 та справу про адміністративне правопорушення № 161/6216/25 об'єднано в одне провадження - справа № 161/6216/25 (провадження 3/161/2193/25).
Згідно з частиною другої статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
Суд викликав ОСОБА_1 , шляхом надсилання повісток про виклик до суду, проте особа, яку притягують до адміністративної відповідальності, у судові засідання, не з'явився, опублікування на сайті Судової влади України, оголошення про виклик особи. Також на адресу суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою «повертається, адресат відсутній за вказаною адресою».
Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яку притягують до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (друге та третє речення).
Водночас згідно з частиною другої статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
Тож законодавець імперативно унормував (jus cogens), що справи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 КУпАП, мають бути розглянуті за обов'язкової присутності особи, яку притягують до відповідальності.
Таким чином, приписами частини другої статті 268 КУпАП процесуальна дискреція суду щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені зазначеними статтями (частинами статей) КУпАП, щодо присутності у судовому засіданні особи, яку притягують до відповідальності, суттєво обмежена порівняно з розглядом справ за іншими статтями КУпАП.
Частиною першою статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно зі статтею 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (перше речення пункту 1).
Суд звертає увагу, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ навіть якщо національним законодавством певне діяння не визнається кримінальним правопорушенням, воно, з огляду на свою правову природу, може визнаватися таким, що має кримінально-правовий характер.
Так, у практиці ЄСПЛ напрацьовано три критерії, на основі яких діяння можна вважати кримінальним (тест Енгеля), а саме: 1) з'ясування того, як його кваліфікують у національному праві: кримінальне правопорушення, адміністративне, дисциплінарне тощо; 2) природа правопорушення; 3) характер і суворість (ступінь тяжкості) покарання, що його може бути застосовано до особи (рішення у справі Engelandothersv.TheNetherlands (заяви №№5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), §82, §83).
Беручи до уваги рішення ЄСПЛ Конституційний Суд України констатував, що такі адміністративні стягнення, як адміністративний арешт і значні адміністративні штрафи, є співмірними з кримінальним покаранням (абзац третій підпункту 2.6 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 05 липня 2023 року №5-р(ІІ)/2023).
Санкції статей (частин статей) КУпАП, перелік яких міститься у частині другій статті 268 КУпАП, передбачають можливість застосування такого адміністративного стягнення як арешт, відтак, за своєю юридичною природою ці адміністративні проступки за суворістю стягнення, яке може бути застосоване за їх вчинення, співмірні з діяннями кримінально-правового характеру. Отже, унормовуючи вимогу щодо обов'язкової присутності при розгляді справи особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, за правопорушення передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями185, 185-1, статтями 185-7, 187 КУпАП законодавець, на думку суду, переслідував правомірну (легітимну) мету, спрямовану на встановлення додаткових процесуальних гарантій, зокрема у частині надання можливості особі безпосередньо у суді надати пояснення щодо обставин відповідної справи. Конструкція норми частини другої статті 268 КУпАП не передбачає можливості розглядати справи цієї категорії за відсутності особи, яку притягують до відповідальності.
ОСОБА_1 , інкриміновано вчинення правопорушень, що передбачені статтями 173, 173 та 185 КУпАП, отже, законом встановлено обов'язковість його присутності під час розгляду адміністративної справи. Судом було вжито необхідних процесуальних заходів для повідомлення ОСОБА_1 , про судові засідання, зокрема, як було зазначено, судом надсилалися повістки про виклик в судове засідання. Однак, в межах строків накладення адміністративного стягнення, ОСОБА_1 , у судові засідання не з'явився.
Згідно з частиною другою статті 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій шостій цієї статті.
Діяння, за які ОСОБА_1 , притягується до відповідальності за статтями 173, 173 та 185 КУпАП, він вчинив 22 березня 2025 та 24 березня 2025, а отже, на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до пункту 7 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Отже, суд доходить висновку, що провадження у цій справі слід закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Керуючись статтями 7, 9, 38, 173, 185, 247, 251, 268, 280, 283, 284, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених статтями 173, 173 та 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративні правопорушення строків, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур