Справа № 156/582/21
провадження № 2/156/1/25
про затвердження мирової угоди
02 липня 2025 року сел.Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Федечко М.О.,
за участю секретаря судового засідання Салатюк Г.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Самчука А.М. (у режимі відеоконференції),
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Колодійчук Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Іваничі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі та припинення права спільної часткової власності,
В провадженні Іваничівського районного суду Волинської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі та припинення права спільної часткової власності.
Судове засідання призначено на 02.07.2025 року об 14:30 год.
20.05.2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Самчук А.М. подав на адресу суду заяву про зміну предмету позову в якій зазначив, що при підготовці заяви про зміну предмету позову, позивач керувався висновком судового експерта, поясненнями наданими у судовому засіданні та письмовими роз'ясненнями стосовно висновку №1705 від 21.11.2022 року наданими суду 15.05.2025 року. Просив суд поновити строк на подання заяви про зміну предмету позову та прийняти до розгляду подану ним заяву.
22.05.2025 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Колодійчук Н.В. подала заперечення на заяву про зміну предмету позову в якій зазначила, що враховуючи помилки (неточності), які містяться у висновку експерта №1705 від 21.11.2022 року, це унеможливлює визнати належним та допустимим доказом даний висновок та здійснити виділ майна в натурі.
02.07.2025 року в судовому засіданні сторони по справі подали спільну заяву про визнання та затвердження мирової угоди в цивільній справі №156/582/21
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , її адвокат Самчук А.М. просили суд визнати та затвердити мирову угоду, а також залишити без розгляду їх заяву про зміну предмету позову від 20.05.2025 року, оскільки буде укладена мирова угода.
Відповідач ОСОБА_2 та її адвокат Колодійчук Н.В. в судовому засіданні просили суд визнати та затвердити мирову угоду, щодо залишення заяви про зміну предмету позову від 20.05.2025 року без розгляду, не заперечили.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, доводи заяви про затвердження мирової угоди, суд зазначає наступне.
В ході судового провадження даної справи, сторони дійшли компромісу та вирішили припинити спір мировою угодою, заяву про це спільно склали, підписали і надали суду.
Статтею 207 ЦПК України регламентовано, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо затвердження мирової угоди, суд має з'ясувати чи не суперечать умови мирової угоди вимогам закону.
З тексту наданої мирової угоди вбачається, що сторони дійшли згоди про те, щоб поділити в натурі житловий будинок з надвірними будівлями i спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що є спільною частковою власністю таким чином:
• виділити в натурі та визнати особистою власністю ОСОБА_1 54/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 з виділенням приміщень: коридор (1-1) площею 11,0 кв.м., кімната (1-2) площею 7,7 кв.м., кімната (1-3) площею 10,7 кв.м., кімната (1-4) площею 16,7 кв.м., кімната (1-5) площею 15,1 кв.м.; хлів під літерою “Б-1», вбиральня під літерою “Ж», погріб з шийкою під літерою “К», гараж під літерою “Г-l», хлів-прибудова під літерою “б-3», дворовий водогін під літерою “в», огорожа 54/100, що складатиме окремий житловий будинок.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказана мирова угода сторін та ухвала суду про затвердження мирової угоди сторін є правовстановлюючим документом на підставі якого сторони реєструють право власності на майно.
Сторони підтверджують, що з моменту підписання мирової угоди та затвердження ii ухвалою суду, жодних претензій майнового характеру один до одного не матимуть.
Понесені судові витрати (витрати на проведення будівельно-технічної експертизи, витрати на правничу допомогу та судовий збір), залишити за кожною із сторін, яка ix понесла та не стягувати з протилежної сторони.
Наслідки закриття провадження у справі в зв'язку з укладенням мирової угоди, передбачені ст. 256 ЦПК України, сторонам відомі та зрозумілі.
Судом встановлено, що зазначена мирова угода та її зміст відповідають вимогам цивільного законодавства, предмет та підстави позову і умови мирової угоди не суперечать закону, а тому відсутні правові підстави для невизнання зазначеної мирової угоди, яка підлягає затвердженню, оскільки умови мирової угоди не порушують права і охоронювані законом інтереси сторін та інших осіб, не є не виконуваними, сторони засвідчили в угоді, що їм відомі наслідки підписання мирової угоди, закриття провадження у справі в зв'язку з укладенням мирової угоди.
Відповідно до вимог ст. 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документу, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Оскільки сторони добровільно прийшли до згоди про укладення мирової угоди, наслідки укладення мирової угоди сторонам зрозумілі, при цьому мирова угода не порушує прав та інтересів сторін та інших осіб, тому суд вважає необхідним заяву сторони позивача про зміну предмету позову від 20.05.2025 року - залишити без розгляду та затвердити дану мирову угоду, а провадження по справі закрити на підставі того, що зазначена мирова угода не суперечить діючому законодавству і укладається в інтересах сторін, не порушуючи права третіх осіб.
Керуючись ст. ст. 49, 207, 208, 255, 256, 258, 260, 261 ЦПК України, суд -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Самчука Антона Миколайовича про зміну предмету позову від 20.05.2025 року - залишити без розгляду.
Заяву про затвердження мирової угоди у справі № 156/582/21 - задовольнити.
Затвердити мирову угоду укладену 02 липня 2025 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 про поділ майна в натурі та припинення права спільної часткової власності, відповідно до умов якої:
Поділити в натурі житловий будинок з надвірними будівлями i спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що є спільною частковою власністю таким чином:
• виділити в натурі та визнати особистою власністю ОСОБА_1 54/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 з виділенням приміщень: коридор (1-1) площею 11,0 кв.м., кімната (1-2) площею 7,7 кв.м., кімната (1-3) площею 10,7 кв.м., кімната (1-4) площею 16,7 кв.м., кімната (1-5) площею 15,1 кв.м.; хлів під літерою “Б-1», вбиральня під літерою “Ж», погріб з шийкою під літерою “К», гараж під літерою “Г-l», хлів-прибудова під літерою “б-3», дворовий водогін під літерою “в», огорожа 54/100, що складатиме окремий житловий будинок.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказана мирова угода сторін та ухвала суду про затвердження мирової угоди сторін є правовстановлюючим документом на підставі якого сторони реєструють право власності на майно.
Сторони підтверджують, що з моменту підписання мирової угоди та затвердження ii ухвалою суду, жодних претензій майнового характеру один до одного не матимуть.
Понесені судові витрати (витрати на проведення будівельно-технічної експертизи, витрати на правничу допомогу та судовий збір), залишити за кожною із сторін, яка ix понесла та не стягувати з протилежної сторони.
Наслідки закриття провадження у справі в зв'язку з укладенням мирової угоди, передбачені ст. 256 ЦПК України, сторонам відомі та зрозумілі.
Провадження у справі №156/582/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі та припинення права спільної часткової власності, закрити.
Роз'яснити учасникам процесу положення ч.2 ст.256 ЦПК України, згідно з якою повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав не допускається.
Умови, викладені в даній мировій угоді є обов'язковими до виконання сторонами.
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом.
У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень, протягом трьох років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали суду складено 07 липня 2025 року.
Суддя М.О. Федечко