Справа № 308/6983/25
Закарпатський апеляційний суд
07.07.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , захисника-адвоката ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/368/25, за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.05.2025.
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області про застосування запобіжного заходу та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 18.07.2025 включно, з визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн, щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Новоселиця Перечинського району Закарпатської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, неодруженого, що має на утриманні одну малолітню дитину, непрацюючого, несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, відомості про яке 27.03.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071170000248.
Цією ж ухвалою, у разі внесення застави на ОСОБА_7 покладено обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу, в залежності від стадії кримінального провадження; не відлучатися із Ужгородського району Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, в залежності від стадії кримінального провадження; не спілкуватися із свідками, іншим підозрюваним у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
З клопотання вбачається, що СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні під № 12025071170000248 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, відомості про яке 27.03.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан. Разом з тим, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов'язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову
-2-
на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, з'ясовано, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України, всупереч обмеженням, встановленим Законом України «Про правовий режим воєнного стану», з корисливих мотивів.
ОСОБА_8 розробив злочинну схему, відповідно до якої, він підшукує осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, після чого залучає інших осіб як виконавців, які у свою чергу діючи за вказівкою останнього підвозять таких осіб до визначеного місця, після чого супроводжують до державного кордону України та вказують місця перетину лінії державного кордону України, за що ОСОБА_8 отримує грошову винагороду у розмірі 7000 доларів США, частину з яких розподіляє між виконавцями, а решту залишає собі.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23.04.2025, ОСОБА_8 засобами телефонного зв'язку зконтактувався із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає у АДРЕСА_2 , та який діяв під контролем правоохоронних органів, та запропонував йому організувати його незаконне переправлення через державний кордон за грошову винагороду у розмірі 7000 доларів США. Після отримання згоди останнього, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_9 , що йому необхідно прибути 23.04.2025 в с. Сокільники Львівського району Львівської області, а саме до ТРЦ «King Cross Leopolis», що розташований по вул. Стрийська, 30, звідки його забере його довірена особа на ім'я ОСОБА_10 та доставить до Закарпатської області.
Надалі 23.04.2025 ОСОБА_9 прибув на вказане йому місце та об 11 год 55 хв на парковці ТРЦ «King Cross Leopolis», що розташований у с. Сокільники Львівського району Львівської області по вул. Стрийська, 30, його зустрів ОСОБА_7 , який діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , на виконання його злочинної схеми повідомив ОСОБА_9 , який діяв під контролем правоохоронних органів, сідати до його автомобіля «Ауді», д.н.з. НОМЕР_1 та виконувати його вказівки щодо перевезення до території Закарпатської області, після чого ОСОБА_9 повинен буде йому надати частину обумовлених раніше з ОСОБА_8 грошових коштів.
Після чого ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , вирушив на автомобілі «Ауді» д.н.з. НОМЕР_1 в бік Закарпатської області, автодорогою М06 та до 19 год 30 хв забезпечував перевезення ОСОБА_9 до Закарпатської області, після чого приблизно о 19 год 30 хв ОСОБА_7 доставив ОСОБА_9 до закладу харчування «Pereval Bisro Cafe», що знаходиться у с. Івашківці Самбірського району Львівської області, після чого наказав ОСОБА_9 надати йому частину обумовлених раніше з ОСОБА_8 грошових коштів у розмірі 3 000 доларів США, які отримав та після чого передав ОСОБА_9 - ОСОБА_11 , який у свою чергу також був залучений ОСОБА_8 до зазначеної протиправної діяльності.
Надалі ОСОБА_11 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , на автомобілі марки «Опель», д.н.з. НОМЕР_2 забезпечив перевезення ОСОБА_9 до житлового будинку у АДРЕСА_3 , де о 22 год 53 хв цього ж дня його зустрів ОСОБА_8 та поселив у вказаний будинок, провів інструктаж щодо його подальшого незаконного переправлення через державний кордон України та наказав передати йому частину обумовлених раніше з ОСОБА_8 грошових коштів у розмірі 4000 доларів США, які ним були отримані.
Надалі ОСОБА_8 , діючи умисно, маючи на меті здійснити незаконне переправлення через державний кордон України ОСОБА_9 , забезпечив його проживання та харчування у вказаному будинку до 28.04.2025.
-3-
У подальшому 28.04.2025 ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_11 , о 02 год 30 хв на автомобілях «Опель», д.н.з. НОМЕР_2 та «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_3 , здійснили перевезення ОСОБА_9 та ще шість осіб ( ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ) до міста Мукачева, де на об'їзній дорозі пересадили вказаних осіб у транспортний засіб ВАЗ 21093 червоного кольору та наказали останнім рухатись самостійно на зазначеному автомобілі до вул. Загорська у м. Ужгороді, та біля очисних споруд здійснити перетин державного кордону України, що ними було і зроблено, однак їх було затримано 28.04.2025 о 05 год 15 хв працівниками ДПСУ в районі 307-го прикордонного знаку, за 100 метрів від лінії державного кордону України.
Надалі, продовжуючи свою злочинну діяльність, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 17.05.2025, ОСОБА_8 засобами телефонного зв'язку зконтактувався із ОСОБА_18 та який діяв під контролем правоохоронних органів, та запропонував йому організувати його незаконне переправлення через державний кордон за грошову винагороду у розмірі 7000 доларів США. Після отримання згоди останнього, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_18 , що йому необхідно прибути 17.05.2025 в с. Сокільники Львівського району Львівської області, а саме до ТРЦ «King Cross Leopolis», що розташований по вул. Стрийській, 30, звідки його забере його довірена особа на ім'я ОСОБА_10 та доставить до Закарпатської області.
Надалі 17.05.2025 ОСОБА_18 прибув на вказане йому місце та об 11 год 45 хв на парковці ТРЦ «King Cross Leopolis», що розташований у с. Сокільники Львівського району Львівської області по вул. Стрийській, 30, його зустрів ОСОБА_7 , який діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , на виконання його злочинної схеми повідомив ОСОБА_18 , який діяв під контролем правоохоронних органів, сідати до його автомобіля «Ауді», д.н.з. НОМЕР_4 та виконувати його вказівки щодо перевезення до території Закарпатської області, після чого ОСОБА_18 повинен буде йому надати частину обумовлених раніше з ОСОБА_8 грошових коштів.
Після чого ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , вирушив на автомобілі «Ауді» д.н.з. НОМЕР_4 в бік Закарпатської області, автодорогою М06 та до 19:30 год, забезпечував перевезення ОСОБА_18 та ще однієї особи ОСОБА_19 , до Закарпатської області, після чого приблизно о 16 год 01 хв ОСОБА_7 доставив ОСОБА_18 та ОСОБА_19 до 712 км автодороги М06, що знаходиться у с. Івашківці Самбірського району Львівської області, після чого наказав ОСОБА_18 надати йому частину обумовлених раніше з ОСОБА_8 грошових коштів у розмірі 2000 доларів США, які отримав та після чого передав зазначених осіб ОСОБА_8 .
Надалі ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, на автомобілі «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_5 забезпечив перевезення ОСОБА_18 та ОСОБА_19 до житлового будинку у АДРЕСА_4 , де о 19 год 30 хв цього ж дня поселив їх у вказаний будинок, провів інструктаж щодо їх подальшого незаконного переправлення через державний кордон України та наказав ОСОБА_18 передати йому частину обумовлених раніше грошових коштів у розмірі 2000 доларів США, які ним були отримані.
Надалі ОСОБА_8 , діючи умисно, маючи на меті здійснити незаконне переправлення через державний кордон України ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , забезпечив їх проживання та харчування у вказаному будинку до 20.05.2025.
У подальшому 20.05.2025 ОСОБА_8 , діючи умисно, маючи на меті незаконно переправити ОСОБА_18 та ОСОБА_19 через державний кордон України, о 06 год 07 хв зателефонував ОСОБА_19 та повідомив, що їм необхідно виходити з будинку та сісти у автомобіль «Фольксваген Транспортер», д.н.з. НОМЕР_6 , червоного кольору, який їх очікує та доставить до лінії державного кордону, де їм необхідно буде самостійно подолати загороджувальний паркан та перетнути державний кордон.
-4-
Надалі ОСОБА_18 та ОСОБА_19 сіли у вказаний ОСОБА_8 автомобіль, яким керував ОСОБА_20 , який у свою чергу не був обізнаний із злочинними намірами ОСОБА_8 та перевозив їх до с. Шаян Хустського району Закарпатської області, однак о 06 год 59 хв вказані особи були затримані працівниками Державної прикордонної служби України.
20.05.2025 ОСОБА_7 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 07 до 09 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 03 років із конфіскацією майна, у зв'язку з чим наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. З урахуванням наведеного слідчий вважав, що більш м'які запобіжні заходи будуть недостатніми для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, на строк 60 днів з визначенням розміру застави.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя ухвалу мотивувала тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна, а ризики, на які посилається слідчий у клопотанні, а саме передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є наявними. У зв'язку з чим, слідчий суддя дійшла висновку про те, що слідчим доведено необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, визначила ОСОБА_7 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка на переконання слідчого судді є достатньою для забезпечення виконання покладених на нього обов'язків.
В апеляційній скарзі, захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді від 22.05.2025 скасувати та звільнити підозрюваного з-під варти. Зазначає, що повідомлена підозра є необґрунтованою, а ризики, на які посилається сторона обвинувачення, не підтверджені належними та допустимими доказами. Протокол затримання ОСОБА_7 є сфальсифікованим, оскільки в ньому зазначено, що ОСОБА_7 був затриманий 20.05.2025 о 11:50 год у с. Оноківці Ужгородського району, в той час як фактично затримання відбулося близько 07 год того ж дня у с. Новоселиця Ужгородського району - за місцем проживання підозрюваного. Також, обвинувачення не навело переконливих доводів щодо неможливості застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою. Захисник звертає увагу суду на особисті обставини підозрюваного: на його утриманні перебувають батьки-пенсіонери, зокрема мати є особою з інвалідністю та потребує постійного догляду. Крім того, сам ОСОБА_7 хворіє на інфекційне захворювання та потребує належного лікування.
Судове провадження розглядається за відсутності прокурора й підозрюваного, неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, заяв про відкладення апеляційного розгляду не подавали, відомостей про поважність причин неявки не надали.
-5-
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника-адвоката ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_5 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
-6-
розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя повною мірою дотрималася вказаних вимог закону при розгляді клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Розглядаючи дане клопотання, слідчий суддя належно дослідила та перевірила наведені у ньому доводи щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків які, власне, викликали необхідність вжити заходи для забезпечення кримінального провадження шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні під № 12025071170000248 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, відомості про яке 27.03.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
20.05.2025 ОСОБА_7 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 22.05.2025 за клопотанням старшого слідчого СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено доведеність слідчим обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав уважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу тримання під вартою щодо ОСОБА_7 відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і такий висновок підтверджується перевіреними слідчим суддею доказами, яким дана належна оцінка.
Відповідно до положень ст. 177, 183 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання переховування від органів досудового розслідування чи вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення іншого кримінального правопорушення.
-7-
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити вище вказані дії.
Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно до вимог ст. 177 КПК України правовою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність зазначених в законі ризиків.
Як встановила слідчий суддя, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відноситься до категорії тяжких та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, а тому з огляду на тяжкість та характер кримінального правопорушення, це свідчить про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, доведена органами досудового розслідування та сумнівів у колегії суддів щодо їх повноти та достатності не викликає.
Наявні докази, які містяться в матеріалах судового провадження дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, на цій стадії досудового розслідування, є підтвердженою.
Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Органом досудового розслідування надано докази, які на даній стадії є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 . Зокрема, обґрунтованість підозри підтверджується: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 27.03.2025; рапортом про виявлення кримінального правопорушення №9/7-284 від 27.03.2025; протоколами допитів свідків ОСОБА_21 від 30.03.2025 та від 28.04.2025; протоколами пред'явлення речі для впізнання за фотознімками від 28.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 30.03.2025; аналітичними матеріалами щодо переміщення транспортного засобу, н.з. НОМЕР_1 ; протоколами про ідентифікацію та вручення грошових коштів від 17.05.2025 та від 23.04.2025; протоколом обшуку від 20.05.2025.
Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, що можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування, про що обґрунтовано зазначено в ухвалі слідчого судді.
Апеляційний суд зауважує, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду
-8-
кримінального провадження по суті. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає, що з огляду на характер та конкретні обставини кримінального провадження такі існують та доводяться відповідними доказами.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , слідчий суддя дослідила обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання вказаного запобіжного заходу, врахувала наявність обґрунтованої підозри та доказів, які підтверджують причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі, дані про особу підозрюваного і обґрунтовано прийшла до висновку про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та належним чином мотивувала свої висновки про відсутність обставин до обрання менш суворого запобіжного заходу.
Застосований ОСОБА_7 вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про його особу та тяжкості пред'явленої йому підозри, зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ухвала слідчого судді не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Разом з тим, апеляційний суд враховує і те, що ОСОБА_7 з метою вчинення кримінального правопорушення використав наи?більш несприятливии? для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство, що свідчить про підвищении? ступінь суспільноі? небезпеки кримінального правопорушення, у якому підозрюється та характеризує його, як особу схильну до антисоціальної поведінки.
Всупереч доводів апеляційної скарги, обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегією суддів під час апеляційного розгляду не встановлено.
Наведені в апеляційній скарзі захисника доводи на захист ОСОБА_7 , в тому числі наявність постійного місця проживання, міцних соціальних зв'язків, утриманців похилого віку, відсутність судимості, були предметом перевірки та розгляду слідчим суддею і підстав для їх задоволення не встановлено. Зазначені мотиви не дають підстав для зміни чи скасування ухвали слідчого судді і застосування щодо ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів. Не вказала сторона захисту і на обставини, які б перешкоджали чи унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_7 під вартою.
Крім того, жодних даних, котрі б свідчили про те, що підозрюваний за станом здоров'я не може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі матеріали клопотання не містять та такі, всупереч доводам апеляційної скарги, не були надані стороною захисту.
З огляду на викладене доводи апеляційної скарги захисника про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, задоволенню не підлягають і такі відхиляються.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає рішення слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги захисника-адвоката ОСОБА_5 у цій частині є безпідставними.
-9-
Крім того, всупереч доводів апеляційної скарги, визначений слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_7 розмір застави є таким, що співвідноситься з даними про особу підозрюваного ОСОБА_7 та характером і обставинами кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється, а тому відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним у ст. 182 КПК України.
Підстав вважати вказаний розмір застави непомірним для підозрюваного ОСОБА_7 колегія суддів не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим степенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів бере до уваги і те, що навіть якщо підозрюваний і не має на меті ухилятися від суду, впливати на свідків чи інших учасників кримінального правопорушення, вчиняти інші кримінальні правопорушення, або порушувати процесуальні обов'язки, однак, обставини, за яких вчинено кримінальні правопорушення, їх тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі й дані про особу обвинуваченого, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначений судом першої інстанції розмір застави.
При цьому, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не впливають та не спростовують наявність ризиків, описаних в оскаржуваній ухвалі, що в свою чергу унеможливлює зміну підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя обґрунтовано дійшла до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого.
Порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, вирішено з дотриманням вимог статей 177, 178, 182, 183 КПК України, ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.
При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.05.2025 щодо ОСОБА_6 , - без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді