Справа № 303/4684/25
Закарпатський апеляційний суд
07.07.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/466/25 за апеляційною скаргою прокурора Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.06.2025.
Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, на строк до 19.08.2025 включно, щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, відомості про яке 20.06.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071120000394.
Цією ж ухвалою на підозрюваного ОСОБА_6 покладено обов'язки: прибувати за першою вимогою слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; не залишати місце постійного проживання: АДРЕСА_1 , цілодобово; не відлучатися за межі Мукачівського району без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та роботи, залежно від стадії кримінального провадження; утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_8 та свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, за наявності; носити електронний засіб контролю.
З матеріалів судового провадження вбачається, що СВ ВП № 1 Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025071120000394, відомості про яке 20.06.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи що Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 за № 2102-ІХ, з 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який продовжено Указами Президента України по теперішній час, 20.06.2025 близько 02 год, знаходячись біля
-2-
дворогосподарства по вул. Галаська, 81 у с. Великі Лучки Мукачівського району, побачивши біля воріт ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, почав словесно чіплятися до потерпілої, однак остання з метою уникнення сварки зайшла на територію дворогосподарства та зачинила за собою вхідні ворота. Отримавши відмову, ОСОБА_6 почав наносити удари ногами по вхідних воротах, внаслідок чого пошкодив їх та проник на територію подвір'я, де усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, відкрито заволодів мобільним телефоном марки «Xiaomi Redmi 9a», який належить потерпілій ОСОБА_8 та знаходився у кишені її шортів, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду.
21.06.2025 ОСОБА_6 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Необхідність застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий мотивував тим, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а тому обрати відносно нього запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, домашнього арешту, особистої поруки, застави неможливо, оскільки підозрюваний розуміючи невідворотність призначення йому покарання за вчинений ним злочин, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу й свідків, а тому, з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.
Частково задовольняючи клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вказав на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Обґрунтованість підозри стверджується долученими до клопотання доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри. Також, слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Разом з тим, на переконання слідчого судді, прокурором не доведено обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам. Також слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місця проживання, що свідчить про можливість застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, який є достатнім для запобігання наявним ризикам і забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
В апеляційній скарзі прокурор Мукачівської окружної прокуратури просить скасувати ухвалу слідчого судді від 23.06.2025 та застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб з можливістю визначення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, сторона обвинувачення, вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню. Посилається на аналогічні доводи, що і слідчий у клопотанні, повторно вказуючи на обгрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні тяжкого злочину та наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Тому, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, будуть недостатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу, підозрюваного ОСОБА_6 , який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
-3-
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Цим вимогам кримінального процесуального закону ухвала слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.06.2025 відповідає.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що СВ ВП № 1 Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025071120000394, відомості про яке 20.06.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
21.06.2025 ОСОБА_6 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
23.06.2025 ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання слідчого про обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю на строк до 19.08.2025.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
За приписами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
У порядку ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі
-4-
наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені у клопотанні слідчого СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області підстави для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_6 , вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що достатніх обставин для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою немає, оскільки даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та свідчили б про недостатність застосування щодо нього більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.
Апеляційний суд зауважує, що одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , не може вважатись виключною підставою для попереднього його ув'язнення.
Колегія суддів уважає, що з урахуванням обставини кримінального провадження та даних про особу ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшов вірного висновку про можливість застосування до останнього більш м'якого запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю. Такий запобіжний захід зможе забезпечити дотримання ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя поклав на ОСОБА_6 і певні обов'язки, які повинні забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків, зокрема: прибувати за першою вимогою слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; не залишати місце постійного проживання: АДРЕСА_1 , цілодобово; не відлучатися за межі Мукачівського району без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального
-5-
провадження; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та роботи, залежно від стадії кримінального провадження; утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_8 та свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, за наявності; носити електронний засіб контролю.
Таким чином, висновок слідчого судді про те, що докази та обставини, зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні не дають підстав застосувати до ОСОБА_6 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження. Така позиція слідчого судді відповідає вимогам ст. 176-178, 183, 193, 194 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного, обвинуваченого.
На думку апеляційного суду, застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю та покладенням додаткових обов'язків є доцільним, достатнім та таким, що відповідає меті його застосування. При цьому, не порушує прав підозрюваного, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності відносно підозрюваного ризиків із числа передбачених ст. 177 КПК України, а саме передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, втім недостатньої їх вагомості для застосування до цього підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому, на переконання апеляційного суду, слідчий суддя дав належну оцінку і даним про особу підозрюваного ОСОБА_6 , який має постійне місце проживання, раніше не судимий, відомості, які б характеризували його з негативної сторони, відсутні.
Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_6 виключного запобіжного заходу, без їх належного обґрунтування, колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, лише у такий спосіб.
Так, сам по собі факт вчинення інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Разом з тим, домашній арешт по встановленій ч. 1 ст. 176 КПК України ієрархії тяжкості запобіжних заходів передує триманню під вартою, а тому є достатньо суворим запобіжним заходом. З урахуванням встановлених слідчим суддею обставин з покладенням на підозрюваного обов'язків, цілодобовий домашній арешт цілком забезпечить мету застосування запобіжних заходів та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження без надмірного втручання в його повсякденний спосіб життя.
При цьому апеляційний суд враховує, відсутність в матеріалах судового провадження даних про недотримання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього оскаржуваною ухвалою обов'язків.
Інші обставини, на які вказує прокурор в апеляційній скарзі, були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення. Зазначені посилання не можуть бути правовою підставою для скасування ухвали, у зв'язку з чим до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід, який на думку колегії суддів є співмірним з наведеними ризиками і відповідає даним про особу підозрюваного, тяжкості кримінального правопорушення та його наслідкам і підстав вважати його м'яким немає.
-6-
У контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Як зазначено у рішенні № 7064/05 від 01.06.2006 «Мамедова проти Росії» - «потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи та підстави, з яких просить скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, а тому колегія суддів доводи апеляційної скарги прокурора відхиляє.
Тому, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосувавши щодо нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу
При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду; що прокурором не наведено таких обставин та не надано таких доказів, які б спростовували висновки слідчого судді, і будь-яких клопотань із цього приводу не заявлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Мукачівської окружної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.06.2025 щодо ОСОБА_7 , - без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді