Справа № 147/615/25
Провадження № 33/801/618/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Мудрак А. М.
Доповідач: Береговий О. Ю.
07 липня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О.Ю.,
в режимі відеоконференції за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Дудіна Леоніда Володимировича,
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тростянецького районного суду Вінницької області від 28 травня 2025 року у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 298268 від 12 квітня 2025 року, цього ж дня о 12:30 год. в селищі Тростянець, вул. Шкільна, водій ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 21083, д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки т/з із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager 6810. Результат 1,47 проміле. Тест номер 4641. Від керування т/з відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.9.а. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Тростянецького районного суду Вінницької області від 28 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №298268 від 12 квітня 2025 року; роздруківкою з приладу «Drаgеr Аlсоtеst 6810», тест 4641;направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в Тростянецьку ЦРЛ від 12 квітня 2025 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; постановою серії ЕНА №4483790 від 12 квітня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на суму 510 грн. за ч.2 ст. 122, ч.1 ст. 126 КУпАП; відеозаписом події.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, допущення неповноти судового розгляду та неповного з'ясування фактичних обставин справи, просив скасувати постанову Тростянецького районного суду Вінницької області від 28 травня 2025 року та провадження у справі закрити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на переконання сторони захисту суд попередньої інстанції не звернув увагу на порушення порядку проведення огляду на стан сп'яніння, зокрема, після висловлення незгоди з результатом огляду йому не запропоновано пройти такий огляд в закладі охорони здоров'я. Також покликається на те, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів , що знижують увагу та швидкість реакції видано о 12:30 год. тоді як сам огляд на місці зупинки був проведений о 12:40 год., тобто до встановлення результатів огляду. Крім того зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення та акт огляду на стан сп'яніння були складені різними інспекторами. При цьому сам акт йому не вручався. Також покликається на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено місце вчинення вул. Шкільна 12, якої в селищі Тростянець не існує.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення, докази, які містяться в матеріалах справи на предмет їх належності, достатності та допустимості, за результатами чого дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9.а Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
При апеляційному розгляді встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 298268 від 12 квітня 2025 року, цього ж дня о 12:30 год. в селищі Тростянець, вул. Шкільна, водій ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 21083, д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки т/з із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager 6810. Результат 1,47 проміле. Тест номер 4641. Від керування т/з відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.9.а. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Даний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
За змістом частин 3, 4 ст. 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно ч. 2 цієї статті обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 298268 від 12 квітня 2025 року, роздруківки тестування на алкоголь приладу «Drager Alcotest 6810», тест № 4641 з результатом 1.47‰, акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 відмовився від їх підпису, не вказавши мотиви своєї відмови від підписання. Будь-яких зауважень щодо їх змісту чи клопотань останній не заявляв. Права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП йому були роз'яснені.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Як передбачено п.2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Згідно вимог ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Так згідно з пунктом 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п.7 Інструкції встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Отже, у випадку відмови від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду водію надано право пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, яким особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не скористався.
Так вказані обставини підтверджуються оглянутим технічним записом з нагрудної камери працівників поліції, зокрема, як о 12:40:37 год. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та на запитання працівника поліції о 12:43:01 год. «Чи погоджуєтесь ви з результатом?» повідомив, що не погоджується. У зв'язку з вказаним патрульним поліцейським о 12:43:07 год. поставлено питання: «То що, поїдемо в лікарню, там пройдете?», на що ОСОБА_1 зазначив: «Можу і туда поїхати, але яка різниця» та в подальшому відмовився від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення, роздруківці «Драгер» та акті огляду.
Висловлена незгода з результатом огляду не пов'язана з порушенням процедури огляду, чи недовірою показанням приладу, а є формальною реакцією, яка не супроводжується жодними конкретними зауваженнями щодо порядку проведення огляду, технічного стану приладу чи кваліфікації працівників поліції, та не підкріплюється діями, спрямованими на перевірку результатів у закладі охорони здоров'я.
Відтак вказані обставини беззаперечно підтверджують, що ОСОБА_1 , не мав чіткого волевиявлення на проведення повторного огляду в закладі охорони здоров'я, а тому погодився з результатом огляду на місці зупинки.
Жодного доказу, який би піддавав сумніву достовірність складення протоколу стосовно ОСОБА_1 , справжність показань стану сп'яніння, зафіксованих приладом «Drager Alcotest 6810», тест № 4641 не надано.
Таким чином, суд приймає до уваги протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 298268 від 12 квітня 2025 року, роздруківку тестування на алкоголь приладу «Drager Alcotest 6810», тест № 4641 з результатом 1,47‰, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також відеозапис з нагрудної камери поліцейського щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУАП.
Крім того суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що сторона захисту взагалі не заперечує і не спростовує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зокрема, в стані алкогольного сп'яніння.
Покликання в апеляційній скарзі на те, що акт огляду на стан сп'яніння не був вручений ОСОБА_1 є неспроможними, оскільки невручення акту огляду жодними чином не спростовує факту проходження ним такого огляду, що підтверджується іншими доказами, які містяться в матеріалах справи та не заперечується останнім і не може бути єдиною підставою для скасування судового рішення.
Не спростовують факт проходження огляду та встановлений його результат також посилання в апеляційній скарзі на те, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видано до встановлення результатів огляду.
Покликання в апеляційній скарзі на те, що акт огляду на стан алкогольного сп'яніння та протокол про адміністративне правопорушення складені різними поліцейськими, на висновки суду щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не впливають.
Доводи апеляційної скарги про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено місце вчинення вул. Шкільна 12, якої в селищі Тростянець не існує не заслуговує на увагу, оскільки не спростовує факту керування ОСОБА_1 12 квітня 2025 року транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи.
Поряд з цим, в рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Інші доводи апеляційної скарги носять формальний характер та на увагу не заслуговують.
При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.
Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.
З огляду на викладене, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд першої інстанції з яким погоджується суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Тростянецького районного суду Вінницької області від 28 травня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду О.Ю. Береговий