Справа № 521/17581/24
Провадження № 2/522/1805/25
04 липня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Чорнухи Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання - Сирової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якій позивачка просить суд розірвати шлюб, укладений 17.10.2018 між позивачем та відповідачем, який було зареєстровано Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 2913.
Позовну вимогу про розірвання шлюбу обґрунтовано тим, що шлюбні відносини між сторонами припинені, сторони не проживають однією сім'єю, не ведуть спільного господарства. Крім того, у позовній заяві позивач зазначила, що вважає примирення неможливим, оскільки це суперечить її інтересам.
Матеріали справи надійшли на адресу суду на підставі ухвали Малиновського районного суду міста Одеси від 06.11.2024 про передачу цивільної справи за підсудністю.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Приморського районного суду м. Одеси Чорнусі Ю.В.
Ухвалою суду від 26.02.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання на 12.03.2025.
У судове засідання 12.03.2025 сторони не з'явились. Відповідач про причини неявки до суду не повідомив, клопотання та заяви до суду не подавав. Позивач подала на адресу суду заяву про розгляд справи без участі, підтримання позовних вимог в повному обсязі. Розгляд справи відкладено на 06.05.2025.
У судове засідання 06.05.2025 сторони не з'явились. Відповідач про причини неявки до суду не повідомив, клопотання та заяви до суду не подавав. Позивач у поданій до суду заяві від 12.03.2025 просила провести розгляд справи без її участі. Розгляд справи відкладено на 03.07.2025.
У судове засідання 03.07.2025 сторони не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи судом. Відповідач про причини неявки до суду не повідомив, клопотання та заяви до суду не подавав. Позивач 03.07.2025 подала на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримання позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19) зазначив про те, що у разі, коли наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
З метою недопущення затягування строків розгляду справи судом, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
На підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України 03.07.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав проголошення судового рішення до 04.07.2025.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, надавши оцінку доказам, наявним у справі, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували 17.10.2018 шлюб, про що 17.10.2018 складено відповідний актовий запис № 2913. Шлюб зареєстрований Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області. Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 17.10.2018 вбачається, що прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_3 , дружини - ОСОБА_4 (а.с. 7).
Доказів наявності у подружжя спільних від шлюбу дітей суду не надано.
Позивач ОСОБА_1 виявила бажання розірвати шлюб з відповідачем ОСОБА_2 . Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються. Сім'я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства та держави.
Жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються, відповідно до ч. 3 ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Приписами ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ч. 1 ст. 24 СК України).
Дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (ч. ч. 2-4 ст. 56 СК України).
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, проте, як встановив суд, позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем. Відповідач не звертався до суду із вимогами про надання часу на примирення та не подав відзив. Суд вважає, що бажання й право кожного із подружжя на розірвання шлюбу не може бути порушено.
З огляду на викладене, наявні підстави для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 17.10.2018 Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 2913.
У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (ч. 2 ст. 114 СК України).
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд встановив при відкритті провадження у справі факт зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України у розмірі 1211,20 гривень.
Оскільки позовна вимога про розірвання шлюбу підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума судового збору у розмірі 1211,20 гривень.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 76-81, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 21, 24, 56, 105, 110, 112, 113, 114, 115 СК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого 17.10.2018 Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 2913.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати по оплаті судового збору у розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Відповідно ч. 2 ст. 115 СК України копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Юлія ЧОРНУХА