Справа № 461/9341/24
Провадження № 1-кс/461/4184/25
03.07.2025 року м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання слідчого СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України щодо підозрюваного, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Донецьк Донецької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141310000350 від 22.11.2023 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,
Слідчий СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 звернувся до суду із клопотанням, в якому просить обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Донецьк Донецької області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України не судимого, без визначення розміру застави.
В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що 28 травня 2025 року, в межах кримінального провадження №12023141310000350 від 22.11.2023, ОСОБА_6 , в порядку визначеному ст. ст. 276, 278 повідомлено про підозру у вчиненні інкримінованого йому злочину, шляхом вручення письмового повідомлення про підозру його сестрі ОСОБА_8 та скерування такої за адресою його проживання у зв'язку із неможливості вручення особисто ОСОБА_6 . ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Підставою для застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтована підозра останнього у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У зв'язку із тим, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 невідоме, та в органу досудового розслідування наявна інформація про те, що такий покинув території України - слідчим, за погодженням з прокурором, винесено постанову про зупинення вказаного кримінального провадження та оголошено в міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_6 - на підставі ч. 3 ст. 280, ч. 1 ст. 281 КПК України.
Ураховуючи характер вчиненого підозрюваним ОСОБА_6 злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого злочину, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, зокрема неофіційно, де буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами, зокрема шляхом підкупу, впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених кримінальних правопорушень, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжуватиме вчиняти злочин пов'язаний із незаконним переправленням осіб через державний кордон України, та може вчинити інші злочини, з метою запобігання вказаним ризикам, об'єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у ньому. Просив клопотання задоволити.
Захисник ОСОБА_4 клопотання заперечила, зазначила, що підозрюваний є батьком трьох неповнолітніх дітей, який на законних підставах перетнув державний кордон, що не може свідчити про його переховування від слідчих органів, а ризики не наведеними належними та достатніми доказами.
Заслухавши думку прокурора щодо поданого клопотання, позицію захисника, дослідивши надані матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Отже, чинне кримінальне процесуальне законодавство дозволяє вирішувати питання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного за наявності умов визначених у ч. 6 ст. 193 КПК України.
З урахуванням того, що підозрюваний знаходиться за межами України, то у випадку встановлення його місцезнаходження чи затримання на території іноземної держави, до нього будуть застосовуватись правові процедури передбачені міжнародно-правовими договорами України, які ратифіковані Верховною Радою України, в тому числі Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Європейською конвенцією про видачу правопорушників від 13.12.1957 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» передбачено, що у випадку, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності у встановленому порядку, встановлено інші правила, ніж передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно зі ст. 5 ч. 1, п. f) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.
Статтею 1 Європейської конвенції про видачу правопорушників передбачено, що Договірні Сторони зобов'язуються видавати одна одній, з урахуванням положень та умов, викладених в цій Конвенції, всіх осіб, які переслідуються компетентними органами запитуючої Сторони за вчинення правопорушення або які розшукуються зазначеними органами з метою виконання вироку або постанови про утримання під вартою.
Згідно зі ст. 25 вказаної вище Конвенції для цілей цієї Конвенції термін постанова про утримання під вартою означає будь яке розпорядження, яке передбачає позбавлення волі і яке було проголошене кримінальним судом на додаток до вироку про ув'язнення або замість нього.
Тобто, вказані норми міжнародних договорів вказують на те, що у разі застосування правових норм, передбачених цими договорами у процесі екстрадиції особи необхідний відповідний документ про тримання особи під вартою, без будь яких альтернатив.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Встановлено, що слідчими відділу слідчого управління ГУНП у Львівській області, за процесуального керівництва прокурорів Львівської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141310000350 від 22.11.2023, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
28 травня 2025 року, в межах кримінального провадження №12023141310000350 від 22.11.2023, ОСОБА_6 , в порядку визначеному ст. ст. 276, 278 повідомлено про підозру у вчиненні інкримінованого йому злочину, шляхом вручення письмового повідомлення про підозру його сестрі ОСОБА_8 та скерування такої за адресою його проживання у зв'язку із неможливості вручення особисто ОСОБА_6 .
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення, протоколо та додатковими протокалами допиту потерпілого ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколами впізнання за голосом за участі потерпілого ОСОБА_9 , свідка ОСОБА_10 , свідка ОСОБА_11 ; протоколом проведення обшуку за адресою фактичного проживання ОСОБА_6 ; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_6 ; протоколом огляду вилученої в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів у ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «ВФ Україна»; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності
Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що слідчим здійснювались неодноразові виклики ОСОБА_6 , до слідчого СУ ГУНП у Львівській області, а саме скеровувалися повістки поштовим зв'язком за адресами його фактичного проживання у АДРЕСА_2 , та за адресою проживання його сестри ОСОБА_8 , а саме АДРЕСА_3 однак останній по даний час не з'явився та не повідомив причини своєї неявки, крім цього його місцезнаходження на даний час не відоме.
Також у органу досудового розслідування наявна інформація з АДПСУ про те, що ОСОБА_6 , виїхав за межі України 24.12.2023 виїхав за межі території України через ПП «Маяки-Удобне». Відомостей про перетин кордону останнім в зворотному напрямку - немає.
Крім цього, на виконання доручення слідчого, наданого в порядку ст. 40 КПК України, отримано рапорт о/у УКР ГУНП у Львівській області, з якого вбачається, що ОСОБА_6 , згідно перевірки системи «Аркан», 24.12.2023 виїхав за межі території України через ПП «Маяки-Удобне». Відомостей про перетин кордону останнім в зворотному напрямку - немає.
В ході проведення досудового розслідування, проведено допит у процесуальному статусі свідка - ОСОБА_8 , яка повідомила, що являється сестрою ОСОБА_6 . За результатами проведеного допиту, ОСОБА_8 вказала, що на протязі тривалого часу, вона не спілкувалася з ОСОБА_6 та те, що їй невідоме його місцезнаходження.
Також захисником ОСОБА_6 в порядку ст. 303 КПК України подавалась скарга на оголошену ОСОБА_6 слідчому судді Галицького районного суду м. Львова, та 10.06.2025 слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_12 у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_13 в інтересах ОСОБА_6 на повідомлення про підозру відмовлено, також слід зазначити, що ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився.
Згідно ч. 1 ст. 281 КК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
Згідно п. 2 ст. 1 ст. 280 КПК України, досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо оголошено в розшук підозрюваного.
У зв'язку із тим, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 невідоме, та в органу досудового розслідування наявна інформація про те, що такий покинув території України - слідчим, за погодженням з прокурором, винесено постанову про зупинення вказаного кримінального провадження та оголошено в міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_6 - на підставі ч. 3 ст. 280, ч. 1 ст. 281 КПК України.
Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими. Вищевказані докази є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 . Питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення може бути більш ретельно досліджено в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.
Прокурор довів, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Крім цього, наявні докази, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення та такі є вагомими, належними, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку, у разі визнання винуватим ОСОБА_6 йому загрожує покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Оцінюючи особу підозрюваного та вчинене ним тяжке кримінальне правопорушення, слідчий суддя враховує те, що підозрюваний ОСОБА_6 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик обґрунтовується тим, що оскільки злочин, який інкримінуються йому є тяжкими, у разі доведення вини може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, без альтернативи призначення більш м'якого покарання - ч. 5 ст. 190 КК України, та останній, будучи обізнаним про покарання, що загрожує за інкримінований йому злочин, для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що фактично підтверджується, оскільки в органу досудового розслідування наявні дані, про те, що ОСОБА_6 перебуває за межами території України.
Ураховуючи вищевикладене, у випадку обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, останній може спілкуватися з іншими невстановленими особами, які діяли за єдиним спільним умислом із ним з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності.
Отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_6 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідків, які надали та можуть у подальшому надати органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, а також може отримати відомості щодо інших осіб, які являються фігурантами вказаного кримінального провадження та може надати їм відомості та сприяти ухиленню кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз.
Відтак, обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, призведе до забезпечення останнім конспірації злочинної діяльності, зокрема шляхом надання порад та вказівок стосовно завуальованого спілкування в телефонних розмовах з використанням маршрутизаторів (інтернет роутерів) та месенджерів на базі соціальних мереж, які неможливо відслідкувати гласними засобами контролю.
Зухвалість вищевказаного кримінального правопорушення свідчить про відсутність у підозрюваного будь-яких моральних принципів та дає підстави вважати, що ОСОБА_6 , розуміючи невідворотність покарання за вчинене ним діяння, та усвідомлюючи факт вчинення протиправних дій, обставини яких на даний час встановлюються органом досудового розслідування, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ураховуючи те, що зазначений вище злочин вчинявся ОСОБА_6 з корисливих мотивів, обрання йому запобіжного заходу більш м'якого ніж тримання під вартою призведе до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень.
Суд вважає, що існують обставини, які свідчать про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, про достатність підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У зв'язку з вищенаведеним та враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування та на даний час його місце знаходження невідоме, постановою слідчого у кримінальному провадженні ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук.
З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що ОСОБА_6 дійсно переховується від органу досудового розслідування.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Положеннями ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з матеріалами клопотання, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, проте переховується від органів досудового розслідування.
Наведені вище обставини в їх сукупності виключають можливість обрання підозрюваному менш суворого запобіжного заходу.
Таким чином, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого у разі визнання його винуватим, передбачає покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваному ОСОБА_6 слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Визначення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, тобто визначення, таким чином строку тримання особи під вартою, здійснюється лише під час застосування щодо особи запобіжного заходу, що відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України можливе після затримання особи, яка перебувала у міжнародному розшуку, а слідчий суддя, суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки такої особи до органу досудового розслідування, юрисдикція якого поширюється на місце вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід за обов'язкової присутності такого підозрюваного, обвинуваченого.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196 КПК України,
Клопотання слідчого СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141310000350 від 22.11.2023 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, - задоволити.
Обрати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Донецьк Донецької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання оголошеної у міжнародний розшук особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановлює ухвалу.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 07 липня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1