Справа №461/3170/25
03 липня 2025 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді Юрківа О.Р.
за участю:
секретаря судового засідання Маковської Д.О.
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, за участю третьої особи - інспектора Відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області Матвіїв Олени Андріївни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, за участю третьої особи - інспектора Відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області Матвіїв О.А. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що 05.04.2025 інспектором Відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області Матвіїв О.А. винесено постанову серії ЕНА №4429975 про накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП. Як вбачається з оскаржуваної постанови ОСОБА_1 05.04.2025 року об 11:01 год. на трасі Ковель-Червоноград-Жовква Р15, 155 км, керуючи транспортним засобом Audi Q5, н.з. НОМЕР_1 , здійснив обгін транспортного засобу при цьому перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки в протилежних напрямках, чим порушив п. 8.5.1. ПДР України. Позивач вважає таку постанову незаконною та необґрунтованою, а тому просить її скасувати. Позивач зазначає, що зі змісту постанови серії ЕНА №4429975 слідує, що нібито ним здійснено обгін транспортного засобу, перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки в протилежних напрямках, однак у постанові працівник поліції не покликається на жодний доказ, який підтверджує обставини щодо вчинення ОСОБА_1 порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки. ГУ НП у Львівській області в особі інспектора поліції, який розглянув справу не виконано вимоги щодо посилання у постанові про накладення стягнення на докази, які в повній мірі підтверджують факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, а згідно оскаржуваної постанови, зокрема пункту 7 такі докази відсутні. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що ним було заявлено клопотання про ознайомлення з доказами, які підтверджують його винуватість, відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю залучення захисника, однак у задоволенні таких клопотань працівником поліції було відмовлено. Також, позивач зазначає, що інспектором поліції, в порушення вимог ст. 273 КУпАП, не зазначено в оскаржуваній постанові місця вчинення адміністративного правопорушення, замість чого зазначено лише трасу Р15 Ковель-Червоноград-Жовква, протяжність якої 155 км. Позивач зазначає, що працівники поліції не відібрали в нього пояснень, не роз'яснили йому прав, не з'ясували чи такі права відомі, що також є порушенням чинного законодавства. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 18.04.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.
30.04.2025 року позивачем усунено недоліки зазначені в ухвалі суду від 18.04.2025 року.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 01.05.2025 року відкрито провадження у справі.
13.05.2025 року представник відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області подав до суду відзив на позовну заяву.
02.06.2025 року позивач подав до суду відповідь на відзив.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у мотивах позовної заяви, просить позов задовольнити. Додатково зазначив, що на відеозаписі, який додано представником відповідача до відзиву не зафіксовано жодного обгону іншого транспортного засобу при перетині суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1 яка поділяє транспортні потоки в протилежних напрямках, як це зазначено в оскаржуваній постанові. Крім цього, згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів №1318 від 15.12.2023 «Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення» автомобільна дорога Р-15 «Ковель-Володимир-Червоноград- Жовква» має загальну протяжність разом 151,5 км. Відтак, 155 км автомобільної дороги Р-15 «Ковель - Володимир-Червоноград-Жовква» на якій, згідно відзиву на позов, ОСОБА_1 перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки в протилежних напрямках не існує ( у п.5 оскаржуваної постанови жодного місця вчинення правопорушення не зазначено). Також, з відеозапису, який додано представником відповідача вбачається, що будь-яких пояснень працівником поліції під час розгляду адміністративного правопорушення у ОСОБА_1 відібрано не було, у задоволенні заявлених клопотань було відмовлено. Також, інспектором поліції, у зв'язку із порушенням (відсутністю) процедури розгляду адміністративного правопорушення, не враховано особливість притягнення до даного виду адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, оскільки п.34 Дорожня розмітка ПДР передбачено, що за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. З скерованого до суду відзиву вбачається, що позовні вимоги заперечує, просить відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає такий безпідставним та необґрунтованим. Вважає, що постанова є законною та обґрунтованою, винесеною з дотриманням норм чинного законодавства. Як вбачається з відеозапису записаного відео-реєстратором встановленого в службовому автомобілі працівників поліції, 05.04.2025 року о 10:54:36 год. на автодорозі Р-15 «Ковель-Шептицький -Жовква» 155 км. Львівського району, Львівської області, водій (позивач) здійснював рух на транспортному засобі марки Audi Q5, н.з. НОМЕР_1 , здійснив обгін транспортного засобу, при цьому перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки у протилежних напрямках, чим порушив п. 8.5.1 ПДР України, в наслідок чого за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів на службовому автомобілі, був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування розгляду справи водію повідомлено причину зупинки та суть вчиненого ним адміністративного правопорушення, ознайомлено з правами особи, яка притягається до відповідальності, запропоновано переглянути відеозапис вчинення ним адміністративного правопорушення на відео-реєстраторі встановленому у службовому автомобілі. В ході розгляду справи позивачем подано клопотання щодо відкладення справи, оскільки він спішив до стоматолога. Працівником поліції інспектором СРПП ВП №2 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області, старшим лейтенантом поліції Матвіїв О., проаналізувавши заявлене позивачем клопотання, прийнято рішення про його відхилення в порядку ст. 279 КУпАП, так як вважала його таким, що спрямоване на затягування розгляду справи, шляхом зловживання своїми процесуальними правами, на уникнення відповідальності, що в даній ситуації було недоцільним. Також, відповідно відеозапису з нагрудної боді -камери працівника поліції № 1069, позивач з вчиненням кваліфікованого йому правопорушенням був згідний, про необхідність залучення захисника не повідомляв, документально чи будь-яким іншим способом завірений, невідкладний візит до стоматолога не пред'являв.
Відповідно до ст.205 КАС України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності представника відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов'язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об'єктивного рішення.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Судом встановлено, що постановою інспектора Відділу поліції №2 (м. Жовква) Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області ст. лейтенантом поліції Матвіїв О.А. винесено постанову серії ЕНА №4429975 від 05.04.2025 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 і накладено на нього штраф у розмірі 340, 00 грн. за те, що він 05.04.2025 року об 11:01 год. на трасі Ковель-Червоноград-Жовква Р15, 155 км, керуючи транспортним засобом Audi Q5, н.з. НОМЕР_1 , здійснив обгін транспортного засобу при цьому перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки в протилежних напрямках, чим порушив п. 8.5.1. ПДР України /а. с. 7/.
Згідно з ч. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені ч.1 ст.122 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.
Частиною 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушенняпередбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно з ч. 1 ч. 2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані обставини, відповідно ст.33 КУпАП мають враховуватись і при накладенні адміністративних стягнень.
Приміткою статті 122 КУпАП визначено, що суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно з положеннями ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1279-8 цього Кодексу.
Аналіз положень вказаних статей КУпАП, дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статям 283 і 284 КУпАП.
У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4429975 від 05.04.2025 року інспектором поліції при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.
З долученого представником відповідача до матеріалів справи відеозапису, який судом досліджено, не вбачається факту перетину ОСОБА_1 суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1, та загалом на відеозаписі не видно суцільної лінії дорожньої розмітки.
Також, з матеріалів справи вбачається, що інспектором поліції порушено право затриманого на захист, оскільки ОСОБА_1 було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для залучення захисника, однак таке клопотання було відхилено.
На відео не зафіксовано, що інспектром поліції було роз'яснено позивачу його права та не відібрано від затриманого пояснень.
Крім цього, відповідно до додатку до постанови Кабінету Міністрів №1318 від 15.12.2023 «Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення» автомобільна дорога Р-15 «Ковель-Володимир-Червоноград- Жовква» має загальну протяжність разом 151,5 км, однак у оскаржуваній постанові зазначено, що правопорушення Грабовським скоєно на 155 км автомобільної дороги Р-15 «Ковель - Володимир-Червоноград-Жовква», таким чином у постанові зазначено невірні координати місця вчинення ймовірного правопорушення, оскільки 155 км даної автомобільної дороги не існує. Також, у постанові не вказано місце вчинення адміністративного правопорушення.
Окрім цього, інспектором поліції не враховано особливість притягнення до даного виду адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, оскільки п.34 Дорожня розмітка ПДР України передбачено, що за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для
об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Між тим, всупереч даним вимогам, відповідач не довів правомірність винесеної постанови відносно позивача за ч. 1 ст. 122 КУпАП та наявність події адміністративного правопорушення, та не надав жодного доказу.
Зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатись як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Згідно з п. 3.ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що відсутні належні докази щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП, суд вважає, що вина позивача не доведена, отже постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 необхідно скасувати.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням наведеного сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з суб'єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 10, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.122, 245, 251, 252 КУпАП, суд,-
Позов задовольнити.
Постанову інспектора Відділу поліції №2 (м. Жовква) Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Матвіїв Олени Андріївни серії ЕНА №4429975 від 05.04.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340, 00 грн. - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення на користь ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору за рахунок державних асигнувань.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 03.07.2025 року.
Суддя О.Р.Юрків.