1Справа № 335/4878/25 1-кп/335/702/2025
7 липня 2025 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурорки ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-Б, кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082060000237 від 26.02.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, одруженого, який має на утриманні дружину ОСОБА_6 , 1959 р.н. з інвалідністю 2-ї групи, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 2102-IX, з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строк якого продовжено Указом Президента України від 14.01.2025 № 26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.01.2025 за № 4220-IX, з 08.02.2025 строком ще на 90 діб.
ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 26.02.2025 приблизно о 15 годині, перебуваючи у під'їзді № 1 який розташований у будинку АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, скориставшись тим що за його діями ніхто не спостерігає, під приводом надання допомоги особі похилого віку, заволодів сумкою, яка належить потерпілому ОСОБА_7 , у якій знаходилось майно останнього, а саме: мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі «T11» з внутрішньою пам'яттю на 128 GB, вартість якого відповідно до висновку експерта становить 5 тисяч 799 гривень 75 копійок, грошові кошти на загальну суму 5 500 гривень, та паспорт громадянина України, пенсійне посвідчення, посвідчення особи з інвалідністю, водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_7 , які в ході досудового розслідування були повернуті ОСОБА_7 , завдавши останньому матеріального збитку на суму 11 тисяч 299 гривень 75 копійок.
Після чого, ОСОБА_5 покинув місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Отже ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 вину в скоєному передбаченому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно під приводом надання допомоги гр. ОСОБА_7 , який є особою похилого віку, заволодів його сумкою, у якій знаходилось: мобільний телефон, грошові кошти на загальну суму 5 500 гривень, та паспорт громадянина України, пенсійне посвідчення, посвідчення особи з інвалідністю, водійське посвідчення на ім'я потерпілого, які він під час досудового розслідування повернув потерпілому. Просив суд його суворо не карати.
Представник потерпілого ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_4 , у судовому засіданні, при призначенні міри покарання ОСОБА_5 покладається на розсуд суду.
Суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.
Оцінивши показання обвинуваченого, які він надавав вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомлений із правилами ст.ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обставинам, викладеним в обвинувальному акті, дослідивши матеріали, що характеризують обвинуваченого, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю в судовому засіданні поза розумним сумнівом.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що кваліфікація дій ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України визначена правильно, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне часткове відшкодування завданої шкоди, оскільки такі обставини підтверджені в ході розгляду кримінального провадження.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлені.
Обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість, відомості про негативну характеристику відсутні, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не працює, одружений із ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка має інвалідність 2-ї групи, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимий.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, позицію сторони обвинувачення щодо міри покарання, та представника потерпілого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч. 2 ст. 50 КК України, обираючи міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_5 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.
Разом з тим, враховуючи позицію потерпілого, яка була висловлена його представником у судовому засіданні, який не наполягав на призначенні суворого покарання, конкретні обставини справи, приймаючи до уваги наявність обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обтяжуючих обставин, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком в 1(один) рік 6 (шість) місяців на підставі ст.75 КК України, який рахувати з часу проголошення вироку з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Суд вважає, що виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 65 КК України саме така міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та не становитиме особистий надмірний тягар для особи.
Цивільний позов не заявлено. Арешт на майно не накладався.
Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Витрати в кримінальному провадженні на залучення експерта(ів) у загальній сумі 995 (дев'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 90 копійок, які складаються із проведенням: судових товарознавчих експертиз, висновок експерта № СЕ-19/108-25/7240-ТВ від 04.03.2025, висновок експерта № 59 від 08.05.2025; судової цитологічної експертизи, висновок експерта № 937 від 04.03.2025, стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Цивільний позов не заявлено.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні судові витрати на залучення експерта(ів) у загальній сумі 995 (дев'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 90 копійок, які складаються із проведенням: судових товарознавчих експертиз, висновок експерта № СЕ-19/108-25/7240-ТВ від 04.03.2025, висновок експерта № 59 від 08.05.2025; судової цитологічної експертизи, висновок експерта № 937 від 04.03.2025.
Речові докази: паспорт громадянина України, пенсійне посвідчення, посвідчення особи з інвалідністю, водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_7 , які передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишити останньому.
Запобіжний захід не обирати.
Вирок суду може бути оскаржений через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя до Запорізького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення.
Оскарження в апеляційному порядку вироку з підстав заперечення обставин, які ні ким не оспорювалися під час судового розгляду і, дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, не допускається.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1