Справа № 643/9866/25
Провадження № 1-кп/643/890/25
07.07.2025 м. Харків
Салтівський районний суду міста Харкова у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12013220470004245 від 25.07.2013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,-
Прокурор Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з клопотанням, в якому прохає закрити кримінальне провадження за № 12013220470004245 від 25.07.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Клопотання мотивує тим, що під час досудового розслідування встановлено, що 25.07.2013 близько 9-15 год. у торгівельному кіоску біля буд. 122 по пр. Тракторобудівників в м. Харкові невстановлена особа, шляхом ривка відкрито заволоділа золотим ланцюжком з хрестиком, причинивши матеріальну шкоду ОСОБА_4 (ЖЄО 16558 від 25.07.13). Незважаючи на те, що на даний час у кримінальному провадженні виконано вказаний обсяг слідчих дій, однак, особу причетну до скоєння кримінального правопорушення не встановлено та жодній особі повідомлення про підозру в межах кримінального провадження не повідомлено. Враховуючи, що з 25.07.2013, тобто з дня вчинення кримінального правопорушення за даним кримінальним провадженням минуло більше ніж п'ять років, строк притягнення особи до кримінальної відповідальності встановлений ст. 49 КК України закінчився.
Таким чином під час досудового розслідування особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 186 КК України у кримінальному провадженні № 12013220470004245 від 25.07.2013 не встановлено, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчився, вказане кримінальне правопорушення не є особливо тяжким злочином проти життя чи здоров'я особи, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, що є підставою для закриття кримінального провадження згідно п. 3 і ч. 1 ст. 284 КПК України.
Прокурор надав суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якому зазначив, що підтримує клопотання.
Вивчивши клопотання прокурора, який прохав закрити кримінальне провадження, з підстав, визначених п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження № 12013220470004245 від 25.07.2013, суд приймає рішення про відмову у його закритті.
Судом встановлено, що 25.07.2013 Московським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області внесені відомості до ЄРДР № 12013220470004245 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 5 ст. 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Відповідно до ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Обов'язок доведення зазначених обставин, як випливає з ч. 1 ст. 92 Кримінального процесуального кодексу України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, на потерпілого.
Суд зазначає, що Конвенцією про захист прав людини, і основоположних свобод гарантовано ряд прав людини. Зокрема, зі змісту Конвенції випливає, що у кожної держави-учасниці виникають як позитивні, так і негативні зобов'язання у сфері прав людини. Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці послідовно розвиває позицію щодо поширення позитивних зобов'язань держави на всі основоположні права, закріплені конвенцією.
Загальною юридичною підставою позитивних зобов'язань держави в межах європейської системи право захисту виступає стаття 1 Конвенції «Зобов'язання поважати права людини», в якій прямо вказується, що держави гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, передбачені Конвенцією. Отже, позитивні зобов'язання держави у сфері прав людини це обов'язки держави, які вимагають від національних органів влади застосувати необхідні засоби для гарантування прав людини.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки доказів.
Дослідивши надані матеріали кримінального провадження № 12013220470004245 від 25.07.2013, суд приходить до висновку, що слідчим не проведено усіх необхідних слідчих дій з метою встановлення особи причетної до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, передбачених ст. 91 КПК України обставин, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні, що призвело до передчасного висновку про не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що доручення № 1 про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК від 05.09.2019 належним чином не виконано, не проведено всіх слідчих (розшукових) дій зазначених в дорученні. Наявний в матеріалах кримінального провадження рапорт о/у ВКП Московського ВП ГУНП України в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 не містить дати його складення.
На виконання доручення про проведення досудового розслідування начальника СВ ОСОБА_6 від 12.10.2020 взагалі жодних заходів вчинено не було. Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження з 14.04.2021 до подання клопотання до суду не було вчинено жодної слідчої (розшукової) дії з метою встановлення особи причетної до злочину.
Таким чином, суд вважає, що досудове розслідування проведено не у повному обсязі, а тому стверджувати, що вжито усіх заходів, а також, що проведено усі слідчі та розшукові дії, якими не встановлено особи, яка вчинила дане кримінальне правопорушення, у суду немає підстав.
Згідно п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав.
Відповідно п.1-1 ч. 2 ст. 284 та абз. 4 ч. 4 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої п. 3-1 частини першої цієї статті.
Закриття кримінального провадження з підстави передбаченої пунктом п.3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
З наведених вище норм слідує, що кримінальне провадження закривається на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України лише судом за клопотанням прокурора, яке він подає самостійно чи за ініціативи інших учасників кримінального провадження.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Таким чином, вказані норми кримінального процесуального закону пов'язують можливість закриття кримінального провадження виключно із наявністю одночасно двох підстав: не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Аналізуючи наведене, а також те, що органом досудового розслідування не вжито усіх заходів для встановлення особи, яка вчинила дане кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, а тому у закритті кримінального провадження № 12013220470004245 від 25.07.2013 на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України - слід відмовити.
Крім цього, у справі № 331/1020/24 Верховний Суд дійшов висновку, що оскарження ухвали про відмову в закритті кримінального провадження КПК України не передбачено.
Керуючись ст. ст.2, 40, 91, 92, 110, 284, 372,394 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12013220470004245 від 25.07.2013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1