Справа № 643/11152/25
Провадження № 1-кс/643/3798/25
07.07.2025 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань Салтівського районного суду міста Харкова клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , подане у кримінальному провадженні № 62025170020006200 від 13.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Володимирець Рівненської області, громадянина України, розлученого, із середньо-спеціальною освітою, раніше не судимого, військовослужбовця призваного під час мобілізації НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , та на теперішній час утримується у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор»,
07.07.2025 до слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 62025170020006200 від 13.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та обґрунтованою підозрою про те, що ОСОБА_4 , будучи працівником правоохоронного органу, перебуваючи на посаді - інспектор прикордонної служби 2 категорії - навідник-оператор (безпілотних авіаційних комплексів) першої групи повітряної розвідки прикордонної застави повітряної розвідки другого відділу прикордонної служби (тип С) розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів прикордонної комендатури швидкого реагування розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), 13.05.2025, орієнтовно, о 17 год. 00 хв. перебуваючи на території приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , разом з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - іншим військовослужбовцем НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх негативні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих через сварку неприязних відносин, здійснив не менше десяти пострілів із ввіреного йому автомату АК-74 № НОМЕР_3 в грудну клітину та ліву верхню кінцівку ОСОБА_8 , в результаті чого від отриманих тілесних ушкоджень останній помер на місці події.
13.05.2025 о 20 год. 30 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
14.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
15.05.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» без визначення розміри застави строком до 20:30 11.07.2025.
Завершити досудове розслідування до спливу зазначеного вище двомісячного строку не представляється можливим внаслідок складності кримінального провадження, оскільки під час подальшого розслідування необхідно виконати значний обсяг слідчих та процесуальних дій, а саме: призначити та отримати висновок комплексної судово-медичної та медико-криміналістичної експертизи; отримати висновок призначеної судової балістичної експертизи; провести слідчий експеримент зі свідком ОСОБА_9 ; провести слідчий експеримент з підозрюваним ОСОБА_4 ; за результатами проведених слідчих експериментів призначити додаткову судово-медичну експертизу; з урахуванням отриманих доказів повідомити ОСОБА_4 про зміну раніше повідомленої підозри.
Об'єктивно вищевказані дії не могли бути виконані в двомісячний строк, з урахуванням чого, необхідним є продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обставинами, які перешкоджали здійсненню цих процесуальних дій раніше, стали складність кримінального провадження та одночасне проведення значного обсягу слідчих та процесуальних дій у вказаному кримінальному провадженні а також проведення комплексу судових експертиз.
Отже, результати перелічених слідчих (розшукових) та процесуальних дій мають суттєве значення для правильної правової кваліфікації кримінального правопорушення та забезпечення повноти як досудового розслідування так і судового розгляду в подальшому.
Таким чином, враховуючи конкретні обставини, закінчити досудове розслідування у двомісячний строк неможливо внаслідок складності кримінального провадження.
Постановою в.о. керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 02.07.2025 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 14.08.2025 включно.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити, з підстав зазначених у ньому.
Підозрюваний та захисник не заперечували проти задоволення клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання, слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Під час розгляду клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України);
- наявність підстав, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (п. 2 ч. 3 ст.199 КПК України).
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України). Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України).
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників провадження, встановив таке.
Згідно ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Судом встановлено, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений до 14 серпня 2025 року, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
13.05.2025 о 20 год. 30 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
14.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Надані стороною кримінального провадження докази у їх обсязі свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, яка обґрунтовується такими доказами: протоколами огляду місця події від 13.05.2025, в ході проведення яких зафіксовані обставини вчинення кримінального правопорушення та сліди його вчинення, а також вилучені речові докази; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ; висновком судової психіатричної експертизи №416 від 23.06.2025; висновком судово-медичної експертизи №20250521030001476 від 30.06.2025; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України).
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.
Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб'єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
З матеріалів, доданих до клопотання слідує, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_4 інкримінованого злочину.
Згідно рішень Європейського суду з прав людини у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» п. 88, «Erdagozv. Turkey» п. 51, «Cebotari v. Moldova» п. 48 «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Murray v. the United Kingdom». Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Щодо наявності ризиків, слідчий суддя зазначає таке.
Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.
До цих підстав віднесені: наявність ризику, що підозрюваний не з'явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).
Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув'язнення особи. (Panchenko v. russia, § 106).
Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв'язки та будь-які інші зв'язки з країною, у якій ведеться її переслідування. (Becciev v. Moldova, § 58).
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.
Вказані підстави враховані у національному законодавстві.
Зокрема, згідно ст. 178 КПК України суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшились та продовжують існувати.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу підозрюваному, суд враховує його особистість, вікові та психологічні особливості, наявність постійного місця проживання та міцність соціальних зв'язків, моральні переконання, майновий стан та зв'язки з державою.
Так, підозрюваному ОСОБА_4 інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я, підозрюваному у разі визнання його винуватим загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, підозрюваний не має на території України таких соціальних зв'язків, які б на думку слідчого судді превалювали над його зацікавленістю у переховуванні від органів досудового розслідування та суду.
Враховуючи вищенаведене, наявність зазначених ризиків у їх сукупності, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є виключною обставиною та виправдовує тримання підозрюваного під вартою та свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Як зазначалося вище, строк досудового розслідування встановлено до 14.08.2025.
За вказаних підстав та обставин, слідчий суддя доходить висновку про необхідність продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 14.08.2025.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 196, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу, що застосований ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 15.05.2025 (справа № 643/7592/25), у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» у межах строку досудового розслідування, тобто до 23:59 14.08.2025.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 16:50 06.06.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_14