справа № 619/1106/25
провадження № 2/619/794/25
іменем України
7 липня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.,
за участю секретаря судового засідання Дєдової Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, встановив:
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області, в якому просить: визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 51,9 м2, житловою 29,8 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову зазначає, що його батькові, ОСОБА_3 , який помер у 2007 році, на праві приватної власності належав житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Мати позивача ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Він є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті матері. У встановлений 6-ти місячний законом строк він не звернувся з заявою до нотаріальної контори, однак мешкав з матір'ю, доглядав її та поховав. Приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області йому було відмовлено в оформленні спадщини за законом та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його матері, оскільки він з заявою про прийняття спадщини у встановлений 6-ти місячний строк до нотаріальної контори не звертався.
У відзиві на позовну заяву представник Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області Шенькарук С.М. просить відмовити у задоволенні позову. Посилається на те, що позивач не був зареєстрований разом із матір'ю, факт сумісного проживання на момент смерті не встановлювався. Позивач у встановлений шестимісячний термін до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини не звернувся. Вважає, що у позивача були відсутні об'єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасного прийняття спадщини.
Участь у справі сторін та інших учасників справи.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач - представник Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області Шенькарук С.М. у судове засідання не з'явилася, згідно з наданою суду заявою просила провести розгляд справи за її відсутності, позицію викладену у відзиві на позовну заяву від 10.03.2025 підтримує, просила відмовити у задоволені позову.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, зміст спірних правовідносин.
Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.10).
За даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища - ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_3 15.05.1958 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 89 (а.с. 11).
Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті м. Харків (а.с. 9).
Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце смерті м. Орел Орловської області, Росія (а.с. 8).
Відповідно до відповіді директора КПТІ «Інвенрос» Гамісонія А.М. № 112 від 12.09.2024 є інвентаризаційна справа на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).
Як вбачається з акту прийому в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та господарчих споруд від 08.01.1987 - забудову садиби ОСОБА_3 , яка знаходиться в АДРЕСА_1 , комісією прийнято в експлуатацію з оцінкою добре (а.с. 13-14).
Відповідно до рішення від 11.09.1990 № 84/11 головою виконавчого комітету ОСОБА_5 узаконено самовільні будівлі: прибудову до будинку «А-1», житловою площею - 13, 0 м2; переобладнаній кімнаті 1-2, корисною площею - 11,3 м2; прибудованої до будинку веранди «а», тамбур «а», сараї Г,Ж в АДРЕСА_1 - гр. ОСОБА_3 (а.с. 15).
Рішенням голови виконавчого комітету Лисицького О.В. № 5/10 від 08.01.1991 про прийняття прибудови в експлуатацію в АДРЕСА_1 - акти прийомки в експлуатацію на прибудову до житлового будинку: переобладнану кімнату 1-2 м2; загальною житловою площею 13,6 м2; корисною площею 24,3 м2; на ім'я ОСОБА_3 - затверджено з оформленням права особистої власності на його ім'я (а.с. 16).
16.06.1990 начальником БТІ складений технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду на будинок за адресою: АДРЕСА_1 та виданий на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 18-22).
Відповідно до звіту ФОП ОСОБА_6 про оцінку нерухомого майна від 17.06.2024 - ринкова вартість об'єкта, а саме домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 становить 307 064, 00 грн (а.с. 24-25).
07.02.2025 приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Копил В.В. повідомлено громадянину ОСОБА_1 про те, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не може бути заведена, оскільки ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини у встановлений ст. 1270 ЦК України строк не подав, з померлою на день її смерті за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з листом Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області від 06.02.2025 за №403/03-32, зареєстрованим не був, тобто відсутній факт прийняття спадщини. Рекомендовано звернутися до суду для вирішення зазначеного питання у судовому порядку (а.с. 17).
Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за параметрами запиту - ОСОБА_2 , дата смерті 2018 у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с. 23, 56).
Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається, що за вказаними параметрами запиту - ОСОБА_3 у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с. 58 ).
За даними приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області від 15.05.2025 наданими на запит суду заповіти від імені ОСОБА_2 та від імені ОСОБА_3 не складалися, спадкових справ не заводилося.
Застосовані норми права, мотиви та висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За змістом ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч.1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
У частині 1 статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина 1 статті 1272 ЦК України).
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.
Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести суду обгрунтованість позовних вимог, а на відповідача - обов'язок їх спростувати.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Відповідно до частини першої - третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері.
З матеріалів справи вбачається, що мати позивача померла у 2018 році у м. Орел Орловської області в Росії.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_2 у 2025 році.
Згідно з листом приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Копил В.В. № 112/01-16 від 07.02.2025 позивачу повідомлено про неможливість заведення спадкової справи у зв'язку з пропущенням строку для прийняття спадщини, а також відсутності факту спільного проживання зі спадкодавцем.
Обов'язковою умовою для визнання права на спадкове майно є прийняття спадкоємцем спадщини. І законом не передбачено іншого порядку її прийняття, ніж встановлений ст. 1268, 1269 ЦК України.
Оцінюючи у сукупності надані позивачем докази, судом встановлено, що ОСОБА_1 не може вважається таким, що прийняв спадщину, внаслідок того, що постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.
Доводи позивача про те, що він проживав разом з матір'ю, доглядав її та поховав не підтверджуються жодними доказами. Матеріали справи не містять ані довідок про реєстрацію позивача разом з матір'ю на час відкриття спадщини, ані доказів фактичного іх спільного проживання на час відкриття спадщини. Крім того, матеріали справи містять свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , згідно з яким вона померла в м. Орел, Орловської області в Росії.
Отже, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , як такого, що постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, про визнання за ним права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 -- відсутні.
Як зазначено вище, законом передбачено право спадкоємця прийняти або неприйняти спадщину. При цьому спадкоємець, який не проживав разом із спадкодавцем на час його смерті має подати заяву про прийняття спадщини до нотаріуса протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини.
Отже, для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним проявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).
Закон (ст. 1272 ЦК України) надає право тому із спадкоємців, хто своєчасно не подав заяву про прийняття спадщини з поважних причин, звернутися до суду із позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.
Позивач не був зареєстрований разом із матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 , факт сумісного проживання на момент смерті не встановлювався. Позивач у встановлений шестимісячний термін до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини не звернувся.
Таким чином, ОСОБА_1 не є таким, що у встановлений законом строк та спосіб прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_2 .
Вимог про встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем або про визначення додаткового строку на прийняття спадщини ОСОБА_1 не заявляв.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України суд
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
відповідач: Дергачівська міська рада Харківського району Харківської області, ЄДРПОУ 04059496, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, 5.
Суддя О. В. Пруднікова