Справа №303/5109/25 2-а/303/65/25
07 липня 2025 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.
з участю секретаря судових засіданеь Славич М.В.
представника позивача Соколовської Ю.О.
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача (адвоката) Котенок А.П.
перекладача Симчина О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Мукачево адміністративну справу за позовом представника позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) - ОСОБА_2 до особи без громадянства ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) про продовження строку затримання особи без громадянства з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, -
Представник позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) - ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до особи без громадянства ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) про продовження строку затримання особи без громадянства з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.
Адміністративний позов мотивує тим, що відповідач був виявлений та затриманий 12.07.2024 року близько 19 год. 50 хв., прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) на напрямку 240 прикордонного знаку, на відстані 1500 м., до державного кордону (територія Косонської об'єднаної територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) під час спроби незаконного перетину державного кордону з України в Угорщину, поза пунктами пропуску через державний кордон України, в складі групи осіб.
Своїми діями відповідач порушив вимоги статей 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною 2 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України».
В подальшому постановою Берегівського районного суду Закарпатської області від 19.08.2024 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною 2 статті 204-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень (справа №297/3392/24).
В ході з'ясування обставин правопорушення було встановлено, що відповідач в порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства проживав на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, а також без документів, які б посвідчували його особу та давали право на виїзд з України встановленим законодавством порядком.
У базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в'їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території», інформація про перетинання державного кордону України відповідачем відсутня.
Встановлено відсутність інформації в Єдиному державному демографічному реєстрі щодо наявності у відповідача законних підстав для перебування на території України, передбачених статтею 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а також щодо документування останнього посвідкою на постійне або тимчасове проживання в Україні, посвідченням біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту в Україні або якій надано тимчасовий захист в Україні.
З огляду на вищезазначене, відповідача було притягнено до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 203 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5100 (п'ять тисяч сто) гривень.
Зважаючи на те, що підстав для законного перебування на території України, передбачених статтею 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а також документів, які б посвідчували особу та давали право виїзду з України у відповідача не було, керуючись пунктом 15-2 статті 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», у відповідності до вимог частини першої статті 30, з урахуванням частини восьмої статті 26, частини третьої статті 29 та частини восьмої статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», 15.07.2024 начальником НОМЕР_2 прикордонного загону ОСОБА_4 було прийнято рішення про примусове видворення відповідача за моєї території України.
В подальшому, у відповідності до вимог пункту 1 частини першої статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України НОМЕР_2 прикордонним загоном до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області було подано позовну заяву про застосування судом до відповідача такого заходу, як затримання його з метою забезпечення примусового видворення за межі території України.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.07.2024 (справа № 303/1388/22, провадження 2-а/303/47/22) ухвалено затримати відповідача з метою забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 (шість) місяців, а саме до 11.01.2025 року.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.01.2025 року (справа №303/99/25, провадження 2-а/303/2/25) строк затримання відповідача з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України було продовжено на 6 місяців, до 11.07.2025 року.
На підставі частини третьою статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», 18.07.2024 відповідача було поміщено до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, Державної міграційної служби України, розташованого за адресою: вул. Лісна, 5, с. Розсудів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 15044, де особа наразі утримується.
Строк тримання відповідача у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, Державної міграційної служби України закінчується 11.07.2025 року.
Пункт 15 статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначає, що особа без громадянства - це особа, яка не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону.
Відповідно до частини двадцять третьої статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» особи, яких визнано особами без громадянства в порядку, встановленому цим Законом, та які отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах, на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України.
Статтею 6-1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено процедуру визнання особою без громадянства.
Відповідач заявив, що є особою без громадянства. Однак, на момент затримання у відповідача жодних документів, які б підтверджували наявність у нього зазначеного статусу, не було; останній із заявою про визнання особою без громадянства в порядку, передбаченому законодавством України, не звертався.
Разом з тим, встановлено, що відповідач є уродженцем Республіки Вірменія, документований свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 23.02.1995, Вірменська ССР, та військовим квитком НОМЕР_4 , виданим ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З огляду на вищезазначене, в рамках вжиття заходів щодо документування особи з метою забезпечення примусового видворення її за межі території України НОМЕР_2 прикордонним загоном було направлено лист на адресу Посольства Республіки Вірменія в Україні з проханням підтвердити або спростувати факт належності вищезазначеної особи до громадянства Республіки Вірменія, а також повідомити чи документувалась дана особа паспортними документами Республіки Вірменія, якщо так, то коли та якими саме, по можливості, з наданням їх копій (лист від 30.08.2024 № 02.1/11618-24-Вих).
Посольство Республіки Вірменія в Україні повідомило, що згідно з інформацією, наданою Службою міграції та громадянства Міністерства внутрішніх справ Республіки Вірменія, за даними державного реєстру населення Республіки Вірменія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не є громадянином Республіки Вірменія. Особа для набуття громадянства Республіки Вірменія та документування паспортом громадянина Республіки Вірменія не зверталась (лист від 11.09.2024 № 2302/К098).
На адресу НОМЕР_2 прикордонного загону Чернігівським ПТПІ було направлено лист від 31.07.2024 № 7477.4-113/7477.1-24, яким скеровано заяву відповідача на ім'я начальника НОМЕР_2 прикордонного загону з проханням прискорити процедуру отримання відповідачем статусу особи без громадянства для подальшої його можливості покинути територію Україну з метою возз'єднання з сім'єю, яка проживає у Норвегії.
В свою чергу, НОМЕР_2 прикордонним загоном на адресу адміністрації Чернігівського ПТПІ направлено лист від 07.08.2024 № 02.1/10463-24-Вих з проханням роз'яснити відповідачу вимоги Порядку розгляду заяв про визнання особою без громадянства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 317 «Деякі питання визнання особою без громадянства», з метою забезпечення його права на звернення із заявою про визнання особою без громадянства, оскільки, розгляд вищезазначених заяв не належить до компетенції Державної прикордонної служби України.
НОМЕР_2 прикордонним загоном на адресу Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України було направлено лист від 30.08.2024 №02.1/11599-24-Вих з проханням перевірити за наявними базами даних (обліками) та повідомити чи звертався відповідач із заявою про визнання його особою без громадянства, а у випадку такого звернення - про прийняте за результатами розгляду заяви рішення.
Згідно інформації, зазначеної в листі Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України від 03.09.2024 № 8.1-2014/8.1.1-24, за даними інформаційної підсистеми «Облік іноземців та біженців» Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами Державної міграційної служби, встановлено, що відповідач із заявою про визнання особою без громадянства у визначеному законодавством порядку до органів Державної міграційної служби України не звертався.
НОМЕР_2 прикордонним загоном на адресу Чернігівського ПТПІ було направлено лист 13.12.2024 № 02.1/16325-24-Вих з проханням повторно роз'яснити відповідачу вимоги законодавства щодо порядку визнання його особою без громадянства.
З листа Чернігівського ПТПІ від 17.12.2024 № 7477.5-213/7477.1.2-24 стало відомо, що відповідачем повторно було надано до адміністрації Чернігівського ПТПІ заповнену заяву про визнання особою без громадянства, за формою встановленого зразка, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 317 «Деякі питання визнання особою без громадянства», яку в подальшому було направлено для розгляду до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області.
Разом з тим, на адресу НОМЕР_2 прикордонного загону надійшов лист Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області від 18.12.2024 № 7401.5.3-6873/74.2-24 (відповідь на лист НОМЕР_2 прикордонного загону від 14.12.2024 № 02.1/16348-24-Вих), з якого стало відомо, що подати заяву про визнання особою без громадянства відповідачем не є можливим, оскільки відповідно до пунктів 3, 4 Порядку розгляду заяв про визнання особою без громадянства, така заява подається повнолітньою дієздатною особою - особисто; повнолітньою недієздатною або обмежено дієздатною особою - її законним представником, територіальному органу/територіальному підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи.
З огляду на вищезазначене, НОМЕР_2 прикордонним загоном на адресу Управління Державної міграційної служби в Чернігівській області направлено лист від 02.01.2025 № 02.1/130-25-Вих з проханням розглянути питання щодо можливості подання відповідачем заяви про визнання особою без громадянства до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, в зв'язку з відсутністю у особи задекларованого місця проживання та перебуванням її наразі у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, Державної міграційної служби України.
УДМСУ в Чернігівській області було направлено лист від 09.01.2025 року №7401.5.3-162/74.2-25, в якому зазначається,що враховуючи той факт, що відповідач утримується і Чернігівському ПТПІ, подати заяву про визнання його особою без громадянства не єможливим, оскільки заява та додані до неїдокументи подаються повнолітньою особою особисто.
На адресу НОМЕР_2 прикордонного загону надійшов лист Чернігівського ПТПІ від 02.07.2025 року №7477.1-120/7477.1.2-25, з якого стало відомо, що ними розглянуто звернення НОМЕР_2 прикордонного загону щодо сприяння в організації супроводу відповідача до УДМС України в Чернігівській області з метою особистого поданням ним заяви про визнання особою без громадянства відповідно до вимог п.3 Порядку розгляду заяв про визнання особою без громадянства. З метою планування і організації виїзду Чернігівським ПТПІ надано запит до УДМС України в Чернігівській області з проханням повідомити про готовність прийняти відповідача, а також, у разі позитивного рішення, зазначити дату прийому.
Обставини перебування відповідача наразі у статусі особи з невизначеним громадянством є результатом його свідомих дій, а точніше бездіяльності. Дії відповідача, що полягали у свідомому порушенні ним міграційного законодавства , останнім не було вчинено жодних фактичнихдій, спрямованих на отримання ним законнихпідстав для перебування на території України , в порядку передбаченому законодавством України.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_5 Соколовська Ю.О. в судовому засіданні, яке проводилося в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримала, просить адміністративний позов задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити.
Представник відповідача Котенок А.П. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідач був затриманий 12.07.2024 року близько 19 год. 50 хв. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) на напрямку 240 прикордонного знаку, на відстані 1500 метрів до державного кордону (територія Косонської об'єднаної територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) під час спроби незаконного перетину державного кордону з України в Угорщину, поза пунктами пропуску через державний кордон України, в складі групи осіб.
Своїми діями відповідач порушив вимоги статей 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною 2 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України». В подальшому постановою Берегівського районного суду Закарпатської області від 19.08.2024 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною 2 статті 204-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень (справа №297/3392/24).
В ході з'ясування обставин правопорушення було встановлено, що відповідач в порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства проживав на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, а також без документів, які б посвідчували його особу та давали право на виїзд з України встановленим законодавством порядком.
У базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в'їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території», інформація про перетинання державного кордону України відповідачем відсутня.
Встановлено відсутність інформації в Єдиному державному демографічному реєстрі щодо наявності у відповідача законних підстав для перебування на території України, передбачених статтею 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а також щодо документування останнього посвідкою на постійне або тимчасове проживання в Україні, посвідченням біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту в Україні або якій надано тимчасовий захист в Україні.
З огляду на вищезазначене, відповідача було притягнено до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 203 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5100 (п'ять тисяч сто) гривень.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.07.2024 (справа № 303/1388/22, провадження 2-а/303/47/22) ухвалено затримати відповідача з метою забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців, а саме до 11.01.2025 року.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.01.2025 року (справа №303/99/25, провадження 2-а/303/2/25) ухвалено продовжити затримання відповідача з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України на 6 місяців, до 11.07.2025 року, включно.
На підставі частини третьою статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», 18.07.2024 відповідача було поміщено до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, Державної міграційної служби України, розташованого за адресою: вул. Лісна, 5, с. Розсудів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 15044, де особа наразі утримується.
Відповідно до ч.11 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Частиною 1 статті 26 КАС України встановлено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі Закон) відповідно до Конституції України регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження. Дія цього Закону поширюється також на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, відповідно до їх прав та свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Статтею 2 Закону встановлено, що іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Статтею 3 Закону встановлено, що терміни вживаються в такому значенні:
- свобода пересування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом;
- вільний вибір місця проживання чи перебування;
- право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати;
- місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;
- місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно- територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;
- довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи;
- документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист; - документ, до якого вносяться відомості про місце перебування, - довідка про звернення за захистом в Україні.
Статтею 5 Закону встановлено, що законними підставами для перебування на території України для іноземців та осіб без громадянства - підстави, встановлені Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". Відповідач законних підстав для перебування на території України для іноземців та осіб без громадянства, встановлених Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" не має, в зв'язку з чим відносно нього судом прийнято рішення про примусове видворення та затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення. Статтею 12 Закону «Обмеження свободи пересування» свобода пересування обмежується щодо осіб, до яких відповідно до процесуального законодавства застосовано запобіжні заходи, пов'язані з обмеженням або позбавленням волі.
Згідно із статтею 13 Закону вільний вибір місця проживання обмежується щодо осіб, до яких згідно із процесуальним законодавством застосовано запобіжні заходи, пов'язані з обмеженням або позбавленням волі, іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України. Таким чином, із урахуванням винесених судом рішень про примусове видворення та затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення свободу відповідача та право на вільний вибір місця проживання обмежено.
Згідно із Положенням про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженим наказом МС України від 16.10.2007 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.11.2007 року за № 1268/14535, пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, є державною установою, призначеною для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні і підлягають адміністративному видворенню за її межі в примусовому порядку.
Пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні не являється адміністративно-територіальною одиницею, на території якої особа проживає, а також спеціалізованою соціальною установою, закладом соціального обслуговування та соціального захисту або військовою частиною, житлом, розташованим на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особи проживають. До функцій пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні не входить реєстрація у встановленому законом порядку місця проживання або перебування іноземця або особи без громадянства, та не уповноважена надавати житло особам, а призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Механізм реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні встановлено Правилами реєстрації місця проживання, що затверджені постановою КМУ від 02.03.2016 року № 207.
Згідно із п.18 Правил для реєстрації місця проживання особа подає заяву та документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Документи видані компетентними органами суміжних держав підлягають легалізації в установленому порядку, документи що посвідчують право на проживання в житлі. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання здійснюється за згодою власника/співвласників житла.
Із урахуванням вищевикладеного, у відповідності до чинного законодавства України жодної згоди на реєстрацію місця проживання пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні надавати не має повноважень. Пунктом 25 Правил («Реєстрація місця перебування») чітко вставлено, що реєстрація місця перебування стосується виключно осіб, які звернулись за захистом в Україні на визначений законом строк на підставі документів, визначених пунктом 18 Правил. Відповідач дійсної довідки про звернення за захистом в України з проставленими в них відповідними штампами реєстрації місця проживання/перебування не має.
Таким чином, відповідач у встановленому законом порядку за місцем проживання або перебування не зареєстрований. Частиною 2 ст. 25 КАС України встановлено, що у разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача. Статтею 289 КАС України територіальну підсудність справ про продовження строку затримання з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення іноземця, не відміну від решти адміністративних справ пов'язаних з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України не визначено.
Крім того, суд не бере до уваги твердження відповідача, що він не володіє українською та російською мовами так як в судовому засіданні 16.07.2024 по справі № 303/1388/22 про примусове видворення його за межі України відповідач, не вказував, що не володіє українською та російською мовами, не просив перекладача, а також як вбачається з його слів проживає на території України близько тридцяти років.
На підставі вищенаведеного, повного і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, оскільки в разі не продовження строку затримання останнього, існує ризик його втечі. Керуючись ст.ст. 6, 19, 46, 250, 257, 259, 289, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд, -
Адміністративний позов ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити строк затримання громадянина ОСОБА_6 ( ОСОБА_5 / ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України на 6 (шість) місяців, до 11.01.2026 року (включно).
Допустити негайне виконання рішення суду.
Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Ю.Ю. Куцкір