Справа № 392/999/25
Провадження № 3/392/552/25
30 червня 2025 року м. Мала Виска
Суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Бадердінова А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділення поліції № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
23.05.2025 року о 12:20 годині ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння виражався нецензурною лайкою відносно своєї тещі ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 судове засідання призначене на 30.06.2025 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить повернутий конверт на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того, на офіційному сайті Маловисківського районного суду Кіровоградської області (https://mv.kr.court.gov.ua, в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справи, призначених до розгляду» з моменту призначення справи до розгляду до моменту розгляду справи були зазначені дата, час та місце її слухання. З огляду на вказане, було вжито передбачених законодавством заходів для повідомлення особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 268 КУпАП справа розглядається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
При цьому, розгляд справ у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (ст.23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно,з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справ та не вирішенням її по суті.
Таким чином суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки подальше відкладення розгляду справ нівелюватиме завдання КУпАП, якими є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо, так і в їх сукупності, всебічно, повно й об'єктивно дослідивши всі обставин справи приходжу до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, що підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД № 687742 від 23.05.2025 року, якими зафіксовано, що 23.05.2025 року о 12:20 годині ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння виражався нецензурною лайкою відносно своєї тещі ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, правопорушення вчинено повторно протягом року;
- рапортом помічника чергового СРПП ВП №3 ВП №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського району Кіровоградської області Шевченка В.С., в якому останній доповів, що 23.05.2025 року о 12:20 годині ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння виражався нецензурною лайкою відносно своєї тещі ОСОБА_2 на підставі чого було складено протокол про адміністративне правопорушення;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 23.05.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_2 заявила, про те, що її зять ОСОБА_1 вчинив відносно неї домашнє насильство;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відповідно до яких остання пояснила, що її зять перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння прийшов до неї на подвір'я та безпідставно ображав нецензурною лайкою;
- копією постанови Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 11.07.2024 року згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП з накладенням стягнення у розмірі 340 грн.
Крім того, судом досліджено довідку ВП №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області про те, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності 11.07.2024 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, 29.08.2024 року за ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Вказані докази є належними і допустимими, та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі встановлено наявність адміністративних правопорушень за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення діянь фізичного або психологічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої, а також злісну непокора законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків та винність в їх вчиненні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно тещі ОСОБА_2 , яка викликала поліцію.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що: домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, шляхом умисного вчинення дій фізичного характеру щодо своєї тещі ОСОБА_2 .
Оскільки адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП настає, зокрема, за повторне протягом року вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, то в діях ОСОБА_1 є склад вказаного адміністративного правопорушення.
Мірою відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами є адміністративне стягнення (ст. 23 КУпАП).
При накладенні стягнення згідно з вимогами ст. 33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Враховуючи докази по справі, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, а також те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 173-2 КУпАП повторно протягом року, при цьому належних висновків не зробив, характер вчиненого правопорушення, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі, визначеному в санкції ч. 3 ст. 173 - 2 КУпАП України, яке буде необхідним та справедливим у даному випадку, а також запобігатиме вчиненню правопорушником нових правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, слід стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, ч. 3 ст. 173-2, 185, 251, 283, 284, 287 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Альона Володимирівна Бадердінова