30 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 909/696/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу
Акціонерного товариства "Харківобленерго"
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду
від 28.04.2025
у складі колегії суддів: Панової І.Ю. (головуюча), Зварич О.В., Малех І.Б.,
у справі за заявою
Акціонерного товариства "Харківобленерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західні енергетичні транзити"
про банкрутство,-
Короткий зміст руху справи
1. 30.08.2023 Господарський суд Івано-Франківської області відкрив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Західні енергетичні транзити" (далі - ТОВ "Західні енергетичні транзити", боржник);
визнав грошові вимоги Акціонерного товариства "Харківобленерго" (далі - скаржник, АТ "Харківобленерго") до ТОВ "Західні енергетичні транзити" у розмірі 54 408 046,53 грн.;
ввів процедуру розпорядження майном боржника, призначив розпорядником майна арбітражного керуючого Кошовського С. В.
2. Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.11.2023 визнано ТОВ "Західні енергетичні транзити" банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кошовського С.В.
3. 07.01.2025 через систему "Електронний кабінет" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатенерготранс" (далі - ТОВ "Карпатенерготранс") надійшла заява з грошовими вимогами до боржника від 07.01.2025 (вх. № 169/25), в якій товариство просило суд визнати грошові вимоги ТОВ "Карпатенерготранс" до ТОВ "Західні енергетичні транзити" на суму 34 666 558,73 грн. та включити до реєстру вимог кредиторів в четверту чергу, а також в першу чергу судовий збір в розмірі 6 056,00 грн.
4. Ухвалою від 20.03.2025 Господарський суд Івано-Франківської області задовольнив заяву ТОВ "Карпатенерготранс" з грошовими вимогами від 07.01.2025 (вх. № 169/25 від 07.01.2025) до боржника ТОВ "Західні енергетичні транзити";
визнав грошові вимоги ТОВ "Карпатенерготранс" (код ЄДРПОУ 39939623) до ТОВ "Західні енергетичні транзити" (код ЄДРПОУ 35276957) в розмірі 34 666 558,73 грн., як вимоги четвертої черги та 6 056,00 грн. судового збору за подання заяви з грошовими вимогами, як вимоги першої черги;
доручив ліквідатору ТОВ "Західні енергетичні транзити" (код ЄДРПОУ 35276957) арбітражному керуючому Кошовському С.В. у включити визнані судом грошові вимоги ТОВ "Карпатенерготранс" до реєстру вимог кредиторів.
5. Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, АТ "Харківобленерго" оскаржило судове рішення місцевого суду від 20.03.2025 у цій справі до апеляційного господарського суду.
Короткий зміст ухвали апеляційного суду
6. Ухвалою від 28.04.2025 Західний апеляційний господарський суд повернув апеляційну скаргу АТ "Харківобленерго" від 21.04.2025 (вх. № 01-05/1217/24 від 22.04.2025) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 20.03.2025 у справі № 909/696/23.
7. Апеляційний господарський суд зазначив, що ухвала за результатами розгляду вимог окремого кредитора не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, в силу прямої вимоги закону.
8. З огляду на що, ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 20.03.2025 у справі № 909/696/23, постановлена за результатами розгляду вимог окремого кредитора ТОВ "Карпатенерготранс", не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від ухвали за результатами попереднього засідання, в якій зокрема, зазначено розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів.
9. АТ "Харківобленерго" 08.05.2025 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 у справі № 909/696/23.
10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 909/696/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2025.
11. Ухвалою Верховного Суду від 26.05.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 909/696/23 за касаційною скаргою АТ "Харківобленерго" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 та ухвалено здійснити перегляд ухвали Західного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 у справі № 909/696/23 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи;
надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 17.06.2025;
витребувано з Господарського суду Івано-Франківської області та Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 909/696/23.
12. Матеріали справи № 909/696/23 надійшли до Верховного Суду 02.06.2025 у кількості 2 т. справи та 2а том матеріалів апеляційного провадження із супровідним листом від 28.05.2025 № 909/696/23/8983/25 від Господарського суду Івано-Франківської області.
13. Суддя Васьковський О. В. перебував у відпустці з 26.06.2025 по 27.06.2025 згідно наказу голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.06.2025 № 2433/0/5-25.
14. Відзиву на касаційну скаргу у визначений ухвалою Верховного Суду від 17.06.2025 не надійшло.
15. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 16.04.2025 № 235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.04.2025 № 4356-IX, з огляду на обставини, зазначені в пунктах 11 -13 цієї Постанови, Верховний Суд розглядає справу № 909/696/23 у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Доводи скаржника
(АТ "Харківобленерго")
16. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник доводив, що апеляційний суд неправильно застосував положення частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), оскільки зазначена норма стосується виключно попереднього засідання суду, яке відбувається на стадії розпорядження майном.
17. У цій справі попереднє засідання суду вже відбулося 10.10.2023, і за його результатами вже сформовано реєстр вимог кредиторів.
18. Провадження у справі перебуває на стадії ліквідації, тому вимоги ТОВ "Карпатенерготранс", заявлені в ліквідаційній процедурі як конкурсні вимоги без права голосу та розглянуті судом першої інстанції в порядку абзаців 3, 4 частини шостої статті 45 КУзПБ, є такими, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, тому повинні розглядатися господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
19. Відтак, частина друга статті 47 КУзПБ щодо вимог ТОВ "Карпатенерготранс" не застосовуються, оскільки оскаржувана ухвала є самостійним судовим рішенням щодо розгляду вимог кредитора, заявлених на стадії процедури ліквідації, і підлягає оскарженню в загальному порядку.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
20. Відповідно до вимог частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
22. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
23. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
24. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги АТ "Харківобленерго" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 у справі № 909/696/23.
25. Здійснюючи перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень та оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду зауважує таке.
26. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
27. Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
28. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення закріплені Конституцією України серед основних засад судочинства (пункт 8 частини першої статті 129).
29. Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
30. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи визначено також серед основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 8 частини третьої статті 2 ГПК України).
31. Отже, наведені конституційні приписи, закріплені також у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", реалізуються в порядку, передбаченому відповідними процесуальними нормами, зокрема в провадженні у справі про банкрутство - нормами КУзПБ та ГПК України. Відтак, обсяг реалізації конституційного права на оскарження судового рішення у конкретних правовідносинах визначається положеннями процесуального закону.
32. Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
33. Водночас, у процедурі оскарження судового рішення першої інстанції процесуальним законом встановлено виправдані обмеження, спрямовані на забезпечення оперативності господарського процесу, попередження виникнення правових колізій та дотримання принципу юридичної визначеності, що є одним із істотних елементів принципу верховенства права.
34. Так, частиною другої статті 254 ГПК України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
35. Нормами частини першої статті 255 ГПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
36. Загальні правила подання апеляційної скарги на судові рішення/ухвали господарського суду, що ухвалені, зокрема і у справі про банкрутство, визначені, зокрема статтею 255 ГПК України, пунктом 17 частини першої якої передбачено що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
37. Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
38. Правила та порядок оскарження судових рішень у процедурі банкрутства визначені статтею 9 КУзПБ, частиною першої якої передбачено, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
39. Згідно з приписами частини другої цієї статті КУзПБ в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених ГПК України та цим Кодексом.
40. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.
41. Законодавець, визначаючи попереднє засідання суду як етап процедури розпорядження майном, передбачає, що таке засідання має свою тривалість та може проводитися у декількох судових засідань, під час яких здійснюється аналіз заявлених вимог кредиторів.
42. Тобто, кількість кредиторів та різний обсяг їхніх вимог впливають на тривалість попереднього засідання, яке може бути більшим одного дня, та зумовлює доцільність розгляду заяв (вимог) кредиторів з винесенням відносно кожної такої вимоги індивідуальної (окремої, самостійної) ухвали щодо результатів її задоволення.
43. Ухвала, яку було прийнято за результатами розгляду кредиторських вимог, може бути оскаржена в установленому КУзПБ порядку та є підставою для внесення відомостей про такого кредитора до реєстру вимог кредиторів (абзац п'ятий частини другої статті 45 КУзПБ).
44. В той же час, відповідно до частини другої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
45. Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів (частина третя статті 47 КУзПБ).
46. Таким чином, ухвала за результатами розгляду вимог окремого кредитора (так звана "індивідуальна" ухвала) не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, у відповідній частині (в частині конкретних вимог кредиторів) в силу прямої вимоги закону, а визначені про це в абзаці другому частини другої статті 47 КУзПБ положення є тим винятком із загального правила оскарження судових рішень/ухвал у справі про банкрутство, що передбачено частиною другої статті 9 цього Кодексу та пунктом 17 частини першої статті 255 ГПК України.
47. У цьому висновку колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 15.02.2024 у справі № 914/791/23, від 15.04.2024 у справі № 903/780/22, від 17.09.2024 у справі № 904/1266/23, а також до висновків в ухвалах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 911/2794/21, від 24.09.2024 у справі № 917/1719/23.
48. Наслідки недотримання зазначеного правила щодо оскарження ухвали у справі про банкрутство визначені ГПК України та передбачають, що апеляційний господарський суд не приймає до розгляду і повертає апеляційну скаргу на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 260 ГПК України - якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, тобто якщо скаргу подано з порушенням відповідних приписів статей 254, 255 ГПК України, або без урахування окремих винятків за приписами КУзПБ, зокрема щодо неможливості оскарження ухвали за результатами розгляду вимог кредитора окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання (абзац 2 частини другої статті 47 КУзПБ).
49. Крім цього, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню (частина перша статті 261 ГПК України) в силу прямої вимоги закону.
50. Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2023 у справі № 920/162/23.
51. Відповідно до частини четвертої статті 45 КУзПБ для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
52. Аналіз змісту статей 45, 47 КУзПБ свідчить про те, що розгляд вимог кредиторів господарським судом у порядку черговості їх надходження не передбачає проведення попереднього судового засідання та подальшого ухвалення додаткового судового рішення за його результатами у випадку, якщо такі вимоги були заявлені в процедурі ліквідації боржника.
Щодо доводів касаційної скарги
53. У цьому випадку колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги про те, що застосування положень частини другої статті 47 КУзПБ в цій справі є передчасним, зокрема, з огляду на таке.
54. З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі було відкрито Господарським судом Івано-Франківської області 30.08.2023, а постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.11.2023 визнано ТОВ "Західні енергетичні транзити" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
55. Також з матеріалів справи вбачається, що заява з грошовими вимогами ТОВ "Карпатенерготранс" надійшла до боржника надійшла через систему "Електронний кабінет" 07.01.2025, тобто не лише після закінчення 30-денного строку, встановленого частиною першою статті 45 КУзПБ, але й після завершення процедури розпорядження, визнання боржника банкрутом, майном та відкриття ліквідаційної процедури.
56. Реєстр вимог кредиторів у цій справі вже затверджений за результатами попереднього судового засідання ухвалою від 10.10.2023, а зазначена ухвала не лише не оскаржувалася та набрала законної сили 10.10.2023, але й не була змінена за наслідками ухвалення судового рішення про визнання грошових вимог ТОВ "Карпатенерготранс".
57. Колегія суддів звертає увагу, що Розділ IV. "Ліквідаційна процедура", положення якого також регулюють порядок розгляду кредиторських вимог, на відміну від Розділу II. "Розпорядження майном боржника", не містить статті, яка б передбачала проведення попереднього судового засідання, а також не містить посилання на статтю 47 КУзПБ.
58. З огляду на зазначене та перебування боржника в процедурі ліквідації, імперативне застосування частини другої статті 47 КУзПБ не є можливим, оскільки прямо не передбачене положеннями Розділу IV. "Ліквідаційна процедура".
59. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в цьому випадку апеляційний господарський суд, вирішуючи питання щодо прийнятності апеляційної скарги, не досліджував природу заявлених кредиторських вимог, а лише виходив з того, що такі вимоги були визначені місцевим судом як конкурсні.
60. Разом з тим, дослідження правової природи кредиторських вимог та їх подальше внесення до відповідної черги реєстру вимог кредиторів можливе лише після встановлення підстав та обставин їх виникнення, дослідження доказів, наданих на їх обґрунтування, що не є можливим на стадії відкриття провадження у справі.
61. Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
62. З огляду на зазначене вище, повернення судом апеляційної інстанції апеляційної скарги заявнику через те, що скаржник оскаржив судове рішення без урахування норми, дія якої не розповсюджується на стадію провадження у справі про банкрутство, у якій перебуває розгляд справи в цьому випадку є передчасним.
63. З огляду на зазначене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду та направлення справи до апеляційного суду для подальшого розгляду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
64. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
65. Частиною першою статті 310 ГПК України встановлено, що судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.
66. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).
67. З огляду на зазначене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до апеляційного господарського суду на стадію відкриття апеляційного провадження.
Судові витрати
68. У зв'язку з направлення справи для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції, розподіл витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги відповідно до положень статті 129 ГПК України не здійснюється.
На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 296, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" задовольнити.
2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 у справі № 909/696/23 скасувати.
3. Справу № 909/696/23 направити до Західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду на стадію відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді В.В. Білоус
О.В. Васьковський