24 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 918/822/23(918/873/24)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. (головуючий), суддів Білоуса В.В., Васьковського О.В.,
за участі секретаря судового засідання Громак В.О.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРВЕЛЛЕ" (PLCEVERWELLE) / (OUEverwelle),
представник позивача - не з'явився,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Традекс",
представник відповідача - не з'явився,
відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія",
представник відповідача - Дробот Д.М., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua),
відповідач - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - Берковський Є.О., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua),
розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua) касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРВЕЛЛЕ" (PLCEVERWELLE) / (OUEverwelle)
на рішення Господарського суду Рівненської області
від 04.12.2024
у складі судді: Марач В.В.,
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
від 05.03.2025
у складі колегії суддів: Юрчук М.І., - головуючий, Тимошенко О.М., Миханюк М.В.,
у справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРВЕЛЛЕ" (PLCEVERWELLE)/(OUEverwelle)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс"
Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія",
ОСОБА_1
про визнання недійсними договорів та додаткових угод
в межах справи № 918/822/23
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс"
Короткий зміст руху справи
1. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.09.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (далі - ТОВ "Традєкс", боржник). Розпорядником майна ТОВ "Традєкс" призначено арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 49 від 01.03.2013, 01133, м. Київ-133, а/с 79).
2. Ухвалою суду від 24.03.2025 затверджено схвалений Зборами кредиторів План санації ТОВ "Традєкс" від 31.01.2025 №02-38/54.
Введено процедуру санації ТОВ "Традєкс". Керуючим санацією Товариства з обмеженою відповідальністю призначено арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 49 від 01.02.2013).
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРВЕЛЛЕ" (PLCEVERWELLE) / (OUEverwelle) (далі - ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ", позивач) звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до відповідача 1 - ТОВ "Традєкс", відповідача 2 - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" (далі - СТОВ "ДАК", відповідач 2), відповідача 3 - ОСОБА_1 в якому просить суд визнати недійсними: договір поставки № 28-12-21ФД від 28 грудня 2021 року, договір про надання поворотної фінансової допомоги № 21-01-22 від 21 січня 2022 року, додаткову угоду від 23 лютого 2022 року до договору № 21-01-22 про надання поворотної фінансової допомоги, додаткову угоду від 28 лютого 2022 року до договору № 21-01-22 про надання поворотної фінансової допомоги, договір позики № 21-01-22 від 28 лютого 2022 року, які укладені ТОВ "Традєкс" та СТОВ "ДАК", а також договір про надання поручительських послуг від 13 вересня 2021 року, який укладений ТОВ "Традєкс" та ОСОБА_1 .
4. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що договір поставки № 28-12-21ФД від 28 грудня 2021 року, договір про надання поворотної фінансової допомоги № 21-01-22 від 21 січня 2022 року, додаткова угода від 23 лютого 2022 року до договору № 21-01-22 про надання поворотної фінансової допомоги, додаткову угоду від 28 лютого 2022 року до договору № 21-01-22 про надання поворотної фінансової допомоги, договір позики № 21-01-22 від 28 лютого 2022 року, договір про надання поручительських послуг від 13 вересня 2021 року укладені з порушенням норм чинного законодавства України, на шкоду кредиторам та з метою уникнути сплати боргу та виконання судового рішення. Зазначає, що внаслідок укладення оспорюваних правочинів боржник ТОВ "Традєкс" перестав бути платоспроможним в результаті чого Товариство з обмеженою відповідальністю "Евервелле" не змогло отримати повного задоволення своїх вимог.
5. Також позивач звертає увагу суду на той факт, що рух товарів на виконання договору поставки № 28-12-21ФД від 28.12.2021, специфікації № 1 та Специфікації № 2 - не відбувся. ТОВ "Традєкс" на виконання договору поставки №28-12-21ФД від 28.12.2021, специфікації № 1 та Специфікації №2 товару не отримало і, відповідно від даної господарської операції не було досягнуто економічного результату, що, на його думку, є додатковим свідченням фіктивності даного договору та шахрайських дій спрямованих на його укладення.
6. Позивач стверджує, що метою укладення оспорюваних договорів було невиконання рішення Господарського суду Рівненської області у справі №918/201/23 та створення фіктивної заборгованості ТОВ "Традєкс" перед СТОВ "ДАК" з метою фіктивного банкрутства.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
7. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 03.12.2024 у справі №918/822/23 (918/873/24) відмовлено ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" у задоволенні позову про визнання недійсними договорів та додаткових угод. Судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції покладено на позивача.
6. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оспорювані правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків, натомість з боку позивача не надано доказів наявності у діях СТОВ "ДАК" та ТОВ "Традєкс", ОСОБА_1 умислу, який спрямований на вчинення фіктивного договору; не надано доказів відсутності правових наслідків, обумовлених Договорами, не надано доказів введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; не надано доказів наявності наміру учасників не виконувати правочини; не надано доказів наявності дефектів у первинних документах, що підтверджують реальність господарських операцій; не надано доказів відсутності економічної мети вчинених правочинів та відсутності руху активів між сторонами оспорюваних договорів.
8. Під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлено:
8.1. 28.12.2021 між СТОВ "ДАК" як Постачальником та ТОВ "Традєкс", як Покупцем було укладено Договір поставки № 28-12-21ФД від 28.12.2021 року (далі по тексту Договір поставки).
8.2. Відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 1.3. Договору поставки, Постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, передати (поставити) у власність Покупцеві зернові культури (надалі - «Товар»), визначені цим Договором та специфікаціями до нього, які є його невід'ємними частинами, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити Товар у строки і на умовах, що передбачені цим Договором та специфікаціями до нього.
Товар поставляється окремими партіями. Найменування та інші характеристики Товару визначаються для кожної партії окремо у відповідній специфікації на таку партію Товару. За відсутності окремої специфікації до Договору, видаткова накладна вважається специфікацією на відповідну партію Товару.
Ціна, кількість, асортимент, строки поставки та умови поставки Товару, тощо визначається Сторонами у Специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього Договору.
8.3. Відповідно до пункту 3.1. Договору поставки, Покупець оплачує Товар за ціною та в порядку визначеному відповідною специфікацією на кожну партію окремо.
8.4. На виконання Договору поставки, між Сторонами була підписана Специфікація № 1 від 28.12.2021, з наступними умовами: найменування Товару: Кукурудза 3 клас, Кількість товару: (+-5%): 2 608 тон, Ціна за 1т. без ПДВ: 3 947,37 грн., вартість Товару, без ПДВ: 10 294 740,96 грн., загальна вартість Товару з ПДВ 11 736 004,69 грн.
8.5. Відповідно до пункту 1.2. Специфікації № 1, поставка цієї партії Товару має бути здійснена у строк до 31.07.2023 на умовах: EXW франко-склад вул. Українська, 89, с. Тинне, Сарненський район, Рівненська область.
8.6. На виконання умов Договору поставки та вказаної Специфікації № 1, Постачальником поставлено, а Покупцем отримано Товар у розмірі 2 608 тон на загальну суму 11 736 004,69 грн., що підтверджується Видатковою накладною № 304 від 16.06.2023.
8.7. На виконання Договору поставки, між Сторонами була підписана Специфікація № 2 від 28.12.2021, з наступними умовами: найменування Товару: Кукурудза 3 клас; кількість Товару: (+-5%): 3 692 тон; ціна за 1т. без ПДВ: 3 947,37 грн.; вартість Товару, без ПДВ: 14 573 690,04 грн. Загальна вартість Товару з ПДВ: 16 614 006,65 грн..
8.8. Відповідно до пункту 1.2. Специфікації № 2, поставка цієї партії Товару має бути здійснена у строк до 31.07.2023 на умовах: ЕХW франко-склад вул. Колгоспна, 21, с. Тараканів, Дубенський район, Рівненська область.
8.9. На виконання умов Договору поставки та Специфікації № 2, Постачальником поставлено, а Покупцем отримано Товар у розмірі 3 692 тон на загальну суму 16 614 006,65 грн., що підтверджується Видатковою накладною № 305 від 07.07.2023 року.
8.10. Загальна вартість поставленого за Договором поставки та неоплаченого Товару складає 28 350 011,34 грн.
8.11. 21.01.2022 між СТОВ "ДАК" як Позикодавцем та ТОВ "Традєкс", як Позичальником було укладено Договір № 21-01-22 про надання поворотної фінансової допомоги («Первинний договір»), Договір № 21-01-22 від 28.02.2022 про надання позики (новаційний договір) («Договір позики»).
8.12. Відповідно до пункту 1.1. Первинного договору, Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу шляхом передачі у власність Позичальникові грошових коштів, а Позичальник зобов'язався повернути таку ж суму наданих грошових коштів в порядку та у строки, передбачені даним Договором.
8.13. На виконання Первинного договору, Позикодавцем на користь Позичальника була перерахована поворотна фінансова допомога у сумі 34 000 020, 0 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 17 від 22.02.2022 на суму 20,00 грн., №18 від 22.02.2022 на суму 10 000 000,00 грн.,№142917 від 22.02.2022 на суму 9 000 000,00 грн., №4292 від 22.02.2022 на суму 400 000,00 грн., №4298 від 23.02.2022 на суму 14 600 000,00 грн.
8.14. 23.02.2022 до Договору № 21-01-22 про надання поворотної фінансової допомоги було укладено додаткову угоду між СТОВ "ДАК" (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (Позичальник), якою зазначено:
- сторони підтверджують, що станом на 23.02.2022 Позичальником було отримано фінансову допомогу у розмірі 34 000 020,00 грн.;
- сторони дійшли згоди визначити грошовий еквівалент зобов'язання з повернення отриманої фінансової допомоги у розмірі 34 000 020,00 грн. в іноземній валюті, а саме в доларах США;
- грошовий еквівалент отриманої фінансової допомоги у розмірі 34 000 020,00 грн. складає 1 172 911,96 дол. США;
- сума боргу підлягає поверненню у національній валюті України (гривні) у сумі визначеної за офіційним курсом гривні щодо долара США встановленого Національним Банком України на день здійснення відповідного платежу.
8.15. 28.02.2022 до Договору № 21-01-22 про надання поворотної фінансової допомоги було укладено Додаткову угоду між СТОВ "ДАК" (Позикодавець) та ТОВ "Традєкс" (Позичальник) , якою встановлено:
- поворотна фінансова допомога надається та підлягає поверненню до 20 червня 2023 року;
- позичальник зобов'язується повернути частину боргу у розмірі еквівалентному 600 000,00 доларів США до 31.03.2022;
- у випадку неналежного виконання зобов'язання та/або неповного виконання зобов'язання Сторони погоджуються припинити всі зобов'язання за даним договором шляхом новації, а саме заміни зобов'язання з повернення на безпроцентній основі поворотної фінансової допомоги на позикове зобов'язання;
- сторони беруть на себе зобов'язання вчинити новацію у формі двостороннього правочину , в якому будуть передбачені зміст та умови нового зобов'язання, а саме шляхом укладення 28.02.2022 Договору №21-01-22 про надання позики (новаційний договір).
8.16. За період з 21.01.2022 по 01.04.2022 Позичальником було сплачено, а Позикодавцем отримано 489 388,10 дол. США, що є неналежним, неповним виконанням Позичальником обов'язку вказаного у п. 3.1.1. Первинного договору.
8.17. 28.02.2022 між СТОВ "ДАК" (Позикодавець) та ТОВ "Традєкс" (Позичальник) було укладено договір №21-01- 22 про надання позики (новаційний договір), яким визначено:
- Сума зобов'язань, що підлягають поверненню складає 1 162 076,17 дол. США;
- Позика надається в строк до 20.06.2023;
- Позикодавець має право на одержання від Позичальника процентів, а саме за кожен день користування сумою позики нараховуються проценти у розмірі 25%, що капіталізуються.
8.18. Згідно до умов Контракту № 24-01-18-DUX від 24.01.2018, що був укладений між ТОВ "Традєкс"" (Продавець) та ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" (Покупець) - Продавець зобов'язувався поставити, а Покупець прийняти сільськогосподарську продукцію українського походження, а сама пшеницю, кукурудзу, рапс, ячмінь, сою, льон, жито, горох надалі іменовано "Товар" (п. 1.1. Контракту).
8.19. Відповідно до п.5.1 та п.5.2 даного Контракту валюта платежу - долари США. Оплата товару здійснюється протягом 90 календарних днів з моменту митного оформлення товару. Можлива повна або часткова передоплата товару.
8.20. На умовах даного Контракту Покупець здійснив Продавцеві передоплату в розмірі 1 591 463,87 дол. США. Вказаний факт було підтверджено п.1 Додаткової угоди від 13.09.2021.
8.21. Відповідно до п.2 даної Додаткової угоди передбачалося, що у зв'язку з припиненням зацікавленості в подальших постачаннях товару згідно до Контракту №24-01-18-DUX від 24.01.2018 сторони досягли згоди з моменту підписання цієї Додаткової угоди повністю припинити всі зобов'язання Продавця поставити товар, у зв'язку з чим Продавець зобов'язується повернути отриману суму передоплати до вказаному Контракту, в наступному порядку і строки: - 1480000,00 дол. США в строк до 23 лютого 2022 року включно. Повернення вказаної суми Продавцем може здійснюватися як одноразовим платежем, так і частинами, розмір яких Продавець визначає самостійно. В день належного виконання такого обов'язку, Продавець звільняється від зобов'язання повернути Покупцеві суму передоплати, що залишилася, по вказаному Контракту в розмірі 111463,87 дол. США, у зв'язку з чим на підставі цієї Додаткові угоди відбувається повне і безумовне припинення відповідного зобов'язання Продавця.
8.22. Згідно до п.3 даної Додаткової угоди - у випадку несвоєчасної або неповної оплати платежу, встановленого п.2 цієї Додаткової угоди (якщо не настануть умови у зв'язку з прощенням боргу Продавця), Покупець зобов'язаний сплатити Покупцеві суми передоплати, що залишилася, по вказаному Контракту у розмірі 111 463,87 дол. США до 28 лютого 2022 року включно.
8.23. 19.06.2018 було укладено Контракт № 19-06-18- DPB, яким передбачалося, що Продавець зобов'язувався поставити, а Покупець прийняти сільськогосподарську продукцію українського походження, а сама пшеницю, кукурудзу, рапс, ячмінь, сою, льон, жито, горох надалі іменовано "Товар" (п.1.1 Контракту).
8.24. На умовах даного Контракту Покупець здійснив Продавцеві передоплату в розмірі 786 172,27 дол. США. Вказаний факт було підтверджено п.1 Додаткової угоди від 13.09.2021 року.
8.24. Відповідно до п.2 даної Додаткової угоди передбачалося, що у зв'язку з припиненням зацікавленості в подальших постачаннях товару згідно до Контракту №19-06-18 DPB від 19.06.2018 року сторони досягли згоди з моменту підписання цієї Додаткової угоди повністю припинити всі зобов'язання Продавця поставити товар, у зв'язку з чим Продавець зобов'язується повернути отриману суму передоплати в строк до 28 лютого 2022 року включно.
8.25. Пунктом 3 даної Додаткової угоди встановлювалося, що у випадку належного і повного виконання Продавцем до 23 лютого 2022 року зобов'язань, взятих на себе на підставі Контракту 24-01-18-DUХ від 24.01.2018 року з врахуванням додаткової угоди від 13.09.2021 року, Продавець звільняється від зобов'язання повернути Покупцеві суму передоплати за Контрактом № 19-06-18-DРВ від 19.06.2018 року і цією Додатковою угодою у розмірі 786 172,27 дол. США, у зв'язку з чим 28 лютого 2022 року на підставі цієї Додаткової угоди відбувається повне і безумовне припинення відповідного зобов'язання Продавця.
8.26. 29.05.2019 було укладено Контракт № 29-05-2019, яким передбачалося, що Продавець зобов'язувався поставити, а Покупець прийняти сільськогосподарську продукцію українського походження, а сама пшеницю, кукурудзу, рапс, ячмінь, сою, льон, жито, горох надалі іменовано "Товар" (п.1.1 Контракту).
8.27. На умовах даного Контракту Покупець здійснив Продавцеві передоплату в розмірі 105 000,00 дол. США. Вказаний факт було підтверджено п.1 Додаткової угоди від 13.09.2021 року.
8.28. Відповідно до п.2 даної Додаткової угоди передбачалося, що у зв'язку з припиненням зацікавленості в подальших постачаннях товару згідно до Контракту № 29-05-2019 від 29.05.2019 року сторони досягли згоди з моменту підписання цієї Додаткової угоди повністю припинити всі зобов'язання Продавця поставити товар, у зв'язку з чим Продавець зобов'язується повернути отриману суму передоплати в строк до 28 лютого 2022 року включно.
8.29. Пунктом 3 Додаткової угоди встановлювалося, що у випадку належного і повного виконання Продавцем до 23 лютого 2022 року зобов'язань, взятих на себе на підставі Контракту 24-01-18-DUХ від 24.01.2018 року з врахуванням додаткової угоди від 13.09.2021 року, Продавець звільняється від зобов'язання повернути Покупцеві суму передоплати за Контрактом №29-05-2019 від 29.05.2019 року і цією Додатковою угодою у розмірі 105 000,00 дол. США, у зв'язку з чим 28 лютого 2022 року на підставі цієї Додаткової угоди відбувається повне і безумовне припинення відповідного зобов'язання Продавця.
8.30. 03.07.2019 було укладено Контракт № 03-07-2019-ЕРВ, яким передбачалося, що Продавець зобов'язувався поставити, а Покупець прийняти сільськогосподарську продукцію українського походження, а сама пшеницю, кукурудзу, рапс, ячмінь, сою, льон, жито, горох надалі іменовано "Товар" (п.1.1 Контракту).
8.31. На умовах даного Контракту Покупець здійснив Продавцеві передоплату в розмірі 50 000,00 Євро. Вказаний факт було підтверджено п.1 Додаткової угоди від 13.09.2021 року.
8.32. Пунктом 3 даної Додаткової угоди встановлювалося, що у випадку належного і повного виконання Продавцем до 23 лютого 2022 року зобов'язань, взятих на себе на підставі Контракту 24-01-18-DИX від 24.01.2018 року з врахуванням додаткової угоди від 13.09.2021 року, Продавець звільняється від зобов'язання повернути Покупцеві суму передоплати за Контрактом №03-07-2019-ЕРВ від 03.07.2019 року і цією Додатковою угодою у розмірі 50 000,00 Євро, у зв'язку з чим 28 лютого 2022 року на підставі цієї Додаткової угоди відбувається повне і безумовне припинення відповідного зобов'язання Продавця.
8.33. 13.09.2021 ТОВ "Традєкс" взяло на себе зобов'язання повернути ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" борг у розмірі:
- за Контрактом № 24-01-18-DUХ від 24 січня 2018 року з урахуванням додаткової угоди від 13 вересня 2021 року - 1 591 463,87 дол. США;
- за Контрактом № 19-06-18-DРВ від 19 червня 2018 року з урахуванням додаткової угоди від 13 вересня 2021 року - 786 172,27 дол. США.;
- за Контрактом № 29-05-2019 від 29 травня 2019 року з урахуванням додаткової угоди від 13 вересня 2021 року - 105 000,00 дол. США;
- за Контрактом №03-07-2019-ЕРВ від 03 липня 2019 року з урахуванням додаткової угоди від 13 вересня 2021 року - 50 000,00 Євро,
а всього на cуму - 2 482 636,14 дол. США та 50 000,00 Євро.
8.34. В забезпечення виконання зобов'язань боржника перед ТОВ "Евервелле", між ОСОБА_1 (поручитель) та ТОВ "Евервелле" був укладений договір поруки №2 від 13.09.2021 (далі - Договір поруки), відповідно до п.1.1. якого поручитель у порядку та на умовах визначених цим договором, поручається перед ТОВ "Евервелле" за виконання боржником зобов'язань, що випливають з Контрактів: Контракту №24-01-18-DUХ з урахуванням Додаткової угоди від 13.09.2021; Контракту №19-06-2018-DРВ з урахуванням Додаткової угоди від 13.09.2021; Контракту №29-05-2019 з урахуванням Додаткової угоди від 13.09.2021; Контракту №03-07-2019-ЕРВ з урахуванням Додаткової угоди від 13.09.2021.
8.35. Відповідно до п.2.2. договору, відповідальність поручителя перед ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" включає:
- зобов'язання повернути ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" суму отриманої боржником передоплати на умовах і в порядку, передбачених Контрактами з урахуванням додаткових угод до них від 13.09.2021;
- зобов'язання сплатити ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" відсотки за користування коштами відповідно до додаткової угоди від 13.09.2021.
8.36. У зв'язку з укладенням договору поруки, між ТОВ "Традєкс" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання поручительських послуг від 13.09.2021 (далі - договір послуг), відповідно до п.1.1. якого останній направлено на регламентацію цивільних правовідносин, що виникли з приводу укладеного договору поруки в забезпечення виконання боржником зобов'язань за: Контрактом № 24-01-18-DUХ з урахуванням додаткової угоди від 13.09.2021; Контрактом № 19-06-2018-DРВ з урахуванням додаткової угоди від 13.09.2021; Контрактом № 29-05-2019, з урахуванням додаткової угоди від 13.09.2021; Контрактом № 03-07-2019-ЕРВ, з урахуванням додаткової угоди від 13.09.2021.
8.37. Підпунктом 1.2.1. пункту 1.2. договору послуг визначено, що загальний розмір основного зобов'язання Боржника перед ТОВ "Евервелле" за Контрактами в забезпечення виконання якого укладено Договір поруки складає 2 482 636,14 дол. США, яка складається з: 1480000,00+111463,87+786172,27+105000,00 (далі - "Основна сума 1") та 50 000,00 Євро (далі - "Основна сума 2").
8.38. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.07.2023 у справі № 918/201/23, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023, первісний позов ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" до ТОВ "Традєкс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про розірвання додаткових угод до контрактів і стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 50 096,30 Євро та 1 540 822,55 доларів США, а також збитків у розмірі 10 019,20 Євро та 496 164,44 доларів США - задоволено частково. Розірвано додаткову угоду від 13.09.2021 до Контракту № 24-01-18-DUX від 24.01.2018, додаткову угоду від 13.09.2021 до Контракту № 19-06-2018-DPB від 19.06.2018, додаткову угоду від 13.09.2021 до Контракту № 29-05-2019 від 29.05.2019, додаткову угоду від 13.09.2021 до Контракту № 03-07-2019-ЕРВ від 03.07.2019. Присуджено до стягнення з ТОВ "Традєкс" на користь ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" кошти у розмірі 1 540 822 (один мільйон п'ятсот сорок тисяч вісімсот двадцять два) дол. США 55 центів та 50 000 (п'ятдесят тисяч) Євро 00 центів.
9. Також місцевим господарським судом встановлено:
9.1. СТОВ "Дубенська аграрна компанія" до суду надано копії платіжних інструкцій (т.2. а.с. 26-29) на підтвердження того, що СТОВ "Дубенська аграрна компанія" перераховано Товариству "Традєкс" грошові кошти у якості фінансової допомоги, а останнім в подальшому вчинено дії, направлені на часткове погашення заборгованості за укладеними Договорами, що підтверджує рух активів сторін Договорів.
9.2. СТОВ "Дубенська аграрна компанія" надано суду копії видаткових накладних, актів приймання-передачі, що оформлені відповідно до вимог частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які не містять дефектів, на підтвердження того, що СТОВ "Дубенська аграрна компанія "в повній мірі виконано зобов'язання за Договором поставки та поставлено Товариству "Традєкс" Товар, який останнім прийнято, що підтверджує рух оборотних активів сторін спірного Договору.
9.3. Вказаними доказами підтверджується, що рух коштів та активів між СТОВ "Дубенська аграрна компанія" та ТОВ "Традєкс", а також факт передання майна на виконання оскаржуваних договорів є беззаперечним та доведеним, не спростовано позивачем.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
10. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 апеляційну скаргу ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" від 31.12.2024 залишено без задоволення.
Рішення Господарського суду Рівненської області від 03.12.2024 у справі №918/822/23 (918/873/24) залишено без змін.
11. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду, що під час розгляду цього спору позивачем не доведено наявність правових підстав для визнання недійсними спірних Договорів та Додаткових угод, а також факту порушення оспорюваними Договорами та додатковими угодам його прав та законних інтересів, відповідно і відсутні підстави для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" звернулось з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.12.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 у справі №918/822/23 (918/873/24), з вимогою оскаржені судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, про задоволення позовних вимог ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" у повному обсязі.
13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 918/822/23 (918/873/24) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2025.
14. Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2025 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
15. 01.05.2025 заявник засобами електронного зв'язку звернувся із заявою про усунення недоліків касаційної скарги разом з доказами сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 29 068,80 грн.16. Ухвалою Верховного Суду від 06.05.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 918/822/23 (918/873/24) за касаційною скаргою ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.12.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2025.
Засідання Суду призначено на 10.06.2025 про що повідомлено всіх учасників процесу.
17. 28.05.2025 до Верховного Суду від ОСОБА_1 , від СТОВ "ДАК", від Керуючого санацією ТОВ "Традєкс" арбітражного керуючого Козирицького А.С. надійшли відзиви на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.
18. 03.06.2025 засобами електронного зв'язку на адресу Касаційного господарського суду від ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" надійшли Заперечення на відзиви ОСОБА_1 , СТОВ "ДАК", Керуючого санацією ТОВ "Традєкс" арбітражного керуючого Козирицького А.С.
19. 13.05.2025 та 05.06.2025 засобами електронного зв'язку на адресу Касаційного господарського суду від представника ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" адвоката Корень Олесі Миколаївни, представника ОСОБА_1 адвоката Берковського Є.О., та представника СТОВ "ДАК" адвоката Дробот Д.М. надійшли заяви про проведення судових засідань у справі № 918/822/23 (918/873/24) в режимі відеоконференції.
20. Ухвалою Верховного Суду від 05.06.2025 Заяви ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ", ОСОБА_1 , СТОВ "ДАК" про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.
21. Судове засідання 10.06.2025 не вдалося провести в режимі відеоконференції, оскільки з 12:45 год 06.06.2025 по 13:00 год 12.06.2025 включно було втрачено доступ до серверів та баз даних Верховного Суду, що підтверджено відповідними актами про фіксацію збоїв у роботі програмних продуктів та інформаційних систем.
22. З метою надання можливості усім учасникам справи скористатися процесуальними правами, ухвалою Верховного Суду від 10.06.2025 відкладено розгляд справи на 24.06.2025, про що повідомлено всіх учасників судової справи.
23. 23.06.2025 до Верховного Суду від представника ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" Корень О.М. надійшло клопотання про відкладення судового засідання, оскільки відповідно до наказу від 23.06.2025 № 1-к/тм - адвокату Корень О.М. надано відпустку за сімейними обставинами без збереження заробітної плати, тривалістю 14 (чотирнадцять) календарних днів з 24 червня 2025 року по 07 липня 2025 року, на підставі заяви Корень О.М. від 23.06.2025 та відповідно до ст.26 Закону України "Про відпустки".
24. Представники СТОВ "ДАК" та ОСОБА_1 в судовому засіданні 24.06.2025 (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua), проти вимог та доводів скаржника заперечили з підстав, викладених у відзивах на касаційну скаргу, просили рішення Господарського суду Рівненської області від 03.12.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 у справі № 918/822/23 (918/873/24) залишити без змін.
25. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 15.04.2025 № 235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.04.2025 № 4356-IX), Верховний Суд розглядає справу № 918/822/23 (918/873/24) у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Розгляд заяв і клопотань
26. 23.06.2025 до Верховного Суду від представника ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" Корень О.М. надійшло клопотання про відкладення судового засідання, оскільки відповідно до наказу від 23.06.2025 № 1-к/тм - адвокату Корень О.М. надано відпустку за сімейними обставинами без збереження заробітної плати, тривалістю 14 (чотирнадцять) календарних днів з 24 червня 2025 року по 07 липня 2025 року, на підставі заяви Корень О.М. від 23.06.2025 та відповідно до ст.26 Закону України "Про відпустки".
27. Відповідно до частини першої статті 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
28. За змістом частини другої статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
29. Розглянувши у судовому засіданні клопотання представника ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" про відкладення розгляду справи, Верховний Суд відмовляє у їх задоволенні з огляду на наступне.
30. Представниця ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" була завчасно та належним чином повідомлена про дату, час і місце призначеного на 24.06.2025 засідання суду касаційної інстанції у цій справі, втім визначила пріоритетність відпустці судовому засіданню, про що свідчить її заява від 23.06.2025 та відповідний наказ, підписаний власноруч.
31. Водночас, процесуальний закон не містить положень щодо обов'язкового здійснення касаційного розгляду за участю представників учасників справи, участь учасників справи та / або їх представників у судовому засіданні судом касаційної інстанції у цій справі обов'язковою не визнавалася, матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування та дотримання судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
32. За змістом статті 56 ГПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто або через представника. Особиста участь особи у справі не позбавляє її права мати в цій справі представника. При цьому кількість представників, яким надається право представляти особу у судовому процесі, законодавчо не обмежена.
33. Отже, у разі неможливості представника учасника справи взяти участь у судовому засіданні, такий учасник не позбавлений права взяти участь у судовому засіданні особисто чи призначити іншого представника.
34. Крім того, відповідно до частини першої статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Доводи позивача
(ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ")
35. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає підставами касаційного оскарження є неправильне тлумачення статей 3, 12, 13, 15, 16, 22, 80, 202, 203, 215, 228, 234, 509, 626 - 629, 1049 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 76 - 79, 236, 269, 277 ГПК України, статей 1, 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", статей 55-1, 174 ГК України.
36. Також, вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц, від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц, від 27.06.2018 у справі №668/13907/13-ц, від 22.08.2018 у справі №925/1265/16;
а також постановах Верховного Суду від 04.04.2023 у справі №924/1351/20 (924/1175/21), від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 03.03.2020 у справі №910/7976/17, від 03.03.2020 у справі №904/7905/16, від 03.03.2020 у справі №916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі №04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі №908/794/19 (905/1646/17), від 28.07.2022 у справі №902/1023/19(902/1243/20)), від 15.06.2021 у справі №922/2495/21, від 20.01.2021 у справі №910/8992/19, від 05.08.2021 у справі №904/5682/19, від 15.06.2021 у справі № 910/6671/20, від 15.06.2021 в справі №922/2495/20, від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21), від 18.07.2018 у справі № 758/824/17, від 21.07.2022 у справі №908/3468/13, від 20.05.2020 у справі №922/1903/18, від 07.10.2020 у справі №755/17944/18 від 13.05.2021 у справі №903/277/20, від 16.07.2020 у справі № 923/831/18, від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 13.05.2021 у справі №903/277/20, від 16.07.2020 у справі № 923/831/18, від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі №469/1044/17), від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, від 16.02.2021 у справі №910/2861/18, від 15.06.2021 у справі №922/2416/17, від 22.06.2021 у справах №334/3161/17 і №200/606/18), від 29.06.2021 у справі №916/964/19, від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, від 26.10.2021 у справі №766/20797/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 25.01.2022 у справі №143/591/20, від 08.02.2022 у справі №209/3085/20, від 09.02.2022.у справі №910/6939/20, від 22.02.2022 у справі №761/36873/18);
постановах Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у справі №905/2030/19 (905/2445/19), від 02.06.2021 у справі №904/7905/16,
постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17, від 19.02.2021 у справі №904/2979/20, від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, від 25.11.2021 у справі №905/55/21, від 07.06.2023 у справі 906/540/22.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
37. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
37.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
37.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
37.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
38. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
39. За приписами частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
40. Згідно з положеннями статей 2, 4, 5 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Тому задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.
41. Аналіз положень КУзПБ дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який передбачає концентрацію спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про банкрутство задля судового контролю в межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів.
42. Так, відповідно до положень статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
43. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Наведена норма кореспондується з пунктом 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів.
44. Предметом судового розгляду, в межах справи про банкрутство ТОВ "Традєкс", є вимоги ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" про визнання недійсними: договору поставки № 28-12-21ФД від 28.12.2021, договору про надання поворотної фінансової допомоги № 21-01-22 від 21.01.2022, додаткової угоди від 23.02.2022 до договору № 21-01-22 про надання поворотної фінансової допомоги, додаткової угоди від 28.02.2022 до договору № 21-01-22 про надання поворотної фінансової допомоги, договору позики № 21-01-22 від 28.02.2022, які укладені ТОВ "Традєкс" та СТОВ "Дубенська аграрна компанія", а також договору про надання поручительських послуг від 13.09.2021, який укладений ТОВ "Традєкс" та ОСОБА_1 .
45. За змістом статті 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. (частина 1). Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2).
46. Згідно зі статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
47. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частини 1, 2, 4 статті 202 ЦК).
48. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК).
49. Щодо договору поставки:
49.1. Згідно зі статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
49.2. Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
49.3. Відповідно до статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
49.4. За приписами частини 1 статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
50. Як встановлено судами попередніх інстанцій:
50.1. На виконання Договору поставки, між Сторонами була підписана Специфікація № 1 від 28.12.2021, з наступними умовами: найменування Товару: Кукурудза 3 клас, Кількість товару: (+-5%): 2 608 тон, Ціна за 1т. без ПДВ: 3 947,3 7 грн., вартість Товару, без ПДВ: 10 294 740,96 грн., загальна вартість Товару з ПДВ: 11 736 004,69 грн.
50.2. На виконання умов Договору поставки та вказаної Специфікації №1, Постачальником поставлено, а Покупцем отримано Товар у розмірі 2 608 тон на загальну суму 11 736 004,69 грн., що підтверджується Видатковою накладною №304 від 16.06.2023.
50.3. На виконання Договору поставки, між Сторонами була підписана Специфікація №2 від 28.12.2021, з наступними умовами: найменування Товару: Кукурудза 3 клас; кількість Товару: (+-5%): 3 692 тон; ціна за 1т. без ПДВ: 3 947,37 грн.; вартість Товару, без ПДВ: 14573690,04 грн. Загальна вартість Товару з ПДВ: 16 614 006,65 грн..
50.4. На виконання умов Договору поставки та Специфікації №2, Постачальником поставлено, а Покупцем отримано Товар у розмірі 3 692 тон на загальну суму 16 614 006,65 грн., що підтверджується Видатковою накладною №305 від 07.07.2023 року.
51. Щодо договорів № 21-01-22 від 21.01.2022 про надання поворотної фінансової допомоги ("Первинний договір") та №21-01-22 від 28.02.2022 про надання позики (новаційний договір) ("Договір позики"):
51.1. Відповідно до підпункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
51.2. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
51.3. Порівняння диспозицій наведених норм права дає підстави стверджувати про наявність спільних ознак правових відносин та, відповідно, несуперечливе правове регулювання. Отже, договір поворотної фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором позики, а тому під час вирішення спору потрібно керуватися положеннями ЦК України, що регулюють правовідносини, які виникли з договору позики.
51.4. Згідно частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина третя статті 1049 ЦК України).
52. Судами встановлено:
52.1. На виконання Первинного договору, Позикодавцем на користь Позичальника була перерахована поворотна фінансова допомога у сумі 34 000 020, 00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №17 від 22.02.2022 на суму 20,00 грн., №18 від 22.02.2022 на суму 10 000 000,00 грн.,№142917 від 22.02.2022 на суму 9 000 000,00 грн., №4292 від 22.02.2022 на суму 400 000,00 грн., №4298 від 23.02.2022 на суму 14 600 000,00 грн..
52.2. За період з 21.01.2022 по 01.04.2022 Позичальником було сплачено, а Позикодавцем отримано 489 388,10 дол. США, що є неналежним, неповним виконанням Позичальником обов'язку вказаного у п. 3.1.1. Первинного договору (Договір №21-01-22 про надання поворотної фінансової допомоги)
52.3. Так, наведені обставини і стали підставою, для укладення 28.02.2022 між СТОВ "ДАК" (Позикодавець) та ТОВ "Традєкс" (Позичальник) Договору №21-01- 22 про надання позики (новаційний договір), (про який зазначалося вище), яким визначено:
- Сума зобов'язань, що підлягають поверненню складає 1 162 076,17 дол. США;
- Позика надається в строк до 20.06.2023;
- Позикодавець має право на одержання від Позичальника процентів, а саме за кожен день користування сумою позики нараховуються проценти у розмірі 25%, що капіталізуються.
53. Відтак, що спірні правовідносини мають ознаки договірних (позики), з наданих сторонами документів вбачається, що Позикодавцем надавав фінансову поворотну допомогу позивачу, а позивальник здійснював її повернення. Дії, спрямовані на реалізацію цих відносин вчинялись двосторонньо, регулярно і багаторазово.
54. Стосовно договору про надання поручительських послуг від 13.09.2021, який укладений ТОВ "Традєкс" та ОСОБА_1 , слід зазначити наступне:
54.1. Частиною 1 статті 553, частиною 1 статті 547 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
54.2. Отже, договір поруки укладається саме між кредитором і поручителем, оскільки безпосередньо цим договором регулюються їх права та обов'язки у разі невиконання боржником свого зобов'язання перед кредитором.
54.3. Водночас, він є одностороннім договором, оскільки встановлює одностороннє зобов'язання, відповідно до якого кредитор має право вимагати від поручителя, щоб той виконав свій основний договірний обов'язок у відповідності до умов договору поруки, а поручитель зобов'язаний провести таке виконання.
54.4. Згідно зі статтею 558 ЦК України поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.
55. Судами встановлено, що саме дії позивача - ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" слугували причиною укладення договору про надання поручительських послуг від 13 вересня 2021 року між ТОВ "Традєкс" та ОСОБА_1 ..
Позивач - ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" не звертався до примусового стягнення з ТОВ "Традєкс" коштів на виконання рішення суду від 13.07.2023 у справі №918/201/23, як і не звертався з кредиторськими вимогами до ТОВ "Традєкс" у справі про банкрутство №918/822/23.
56. На переконання Позивача, оспорювані договори містять ознаки фраудаторних правочинів. Вказані договори вчинені у період настання у нього зобов'язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, та має ставитися під сумнів у частині його добросовісності.
57. Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (стаття 16 ЦК України).
58. При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
59. Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
60. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
61. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 917/467/17, від 25.06.2018 у справі № 910/24249/16, від 17.07.2018 у справі № 910/237/18, від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19.
62. Водночас, під час вирішення даного спору суди встановили, що позивачем - ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" не обґрунтовано, які самі його права порушені оскаржуваними ним Договорами та в чому ці порушення мали свій прояв.
63. Положення частини 2 статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).
64. Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
65. Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, має на меті задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, інших осіб; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів, інших осіб.
66. Насамперед, це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні спеціальних способів захисту її суб'єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.
67. Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів. Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №922/719/16, від 28.09.2021 у справі №21/89б/201 (913/45/20), від 16.11.2022 у справі №44/38-б(910/16410/20), від 21.03.2023 у справі №910/18376/20(918/445/22).
68. Як про це було позначено вище, Позивач вважає спірні правочини фраудаторними, таким, що укладені на шкоду кредитору - ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ".
69. Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов'язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов'язку.
70. Слід звернути увагу, що фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.
71. Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.
72. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути:
- момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі;
- контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов'язані або афілійовані юридичні особи);
- щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.
73. Отже, договір, який укладений з метою уникнути виконання договору та зобов'язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов'язання і завдає шкоди кредитору.
74. Отже, суди попередніх інстанцій на підставі прийнятих доказів та встановлених на їх підставі обставин (пункт 7 цієї Постанови), дійшли вірного висновку, що оскаржувані правочини не мають ознак фраудаторних та укладені без мети вчинення шкоди кредиторам. При цьому судами встановлено, що, в даному випадку позивачем не доведено належними доказами, що спірні правочини мають ознаки, що дозволяють кваліфікувати договори як такі, що вчинені на шкоду позивачу. ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" не є кредитором Боржника та не є учасником у справі про банкрутство ТОВ "Традєкс".
75. Так, Договір поставки від 28.12.2021 та Первинний договір від 21.01.2022 були укладені за відсутності існування простроченого боргу та/або порушення/ невиконання будь-яких зобов'язань ТОВ "Традєкс" перед ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ", оскільки строк виконання за зобов'язаннями не настав та не був простроченим і навіть виконувався з боку ТОВ "Традєкс", не залежно від наявності оскаржуваних договорів, до настання обставин непереборної сили.
76. Оскаржувані правочини не мали негативного впливу ні на виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" зобов'язань перед ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ", ні тим більше на виконання рішення у справі №918/201/23, якого, як і самої справи, на час укладання оскаржуваних договорів не існувало.
77. Неможливість виконання ТОВ "Традєкс" зобов'язань перед ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" викликано виключно форс-мажорними обставинами, пов'язаними з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджено відповідними Сертифікатами ТПП, які долучені СГ ТОВ до відзиву (а.с. 86-95, т.2), а також листом АТ "Укрексімбанк" від 28.06.2022р. №065-180/23316-22 (а.с.96,97, т.2.) про неможливість здійснення проведення платежу за межі України.
78. Щодо фіктивності спірних правочинів, слід вказати наступне:
79. Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
80. У цьому контексті колегія суддів вважає за необхідне звернутися до висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень статті 234 ЦК України, які викладені у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц.
81. У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду надавала визначення щодо ознак фіктивного правочину та наголосила на тому, що фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду і знають заздалегідь, що він не буде виконаний. Тобто укладаючи договір сторони знають, що його правова мета є іншою ніж та, що безпосередньо передбачена правочином. Такий правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним.
82. Велика Палата Верховного Суду у цій справі (№ 369/11268/16-ц) наголосила, зокрема на тому, що:
"…Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.
У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.
Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.
Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п'ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України."
83. Відтак, необхідно зазначити, що у фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.
84. Ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.
85. Проте, судами попередніх інстанцій, на підставі поданих сторонами доказів та пояснень, встановлених обставин, не було встановлено всієї сукупності ознак фіктивного правочину. Навпаки, на підставі матеріалів справи, судами було встановлено реальність господарських операцій з виконання оспорених правочинів (пункт 7 цієї Постанови).
Щодо доводів касаційної скарги
86. Як вже зазначалось, касаційну скаргу відповідач аргументував пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (пункт 21 цієї Постанови).
87. За змістом пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
88. Для касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення з наведеної підстави наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов'язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
89. Суд звертає увагу, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, якою передбачено таку підставу касаційного оскарження як застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, поширюється саме на подібні правовідносини.
90. Верховний Суд неодноразово наголошував, що підставою для касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України є неврахування висновку саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
91. Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.
92. Проаналізувавши обставини правовідносин у даній справі та у справах, на постанови в яких посилається скаржник, шляхом співставлення їх суб'єктів, об'єктів та юридичного змісту, колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини у справах не є подібними, тому підстави для врахування позицій Верховного Суду, викладених у постановах відсутні.
93. Відтак, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції. За своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судами оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
94. Порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття по суті невірного рішення або є підставами для обов'язкового скасування оскарженого судового рішення (частина 1 статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
95. Відповідно до пункту 1) частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
96. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
97. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
98. Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
99. Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги та необхідність залишення оскаржених судових рішень без змін.
Судові витрати
100. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін оскаржених судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на заявника.
На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРВЕЛЛЕ" (PLCEVERWELLE) / (OUEverwelle) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 04.12.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 у справі №918/822/23(918/873/24) - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді В.В. Білоус
О.В. Васьковський