07 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/9359/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Істо"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 (головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Сибіга О.М.) та рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 (суддя Трофименко Т.Ю.) в частині задоволення первісного позову
у справі №910/9359/23
за первісним позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мірекл Резіденс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Істо"
про стягнення 1 108 421,43 грн,
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Істо"
до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мірекл Резіденс"
про стягнення 1 712 910,51 грн,
Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Мірекл Резіденс" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Істо" (далі також - ТОВ "Студія Істо") про стягнення 1 108 421,43 грн.
ТОВ "Студія Істо" звернулось з зустрічною позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мірекл Резіденс" про стягнення 1 712 910,51 грн за виконані за договором на розробку дизайн-проекту № 355-300821-ДП від 30.08.2021 роботи.
Господарський суд міста Києва рішенням від 30.09.2024 у справі №910/9359/23, яке Північний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 27.05.2025, первісний позов задовольнив у повному обсязі. Стягнув з ТОВ "Студія Істо" на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мірекл Резіденс" 1 108 421,43 грн попередньої оплати та 16 626,32 грн судового збору. У задоволенні вимог зустрічного позову відмовив.
ТОВ "Студія Істо" звернулось 20.06.2025 через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 у справі №910/9359/23 в частині задоволення первісного позову Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мірекл Резіденс" до ТОВ "Студія ІСТО" про стягнення 1 108 421,43 грн попередньої оплати, та ухвалити нове рішення у цій частині, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні первісного позову.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2025 для розгляду справи №910/9359/23 визначено склад колегії суддів: Бакуліна С.В. головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.
Перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 ГПК для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частина сьома статті 12 ГПК визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом первісного позову, з яким Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Мірекл Резіденс" звернувся до Господарського суду міста Києва, є стягнення 1 108 421,43 грн, що є менше п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК унормовано випадки, за умови доведення скаржником наявності яких посиланням на відповідні обставини, судове рішення у малозначній справі може бути предметом касаційного оскарження.
Підставою касаційного оскарження ТОВ "Студія Істо" зазначає, про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки справа несе економічні наслідки для ТОВ "Студія Істо" та стосується значних його матеріальних активів, що мають критичне значення для діяльності товариства (підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК).
Також скаржник вказує, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК).
Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та зміст оскаржених судових рішень у цій справі за оцінкою Суду не дають підстав для висновку про те, що справа становить значний суспільний інтерес.
Касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішень судів тільки через те, що такі рішення скаржник вважає незаконним. Незгода із судовими рішеннями не свідчить про винятковість справи, як і не може вказувати на таку обставину як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання відповідних наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що посилання у касаційній скарзі на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК не є доводом, який у розумінні підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу, підтверджує наявність випадку/випадків, який/які дає/дають право вважати судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню.
Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
За змістом статті 7 ГПК правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.
На підставі наведеного надання стороні будь-яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення однієї з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом.
З огляду на відсутність належного обґрунтування наявності обставини, передбаченої підпунктом "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Студія Істо" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 у справі №910/9359/23 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 ГПК, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Істо" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 у справі №910/9359/23 в частині задоволення первісного позову.
2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.
3. Касаційну скаргу надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий С. В. Бакуліна
Судді О. Р. Кібенко
В. І. Студенець