04 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/3437/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Франка, 44-А" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2025 (колегія суддів: Дармін М. О., Кощеєв І. М., Чус О. В.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2024 (суддя Мілєва І. В.) у справі
за позовом Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради, Дніпропетровська область до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Франка, 44-А" про встановлення постійного безоплатного сервітуту щодо приміщення підвалу,
Комунальне підприємство "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради (далі - КП "Жовтоводський водоканал") звернулося до господарського суду з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Франка, 44-А", в якій просить суд встановити Комунальному підприємству Жовтоводський водоканал Дніпропетровської обласної ради постійний безоплатний сервітут щодо технічного підвального приміщення будинку № 44А по вулиці Франка в місті Жовті Води Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2024 позов задоволено в повному обсязі.
20.05.2025 Центральний апеляційний господарський суд прийняв постанову, повний текст якої складений 05.06.2025, про залишення цього рішення без змін.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Франка, 44-А" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, прийняти нове про задоволення позовних вимог. Крім того, скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження .
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2025 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.
Дослідивши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги з таких підстав.
Частиною 1 статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Таким чином правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
Так, відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Верховний Суд зауважує, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (підпункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України).
Відповідно до сталої практики Верховного Суду у цьому випадку необхідно чітко вказати: норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи; обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.
У разі, якщо касаційна скарга подається у зв'язку з порушенням норм процесуального права, то підставою касаційного оскарження є пункт 4 частини 2 статті 287 цього Кодексу, і касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування/порушення цих норм, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену відповідним абзацом частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
У касаційній скарзі не наведено будь-якого обґрунтування, передбаченого частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, для касаційного оскарження судових рішень, зміст касаційної скарги містить лише загальні посилання на Конституцію України, закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» та незгоду скаржника із встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи та винесеними рішеннями.
Самої по собі незгоди скаржника із висновками судів попередніх інстанцій, без викладення аргументів щодо неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, та без зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга відповідно до статті 287 ГПК України, недостатньо для виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу.
За змістом пункту 4 частини 4 статті 292 ГПК України у разі, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку, вона не приймається до розгляду і підлягає поверненню.
З огляду на те, що касаційна скарга підлягає поверненню, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, не розглядається.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України,
Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Франка, 44-А" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2025 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2024 у справі № 904/3437/24 повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач