25 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/18526/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
представників учасників справи:
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Мостепанюк В.І.,
ОСОБА_1 - Кузяєв О.В.,
ОСОБА_2 - Кузяєв О.В. ,
ОСОБА_4 - Кузяєв О.В. ,
ОСОБА_5 - Кузяєв О.В. ,
ОСОБА_6 - Кузяєв О.В. ,
ОСОБА_7 - Кузяєв О.В. ,
ОСОБА_8 - Кузяєв О.В. ,
ОСОБА_9 - Кузяєв О.В. ,
ОСОБА_10 - не з'явився,
ОСОБА_11 - Кузяєв О.В. ,
ОСОБА_12 - не з'явився,
ОСОБА_13 - не з'явився,
ОСОБА_14 - Кузяєв О.В. ,
ОСОБА_15 - Кузяєв О.В. ,
ОСОБА_16 - Кузяєв О.В. ,
ОСОБА_17 - Кузяєв О.В. ,
ОСОБА_18 - не з'явився,
ОСОБА_19 - Кузяєв О.В. ,
ОСОБА_20 - Кузяєв О.В. ,
ОСОБА_21 - Кузяєв О.В. ,
ОСОБА_22 - не з'явився,
ОСОБА_23 - Кузяєв О.В. ,
ОСОБА_24 - Кузяєв О.В. ,
ОСОБА_25 - Кузяєв О.В. ,
ОСОБА_26 - Кузяєв О.В. ,
Національного Банку України - Донченко О.Г.,
та представника ОСОБА_27 - Мозговий О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 (суддя Демидов В.О.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 (колегія суддів: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г., Сулім В.В.)
та касаційну скаргу ОСОБА_27
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 (колегія суддів: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г., Сулім В.В.)
у справі за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд)
до відповідачів:
1) ОСОБА_1 ,
2) ОСОБА_2 ,
3) ОСОБА_4 ,
4) ОСОБА_5 ,
5) ОСОБА_6 ,
6) ОСОБА_7 ,
7) ОСОБА_8 ,
8) ОСОБА_9 ,
9) ОСОБА_10 ,
10) ОСОБА_11 ,
11) ОСОБА_12 ,
12) ОСОБА_13 ,
13) ОСОБА_14 ,
14) ОСОБА_15 ,
15) ОСОБА_16 ,
16) ОСОБА_17 ,
17) ОСОБА_18 ,
18) ОСОБА_19 ,
19) ОСОБА_20 ,
20) ОСОБА_21 ,
21) ОСОБА_22 ,
22) ОСОБА_23 ,
23) ОСОБА_24 ,
24) ОСОБА_25 ,
25) ОСОБА_26
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національного Банку України (далі - НБУ)
про стягнення 2 679 888 731,86 грн,
1. У листопаді 2021 року Фонд звернувся з позовом до відповідачів (власників істотної участі та керівників банку) про солідарне стягнення шкоди (збитків) у розмірі 2 679 888 731,86 грн у порядку ч.5 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ч.5 ст.58 Закону "Про банки і банківську діяльність".
2. Позов мотивував, зокрема, тим, що після припинення Акціонерного товариства "Банк "Таврика" (далі - АТ "Банк "Таврика", Банк) вимоги 6 898 кредиторів цього банку, у тому числі Фонду, залишилися незадоволеними на загальну суму 2 679 888 731,86 грн; саме відповідачі довели АТ "Банк "Таврика" до неплатоспроможності.
3. Господарський суд міста Києва в задоволенні позову відмовив повністю через недоведеність позовних вимог (відсутність у діях відповідачів складу цивільного правопорушення).
4. Північний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду міста Києва змінив, виклавши його мотивувальну частину в редакції постанови, а резолютивну частину рішення залишив без змін. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в позові з мотивів пропуску позовної давності.
5. Фонд звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
6. Також до Верховного Суду звернулася вкладник Банку ОСОБА_27 (особа, яка не брала участь у справі) з касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції, якою закрито апеляційне провадження за її скаргою на рішення суду першої інстанції.
7. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
- чи пропустив Фонд позовну давність?
- чи вирішив суд першої інстанції питання про право/інтерес/обов'язок вкладника Банку (особи, яка не брала участь у справі)?
8. Верховний Суд касаційні скарги залишив без задоволення, виходячи з таких мотивів.
Короткий зміст позовних вимог
9. У листопаді 2021 року Фонд звернувся з позовом до відповідачів (власників істотної участі та керівників банку) про солідарне стягнення шкоди (збитків) у розмірі 2 679 888 731,86 грн у порядку ч.5 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ч.5 ст.58 Закону "Про банки і банківську діяльність". Позовна заява подана в інтересах кредиторів, вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації АТ "Банк "Таврика".
10. Позовна заява обґрунтована тим, що:
- внаслідок неплатоспроможності та ліквідації АТ "Банк "Таврика" у 2012 році залишилися незадоволеними вимоги його кредиторів на суму 2 679 888 731,86 грн;
- у справі №910/12803/18 суди встановили факт доведення відповідачами Банку до неплатоспроможності, приховування реального фінансового стану банківської установи, а також остаточний обсяг незадоволених вимог кредиторів, який становив 2 679 888 731,86 грн; у задоволенні позовних вимог Фонду відмовлено через пропуск позовної давності;
- позов у справі №910/12803/18 поданий у порядку ч.5 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; позов подавався від імені та в інтересах неплатоспроможного банку;
- 30.06.2021 прийнято Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків" №1588-ІХ (далі - Закон №1588-ІХ), яким доповнено ст.53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), внесено зміни до абз.15 ч.1 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та надано право Фонду після припинення неплатоспроможного банку пред'являти позови в інтересах його кредиторів.
11. Підставою для звернення Фондом з позовом до суду в цій справі, зокрема, слугувало те, що відповідачі, як керівники, особи, які приймали рішення щодо діяльності АТ "Банк "Таврика", володіли повною інформацією про стан Банку, порушення, які виявлялися тривалий час, вчиняли дії, які не лише не покращували ситуацію, що склалася, не усували допущені порушення, а навпаки були спрямовані на задоволення інтересів конкретних юридичних осіб.
12. Оскільки після припинення АТ "Банк "Таврика" вимоги 6 898 кредиторів цього банку, у тому числі Фонду, залишилися незадоволеними на загальну суму 2 679 888 731,86 грн, а також те, що, на думку Фонду, саме відповідачі довели АТ "Банк "Таврика" до неплатоспроможності, що призвело до заподіяння шкоди (збитків) його кредиторам, позивач просить відшкодувати заподіяну шкоду (збитки) в розмірі незадоволених кредиторських вимог, що залишилися після завершення ліквідації Банку.
13. За твердженням позивача, суд має встановити факт здійснення відповідачами завідомо збиткових активних операцій з надання кредитних коштів (які не повернуті Банку), що призвело до завдання збитків АТ "Банк "Таврика" у розмірі 2 679 888 731,86 грн.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
14. Звертаючись до суду з позовом, Фонд посилається на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2019, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 07.10.2021 у справі №910/12803/18, суди встановили такі факти:
- постановою Правління НБУ від 20.12.2012 №548 Банк віднесено до категорії неплатоспроможних. Підставами прийняття вказаного рішення НБУ було зазначено, зокрема, таке:
1) за результатами аналізу даних статистичної звітності, що подається Банком до НБУ, встановлено, що Банк не має коштів для виконання своїх зобов'язань перед вкладниками і кредиторами; його діяльність не відповідає вимогам банківського законодавства і нормативно-правових актів НБУ;
2) Банк не виконав протягом 10 робочих днів поспіль 10 і більше відсотків своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами, які обліковуються на позабалансових рахунках 9804 "Документи клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані в строк з вини банку" та 9806 "Документи фізичних осіб, що не виконані в строк з вини банку";
3) станом на 19.12.2012 загальна сума невиконаних зобов'язань, що обліковуються на вищезазначених позабалансових рахунках, становила 423,37 млн грн, або 12,14 відсотка від зобов'язань Банку перед вкладниками та іншими кредиторами;
- 20.12.2012 виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №33 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію в Банку. Уповноваженою особою Фонду призначено Соловйову Н.А.;
- відповідно до постанови Правління НБУ "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Банк "Таврика" від 20.03.2013 № 97 виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 20.03.2013 №17 про початок здійснення процедури ліквідації Банку з 21.03.2013;
- з метою виконання всіх заходів, пов'язаних з ліквідацією Банку та передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ліквідаційна процедура та повноваження уповноваженої особи продовжувалися рішеннями виконавчої дирекції Фонду від 13.02.2014 № 5, від 17.02.2015 № 37, від 17.03.2016 №357 та від 06.03.2017 № 859;
- за період 2004-2012 років Банк уклав, зокрема, 29 кредитних договорів, отримані кошти за якими були використані позичальниками для погашення заборгованості іншими позичальниками Банку, купівлі акцій Банку, тощо:
1) 11.09.2012 Банк і ТОВ "Арго С.П." уклали договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №11-09-12-КЛ, за умовами якого Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 125 000 000 грн з терміном користування з 11.09.2012 по 09.09.2015. Отримані за вказаним правочином кредитні кошти були направлені через операції з купівлі цінних паперів певного кола осіб або надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги на погашення існуючої заборгованості інших юридичних осіб перед Банком (ТОВ "БУДІНВЕСТИЦІЇ" - 98 206 826,27 грн, ТОВ "ПАНОРАМА СВ" - 2 277 530,87грн, ПАТ "Міжнародний дитячий медичний центр "ЧАЙКА" - 3 759 000 грн, ПАТ "ТРЕСТ "ПІВДЕНЗАХІДТРАНСБУД" - 20 050 000 грн) та для розрахунків за власні акції Банку, що належали ОСОБА_8 - відповідачу-7 (1 556 000 грн);
2) 12.10.2012 Банк і ТОВ "Фінансова група "АЛЬТЕРНАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ" уклали договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №12-10-12-КЛ, за умовами якого Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 125 000 000 грн з терміном користування з 12.10.2012 по 09.10.2015. Отримані за вказаним правочином кредитні кошти були направлені через операції з купівлі цінних паперів певного кола осіб (ПАТ "Київський завод БУДМАШ", ПАТ "КРИМСПЕЦСЕРВІС", ПАТ "ЛАСТІВКА", ПАТ "Торговий дім "АРТБУХТА") або надання поворотної фінансової допомоги на погашення існуючої заборгованості інших юридичних осіб перед Банком (ТОВ "Керамблоки-Інвест" - 51 434 721,85 грн, ТОВ "Укрінтерзв'язок" - 2 694 585,02 грн, ТОВ "Меридіан Плюс" - 2 590 000 грн, ДП "Сервісжитлобуд" - 2 135 155,42 грн, ТОВ "Укрсел" - 1 490 043,72 грн, ТОВ "Укрінтерпошив" - 357 774,32 грн, ПАТ "Чернігівський янтар" - 2 493 461,20 грн, ПАТ "Міжнародний дитячий медичний центр "ЧАЙКА" - 7 567 000 грн) та для виведення коштів за кордон на рахунок компанії CapitalfofceLimited за купівлю частки в статутному капіталі (4 646 006,43 доларів США);
3) 19.11.2012 Банк і ТОВ "НВП АККОРД ГРУП" уклали договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №19-11-12-КЛ/02, за умовами якого Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію у сумі 125 000 000 грн з терміном користування з 19.11.2012 по 05.11.2015. Отримані за вказаним правочином кредитні кошти були направлені через операції з купівлі цінних паперів певного кола осіб на погашення існуючої заборгованості інших юридичних осіб перед АТ "Банк "Таврика" (ПАТ "Міжнародний дитячий медичний центр "ЧАЙКА" - 79 000 000 грн, ПАТ "ЛАСТІВКА" - 46 000 000 грн);
4) 26.05.2011 Банк і ТОВ "Компанія "БУДСПЕЦАВТОМАТИКА" уклали договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №26-05-11-КЛ, за умовами якого (з урахуванням укладених надалі додаткових угод) Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 125 000 000 грн з терміном користування до 13.05.2013 включно. Отримані за вказаним правочином кредитні кошти були направлені через операції з купівлі цінних паперів певного кола осіб (ПАТ "Київський завод БУДМАШ", ПАТ "Київський ювелірний завод", ПАТ "ЛАСТІВКА", ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд") або надання поворотної фінансової допомоги на погашення існуючої заборгованості інших юридичних осіб перед Банком (ПАТ "КЗ "Будмаш" - 3 279 919,94 грн, ТОВ "Укрінтерзв'язок" - 5 633 000 грн, ТОВ "Компанія "Граніт ЛТД" - 6 068 906,99 грн, ДП "Сервісжитлобуд" - 2 326 862,60 грн, ТОВ "Будівельна компанія "Авангардбудкомплекс" - 1 060 000 грн, ТОВ "Висока вежа" - 1 256 685,05 грн, ТОВ "Акталіон" - 1 250 000 грн, ТОВ "Панорама СВ" - 1 563 000 грн, ТОВ "Укрмегаполис" - 1 725 000 грн, ПАТ "Чернігівський янтар" - 2 470 000 грн, ТОВ "Нова будівельна компанія" - 390 000 грн, ПАТ "Міжнародний дитячий медичний центр "ЧАЙКА" - 6 060 000 грн), для виведення коштів за кордон на рахунок компанії KramdonLimited за купівлю частки в статутному капіталі (5 115 000 доларів США). та для придбання акції Банку додаткової емісії в сумі 33 708 000 грн;
5) 06.07.2011 Банк і ТОВ "БАЛКЕР ГРУП" уклали договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №06-07-11-КЛ, за умовами якого (з урахуванням укладених в подальшому додаткових угод) Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 125 000 000 грн з терміном користування з 06.07.2011 до 05.07.2013. Отримані за вказаним правочином кредитні кошти були направлені через операції з купівлі цінних паперів (часток у юридичних особах) певного кола осіб (ПАТ "Київський завод БУДМАШ", ЗАТ "Укрфінресурс", ЗАТ "Кримспецсервіс", ПАТ "ЛАСТІВКА", ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд", ЗАТ "Агроінвест", ЗАТ "ТД Артбухта", ПАТ "Київський ювелірний завод", ТОВ "Убік") або надання поворотної фінансової допомоги на погашення існуючої заборгованості інших юридичних осіб перед Банокм (ПАТ "Чернігівський янтар" - 9 027 200 грн, ТОВ "БК "Укрмегаполіс" - 2 490 000 грн, ТОВ "Перспектива-інвест" - 1 175 000 грн, ДП "Сервісжитлобуд" - 8 000 000 грн, ТОВ "Будінвестиції" - 411 916,47 грн, ТОВ "БК Дивобуд" - 2 406 028 грн, ТОВ "Інтер-ВВ" - 2 732 000 грн, ТОВ "Панорама СВ" - 5 203 091,22 грн, ПАТ "КЗ "Будмаш" - 2 530 000 грн, ТОВ "Армат СВ" - 7 384 527,16 грн, ПАТ "Міжнародний дитячий медичний центр "ЧАЙКА" - 2 415 000 грн, ПАТ "Київський ювелірний завод" - 3 300 000 грн, ПАТ "Пивзавод на Подолі" - 3 494 841,10 грн, ТОВ "БК "Тройка" - 2 700 800 грн, ТОВ "Акталіон" - 1 890 574,33 грн), для виведення коштів за кордон на рахунок компанії KramdonLimited за купівлю частки в статутному капіталі (2 790 000 доларів США), та рахунок компанії StarInvestments як повернення коштів за контрактом (5 000 000 грн);
6) 14.07.2011 Банк і ТОВ "УКРІНТЕРПОШИВ" уклали договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №14-07-11-КЛ, за умовами якого (з урахуванням укладених надалі додаткових угод) Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 40376116 грн з терміном користування з 14.07.2011 до 12.07.2013 включно. Отримані за вказаним правочином кредитні кошти були направлені через операції з купівлі цінних паперів певного кола осіб (ПАТ "Київський завод БУДМАШ", ПАТ "Сертеза", ЗАТ "Кримспецсервіс", ПАТ "ЛАСТІВКА", ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд", ЗАТ "ТД Артбухта") або надання поворотної фінансової допомоги на погашення існуючої заборгованості інших юридичних осіб перед Банком (ТОВ "Градієнт СВ" - 57 116 грн, ТОВ "Висока Вежа" - 19 200 127,40 грн, ТОВ "Меридіан плюс" - 1 690 000 грн, ТОВ "Балкер Груп" - 16 200 000 грн);
7) 28.02.2012 Банк і ПАТ "ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ЯНТАР" уклали договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №28-02-12-КЛ, за умовами якого (з урахуванням укладених в подальшому додаткових угод) Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом у сумі 125 000 000 грн з терміном користування з 28.02.2012 по 20.02.2015 (включно). Отримані за вказаним правочином кредитні кошти були направлені через операції з купівлі цінних паперів (часток в юридичних особах) певного кола осіб (ПАТ "Київський завод БУДМАШ", ПАТ "ЛАСТІВКА", ПАТ "Київський ювелірний завод", ТОВ "Убік") або надання (повернення) поворотної фінансової допомоги на погашення існуючої заборгованості інших юридичних осіб перед Банком (ТОВ "Керамблоки Інвест" - 53 749 000 грн, ПАТ "Пивзавод на Подолі" - 40 410 000 грн, ТОВ "Компанія "Граніт ЛТД" - 2 600 000 грн, ТОВ "Балкер Груп" - 1 525 000 грн, ТОВ "БК "Укрмегаполіс" - 2 010 000 грн, ТОВ "БК Дивобуд" - 2 390 122,92 грн, ТОВ "Інтер-ВВ" - 785 000 грн, ТОВ "БК "Тройка" - 1 735 970 грн, ПАТ "Міжнародний дитячий медичний центр "ЧАЙКА" - 1 987 000 грн, ТОВ "Кримінвесттур" - 3 016 000 грн, ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" - 17 300 000 грн), для виведення коштів за кордон на рахунок компанії WintenTradingLtd як оплата процентів по кредиту (880 000 грн), та для розрахунків за власні акції Банку, що належали ОСОБА_37 - відповідачу-25 (11 000 000 грн);
8) 04.10.2012 Банк і ТОВ "СТН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" уклалм договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №04-10-12-КЛ, за умовами якого Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 125 000 000 грн з терміном користування з 04.10.2012 по 02.10.2015 включно. Отримані за вказаним правочином кредитні кошти були направлені через операції з купівлі цінних паперів певного кола осіб (ПАТ "Київський завод БУДМАШ", ЗАТ "Кримспецсервіс", ПАТ "ЛАСТІВКА", ПАТ "ТД Артбухта") або надання (повернення) поворотної фінансової допомоги на погашення існуючої заборгованості інших юридичних осіб перед Банком (ТОВ "Керамблоки Інвест" - 38 510 000 грн, ПАТ "Пивзавод на Подолі" - 67 000 000 грн, ТОВ "Армат СВ" - 2 500 000 грн, ТОВ "БК Дивобуд" - 2 532 345,88 грн, ТОВ "Балкер Груп" - 2 660 000 грн, ТОВ "БК "Тройка" - 150 000 грн, ТОВ "Департамент захисту та безпеки "Легіон" - 2 839 789,07 грн, ПАТ "Міжнародний дитячий медичний центр "ЧАЙКА" - 4 990 000 грн, ТОВ "БК "Укрмегаполіс" - 1 910 000 грн, ТОВ "Компанія "СтарІнвестмент" - 1 564 095,88 грн);
9) 12.07.2011 Банк і ТОВ "УКРСЕЛ" уклали договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №12-07-11-КЛ, за умовами якого (з урахуванням укладених надалі додаткових угод) Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом в сумі 74 000 000 грн з терміном користування з 12.07.2011 до 11.07.2013 включно. Отримані за вказаним правочином кредитні кошти були направлені через операції з купівлі цінних паперів певного кола осіб (ПАТ "Київський ювелірний завод", ЗАТ "Кримспецсервіс", ПАТ "ЛАСТІВКА", ПАТ "Міжнародний дитячий медичний центр "ЧАЙКА", ПАТ "ТД Артбухта") або надання (повернення) поворотної фінансової допомоги на погашення існуючої заборгованості інших юридичних осіб перед Банком (ТОВ "Керамблоки Інвест" - 1 650 000 грн, ПАТ "Пивзавод на Подолі" - 67 000 000 грн, ТОВ "Градієнт СВ" - 3 046 166,66 грн, ТОВ "БК Дивобуд" - 2 532 345,88 грн, ТОВ "Балкер Груп" - 32 992 000 грн, ТОВ "Антей XXI" - 691 628,68 грн, ТОВ "Департамент захисту та безпеки "Легіон" - 2 839 789,07 грн, ПАТ "Міжнародний дитячий медичний центр "ЧАЙКА" - 4 990 000 грн, ТОВ "БК "Укрмегаполіс" - 1 910 000 грн, ТОВ "Компанія "Граніт ЛТД" - 2 466 204,86 грн, ТОВ "Компанія "Будспецавтоматика" - 874000 грн), для виведення коштів за кордон на рахунок компанії KramdonLimited як оплата процентів по кредиту (250 000 доларів США), повернення коштів 17 850 000 грн, для розрахунків за власні акції Банку, що належали ОСОБА_1 - відповідач-1 (6 520 000 грн);
10) 29.03.2010 Банк і ТОВ "КРИМІНВЕСТТУР" уклали договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №29-03-10-КЛ, за умовами якого (з урахуванням укладених надалі додаткових угод) Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі 74 000 000 грн з терміном користування з 29.03.2010 по 30.08.2013. Отримані за вказаним правочином кредитні кошти були направлені через операції з купівлі цінних паперів певного кола осіб (ПАТ "Укрфінресурс", ВАТ "БУДМАШ", ЗАТ "Кримспецсервіс", ПАТ "ЛАСТІВКА", ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд", ПАТ "ТД Артбухта") або надання (повернення) поворотної фінансової допомоги на погашення існуючої заборгованості інших юридичних осіб перед Банком (ТОВ "БК "Авангардбудкомплекс" - 1 545 000 грн, ТОВ "Висока Вежа" - 2 339 417,73 грн, ТОВ "БК "Дивобуд" - 1 250 000 грн, ТОВ "БК "Укрмегаполис" - 1 780 628,68 грн, ТОВ "БК "Резаліт" - 1 568 000 грн, ПАТ "Міжнародний дитячий медичний центр "ЧАЙКА" - 2375000 грн, ТОВ "Департамент захисту та безпеки "Легіон" - 2 680 000 грн, ПАТ "Чернігівський янтар" - 2 470 000 грн, ТОВ "Акталіон" - 1 489 000 грн, ТОВ "Компанія "Граніт ЛТД" - 2 890 000 грн), для виведення коштів за кордон на рахунок компанії KramdonLimited (4 800 000 грн), рахунок компанії StarInvestmentLimited (700 000 доларів США), повернення коштів у Банку - 3 600 000 грн;
11) 07.05.2010 Банк і ТОВ "АКТАЛІОН" уклали договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №07-05-КЛ, за умовами якого (з урахуванням укладених надалі додаткових угод) Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі еквівалентній 125 000 000 грн з терміном користування з 07.05.2010 по 27.05.2013. Отримані за вказаним правочином кредитні кошти були направлені через операції з купівлі цінних паперів певного кола осіб (ВАТ "БУДМАШ", ПАТ "ЛАСТІВКА", ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд", ПАТ "Київський ювелірний завод") або надання (повернення) поворотної фінансової допомоги на погашення існуючої заборгованості інших юридичних осіб перед Банком (ТОВ "Департамент захисту та безпеки "Легіон" - 1 735 950,82 грн, ТОВ "Інтер ВВ" - 663 000 грн, ТОВ "Антей XXI" - 900 000 грн, ТОВ "БК "Тройка" - 4 246 200 грн, ТОВ "Панорама СВ" - 7 863 842,82 грн, ПАТ "Міжнародний дитячий медичний центр "ЧАЙКА" - 5 448 991,29 грн, ТОВ "Компанія "Будспецавтоматика" - 797 000 грн, ТОВ "Перспектива-Інвест" - 2 743 896,71 грн, ТОВ "Компанія "Граніт ЛТД" - 2 291 096,45 грн, ДП УМТЗ ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" - 1 585 167,11 грн, ПАТ "Київський ювелірний завод" - 2 000 000 грн, ТОВ "Меридіан плюс" - 990 000 грн, ТОВ "Армат СВ" - 962 000 грн, ТОВ "Укрсел" - 650 000 грн, ТОВ "Нова будівельна компанія" - 335 000 грн), для виведення коштів за кордон на рахунок компанії KramdonLimited (6 997 000 грн), та для розрахунків за власні акції Банку, що належали ОСОБА_8 - відповідачу-7 (3 205 000 грн);
12) 07.06.2010 Банк і ТОВ "Департамент захисту та безпеки "ЛЕГІОН" уклали договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №07-06-10-КЛ, за умовами якого (з урахуванням укладених надалі додаткових угод) Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі еквівалентній 125 000 000 грн з терміном користування до 21.10.2013 включно. Отримані за вказаним правочином кредитні кошти були направлені через операції з купівлі цінних паперів певного кола осіб (ВАТ "БУДМА", ПАТ "Міжнародний дитячий медичний центр "ЧАЙКА", ПАТ "ЛАСТІВКА", ПАТ "ТД Артбухта", ЗАТ "Кримспецсервіс", ПАТ "Київський ювелірний завод") або надання (повернення) поворотної фінансової допомоги на погашення існуючої заборгованості інших юридичних осіб перед Банком (ТОВ "Меридіан плюс" - 3 140 726,20 грн, ТОВ "Інтер ВВ" - 4 073 000 грн, ТОВ "БК "Дивобуд" - 3 020 500 грн, ТОВ "Будінвестиції" - 6 310 000 грн, ТОВ "Сервісжитлобуд" - 253 000 грн, ТОВ "Акталіон" - 385 000 грн, ТОВ "УкріНтерзвязок" - 2 856 534,96 грн, ТОВ "Кримінвесттур" - 919 568,31 грн), для виведення коштів за кордон на рахунок компанії KramdonLimited (138 199,80 доларів США), та для придбання акції Банка додаткової емісії в сумі 3 845 000 грн;
13) 20.06.2008 Банк і ТОВ "Панорама СВ" уклали договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №45-08-КЛ, за умовами якого (з урахуванням укладених надалі додаткових угод) Банк відкриває позичальнику мультивалютну відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі еквівалентній 125 000 000 грн з терміном користування з 20.06.2008 по 21.08.2013 включно. Отримані за вказаним правочином кредитні кошти були направлені через операції з купівлі цінних паперів певного кола осіб (ВАТ "БУДМАШ", ПАТ "ЛАСТІВКА", ПАТ "ТД Артбухта", ЗАТ "Укрфінресурс", ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд", ПАТ "Київський ювелірний завод") або надання (повернення) поворотної фінансової допомоги на погашення існуючої заборгованості інших юридичних осіб перед Банком (ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" - 17 000 000 грн, ТОВ "Департамент захисту та безпеки "Легіон" - 6 285 000 грн, ПАТ "Пивзавод на Подолі" - 5 603 330,70 грн, ТОВ "Керамблоки Інвест" - 810 000 грн, ТОВ "Балкер Груп" - 7 000 000 грн, ТОВ "БК "Укрмегаполис" - 4 273 743,89 грн, ТОВ "Будінвестиції" - 1 730 000 грн, ТОВ "Компанія "Граніт ЛТД" - 725 000 грн, ТОВ "Акталіон" - 1 205 000 грн, ТОВ "Укрсел" - 467 600 грн, ТОВ "Укрінтерпошив" - 528 000 грн, ТОВ "БК "Авангардбудкомплекс" - 1 485 000 грн, ТОВ "Перспектива-Інвест" - 3 934 822,96 грн, ТОВ "Кримінвесттур" - 1 303 000 грн, ТОВ "Антей XXI" - 600 490,16 грн, ТОВ "Компанія "Будспецавтоматика" - 1 070 000 грн, ПАТ "Ластівка" - 3 337 500 грн);
14) 28.07.2008 Банк і ТОВ "Меридіан плюс" уклали договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №49-08-КЛ, за умовами якого (з урахуванням укладених надалі додаткових угод) Банк відкриває позичальнику мультивалютну відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі 125 000 000 грн з терміном користування по 25.11.2013. Отримані за вказаним правочином кредитні кошти були направлені через операції з купівлі цінних паперів (часток в юридичних особах) певного кола осіб (ВАТ "БУДМАШ", ПАТ "Кримспецсервіс", ПАТ "ЛАСТІВКА", ПАТ "ТД Артбухта", ЗАТ "Укрфінресурс", ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд", ПАТ "Київський ювелірний завод", ТОВ "Панорама СВ") або надання (повернення) поворотної фінансової допомоги на погашення існуючої заборгованості інших юридичних осіб перед Банком (ПАТ "Міжнародний дитячий медичний центр "ЧАЙКА" - 8 510 000 грн, ТОВ "Укрінтерзвязок" - 2 402 000 грн, ТОВ "Компанія "Граніт ЛТД" - 2 290 000 грн, ТОВ "Сервісжитлобуд" - 1 700 000 грн, ТОВ "Градієнт СВ" - 605 000 грн, ТОВ "Компанія "Будспецавтоматика" - 11 550 000 грн), для виведення коштів за кордон на рахунок компанії KramdonLimited (170 000 доларів США), для придбання акції Банку додаткової емісії в сумі 6 100 000 грн, та для розрахунків за власні акції Банку, що належали ОСОБА_8 - відповідачу-7 (604 2000 грн);
15) 27.05.2004 Банк і ТОВ "Компанія "Граніт ЛТД" уклали кредитний договір №34-04/кл, за умовами якого (з урахуванням укладених надалі додаткових угод) Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі 125 000 000 грн з терміном користування по 03.10.2013. Отримані за вказаним правочином кредитні кошти були направлені через операції з купівлі цінних паперів певного кола осіб (ВАТ "БУДМАШ", ПАТ "Кримспецсервіс", ПАТ "ЛАСТІВКА", ПАТ "ТД Артбухта", ЗАТ "Укрфінресурс", ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд", ПАТ "Київський ювелірний завод") або надання (повернення) поворотної фінансової допомоги на погашення існуючої заборгованості інших юридичних осіб перед Банком (ТОВ "БК "Резолит" - 2 541 483,72 грн, ТОВ "Сервісжитлобуд" - 3 072 000 грн, ТОВ "Інтер ВВ" - 5 050 000 грн, ТОВ "Антей XXI" - 635201,04 грн, ВАТ "БУДМАШ" - 1 714 000 грн, ТОВ "Армат СВ" - 4 254 066,68 грн, ТОВ "БК Авангардбудкомплекс" - 950 000 грн, ТОВ "Балкер Груп" - 918 459,03 грн, ПАТ "ЛАСТІВКА" - 708 138,25 грн, ПАТ "Чернігівський янтар" - 2 197 000 грн, ТОВ "Меридіан плюс" - 195 000 грн), для виведення коштів за кордон на рахунок компанії KramdonLimited (400 000 доларів США), для придбання акції Банку додаткової емісії в сумі 6 700 500 грн;
16) 23.09.2008 Банк і ДП "Сервісжитлобуд" уклали договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №53-08-КЛ, за умовами якого (з урахуванням укладених надалі додаткових угод) Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі 125 000 000 грн з терміном користування до 21.10.2013 включно. Отримані за вказаним правочином кредитні кошти були направлені через операції з купівлі цінних паперів певного кола осіб (ПАТ "Міжнародний дитячий медичний центр "ЧАЙКА", ВАТ "БУДМАШ", ПАТ "Кримспецсервіс", ПАТ "ЛАСТІВКА", ПАТ "ТД Артбухта", ЗАТ "Укрфінресурс", ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд", ПАТ "Київський ювелірний завод") або надання (повернення) поворотної фінансової допомоги на погашення існуючої заборгованості інших юридичних осіб перед Банком (ТОВ "Кримінвесттур" - 651 000 грн, ТОВ "БК "Авангардбудкомплекс" - 3 090 000 грн, ТОВ "Інтер ВВ" - 1 200 000 грн, ТОВ "Висока вежа" - 1 468 380,98 грн, ТОВ "Компанія "Граніт ЛТД" - 4 885 000 грн, ТОВ "Перспектива- Інвест" - 1 730 000 грн, ТОВ "БК "Дивобуд" - 2 383 000 грн, ТОВ "Балкер Груп" - 8 240 000 грн, ТОВ "Укрінтерзвязок" - 1 152 420 грн, ТОВ "Арго СП" - 455 000 грн, ТОВ "Меридіан плюс" - 3 672 000 грн, ДП УМТЗ ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" - 270 000 грн), для виведення коштів за кордон на рахунок компанії KramdonLimited (1 500 000 доларів США), для придбання акції Банку в сумі 500 000 грн;
17) 24.11.2008 Банк і ТОВ "Будівельна компанія "Укрмегаполис" уклали договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №56-08-КЛ, за умовами якого (з урахуванням укладених надалі додаткових угод) Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі 125 000 000 грн з терміном користування з 24.11.2008 по 10.09.2013 включно. Отримані за вказаним правочином кредитні кошти були направлені через операції з купівлі цінних паперів певного кола осіб (ВАТ "БУДМАШ", ПАТ "Кримспецсервіс", ПАТ "ЛАСТІВКА", ПАТ "ТД Артбухта", ЗАТ "Укрфінресурс", ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд", ПАТ "Київський ювелірний завод") або надання (повернення) поворотної фінансової допомоги на погашення існуючої заборгованості інших юридичних осіб перед Банком (ТОВ "Кримінвесттур" - 1 855 675,29 грн, ТОВ "Керамблоки-Інвест" - 680 000 грн, ТОВ "Укрсел" - 1 473 000 грн, ТОВ "Перспектива-Інвест" - 4 570 772,61 грн, ТОВ "БК "Тройка" - 750 000 грн, ТОВ "Балкер Груп" - 10 680 832,35 грн, ТОВ "Укрінтерзв'язок" - 5 820 552,40 грн, ТОВ "Інтер ВВ" - 1 287 740 грн, ТОВ "Компанія "Старінвестмент" - 1 051 000 грн, ТОВ "Департамент захисту та безпеки "Легіон" - 1 579 944,70 грн, ПАТ "Чернігівський янтар" - 489 000 грн, ПАТ "Міжнародний дитячий медичний центр "ЧАЙКА" - 630 000 грн), для виведення коштів за кордон на рахунок компанії KramdonLimited (100 000 доларів США), для придбання акції Банку в сумі 750 000 грн, рахунок компанії StarInvestmentLimited (200 000 доларів США);
18) 29.10.2008 Банк і ТОВ "Укрінтерзв'язок" уклали договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №55-08-КЛ, за умовами якого (з урахуванням укладених надалі додаткових угод) Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі 125 000 000 грн з терміном користування з 24.11.2008 по 10.09.2013 включно. Отримані за вказаними правочином кредитні кошти були направлені через операції з купівлі цінних паперів певного кола осіб (ПАТ "Міжнародний дитячий медичний центр "ЧАЙКА", ПАТ "ЛАСТІВКА", ЗАТ "Укрфінресурс", ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд", ПАТ "Київський ювелірний завод") або надання (повернення) поворотної фінансової допомоги на погашення існуючої заборгованості інших юридичних осіб перед Банком (ТОВ "Висока вежа" - 4 969 732,43 грн, ДП "Сервісжитлобуд" - 4 277 642,04 грн, ТОВ "Компанія "Граніт ЛТД" - 3 805 620,51 грн, ТОВ "Мередіан плюс" - 1 446 675,78 грн, ТОВ "БК "Тройка" - 854 000 грн, ТОВ "Балкер Груп" - 9 977 000 грн, ТОВ "БК "Резаліт" - 772 000 грн, ПАТ "КЗ Будмаш" - 1 465 000 грн, ТОВ "Компанія "Будспецавтоматика" - 19 569 334,70 грн, ТОВ "Департамент захисту та безпеки "Легіон" - 1 456 000 грн, ПАТ "Чернігівський янтар" - 1 761 835,51 грн, ТОВ "Укрсел" - 445 000 грн, ПАТ "Міжнародний дитячий медичний центр "ЧАЙКА" - 3 714 415 грн;
19) 25.04.2007 Банк і ТОВ "Авангардбудкомплекс" уклали кредитний договір №13-07-К, за умовами якого (з урахуванням укладених надалі додаткових угод) Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі 125 000 000 грн з терміном користування до 09.08.2013. Отримані за вказаними правочином кредитні кошти були направлені через операції з купівлі цінних паперів певного кола пов'язаних осіб (ПАТ "Будмаш", ПАТ "Кримспецсервіс", ПАТ "ТД Артбухта", ПАТ "ЛАСТІВКА", ЗАТ "Укрфінресурс", ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд", ТОВ "ФК «Едельвейс", ПАТ "Київський ювелірний завод") або надання (повернення) поворотної фінансової допомоги на погашення існуючої заборгованості інших юридичних осіб перед Банком (ТОВ "Укрінтерзв'язок" - 2 310 000 грн, ТОВ "БК "Укрмегаполис" - 2 345 000 грн, ТОВ "БК "Резаліт" - 785 000 грн, ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" - 1 615 0000 грн, ДП "Сервісжитлобуд" - 4 280 728,54 грн, ТОВ "Компанія "Граніт ЛТД" - 110 000 грн, ТОВ "БК "Тройка" - 1 300 000 грн, ТОВ "Перспектива-Інвест" - 1 840 331,69 грн, ТОВ "Балкер Груп" - 26 000 000 грн, ТОВ "БК "Дивобуд" - 2 176 000 грн, ПАТ "КЗ Будмаш" - 2 905 000 грн, ТОВ "Панорама СВ" - 110 000 грн, ТОВ "Департамент захисту та безпеки "Легіон" - 60 497 грн, ТОВ "Інтер-ВВ" - 110 000 грн, ПАТ "Міжнародний дитячий медичний центр "ЧАЙКА" - 2 770 000 грн, ТОВ "НБК" - 983 000 грн, ТОВ "Арго СП" - 1 139 844,58 грн;
20) 06.02.2006 Банк і ТОВ "Перспектива-Інвест" уклали договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №07-06-КЛ, за умовами якого (з урахуванням укладених надалі додаткових угод) Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом в національній валюті в 125 000 000 грн строком до 15.10.2013 включно. Отримані за вказаним правочином кредитні кошти були направлені через операції з купівлі цінних паперів певного кола пов'язаних осіб (ТОВ "Убік", ВАТ "Будмаш", ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд", ПАТ "Київський ювелірний завод") або надання (повернення) поворотної фінансової допомоги на погашення існуючої заборгованості інших юридичних осіб перед Банком (ТОВ "Висока вежа" - 885 847,87 грн, ДП "Сервісжитлобуд" - 1550000 грн, ТОВ "Акталіон" - 1 881 160,27 грн, ТОВ "БК "Дивобуд" - 1 935 000 грн, ВАТ "Будмаш" - 493 550 грн, ТОВ "Компанія "Будспецавтоматика" - 5 690 000 грн, ПАТ "Чернігівський янтар" - 458 000 грн, ТОВ "Інтер-ВВ" - 2 940 000 грн, ТОВ "Авангардбудкомплекс" - 1 303 565,59 грн, ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" - 2 226 300 грн, для виведення коштів за кордон на рахунок компанії KramdonLimited (2 095 050 доларів США);
21) 29.01.2008 Банк і ТОВ "Будівельна компанія "Резаліт" уклали договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №10-08-КЛ, за умовами якого (з урахуванням укладених надалі додаткових угод) Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом в сумі 125 000 000 грн з терміном користування до 17.06.2013 включно. Отримані за вказаним правочином кредитні кошти були направлені через операції з купівлі цінних паперів певного кола осіб (ЗАТ "Укрфінресурс", ПАТ "ЛАСТІВКА", ПАТ "Кримспецсервіс", ВАТ "Будмаш", ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд", ПАТ "ТД Артбухта", ПАТ "Міжнародний дитячий медичний центр "ЧАЙКА", ПАТ "Київський ювелірний завод") або надання (повернення) поворотної фінансової допомоги на погашення існуючої заборгованості інших юридичних осіб перед Банком (ТОВ "Будінвестиції" - 1 283 879,49 грн, ТОВ "Перспектива-Інвест" - 1 615 000 грн, ТОВ "Кримінвесттур" - 923 674,32 грн, ТОВ "Меридіан плюс" - 1 560 000 грн, ТОВ "БК "Тройка" - 2 622 500 грн, ТОВ "Антей XXI" - 102 000 грн, ТОВ "Інтер ВВ" - 2 906 461,75 грн, ПАТ "Міжнародний дитячий медичний центр "ЧАЙКА" - 247 000 грн, ПАТ "КЗ "Будмаш" - 2 610 319,12 грн), для придбання акції Банку в сумі 9 700 000 грн, для виведення коштів за кордон на рахунок компанії KramdonLimited (2 095 050 доларів США);
22) 25.09.2007 Банк і ПАТ "КЗ "Будмаш" уклали договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №58-07-КЛ, за умовами якого (з урахуванням укладених надалі додаткових угод) Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом в сумі 125 000 000 грн зі строком з 25.09.2007 у по 21.10.2013. Отримані за вказаним правочином кредитні кошти були направлені через операції з купівлі цінних паперів певного кола осіб (ЗАТ "Укрфінресурс", ПАТ "ЛАСТІВКА", ПАТ "Кримспецсервіс", ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд", ПАТ "ТД Артбухта") або надання (повернення) поворотної фінансової допомоги на погашення існуючої заборгованості інших юридичних осіб перед Банком (ПАТ "Чернігівський янтар" - 1 450 000 грн, ТОВ "Будінвестиції" - 3 560 000 грн, ТОВ "Авангардбудкомплекс" - 2 200 000 грн, ТОВ "БК "Дивобуд" - 1 453 295,72 грн, ТОВ "Панорама СВ" - 5 842 294,63 грн, ТОВ "Армат СВ" - 1 431 618,44 грн, ПАТ "Пивзавод на Подолі" - 3 529 675,59 грн, ТОВ "Департамент захисту та безпеки "Легіон" - 1 500 000 грн, ПАТ "Міжнародний дитячий медичний центр "ЧАЙКА" - 7 106 472,42 грн;
23) 17.05.2007 Банк і ТОВ "Будівельна компанія "Тройка" уклали кредитний договір №24-07-К, за умовами якого (з урахуванням укладених надалі додаткових угод) Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в національній валюті в сумі 84 623 884 грн з терміном користування з 17.05.2007 по 01.10.2013. Отримані за вказаним правочином кредитні кошти були направлені через операції з купівлі цінних паперів певного кола осіб (ЗАТ "Укрфінресурс", ПАТ "ЛАСТІВКА", ВАТ "Будмаш", ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд") або надання (повернення) поворотної фінансової допомоги на погашення існуючої заборгованості інших юридичних осіб перед Банком (ТОВ "Будінвестиції" - 1 725 000 грн, ДП "Сервісжитлобуд" - 1 899 003,18 грн, ТОВ "Інтер-ВВ" - 240 000 грн, ТОВ "Армат СВ" - 500 000 грн, та приховане кредитування ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" - 3 500 000 грн;
24) 28.03.2008 Банк і ТОВ "Інтер ВВ" уклали договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №34-08-КЛ, за умовами якого (з урахуванням укладених надалі додаткових угод) Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі, еквівалентній 125 000 000 грн, з терміном користування по 03.05.2013. Отримані за вказаним правочином кредитні кошти були направлені через операції з купівлі цінних паперів (часток у юридичні особі) певного кола осіб (ЗАТ "Укрфінресурс", ПАТ "Київський ювелірний завод", ПАТ "ЛАСТІВКА", ВАТ "Будмаш", ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд", ТОВ "Панорама СВ", ПАТ "ТД Артбухта") або надання (повернення) поворотної фінансової допомоги на погашення існуючої заборгованості інших юридичних осіб перед Банком (ТОВ "Укрінтерзв'язок" - 2 460 000 грн, ТОВ "Перспектива-Інвест" - 1 220 000 грн, ТОВ "Висока вежа" - 28 860 000 грн, ПАТ "КЗ "Будмаш" - 3 755 000 грн, ТОВ "Компанія "Будспецавтоматика" - 5 690 000 грн, ПАТ "Міжнародний дитячий медичний центр "ЧАЙКА" - 1 595 000 грн, для виведення коштів за кордон на рахунок компанії KramdonLimited (600 000 доларів США);
25) 19.09.2008 Банк і ТОВ "Компанія "СтарІнвестмент" уклали договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №52-08-КЛ, за умовами якого (з урахуванням укладених надалі додаткових угод) Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом у сумі 125 000 000 грн зі строком з 19.09.2008 по 30.09.2013. Отримані за вказаним правочином кредитні кошти були направлені через операції з купівлі цінних паперів (часток у юридичних особі) певного кола осіб (ПАТ "Кримспецсервіс", ЗАТ "Укрфінресурс", ПАТ "Міжнародний дитячий медичний центр "ЧАЙКА", ПАТ "Київський ювелірний завод", ПАТ "ЛАСТІВКА", ВАТ "Будмаш", ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд", ТОВ "Убік", ПАТ "ТД Артбухта") або надання (повернення) поворотної фінансової допомоги на погашення існуючої заборгованості інших юридичних осіб перед Банком (ТОВ "Градієнт СВ" - 700 000 грн, ПАТ "ЛАСТІВКА" - 649 000 грн, ТОВ "Будінвестиції" - 1 541 899,86 грн, ТОВ "Перспектива-Інвест" - 2 462 000 грн, ТОВ "Граніт ЛТД" - 3 422 000 грн, ПАТ "Київський ювелірний завод" - 6 000 000 грн, ТОВ "Акталіон" - 3 684 162,84 грн, ТОВ "Укрінтерзв'язок" - 2 509 838,25 грн, ДП "Сервісжитлобуд" - 1 630 000 грн, ТОВ "БК "Резаліт" - 1 343 100 грн, ТОВ "Меридіан плюс" - 1 355 000 грн, ТОВ "Укрсел" - 442 000 грн, ПАТ "Міжнародний дитячий медичний центр "ЧАЙКА" - 1 280 000 грн, ТОВ "Армат СВ" - 1 220 000 грн, ПАТ "Чернігівський янтар" - 1 231 000 грн, ТОВ "Висока вежа" - 1 454 776,53 грн, ТОВ "БК "Тройка" - 1 432 166,12 грн, ТОВ "Компанія "Будспецавтоматика" - 1 599 335,66 грн, ДП УМТЗ ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" - 3 485 836,06 грн, ТОВ "Арго СП" - 833 000 грн, для виведення коштів за кордон на рахунок компанії KramdonLimited (206 200 000 доларів США), для розрахунків за власні акції Банку, що належали ОСОБА_37 - відповідачу-25 (11 000 000 грн), та для придбання акцій Банку в сумі 1 885 000 грн;
26) 18.05.2007 Банк і ТОВ "Армат СВ" уклали кредитний договір №25-07-К, за умовами якого (з урахуванням укладених надалі додаткових угод) Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом в сумі 125 000 000 грн до 15.10.2013 включно. Отримані за вказаним правочином кредитні кошти були направлені через операції з купівлі цінних паперів певного кола осіб (ПАТ "ЛАСТІВКА", ВАТ "Будмаш", ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд", ПАТ "ТД Артбухта") або повернення грошових коштів за договором доручення на погашення існуючої заборгованості інших юридичних осіб перед Банком (ПАТ "ЛАСТІВКА" - 600 000 грн, ТОВ "Акталіон" - 800 000 грн, ВАТ "Будмаш" - 3 651 000 грн, ТОВ "Меридіан плюс" - 2 216 000 грн, ТОВ "Укрінтерпошив" - 1 325 000 грн, ПАТ "Міжнародний дитячий медичний центр "ЧАЙКА" - 1 579 985,10 грн, ТОВ "Висока вежа" - 18 950 127,40 грн, ТОВ "БК "Дивобуд" - 1 281 000 грн, ТОВ "Авангардбудкомплекс" - 1 304 315,41 грн;
27) 16.04.2008 Банк і ТОВ "Будівельна компанія "Дивобуд" уклали договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №39-0 8-КЛ, за умовами якого (з урахуванням укладених надалі додаткових угод) Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом у національній валюті в сумі 125 000 000 грн строком з 16.04.2008 по 29.04.2013. Отримані за вказаним правочином кредитні кошти були направлені через операції з купівлі цінних паперів (часток у юридичній особі) певного кола пов'язаних осіб (ПАТ "Кримспецсервіс", ПАТ "Київський ювелірний завод", ПАТ "ЛАСТІВКА", ВАТ "Будмаш", ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд", ТОВ "Панорама СВ", ПАТ "ТД Артбухта") або надання (повернення) поворотної фінансової допомоги на погашення існуючої заборгованості інших юридичних осіб перед Банком (ТОВ "Антей XXI" - 600 490,16 грн, СП "Імпульс, ЛТД" - 322 127,66 грн, ТОВ "Градієнт СВ" - 700 000 грн, ТОВ "Висока вежа" - 19 071 000 грн, ТОВ "Інтер ВВ" - 1 400 700 грн, для виведення коштів за кордон на рахунок компанії KramdonLimited (2 750 000 доларів США);
28) 03.09.2001 Банк і ДП "Управління матеріально-технічного забезпечення ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" уклали кредитний договір №2/01-МВ, за умовами якого (з урахуванням укладених надалі додаткових угод) Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом у національній валюті в сумі 125 000 000 грн строком до 21.10.2013 включно. Отримані за вказаним правочином кредитні кошти були направлені через операції з купівлі цінних паперів певного кола осіб (ВАТ "Будмаш", ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд") або надання (повернення) поворотної фінансової допомоги на погашення існуючої заборгованості інших юридичних осіб перед Банком (ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" - 43 365 000 грн, ТОВ "Укрмегаполіс" - 761 646,43 грн, ТОВ "Панорама СВ" - 17 761 646,43 грн, ТОВ "Перспектива-Інвест" - 1 069 276,71 грн, ТОВ "Інтер ВВ" - 590 000 грн, ПАТ "Чернігівський янтар" - 17 300 000 грн, ТОВ "Авангардбудкомплекс" - 16 150 000 грн, ТОВ "Висока вежа" - 22 750 000 грн, ПАТ "Міжнародний дитячий медичний центр "ЧАЙКА" - 282 000 грн);
29) 19.09.2011 Банк і ОСОБА_28 уклали кредитний договір №219-09-11-Ф, за умовами якого (з урахуванням укладених надалі додаткових угод) Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі 44 111 802 грн строком до 07.02.2013 включно.
15. Таким чином, згідно з поданою суду інформацією та документами Банк в особі його керівників та кола працівників, акціонерів протягом тривалого часу, особливо у період з 2010 по 2012 роки, здійснював діяльність щодо кредитування, яка полягала, зокрема, у наданні одним позичальникам грошових коштів у кредит, які, у свою чергу, були джерелом погашення кредитів інших позичальників, що входили в групу позичальників, які НБУ у довідці від 28.12.2012 визначив як акціонерів та пов'язаних з ними осіб.
16. За змістом поданих суду доказів та результатів перевірки, проведеної НБУ (довідка від 28.12.2012), погашення кредитної заборгованості та заборгованості за нарахованими доходами акціонерів і пов'язаних з ними осіб здійснювалося за рахунок видачі нових кредитів іншим позичальникам; кредитні кошти були джерелом як для збільшення статутного фонду Банку, так і для викупу акцій у фізичних осіб-акціонерів Банку.
17. Отже, Банк здійснював активні операції з кредитування одних юридичних осіб з метою погашення боргових зобов'язань перед Банком іншими юридичними особами за рахунок кредитних коштів самого Банку, через операції з цінними паперами обмеженого кола емітентів, надання або повернення фінансової допомоги, оплати та повернення коштів за договорами доручення, купівлі-продажу майна.
18. Фактично кошти до Банку не надходили, а погашення заборгованості перед Банком відбувалося за рахунок його ж кредитних коштів.
19. Зазначені дії створювали фіктивну уяву про якість обслуговування активних операцій такими контрагентами (заборгованість яких погашалася), формування доходів у Банку, а фактично - приховування проблемності таких кредитів, самого Банку та виводилися кошти Банку, залучені у вкладників.
20. Наслідком наведених операцій стало те, що заборгованість позичальників, які мали реальні активи, була погашена, а боржниками перед Банком залишилися юридичні особи, які не мали належних активів для виконання зобов'язань з погашення кредитів, а отже фактичну вигоду від таких операцій отримали акціонери та особи, які мали істотну участь у Банку та мали реальний вплив як на діяльність відповідної групи компаній, так і самого Банку.
21. Дії відповідальних осіб супроводжувалися приховуванням реальної ситуації щодо стану активів та ліквідності Банку шляхом неадекватної оцінки фінансового стану позичальників, неправильного визначення стану обслуговування боргу, неправомірного підвищення категорії кредитної операцій, що по суті свідчить про свідомий характер таких дій.
22. Керівництвом Банку та відповідальні особи проігнорували вимоги НБУ, вказані у довідках за результатами перевірок (від 30.05.2011 №42-108/7127БТ, від 21.02.2012 №42-108/2495БТ, від 24.05.2012 №42-108/7771БТ, від 27.11.2012 №42-108/18615БТ), щодо зменшення кредитування акціонерів, вони не були виконані, продовжувалися дії щодо кредитування акціонерів та пов'язаних осіб.
23. У протоколі наради в НБУ з керівництвом Банку від 19.04.2012 зафіксовано, що показники програми фінансового оздоровлення Банку не відповідають його реальному фінансовому стану, заборгованість акціонерів у 1,6 рази перевищує обсяг статутного капіталу Банку, а тому необхідно зменшити обсяги кредитування акціонерів.
24. Незадовільна якість активів призвела до необхідності станом на 01.11.2012 доформувати резерви під активні операції на суму 1 885,7 млн грн, а отже й від'ємного значення регулятивного капіталу (НІ) та економічних нормативів, що розраховуються на його основі (Н2, НЗ, Н7, Н8, Л13-1, Л13-2). Вказане свідчить, що Банк здійснював ризикову діяльність, яка загрожувала інтересам вкладників та інших кредиторів Банку, мав високий ризик ліквідності та був неспроможний своєчасно виконувати зобов'язання перед вкладниками та кредиторами, його діяльність не відповідає вимогам банківського законодавства і нормативно-правових актів НБУ.
25. Відповідальними особами є члени Кредитного комітету, Правління Банку, Наглядової ради Банку ( ОСОБА_2 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_22 , ОСОБА_16 , ОСОБА_24 , ОСОБА_23 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_20 , ОСОБА_10 , ОСОБА_19 , ОСОБА_25 ), а також особи, які мали істотну участь у Банку ( ОСОБА_26 , ОСОБА_1 ), які також були обізнані про відповідні дії керівництва Банку, виступали поручителями (майновими поручителями) за зобов'язанням акціонерів Банку та пов'язаних з ним осіб, отримали кошти за акції Банку, викуплені у них за рахунок кредитних коштів Банку, що свідчить про те, що шкода була завдана спільними діями вказаних осіб.
26. Члени Наглядової ради та Правління Банку були обізнані про ситуацію, яка склалася з фінансовим станом Банку, та виявлені НБУ порушення, вказані неодноразово у відповідних довідках. Попри це, протягом листопада 2012 року вони приймали рішення, на підставі яких виведено із забезпечення (розірвано договори застави) ліквідну заставу:
- іпотеку нерухомого майна, майнових поручителів: ТОВ "Армат СВ" за кредитною лінією позичальника ОСОБА_28 , а саме: майновий комплекс виробнича база загальною площею 3 354,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , заставною вартістю 19 371,2 тис. грн; ПАТ "Ластівка" за кредитною лінією позичальника ТОВ "Інтер ВВ", а саме: 13 житлових будинків та земельних ділянок у АДРЕСА_2 , заставною вартістю 79 188,7 тис. грн;
- майнові права на грошові кошти (депозити) майнових поручителів ПАТ "Чернігівський Янтар" (9 172,0 тис. грн), ТОВ "БК «Тройка" (1 423,0 тис. грн), ТОВ "Компанія "Будспецавтоматика" (3 337,5 тис.грн.) за кредитною лінією ТОВ "ФГ "Альтернативні технології";
- майнові права на грошові кошти (депозити) ТОВ "ФГ "Альтернативні технології" (40 566 тис. грн) за власною кредитною лінією;
- майнові права на грошові кошти (депозити) ТОВ "СТН ЕССЕТ Менеджмент" (52 880,0 тис. грн) за власною кредитною лінією;
- здійснено заміну об'єктів іпотеки на твори образотворчого мистецтва, а саме виведено із застави:
1) комплекс будівель ПАТ "МДМЦ "Чайка" (м. Євпаторія) заставною вартістю 250 482,8 тис. грн, застава за кредитами ТОВ "Українські ювеліри" та ТОВ "Антей XXI";
2) нежитлову нерухомість за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17, заставною вартістю 155 555 тис. грн, власник ОСОБА_1 - майновий поручитель за кредитами ТОВ "Нова будівельна компанія", ТОВ "Градієнт СВ".
27. Вказані правочини в силу статті 38 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" повинні були бути предметом оцінки Фонду у зв'язку з їх нікчемністю.
28. Щодо введення в заставу замість нерухомого майна творів образотворчого мистецтва, такі дії були нелогічними та занадто ризикованими.
29. Так, твори образотворчого мистецтва були оцінені у 5 412 076 672 грн згідно з експертною оцінкою від 29.11.2011, яка була проведена експертом ТОВ "Артаналітікс".
30. Разом з тим у межах процедури банкрутства ТОВ "Музей сучасного образотворчого мистецтва України" (справа №910/23462/14) 05.01.2016 відбувся аукціон, за результатами якого предмети образотворчого мистецтва та графіки у загальній кількості 4 651 штук, що є предметом забезпечення і забезпечують вимоги заставодержателя (Банку), були реалізовані всього за 16 328 818,10 грн.
31. Якщо матеріальна цінність творів образотворчого мистецтва у 2011 році дійсно складала 5 412 076 672 грн, то природнім було б, якщо у 2016 році вони були б реалізовані в межах цієї суми з незначним дисконтуванням, а не у 331 раз менше ніж вартість, визначена оцінкою.
32. Проведення керівниками Банку ризикової діяльності щодо кредитування акціонерів та групи пов'язаних з ними компаній призвело до відсутності у Банку коштів для виконання своїх зобов'язань перед вкладниками і кредиторами, порушення нормативів адекватності капіталу, ліквідності, максимального розміру кредитного ризику, віднесення Банку до категорії неплатоспроможних та завдання шкоди Банку (понесення втрат) і його кредиторам.
33. Сукупність встановлених обставин свідчить, що пов'язані особи Банку (власники істотної участі та керівники) не забезпечили здійснення Банком діяльності відповідно до нормативів НБУ, вимог чинного законодавства України, а здійснення активних операцій, спрямованих на задоволення потреб акціонерів та групи пов'язаних з ними компаній, виведення ними коштів на рахунки офшорних компаній, призвели до втрати Банком ліквідності, неможливості виконання зобов'язань перед вкладниками та визнання Банку неплатоспроможним.
34. Допущені відповідачами порушення в діяльності Банку свідчать про протиправність їх поведінки.
35. Твердження про відсутність вини та самої шкоди, причинно-наслідкової шкоди спростовуються встановленими вище обставинами. Та діяльність, яка велася Банком, зокрема у період 2011-2012 років, і стала причиною його неплатоспроможності, ліквідації та залишення незадоволеними вимог на суму 2 679 888 731,86 грн.
36. Відповідачі, як керівники, особи, які приймали рішення щодо діяльності Банку, та акціонери з істотною часткою, володіли повною інформацією про стан Банку, порушення, які виявлялися НБУ тривалий час, вчиняли дії, що не лише не покращували ситуацію, яка склалася, не усували допущені порушення, а навпаки були спрямовані на задоволення інтересів конкретних юридичних і фізичних осіб.
37. Оскільки шкода АТ "Банк "Таврика" та його кредиторам завдана саме внаслідок дій пов'язаних осіб щодо проведення активних операцій (кредитування акціонерів та пов'язаних з ними осіб для задоволення їх фінансових потреб із значною концентрацією ризиків, у тому числі щодо забезпечення), наслідком яких стало неповернення кредитів такими позичальниками, зазначені обставини свідчать про наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою.
38. Разом з тим збитки від описаних операцій не охоплюються звичайним кредитним ризиком, а суб'єктний склад учасників, загальна подібність схем кредитування, суми операцій, відсутність забезпечення, концентрація кредитного ризику через пов'язаність боржників та численні факти прийняття Кредитним комітетом, Правлінням та Наглядовою радою Банку одноголосних необґрунтованих рішень на користь пов'язаних позичальників, що прямо суперечило інтересам Банку, не можуть бути пояснені "кризовими явищами в економіці", "випадковим збігом обставин" тощо.
39. Рішення Кредитного комітету, Правління та Наглядової ради Банку потягнули неможливість погасити заборгованість групи компаній-позичальників перед Банком, що й стало причиною недостатності майна неплатоспроможного Банку та завдання збитків кредиторам Банку, чиї вимоги не бути задоволені через недостатність майна Банку.
40. Факти неадекватного визначення класу позичальників на основі оцінки їх фінансового стану, неправильного визначення стану обслуговування боргу, неправомірного підвищення категорії кредитної операції, передавання, як інвестору, коштів у будь-якій формі протягом дії договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу, а також подання до НБУ недостовірної звітності (в тому числі щодо розмішених коштів у MeinlBank AG), що не відображала реальний стан ліквідності та платоспроможності Банку та призводила до суттєвого викривлення показників його фінансового стану, свідчать про те, що наміри пов'язаних осіб Банку мали характер свідомих, умисних дій.
41. Звертаючись до суду з позовом у цій справі (№910/18526/21), позивач зазначає, що суди у справі №910/12803/18 встановили факт заподіяння відповідачами шкоди Банку в загальному розмірі 2 679 888 731,86 грн, а також що є доведеною наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення в їх діях та солідарний характер їх обов'язку з відшкодування шкоди. Крім того, на думку позивача, суди встановили факт доведення відповідачами АТ "Банк "Таврика" до неплатоспроможності, приховування реального фінансового стану банківської установи. Встановлено остаточний обсяг незадоволених вимог кредиторів, який так само становив 2 679 888 731,86 грн. Разом з тим у задоволенні позовних вимог Фонду як ліквідатора АТ "Банк "Таврика" у межах справи №910/12803/18 відмовлено через пропущення позивачем строку позовної давності.
42. 30.06.2021 прийнято Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків" (набрав чинності 05.08.2021), відповідно до якого ст.53 Господарського процесуального кодексу України доповнено ч.6 такого змісту: "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, звертаючись з позовом про відшкодування шкоди (збитків) у порядку ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", діє від імені та в інтересах неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч.2 ст.77 Закону "Про банки і банківську діяльність", а у разі припинення неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч.2 ст.77 Закону "Про банки і банківську діяльність", як юридичної особи - в інтересах кредиторів, вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації банку".
43. Цим Законом також були внесено зміни до абз.15 ч.1 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до якого Фонд має право звертатися до осіб, які відповідно до законодавства несуть відповідальність за шкоду (збитки), завдану кредиторам, вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення процедури ліквідації, - у випадку припинення неплатоспроможного банку або банку, щодо якого було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч.2 ст.77 Закону "Про банки і банківську діяльність", як юридичної особи.
44. Відповідно до ч.5 ст.52 цього Закону (в редакції від 05.08.2021) у разі виявлення шкоди (збитків), завданої банку, Фонд звертається з вимогою про відшкодування на користь Фонду шкоди (збитків), завданої банку, до:
- пов'язаної з банком особи та/або іншої особи, рішеннями, діями (в тому числі вчиненими правочинами, операціями, укладеними договорами) та/або бездіяльністю якої завдано шкоди (збитків) банку; та/або
- пов'язаної з банком особи, та/або іншої особи, яка внаслідок таких рішень, дій (в тому числі правочинів, операцій, договорів) або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду.
45. Абзаци 4-5 ч.6 ст.52 Закону (доповнено на підставі законодавчих змін, що набрали чинності 05.08.2021) визначають, що особи, зазначені у ч.5 цієї статті, у разі, якщо шкоду (збитки) було завдано внаслідок спільного прийняття рішення, вчинення спільної дії чи бездіяльності, несуть солідарну відповідальність.
46. У разі невиконання вимог про відшкодування шкоди (збитків) особами, визначеними у ч.5 цієї статті, Фонд звертається до суду про відшкодування шкоди (збитків). Вимоги Фонду про відшкодування шкоди (збитків) можуть забезпечуватися накладенням арешту на рухоме та нерухоме майно осіб, до яких вони заявлені, та/або шляхом застосування інших заходів забезпечення у порядку забезпечення позову.
47. Згідно з ч.7 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (доповнено на підставі законодавчих змін, що набрали чинності 05.08.2021) право на звернення до судів належної юрисдикції (в тому числі іноземних судів) з позовом про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної банку, у разі наявності умов, визначених ч.1 цієї статті, виникає у Фонду з моменту виявлення рішень, дій чи бездіяльності, якими завдано шкоди (збитків) банку та/або його кредиторам, виявлення осіб, які брали участь у прийнятті таких рішень, вчиненні дій чи бездіяльності та/або отримали від них майнову вигоду, а також встановлення розміру заподіяної шкоди (збитків).
48. Фонд має право звертатися з такими позовами до судів належної юрисдикції (в тому числі іноземних судів) протягом процедури ліквідації банку та протягом трьох років після внесення запису про припинення банку як юридичної особи (спеціальна позовна давність).
49. Звертаючись 02.11.2021 до суду з позовом, Фонд зазначає, що після припинення АТ "Банк "Таврика" вимоги 6 898 кредиторів цього банку, у тому числі Фонду, залишилися незадоволеними на загальну суму 2 679 888 731,86 грн; наголошує, що саме відповідачі довели АТ "Банк "Таврика" до неплатоспроможності, що призвело до заподіяння шкоди (збитків) його кредиторам, а тому Фонд просить відшкодувати заподіяну шкоду (збитки) в розмірі незадоволених кредиторських вимог, що залишилися після завершення ліквідації банку, в порядку ч.5 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ч.5 ст.58 Закону "Про банки і банківську діяльність" (як субсидіарних боржників).
50. Оскільки зазначені вимоги не були задоволені пов'язаними з Банком особами (власниками істотної участі та керівниками), Фонд гарантування звернувся до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
51. Господарський суд міста Києва рішенням від 18.05.2023 у задоволенні позову відмовив повністю.
52. Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване тим, що:
- позовні вимоги є недоведеними. У діях відповідачів відсутній склад цивільного правопорушення, а відтак відсутній причинно-наслідковий зв'язок між прийнятими рішеннями та будь-якими збитками, заподіяними саме кредиторам Банку;
- позивач не довів, що дії відповідачів були охоплені єдиним умислом і наміром щодо досягнення відповідних цілей, а саме доведення до банкрутства або приховування стійкої фінансової неспроможності Банку.
53. Північний апеляційний господарський суд постановою від 09.11.2023 апеляційну скаргу Фонду залишив без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 змінив, виклавши його мотивувальну частину в редакції постанови, а резолютивну частину рішення залишив без змін.
54. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:
- рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2019, яке було залишене без змін постановою Верховного Суду від 07.10.2021 у справі №910/12803/18, встановлено факти протиправної поведінки відповідачів та заподіяної ними шкоди. Верховний Суд під час касаційного перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 у постанові від 07.10.2021 погодився із висновками суду першої інстанції, що відповідачі завдали шкоду у заявленій Фондом сумі - 2 679 888 731,86 грн;
- факти, які раніше були встановлені судовим рішенням у справі №910/12803/18, що набрало законної сили, у частині завдання відповідачами шкоди у заявленій Фондом сумі 2 679 888 731,86 грн є преюдиційними для розгляду справи №910/18526/21, а тому повторному доказуванню не підлягають;
- Господарський суд міста Києва у рішенні від 13.03.2019, яке залишене без змін постановою Верховного Суду від 07.10.2021 у справі №910/12803/18, встановив, зокрема, що "Реєстр акцептованих вимог кредиторів Банку було затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду 08.07.2013, тоді як акт за результатами інвентаризації та формування ліквідаційної маси Банку (рішення, оформлене протоколом від 23.09.2013 №100/13) був затверджений Фондом 23.09.2013; враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №910/11027/18 щодо початку перебігу позовної давності, саме з 23.09.2013 Фонд був обізнаний про те, що задоволення всіх зобов'язань Банку неможливе і шкоду вже завдано. відповідачі у справі до ухвалення рішення судом першої інстанції заявили про застосування наслідків спливу позовної давності; враховуючи, що позовна давність сплинула 23.09.2016, з даним позовом Фонд звернувся лише 25.09.2018, тобто після спливу позовної давності, суд першої інстанції дійшов висновків про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском позовної давності; при цьому суд першої інстанції врахував, що Фонд не надав ні заяви про поновлення строку позовної давності, ні підтвердження наявності поважних причин її пропуску";
- та обставина, що позовна давність сплинула 23.09.2016, не потребує повторного доказування та встановлення;
- відповідачі у справі №910/18526/21 також заявили про пропуск позовної давності для звернення з відповідним позовом;
- зміни до Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на які посилається позивач, були прийняті лише 30.06.2021, тобто майже через 5 років після спливу позовної давності щодо стягнення шкоди з відповідачів у цій справі; закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі;
- відповідно до правовідносин, учасником яких є Фонд як ліквідатор неплатоспроможного банку (який вчиняє дії з виявлення недостатності майна для розрахунків з кредиторами, виявлення нікчемних та сумнівних правочинів, протиправної діяльності пов'язаних з банком осіб, збитків, звернення з вимогами до пов'язаних з банком осіб, звернення з позовом до суду), мають застосовуватися редакції ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст.58 Закону "Про банки та банківську діяльність", що були чинними станом на момент вчинення Фондом відповідних дій. Водночас норми ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст.58 Закону "Про банки і банківську діяльність" щодо підстав, розміру цивільно-правової відповідальності за завдану банку або його кредиторам шкоду є матеріально-правовими, а відтак до них застосовується принцип незворотної дії закону в часі;
- при визначенні підстав відповідальності та кола осіб, які можуть бути притягнуті до такої відповідальності, суд повинен керуватися тією нормою, яка була чинною станом на момент виникнення спірних правовідносин, а саме вчинення такими особами відповідних дій, тобто які виникли у 2010-2012 роках (пункти 131-148 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №910/12930/18);
- позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписами ч.5 ст.267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц та від 21.08.2019 у справі №911/3681/17);
- встановлене у ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" право Фонду звертатися до суду з відповідним позовом є нормою процесуального характеру, подання відповідного позову є процесуальним правом позивача. Натомість визначення вказаною нормою кола осіб, підстав відповідальності, а так само і встановлення спеціальної позовної давності є нормами матеріального права, у зв'язку чим доводи позивача в частині застосування норм, чинних на момент звернення позивача до суду, є необґрунтованими;
- як встановив суд першої інстанції, враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №910/11027/18, саме з 23.09.2013 Фонд обізнаний про те, що задоволення всіх зобов'язань Банку, зокрема перед кредиторами, неможливе і шкоду вже завдано. Позивач як у суді першої, так і в суді апеляційної інстанції не заявив клопотання про визнання поважними причин пропуску позовної давності, оскільки вважав вказаний строк не пропущеним. Зважаючи, що позовна давність сплинула 23.09.2016, а з позовом Фонд звернувся лише у листопаді 2021 року, у задоволенні позову необхідно відмовити з мотивів пропуску позовної давності.
55. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 09.11.2023:
1) закрив апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_29 , ОСОБА_27 , ОСОБА_30 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023;
2) повернув без розгляду заяву ОСОБА_31 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_27 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023;
3) відмовив у задоволенні заяв ОСОБА_31 та ОСОБА_32 про залучення до справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
56. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована таким:
? в обґрунтування наявності права на апеляційне оскарження скаржники вказують, що позов подано в інтересах кредиторів, вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації Банку, а тому вони мають бути залучені до справи як треті особи, які не заявляють самостійних вимог; проте в цій категорії справ (позови Фонду після припинення банку) Фонд звертається з позовом від власного імені, але в інтересах кредиторів, вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації банку (ч.6 ст.53 ГПК), тобто позивачем у справі є Фонд;
? законодавством визначено спеціального суб'єкта, який наділений правом подавати позови до осіб, які несуть субсидіарну відповідальність, і це ліквідатор; у цьому випадку в ліквідаційній процедурі таким правом наділений Фонд як ліквідатор неплатоспроможного банку; Фонд діє як спеціально уповноважений суб'єкт, на якого Законом покладено обов'язок захищати інтереси кредиторів, чиї вимоги не було задоволено в ліквідації;
? відповідно до абз.2 ч.9 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", кошти, стягнуті та/або одержані Фондом з пов'язаних (а також інших причетних до заподіяння збитків) осіб, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів банку, які виникли у зв'язку із завданням їм шкоди (збитків) внаслідок незадоволення їхніх вимог, в порядку черговості, після відшкодування витрат Фонду, понесених у зв'язку із стягненням шкоди (збитків);
? оскаржуване рішення суду першої інстанції не створює для скаржників жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення їх прав та не породжує для скаржників будь-яких обов'язків;
? оскільки ні мотивувальна, ні резолютивна частина оскаржуваного рішення не містить вирішення питання про права і обов'язки скаржників, суд дійшов висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_29 , ОСОБА_27 та ОСОБА_33 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК;
? заява ОСОБА_27 про залучення ОСОБА_31 як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору колегією суддів не розглядалась у зв'язку із закриттям апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_27 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК;
? щодо заяви ОСОБА_31 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_27 , колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.265 ГПК учасники справи мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали; оскільки ОСОБА_33 не є учасником справи, а суд першої інстанції не вирішував питання про права та обов'язки ОСОБА_31 , його заява про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_27 повертається без розгляду;
? щодо заяв ОСОБА_31 та ОСОБА_34 про залучення до справи як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: залучення вкладників неплатоспроможних банків до участі у справах за позовами Фонду до пов'язаних осіб цих банків як третіх осіб не є виправданим з точки зору ефективності судового процесу; існують ризики значного затягування розгляду справи через значну кількість вкладників, необхідність надсилання залученим особам документів у справі, обсяг яких є значним, зриву судових засідань через неявку залучених осіб, тощо; невиправдане збільшення учасників судового процесу не матиме жодного позитивного ефекту для справи та не сприятиме поверненню коштів вкладникам банку.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг, відзивів на касаційні скарги
(І) Касаційна скарга Фонду
57. 20.12.2023 Фонд звернувся з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
58. Фонд у касаційній скарзі посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 ч.2 ст.287 ГПК:
1) суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду:
- від 12.07.2022 у цій справі (№910/18526/21), щодо правової природи поданого Фондом позову та його відмінності від позову, пред'явленого в межах справи №910/12803/18, а також щодо спеціальної позовної давності за позовами, які подаються Фондом у порядку ч.1 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
- від 16.05.2018 у справі №757/34878/15-ц, від 09.09.2019 у справі №755/5789/17, від 12.12.2018 у справі №752/13711/16-ц, від 20.09.2018 у справі №753/23222/15-ц, від 26.09.2019 у справі №757/58254/16-ц, від 26.06.2019 у справі №757/172/16-ц, від 28.08.2019 у справі №295/12388/16-ц, від 30.06.2020 у справі №712/13267/17, про те, що встановити конкретний розмір збитків, завданих кредиторам неплатоспроможного банку, можна лише після закінчення ліквідаційної процедури;
- у справі №916/1489/22 (ухвалена після ухвалення оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції), щодо спеціальної позовної давності за позовами, які подаються Фондом у порядку ч.1 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
- від 27.09.2022 у справі №904/3864/21, щодо передчасності висновку про пропущення позовної давності;
2) відсутній висновок Верховного Суду щодо можливості притягнення до субсидіарної відповідальності за доведення банку до неплатоспроможності членів комітетів банку, які не належали до керівників банку. Відповідальність членів кредитного комітету перед вкладниками Банку може наступати в силу ч.3 ст.92 та ч.1 ст.1166 ЦК.
59. Фонд, зокрема, зазначає:
- суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.07.2022 у цій справі (№910/18526/21), про те, що підстави позову та суб'єктний склад сторін у цій справі та у справі №910/12803/18 є різними. У справах №910/18526/21 та №910/12803/18 заявлені різні види позовів, відповідно, обрахування початку перебігу позовної давності в цих справах є різним, і застосована апеляційним судом аналогія є помилковою. Позов у цій справі є позовом про притягнення пов'язаних осіб неплатоспроможного банку до відповідальності за шкоду, завдану кредиторам Банку, вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення процедури ліквідації, а не за шкоду, завдану Банку. Фонд отримує право на пред'явлення позову в інтересах вкладників тільки після завершення ліквідаційної процедури та припинення неплатоспроможного банку. Отже, обрахування початку перебігу позовної давності до моменту виникнення права на позов не може вважатися законним. Застосування правил визначення початку перебігу позовної давності для позовів про відшкодування шкоди, завданої банку, є невірним щодо позовів, які пред'являються в інтересах кредиторів неплатоспроможного банку після завершення процедури ліквідації;
- зважаючи на висновки Верховного Суду у справах за позовами вкладників (кредиторів) неплатоспроможних банків про неможливість визначення розміру заподіяних їм збитків до закінчення ліквідаційної процедури банку, а також висновок Верховного Суду про те, що позов у цій справі є позовом Фонду про відшкодування шкоди (збитків), завданої кредиторам неплатоспроможного банку, вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення процедури ліквідації, і, відповідно, визначити розмір шкоди (збитків) у цій справі можна було тільки після закінчення ліквідаційної процедури банку, початок перебігу позовної давності у цій категорії справ має обраховуватися з моменту визначення розміру шкоди, яка була заподіяна кредиторам банку, тобто після закінчення ліквідаційної процедури (посилається на постанови Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №757/34878/15-ц, від 09.09.2019 у справі №755/5789/17, від 12.12.2018 у справі №752/13711/16-ц, від 20.09.2018 у справі №753/23222/15-ц, від 26.09.2019 у справі №757/58254/16-ц, від 26.06.2019 у справі №757/172/16-ц, від 28.08.2019 у справі №295/12388/16-ц, від 30.06.2020 у справі №712/13267/17);
- відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.07.2022 у цій справі (№910/18526/21), до позову Фонду в цій справі застосовується спеціальна позовна давність, а саме протягом трьох років після внесення запису про припинення банку як юридичної особи;
- у постанові Верховного Суду від 27.09.2022 у справі №904/3864/21 наводиться такий висновок щодо позовної давності: "Отже, у разі недостатності майна банку норма ч.5 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" наділяє Фонд правом звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди заподіяної кредиторам та/або банку. Норма ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не містила заборони для Фонду звернутися до суду з позовом після ліквідації Банку, а навпаки, враховуючи спеціальний статус Фонду, визначала, що ліквідація неплатоспроможного банку не припиняє таке право (абз.2 ч.1 ст.52) та не є підставою для звільнення від відповідальності пов'язаної з банком особи (абз.4 ч.5 ст.52). До того ж таку прогалину у нормі було усунуто законодавцем шляхом ухвалення Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків" від 30.06.2021 №1588-ІХ. Указаним законом було доповнено ст.52, зокрема, ч.7, абз.2 якої передбачено, що Фонд має право звертатися з такими позовами протягом процедури ліквідації банку та протягом трьох років після внесення запису про припинення банку як юридичної особи (спеціальна позовна давність)";
- суд першої інстанцій дійшов висновку, що члени комітетів за відсутності у них статусу члена правління не належали до категорії керівників Банку і, відповідно, не могли нести відповідальність за доведення Банку до неплатоспроможності, оскільки ч.5 ст.58 Закону "Про банки і банківську діяльність" у редакції, чинній протягом 2011-2012 років, передбачала відповідальність за доведення банку до неплатоспроможності тільки власників істотної участі та керівників банку. Фонд вважає, що факт заподіяння відповідачами ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 збитків кредиторам неплатоспроможного банку сам по собі може вважатися достатньою підставою для притягнення їх до відповідальності. Відповідальність відповідачів за шкоду (збитки), завдану кредиторам Банку, вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення процедури ліквідації, встановлюється, в тому числі ст.1166 ЦК. Суд першої інстанції помилково не застосував ст.1166 ЦК до спірних правовідносин (посилається на висновки щодо відповідальності пов'язаних осіб за шкоду, заподіяну Банку, викладені у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №910/12930/18);
- суд апеляційної інстанції правильно встановив вину відповідачів у доведенні Банку до неплатоспроможності, проте безпідставно застосував позовну давність за аналогією зі справою №910/12803/18.
60. 28.03.2024 надійшов відзив НБУ, у якому просить ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
61. У відзиві НБУ посилається на приписи ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній станом на 28.11.2018) та висновки Верховного Суду, викладені у пунктах 43, 52 постанови від 12.07.2022 у справі №910/18526/21, пункти 143-144 постанови від 08.11.2023 у справі №916/1489/22 та, зокрема, зазначає:
- суд першої інстанції фактично ухилився від надання оцінки доказам та доводам, які стосуються предмета доказування та на які посилався Фонд у своїй позовній заяві і письмових поясненнях, що були подані Фондом під час розгляду справи в суді першої інстанції;
- суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідачів та шкодою, завданою кредиторам Банку на суму 2 679 888 731,86 грн;
- з огляду на предмет доказування в цій категорії спорів, окреслений, зокрема у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, суд апеляційної інстанції правомірно вилучив з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції твердження про те, що бездіяльність у частині неналежного контролю з боку НБУ має свої негативні наслідки у вигляді доведення Банку до неплатоспроможності;
- враховуючи норми Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та практику їх застосування, сформовану Верховним Судом (зокрема, у справі №910/18526/21), суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо початку перебігу позовної давності для звернення Фонду з позовом у цій справі в інтересах кредиторів АТ "Банк "Таврика". НБУ погоджується з доводами Фонду про те, що обрахування судом апеляційної інстанції позовної давності у цій справі у спосіб, в який обраховувалася позовна давність у справі №910/12803/18, є помилковим;
- доводи Фонду щодо можливості притягнення до відповідальності винних у неплатоспроможності банку осіб, які не мали статусу керівників банку, втім були членами кредитного комітету такого банку, узгоджується з наявною судовою практикою в цій категорії спорів (послався на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №910/12930/18).
62. 28.03.2024 надійшов відзив представника відповідачів - адвоката Кузяєва О.В. (окрім ОСОБА_10 (ордер виданий на ім'я ОСОБА_35 ), ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , у якому просить касаційну скаргу Фонду залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
63. У відзиві, зокрема, зазначено таке:
- Господарський суд міста Києва у рішенні від 13.03.2019 у справі 910/12803/18, яке Верховний Суд постановою від 07.10.2021 залишив без змін, встановив, що реєстр акцептованих вимог кредиторів банку був затверджений рішенням виконавчої дирекції Фонду 08.07.2013, тоді як акт за результатами інвентаризації та формування ліквідаційної маси Банку (рішення оформлене протоколом від 23.09.2013 №100/13) Фонд затвердив 23.09.2013. Виходячи з принципу повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, субсидіарний позов має бути поданий до затвердження ліквідаційного балансу. Закінчення ліквідаційної процедури в розумінні спеціального законодавства, що регулює суспільні відносини в системі гарантування вкладів, законодавець пов'язує не з припиненням неплатоспроможного банку як юридичної особи, а саме із затвердженням ліквідаційного балансу неплатоспроможного банку, що і визначає дотримання принципу остаточної повноти здійснення ліквідаційних процедур та надає реальну можливість оцінити міру можливості повного задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного банку. Позовна заява Фонду подана у будь-якому випадку за межами позовної давності, яка навіть і у такому випадку сплинула би 20.03.2021;
- суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що зміни до ч.7 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" внесені 30.06.2021, тобто більш ніж через 9 років після припинення спірних правовідносин, на яких Фонд ґрунтує позовні вимоги, та навіть після спливу позовної давності для пред'явлення вимог про стягнення шкоди в інтересах кредиторів. Відповідно до правовідносин, учасником яких є Фонд як ліквідатор неплатоспроможного банку, мають застосовуватися редакції ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст.58 Закону "Про банки та банківську діяльність", що були чинними станом на момент вчинення Фондом відповідних дій. Вказані норми права щодо підстав, розміру цивільно-правової відповідальності за завдану банку або його кредиторам шкоду є матеріально-правовими, а тому до них застосовується принцип незворотної дії закону в часі (ст.58 Конституції України). Такі норми поширюють свою дію тільки на ті відносини, що виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності (послався на рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-3п/1997. Отже, під час визначення підстав відповідальності та кола осіб, які можуть бути притягнуті до такої відповідальності, суд повинен керуватися тією нормою, яка була чинною станом на момент виникнення спірних правовідносин, а саме вчинення такими особами відповідних дій, тобто у спірних правовідносинах, які виникли у 2010-2012 роках (послався на висновки Верховного Суду, викладені у пунктах 131 - 148 постанови від 21.07.2021 у справі №910/12930/18). Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч.5 ст.267 ЦК позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності (послався на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц та від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, а також на ч.3 п.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2010 №10);
- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2021 у справі №761/45721/16 звертає увагу, зокрема, на те, що ст.58 Закону "Про банки і банківську діяльність" передбачає відповідальність пов'язаних осіб банку перед банком, а не перед його кредиторами, проте у цій справі Фонд пред'явив позов в інтересах саме кредиторів, а не банку;
- щодо такої підстави скарги як відсутність висновку Верховного Суду, на цей час нормами чинного законодавства у достатній мірі врегульовано підстави та порядок визначення кола суб'єктів субсидіарної відповідальності за доведення банку до неплатоспроможності членів комітетів банку, які не належать до керівників банку. Позивач не навів чітких доводів щодо наявності конкретних правових проблем, пов'язаних із прогалинами у законодавстві, які б потребували тлумачення з боку Верховного Суду та формування відповідної правової позиції. Фактично Фонд просить шляхом офіційного тлумачення доповнити перелік суб'єктів, які підлягають відповідальності. Вирішення порушеного питання можливе шляхом внесення відповідної зміни до Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що не належить до повноважень Верховного Суду;
- Фонд не навів обставини, якими відповідно до ст.58 Закону "Про банки та банківську діяльність" він мав би обґрунтувати розмір субсидіарної відповідальності, - у розмірі незадоволених акцептованих вимог кредиторів неплатоспроможного банку за наслідками повного здійснення ліквідаційних процедур. Саме про такий спосіб визначення розмиру збитків йдеться у п.41 постанови Верховного Суду від 12.07.2022 в цій справі (910/18526/21);
- рішення у справі №910/12803/18 не може мати преюдиційного значення для цієї справи з огляду на різний склад учасників. У цій справі Фонд діє в інтересах кредиторів, а не в інтересах неплатоспроможного банку. Предметом господарського спору у справі, що розглядається, є вимоги Фонду про стягнення шкоди, завданої кредиторам банку, чиї вимоги були акцептовані і залишилися незадоволеними повністю або частково, а не шкода, завдана неплатоспроможному банку. Під час розгляду справи №910/12803/18 не з'ясовувався обсяг вимог кредиторів, що залишилися після продажу майна банку в ліквідаційних процедурах, оскільки на той час ліквідаційна процедура лише розпочалася;
- існує прямий причинний зв'язок між бездіяльністю Фонду, якої він припустився внаслідок неналежного здійснення своїх повноважень, передбачених ст.48 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та завданням шкоди кредиторам АТ "Банк "Таврика. Вимоги 6 898 кредиторів, в інтересах яких Фонд звернувся з позовом у цій справі, а також самого Фонду залишилися непогашеними не у зв'язку з доведенням банку до стану неплатоспроможності, а внаслідок неналежного здійснення повноважень у ліквідаційній процедурі, що пов'язано, зокрема, з пропуском позовної давності у справі №910/12803/18;
- порушення правил Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у редакції від 30.06.2021 призводить до подвійного стягнення шкоди, прикладом чого є потріи?не стягнення шкоди з ОСОБА_36 (стягнення шкоди у цій справі, у справі №910/12803/18 та у справі №753/2965/20);
- замість субсидіарної відповідальності, яка за своїм характером є додатковою, тобто може наступати лише після основної відповідальності у разі неповного поновлення права постраждалої особи, Фонд звернувся до суду з вимогами про застосування повторної відповідальності. У разі, якщо за наслідками реалізації активів неплатоспроможного банку в ліквідаційній процедурі частина акцептованих вимог кредиторів залишилися непогашеною, то за певних обставин Фонд мав би підстави порушити питання про субсидіарну відповідальність відповідачів. Водночас Фонд не обґрунтовує вимоги такими обставинами, посилаючись на рішення у справі №910/12803/18, а під час розгляду справи не досліджувалися ані результати реалізації ліквідаційної маси, ані стан погашення акцептованих вимог після припинення банку як юридичної особи, ані розмір самих акцептованих вимог, які постійно змінювалися внаслідок внесення змін у реєстр акцептованих вимог кредиторів;
- інші доводи касаційної скарги Фонду не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, визначеними ч.2 ст.287 ГПК, та не спростовують наведені відповідачами міркування.
(ІІ) Касаційна скарга ОСОБА_27 .
64. 04.01.2024 ОСОБА_27 звернулася з касаційною скаргою, зокрема, на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023, у якій просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
65. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК ОСОБА_27 у касаційній скарзі зазначає, зокрема, таке:
1) порушення вимог ст.45, ч.6 ст.53, ч.1 ст.254, п.3 ч.1 ст.264 ГПК:
- у ч.6 ст.53 ГПК йдеться про право Фонду звернутися до суду хоча й з позовом, але не в своїх особистих інтересах, а в інтересах усіх кредиторів ліквідованого банку, включаючи і сам Фонд, тому кредитори банку в силу приписів ч.3 ст.45 ГПК та ч.5 ст.53 ГПК мають набути статус позивачів у відповідній справі, відкритій за позовом Фонду;
- новели у законодавстві не створюють правову конкуренцію з положеннями ч.3 ст.45 ГПК та ч.5 ст.53 ГПК. У ч.6 ст.53 ГПК, так само як і в новелі Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо права Фонду подати позов, не йдеться саме про виключне право Фонду бути позивачем у такій справі;
- суди попередніх інстанцій вирішили питання про права, інтереси та обов'язки вкладників Банку, які не були згодні із сумою позовних вимог, що пред'являється Фондом до пов'язаних із банком осіб у рамках цієї справи. Фонд, як особа, яка звернулася до відповідачів саме в інтересах інших осіб, фактично не поцікавився та не був обізнаний про відповідні конкретні інтереси таких осіб. Більш того, Фонд відмовився враховувати такі інтереси, навіть не підтримавши відповідні клопотання вкладників про вступ до справи №910/18526/21;
2) порушення частин 1, 2, 5 ст.236 ГПК:
- суди фактично розглянули і вирішили спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення були вкладники Банку, але суд не проаналізував правовідносини, що склалися між такими вкладниками, Фондом та пов'язаними з Банком особами. Фонд та вкладники відповідно до Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" мають однаковий статус кредиторів неплатоспроможного банку, незважаючи на різні черги;
- суд першої інстанції не навів жоден з власних аргументів, аргументів сторін чи інших учасників справи з обґрунтуванням підстав відмови у залученні до справи вкладників Банку;
3) порушення вимог ч.1 ст.254 ГПК:
- сума розміру шкоди, заявлена Фондом до відшкодування (2 679 888 731,86 грн), була визначена під час затвердження реєстру вимог кредиторів і з тих пір не зазнала змін. Разом із тим станом на поточний рік ця сума не є актуальною, оскільки курс валют виріс у п'ять разів - з 8 грн за долар у 2013 році до 40 грн за долар у 2023 році (і аналогічно у євро), при тому що вклад, як і певна кількість інших вкладів фізичних осіб, були саме в іноземній валюті;
- для належного захисту законних прав та інтересів ОСОБА_27 як вкладника (кредитора) Банку, чиї акцептовані Фондом вимоги залишилися непогашеними, необхідно було збільшити суму позову у цій справі, зокрема, обґрунтувавши та пред'явивши до відповідачів вимоги про відшкодування збитків у іноземній валюті;
- щодо осіб, які мають вклади у доларах і євро, потрібним є збільшення суми відповідних позовних вимог пропорційно зростанню курсу такої валюти. Щодо групи гривневих вкладників необхідним є застосування індексу інфляції, 3% річних та вжиття інших відповідних заходів. Поза межами справи №910/18526/21 ОСОБА_27 не може захистити свої конкретно визначені права на відшкодування суми вкладу до Банку;
4) порушення вимог ст.45, ч.6 ст.53 ГПК: після завершення процедури ліквідації банку позивачем у справах такої категорії має виступати вже не банк, а Фонд. При цьому Верховний Суд не зазначав, що Фонд є єдиним та виключним позивачем у справах такої категорії, зокрема і в справі №910/18526/21;
5) порушення ч.2 ст.50, ч.4 ст.75 ГПК: ніщо не заважало суду апеляційної інстанції, як і суду першої інстанції залучити до справи хоча б тих вкладників Банку, які подали відповідні заяви. Відмова вкладникам Банку у реалізації їхнього права на участь у справі №910/18526/21 позбавила їх можливості встановлювати обставини, необхідні їм для захисту їхніх прав, у тому числі у можливих інших судових провадженнях, пов'язаних із відшкодуванням збитків, заподіяних їм у зв'язку з ліквідацією банку.
66. Відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_27 не надійшли.
Рух справи в суді касаційної інстанції, заяви та пояснення учасників справи
67. 29.02.2024 від представника відповідачів - адвоката Кузяєва О.В. надійшло заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду.
68. Верховний Суд ухвалою від 11.03.2024 відкрив касаційне провадження у справі №910/18526/21 за касаційною скаргою Фонду на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023.
69. Верховний Суд ухвалою від 11.03.2024 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_27 в частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023.
70. 10.04.2024 Верховний Суд зупинив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Фонду до завершення перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Корпоративна палата) справи №916/3724/21.
71. Верховний Суду ухвалою від 17.04.2024 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_27 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023, її розгляд призначив у порядку письмового провадження.
72. Ухвалою від 05.06.2024 Верховний Суд поновив провадження у справі за касаційною скаргою Фонду, її розгляд призначив у відкритому судовому засіданні на 18.06.2024, а ухвалою від 18.06.2024 оголосив перерву у судовому засіданні до 17.07.2024.
73. Верховний Суд ухвалою від 18.06.2024 призначив касаційну скаргу ОСОБА_27 до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17.07.2024.
74. 16.07.2024 надійшло клопотання Фонду про передачу справи на розгляд Корпоративної палати, мотивоване необхідністю відступити від висновків Корпоративної палати, викладених у постанові від 04.06.2024 у справі №916/3724/21.
75. 16.07.2024 надійшли додаткові пояснення представника відповідачів, у яких просить відмовити в задоволенні скарги Фонду, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
76. 17.07.2024 надійшло клопотання ОСОБА_27 про врахування правової позиції Корпоративної палати, викладеної у постанові від 04.06.2024 у справі №916/3724/21.
77. Верховний Суд ухвалою від 17.07.2024 оголосив перерву у судовому засіданні з розгляду касаційних скарг Фонду та ОСОБА_27 до 19.08.2024.
78. 16.08.2024 надійшли додаткові пояснення представника відповідачів, у яких просить відмовити в задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Корпоративної палати.
79. Верховний Суд ухвалою від 19.08.2024 оголосив перерву у судовому засіданні з розгляду касаційних скарг Фонду та ОСОБА_27 до 28.08.2024.
80. 22.08.2024 надійшли додаткові пояснення представника відповідачів щодо клопотання про передачу справи на Корпоративну палату.
81. 28.08.2024 надійшло клопотання ОСОБА_27 про передачу справи на розгляд Корпоративної палати, у якому підтримала відповідне клопотання Фонду.
82. Верховний Суд ухвалою від 28.08.2024 передав справу разом з касаційними скаргами Фонду на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 та ОСОБА_27 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
83. 17.10.2024 від представника відповідачів надійшли додаткові пояснення щодо ухвали про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
84. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 30.10.2024 повернула справу №910/18526/21 колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
85. Велика Палата Верховного Суду зазначила:
- саме по собі посилання на висновки, сформульовані Корпоративною палатою у постанові від 04.06.2024 у справі №916/3724/21, не обґрунтовує необхідності відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц; за наявності суперечності має застосовуватись саме висновок Великої Палати Верховного Суду;
- інших мотивів для відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц (зокрема, помилковість чи застарілість підходу внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання, враховуючи зміни, що відбулися в суспільних відносинах, у законодавстві, практиці ЄСПЛ), Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не навів;
- Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не навів конкретних висновків Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду, від яких вважає за необхідне відступити;
- якщо у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду містяться висновки, аналогічні висновку Великої Палати Верховного Суду, необхідно відступати саме від висновку Великої Палати Верховного Суду; однак Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не вказав конкретних причин необхідності відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц;
- Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не навів ні кількісних, ні якісних критеріїв наявності виключної правової проблеми у справі №910/18526/21.
86. Протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.11.2024 для розгляду справи №910/18526/21 визначено колегію суддів у складі: Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.
87. Верховний Суд ухвалою від 25.11.2024 прийняв справу №910/18526/21 до свого провадження, її розгляд призначив на 18.12.2024.
88. 16.12.2024 від представника відповідачів надійшли додаткові пояснення за результатом повернення справи Великою Палатою Верховного Суду.
89. 18.12.2024 від ОСОБА_27 надійшло клопотання щодо врахування вимог окремих правових норм.
90. Верховний Суд ухвалою від 18.12.2024 оголосив перерву у судовому засіданні до 20.01.2025, а ухвалою від 20.01.2025 - до 29.01.2025.
91. 15.01.2025 надійшли додаткові пояснення Фонду щодо висновків і мотивів Великої Палати Верховного Суду, наведених в ухвалі від 30.10.2024.
92. 28.01.2025 від представника відповідачів надійшли додаткові пояснення.
93. 28.01.2025 від ОСОБА_27 надійшли додаткові пояснення щодо позовної давності.
94. Верховний Суд ухвалою від 29.01.2025 справу разом касаційними скаргами Фонду на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023, постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 та ОСОБА_27 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 передав на розгляд Корпоративної палати.
95. 26.02.2025 від представника відповідачів надійшли додаткові пояснення щодо ухвали про передачу справи на розгляд Корпоративної палати.
96. Корпоративна палата ухвалою від 11.04.2025 повернула справу №910/18526/21 колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
97. Корпоративна палата вказала, зокрема, таке:
- правовий механізм звернення Фонду з позовами про відшкодування шкоди, завданої банку та її кредиторам, є зрозумілим та нормативно унормованим; це узгоджується зі сталою та послідовною практикою Верховного Суду, викладеною у низці постанов; доводи, викладені в ухвалі Верховного Суду від 29.01.2025 у цій справі, наведеного не спростовують;
- Корпоративна палата у постанові від 04.06.2024 у справі №916/3724/21 вже наводила правові висновки щодо питання визначення моменту, з якого починається перебіг позовної давності у спорах за позовами Фонду про стягнення шкоди в порядку ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
- Верховний Суд чітко визначив, з якого моменту в даному випадку починає відраховуватися позовна давність, а саме з моменту коли Фонду стало відомо, що розмір вимог кредиторів не покривається наявними активами банку, що передбачає затвердження одного з двох документів (реєстру акцептованих вимог кредиторів або акта формування ліквідаційної маси);
- питання, порушені колегією суддів в ухвалі від 25.01.2025, ураховуючи межі розгляду касаційної скарги, визначені ст.300 ГПК, не мають будь-якого юридичного значення для правильного вирішення спору (перегляду постанови суду апеляційної інстанції) з огляду на зміст та доводи касаційної скарги Фонду;
- право Фонду на подання позову чи то в інтересах банку, чи то в інтересах кредиторів жодним чином не впливає на факт наявності/відсутності шкоди (збитків), заподіяної банку внаслідок, зокрема, неправомірних дій пов'язаних із банком осіб (власників істотної участі, керівників банку) та її розмір, що встановлюється Фондом під час здійснення процедури ліквідації банку;
- у справі №761/45721/16-ц Велика Палата Верховного Суду ані буквально, ані змістовно не наводила правових висновків щодо того, що для вкладників та інших кредиторів банку збитки настають лише з дати припинення банку як юридичної особи, а відтак саме з цієї дати починає перебіг позовна давність; Велика Палата Верховного Суду у справі №761/45721/16-ц не аналізувала правову природу позовів Фонду в інтересах кредиторів, як і не наводила правових висновків щодо початку/закінчення позовної давності у позовах Фонду, поданих чи то в інтересах банку, чи то в інтересах кредиторів;
- у разі наявності, на думку Верховного Суду, суперечностей між висновками колегії суддів (у тому числі, розширеного складу) та висновками Корпоративної палати, перевагу мають саме останні висновки Корпоративної палати.
98. Протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.05.2025 для розгляду справи №910/18526/21 визначено колегію суддів у складі: Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.
99. Верховний Суд ухвалою від 12.05.2025 прийняв справу №910/18526/21 до свого провадження, її розгляд призначив на 18.06.2025.
100. 17.06.2025 від Фонду надійшли клопотання про передачу справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду.
101. Верховний Суд ухвалою від 18.06.2025 оголосив перерву у судовому засіданні до 25.06.2025.
102. 25.06.2025 надійшли пояснення ОСОБА_27 щодо касаційної скарги.
Щодо клопотань Фонду про передачу справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду
103. Як було зазначено Фонд просить передати справу на розгляд об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та Великої
Палати Верховного Суду.
104. Відповідно до ч.1 ст.303 ГПК питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
(І) щодо клопотання про передачу справи на розгляд об?єднаної палати Касаційного господарського суду
105. Наявність підстав для передання справи на розгляд об'єднаної палати, Фонд обґрунтовує необхідністю відступити від висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.06.2024 в справі №906/1155/20 (906/1113/21), а також низці інших постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оскільки такі висновки не узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Корпоративної палати від 04.06.2024 у справі №916/3724/21.
106. Фонд вважає, що надані Корпоративною палатою висновки щодо моменту початку перебігу позовної давності, викладені в постанові від 04.06.2024 у справі №916/3724/21, не узгоджуються висновкам з цього ж питання (неоднакове застосування положень статей 261, 1166 ЦК), сформованим палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а також численним висновкам, викладеним у постановах колегій суддів палати для розгляду справ про банкрутство.
107. Згідно з ч.2 ст.302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
108. Разом з тим, як вбачається зі змісту ч.2 ст.302 ГПК, підставою для передачі справи на розгляд об'єднаної палати може бути необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права саме у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати.
109. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).
110. У справі, що переглядається, як і у інших подібних справах за позовами Фонду до колишніх посадових осіб банку про стягнення шкоди (збитків), визначальним є те, що при визначенні початку перебігу позовної давності поряд із загальними положеннями, передбаченими ЦК, підлягають застосуванню також положення спеціального банківського законодавства, а саме Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, його ст.52, яке не застосовується при розгляді справ про банкрутство.
111. Зазначені особливості є такими, що зумовлюють неподібність правового регулювання та, відповідно, неподібність правовідносин у справах про банкрутство та у справах за позовами Фонду до колишніх посадових осіб банку щодо стягнення шкоди (збитків) за змістовим критерієм.
112. Виходячи із зазначеного, висновки щодо застосування норм права, від яких вважає за необхідне відступити Фонд, зроблені у правовідносинах, які не є подібними до справи, що переглядається, відповідно, підстави для застосування ч.2 ст.302 ГПК та передання на її підставі справи на розгляд об?єднаної палати відсутні.
(ІІ) щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
113. Наявність підстав для передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Фонд обґрунтовує необхідністю: 1) остаточно визначити, чи підлягають застосуванню висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в скасованій постанові від 25.05.2021 в справі №910/11027/18; 2) вирішення виключної правової проблеми, пов'язаної з визначенням моменту початку перебігу позовної давності у спорах, ініційованих Фондом проти пов'язаних з банками осіб про відшкодування шкоди (збитків) в порядку ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з метою формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права, з огляду на неоднакове застосування судами різних юрисдикцій норм права у подібних правовідносинах.
114. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду (ч.3 ст.302 ГПК).
115. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати (ч.4 ст.302 ГПК).
116. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики (ч.5 ст.302 ГПК).
117. Верховний Суд ухвалою від 28.08.2024 вже передавава справу разом з касаційними скаргами Фонду та ОСОБА_27 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
118. Однак, Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 30.10.2024 повернула справу №910/18526/21 колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду (мотиви повернення див. у п.85 цієї постанови).
119. Відповідно до ч.6 ст.302 ГПК якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об'єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об'єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
120. Окрім цього, питання про те, чи підлягають застосуванню висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в скасованій постанові від 25.05.2021 в справі №910/11027/18, вже вирішене Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.11.2022 у справі №904/315/19, 24.04.2023 у справі №916/1522/22, від 08.11.2023 у справі №916/1489/22, від 18.03.2024 у справі №910/12955/20, від 04.06.2024 у справі №916/3724/21 тощо.
121. Верховний Суд у зазначених постановах вказав, що скасування постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/11027/18 відбулось не через зміну правової позиції суду, яка викладена у вказаній постанові, а у зв'язку з іншими обставинами, встановленими касаційним судом при розгляді заяви особи про перегляд цієї постанови за нововиявленими обставинами. Висновки зі скасованої постанови, які неодноразово були наведені Верховним Судом у своїх інших постановах, зокрема і після скасування Великою Палатою Верховного Суду своєї постанови від 25.05.2021 у справі №910/11027/18, є чіткою і усталеною судовою практикою, від якої Верховний Суд не відступав.
122. Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення клопотання Фонду про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Щодо позовної давності
123. У цій справі №910/18526/21 суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, відмовив у задоволенні позову з підстав пропуску позивачем позовної давності.
124. Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що Господарський суд міста Києва у рішенні від 13.03.2019, яке залишене без змін постановою Верховного Суду від 07.10.2021 у справі №910/12803/18, встановив, зокрема, що: "Реєстр акцептованих вимог кредиторів Банку було затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду 08.07.2013, тоді як акт за результатами інвентаризації та формування ліквідаційної маси Банку (рішення, оформлене протоколом від 23.09.2013 №100/13) був затверджений Фондом 23.09.2013; враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №910/11027/18 щодо початку перебігу позовної давності, саме з 23.09.2013 Фонд був обізнаний про те, що задоволення всіх зобов'язань Банку неможливе і шкоду вже завдано; відповідачі у справі до ухвалення рішення судом першої інстанції заявили про застосування наслідків спливу позовної давності; враховуючи, що позовна давність сплинула 23.09.2016, з даним позовом Фонд звернувся лише 25.09.2018, тобто після спливу позовної давності; Фонд не надав ні заяви про поновлення строку позовної давності, ні підтвердження наявності поважних причин її пропуску".
125. Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що обставина щодо спливу позовної давності 23.09.2016 не потребує повторного доказування та встановлення. Також зазначив, що позивач як у суді першої, так і в суді апеляційної інстанції не заявив клопотання про визнання поважними причин пропуску позовної давності, оскільки вважав вказаний строк не пропущеним.
126. У свою чергу Фонд у касаційній скарзі посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції, без урахування висновків Верховного Суду, норм права, якими врегульована спеціальна позовна давність за позовами, які подаються Фондом у порядку ч.1 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
127. Відповідно до п.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
128. Разом з тим, суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 ч.1 ст.310, ч.2 ст.313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (ч.4 ст.300 ГПК).
129. Верховний Суд зупиняв касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою Фонду до завершення перегляду справи №916/3724/21.
130. Отже, висновки, викладені Корпоративною палатою у постанові від 04.06.2024 у справі №916/3724/21 підлягають врахуванню у цій справі при розгляді касаційної скарги Фонду.
131. У постанові від 04.06.2024 у справі №916/3724/21 Корпоративна палата навела правові висновки щодо питання визначення моменту, з якого починається перебіг позовної давності у спорах за позовами Фонду про стягнення шкоди в порядку ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
132. Корпоративна палата у вказаній постанові зазначила, що перебіг позовної давності розпочинається з дня затвердження останнього з двох документів, а саме реєстру акцептованих вимог кредиторів або акта формування ліквідаційної маси банку шляхом відповідних розрахунків.
133. Тобто Корпоративна палата визначила, з якого моменту в цьому випадку
починає відраховуватися позовна давність, а саме - з моменту коли Фонду стало відомо, що розмір вимог кредиторів не покривається наявними активами банку, що передбачає затвердження одного з двох вищезазначених документів.
134. Щодо правової природи шкоди, заподіяної банку та його кредиторам, Корпоративна палата у постанові від 04.06.2024 у справі №916/3724/21 вказала, що негативні наслідки від неправомірних дій пов'язаних із банком осіб як для банку, так і для його кредиторів (вкладників) настають саме з моменту віднесення банку до категорії неплатоспроможних та запровадження у банку тимчасової адміністрації. Оскільки саме з моменту віднесення банку до категорії неплатоспроможних та запровадження у банку тимчасової адміністрації у банку припиняється будь-яка діяльність пов'язана зі здійсненням розрахункових операцій, повернення депозитів вкладників тощо.
135. Враховуючи, що відповідно до ст.29 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд та вкладники банку набувають статусу кредитора банку на день початку процедури виведення Фондом неплатоспроможного банку з ринку, Корпоративна палата вказала, що розмір шкоди (збитків), завданий кредиторам банку (зокрема і Фонду) визначається на підставі затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів та акта формування ліквідаційної маси банку, а відтак, Фонд та інші кредитори банку мають змогу оцінити розмір заподіяної їм шкоди (збитків) внаслідок неправомірних дій пов'язаних із банком осіб саме з моменту затвердження останнього з двох зазначених вище документів.
136. Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на неврахування висновків, викладених у постановах від 16.05.2018 у справі №757/34878/15-ц, від 09.09.2019 у справі №755/5789/17, від 12.12.2018 у справі №752/13711/16-ц, від 20.09.2018 у справі №753/23222/15-ц, від 26.09.2019 у справі №757/58254/16-ц, від 26.06.2019 у справі №757/172/16-ц, від 28.08.2019 у справі №295/12388/16-ц від 30.06.2020 у справі №712/13267/17, про те, що встановити конкретний розмір збитків, завданих кредиторам неплатоспроможного банку, можна лише після закінчення ліквідаційної процедури.
137. Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що висновки, які містяться в рішеннях судової палати, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об'єднаної палати - над висновками палати ми колегії суддів, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об'єднаної палати, палати й колегії суддів.
138. Відтак, у разі наявності суперечностей між висновками колегії суддів та висновками Корпоративної палати, перевагу мають саме останні висновки Корпоративної палати.
139. Зазначене узгоджується з мотивами, викладеними в ухвалі від 11.04.2025, якою Корпоративна палата повернула справу №910/18526/21 колегії суддів для подальшого розгляду.
140. Таким чином, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, з посиланням на встановлені у справі №910/12803/18 обставини, дійшов правильного висновку про сплив позовної давності 23.09.2016, відлік якої почався з моменту затвердження акта за результатами інвентаризації та формування ліквідаційної маси Банку (23.09.2013).
Щодо інших доводів Фонду
141. Також Фонд зазначає, що відсутній висновок Верховного суду щодо можливості притягнення до субсидіарної відповідальності за доведення банку до неплатоспроможності членів комітетів банку, які не належали до керівників банку. Відповідальність членів кредитного комітету перед вкладниками Банку може наступати в силу ч.3 ст.92 та ч.1 ст.1166 ЦК.
142. Скаржник не погоджується із висновком суду першої інстанції, що члени комітетів за відсутності у них статусу члена правління не належали до категорії керівників банку, відповідно, не могли нести відповідальність за доведення банку до неплатоспроможності.
143. Зазначає, що апеляційний господарський суд не надав будь-яких висновків з цього питання, зазначивши причиною відмови в задоволенні позовних вимог виключно пропущення позовної давності.
144. Верховний Суд зазначені доводи відхиляє з таких мотивів.
145. Ухвалюючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції зазначив, що факти, які раніше були встановлені судовим рішенням у справі №910/12803/18, що набрало законної сили, у частині завдання відповідачами шкоди у заявленій Фондом сумі 2 679 888 731,86 грн є преюдиційними для розгляду справи №910/18526/21, а тому повторному доказуванню не підлягають.
146. Північний апеляційний господарський суд послався на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2019, яке було залишене без змін постановою Верховного Суду від 07.10.2021 у справі №910/12803/18, встановлено факти протиправної поведінки відповідачів та заподіяної ними шкоди. Верховний Суд під час касаційного перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 у постанові від 07.10.2021 погодився із висновками суду першої інстанції, що відповідачі завдали шкоду у заявленій Фондом сумі - 2 679 888 731,86 грн.
147. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц вказала, що, виходячи з вимог ст.261 ЦК, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Таким чином, відмова в задоволенні позову у зв'язку зі спливом позовної давності без встановлення порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача не відповідає вимогам закону (подібні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, від 03.12.2019 у справі №904/10956/16).
148. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Фонду по суті, однак відмовив у їх задоволенні з мотивів пропуску позивачем позовної давності.
149. Тим самим, суд фактично дійшов до висновку, що члени комітетів за відсутності у них статусу члена правління належали до категорії осіб, які несуть відповідальність за доведення банку до неплатоспроможності.
150. Скаржник правильність таких висновків не спростовує, а навпаки погоджується із ними, у зв'язку із чим у Верховного Суду відсутні підстави надавати оцінку доводам скаржника у цій частині.
Щодо вирішення питання про право/інтерес/обов'язок вкладника Банку
151. Відповідно до ч.1 ст.17 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
152. Згідно з ч.1 ст.254 ГПК учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
153. Тобто у ч.1 ст.254 ГПК визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким, зокрема, розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, враховуючи предмет та підстави позову.
154. Водночас вказана стаття визначає коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
155. При цьому на відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок; такий правовий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
156. У вирішенні цього питання суд має з'ясувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому тощо. Тобто суд має розглянути та вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких е скаржник, або викласти судження про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
157. За змістом п.3 ч.1 ст.264 ГПК суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
158. За таких обставин чинний ГПК передбачає необхідність з'ясування апеляційним господарським судом наявності правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі; чи вирішив місцевий господарський суд питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням.
159. Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про и права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
160. Рішення є таким, що прийнято про права / інтереси та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права / інтереси та обов'язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права / інтереси та обов'язки цієї особи В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги.
161. Якщо ж після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
162. Вказані правові висновки є усталеними в практиці Верховного Суду та викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у оправі №921/730/13-г/3, Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №904/897/19, Верховного Суду від 07.02 2024 у справі №5023/3214/11, від 25.10.2024 у справі №910/6178/20.
163. У справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції зазначив, що в цій категорії справ (позови Фонду після припинення банку) Фонд звертається з позовом від власного імені, але в інтересах кредиторів, вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації банку (ч.6 ст.53 ГПК), тобто позивачем у справі є Фонд; законодавством визначено спеціального суб'єкта, який наділений правом подавати позови до осіб, які несуть субсидіарну відповідальність, і це ліквідатор; у цьому випадку в ліквідаційній процедурі таким правом наділений Фонд як ліквідатор неплатоспроможного банку; Фонд діє як спеціально уповноважений суб'єкт, на якого Законом покладено обов'язок захищати інтереси кредиторів, чиї вимоги не було задоволено в ліквідації; відповідно до абз.2 ч.9 ст.52 Закону Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", кошти, стягнуті та/або одержані Фондом з пов'язаних (а також інших причетних до заподіяння збитків) осіб, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів банку, які виникли у зв'язку із завданням їм шкоди (збитків) внаслідок незадоволення їхніх вимог, в порядку черговості, після відшкодування витрат Фонду, понесених у зв'язку із стягненням шкоди (збитків).
164. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не створює для скаржників жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення їх прав та не породжує для скаржників будь-яких обов'язків; ні мотивувальна, ні резолютивна частина оскаржуваного рішення не містить вирішення питання про права і обов'язки скаржників.
165. Також суд зокрема зазначив, що залучення вкладників неплатоспроможних банків до участі у справах за позовами Фонду до пов'язаних осіб цих банків як третіх осіб не є виправданим з точки зору ефективності судового процесу, існують ризики значного затягування розгляду справи через значну кількість вкладників, необхідність надсилання залученим особам документів у справі, обсяг яких є значним, зриву судових засідань через неявку залучених осіб, тощо; невиправдане збільшення учасників судового процесу не матиме жодного позитивного ефекту для справи та не сприятиме поверненню коштів вкладникам банку.
166. Верховний Суд відхиляє доводи скаржниці та погоджується із судом апеляційної інстанції.
167. Варто зазначити, що у силу норм Закону самі кредитори позбавлені процесуальної можливості звертатись з відповідними позовами до колишніх посадових осіб банку. Натомість, таким правом від їх імені наділений саме Фонд.
168. Так, у 2021 році законодавцем прямо було передбачено можливість Фонду подавати такі позови і були внесені зміни до ст.53 ГПК.
169. Відповідно до ч.6 ст.53 ГПК Фонд, звертаючись з позовом про відшкодування шкоди (збитків) у порядку ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", діє від імені та в інтересах неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч.2 ст.77 Закону "Про банки і банківську діяльність", а у разі припинення неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч.2 ст.77 Закону "Про банки і банківську діяльність", як юридичної особи - в інтересах кредиторів, вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації банку.
170. Верховний Суд враховує також усталену правову позицію Верховного Суду, що в інтересах вкладників та інших кредиторів банку має право діяти лише Фонд, а вкладники не є належними позивачами.
171. На відміну від процедур банкрутства інших юридичних осіб, яка регулюється Кодексом України з процедур банкрутства (а раніше відповідним Законом) законодавство, яке регулює виведення з ринку неплатоспроможних банків, має свою специфіку, особливістю правового регулювання зазначених відносин є те, що кредитори неплатоспроможного банку не залучаються як такі до процедури ліквідації (не створюється комітет кредиторів, не відбувається вирішення тих чи інших питань шляхом голосування, їх інтереси представляє Фонд (як до припинення банку, так і після). Враховуючи це, вкладники та інші колишні кредитори банку не повинні залучатися як треті особи.
172. З огляду на викладене та враховуючи, що спірні правовідносини виникли між фондом як спеціальним суб'єктом та пов'язаними з Банком особами, стосовно дій та бездіяльності зазначених осіб, що призвели до заподіяння Банку шкоди, та не вбачається, що оскаржуваним судовим рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 безпосередньо вирішено питання про права, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_27 , відсутні підстави для задоволення касаційної скарги останньої.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
173. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
174. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
175. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційних скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій - без змін.
Судові витрати
176. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційних скарг без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за їх подання покладаються на скаржників.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити в задоволенні клопотань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про передачу справи №910/18526/21 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду.
2. Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 у справі №910/18526/21 залишити без змін.
4. Касаційну скаргу ОСОБА_27 залишити без задоволення.
5. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 у справі №910/18526/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
В. Студенець