Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" липня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1483/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго", смт Козин, в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, Харківська обл., Чугуївський р-н, с-ще Слобожанське
до Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, Харківська обл., Чугуївський р-н, с-ще Слобожанське
про стягнення 1601,38 грн
без виклику учасників справи
30.04.2025 року позивач - Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги за особовим рахунком №3222, на якому обліковується житлове приміщення, а саме квартира №142 у будинку №16 по вул.Спортивній селища Слобожанське Чугуївського району Харківської області у розмірі 1601,38 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.05.2025 року позовну заяву залишено без руху.
08.05.2025 року представник позивача надав до суду заяву про усунення недоліків (вх.№11264).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1483/25 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.
09.05.2025 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№11359), в якому заперечує проти позову в повному обсязі.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що позивач не надав до позовної заяви доказів, що особовий рахунок №3222, на якому нібито обліковується квартира №142 в будинку №16 по вул. Спортивній в с-ще Слобожанське відкрито на ім'я Слобожанської селищної ради.
Також, відсутні докази щодо кількості проживаючих/зареєстрованих у вказаній квартирі осіб, не підтверджено факт споживання комунальних послуг за період з січня 2024 по червень 2024 (включно) за квартирою №142 в будинку №16 по вул.Спортивній в с-ще Слобожанське.
Таким чином, за твердженнями відповідача, у Слобожанської селищної ради не має правових підстав для визнання позовних вимог.
12.05.2025 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив (вх.№11470), в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Позивачем зазначено, що згідно з п.11 ч.2 ст.7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором. Проте, відповідач всупереч цим нормам діючого законодавства жодними заявами, листами, повідомленнями тощо не проінформував Позивача про зміну власника житла та про фактичну кількість осіб, які проживають у даному житловому приміщенні.
Позивач вважає, що на теперішній час відповідач вважається таким, що прострочив своє зобов'язання щодо оплати наданих Позивачем комунальних послуг по квартирі №142 будинку №16 по вул. Спортивній с-ща Слобожанське Чугуївського району Харківської області, власником якої він являється, у загальному розмірі 1601,38 грн, а тому є всі законні підстави для задоволення позовної заяви.
Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.
Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Публічне акціонерне товариство «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції (надалі - Позивач) відповідно до Статуту, Положення про Зміївську ТЕС, ліцензій, розміщених на офіційному сайті ПАТ «Центренерго» www.centrenergo.com, здійснює свою господарську діяльність, одним з видів якої є надання послуг з централізованого опалення, водопостачання та водовідведення.
Як зазначає позивач, виконавцем послуг з централізованого опалення (постачання теплової енергії) у селищі Слобожанське Чугуївського району Харківської області є Позивач, а саме Зміївська ТЕС ПАТ «Центренерго».
Відповідно до чч.1, 2, 3, 5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
Виконавець комунальної послуги, який займає монопольне становище на ринку, за наявності у нього технічних можливостей надання комунальної послуги не вправі відмовити в укладенні відповідного договору споживачеві чи іншій особі, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, якщо інше не передбачено законом. Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, Позивачем було розміщено (оприлюднено) 25.01.2022 на офіційному вебсайті виконавця www.centrenergo.com/heat-supply/.
Індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, Позивачем було розміщено (оприлюднено) 01.06.2022 на офіційному вебсайті виконавця www.centrenergo.com/heat-supply/.
Індивідуальний договір про надання послуг з постачання гарячої води, Позивачем було розміщено (оприлюднено) 04.11.2022 на офіційному вебсайті виконавця www.centrenergo.com/heat-supply/.
За твердженнями позивача, між Позивачем та Відповідачем були укладені індивідуальні договори про надання комунальних послуг, що є публічними договорами приєднання, які були розміщені (оприлюднені) на офіційному вебсайті виконавця послуги (ПАТ «Центренерго»).
Як стверджує позивач, у період з січня 2024 року по червень 2024 (включно) Позивачем надавалися послуги з централізованого опалення за особовим рахунком №3222, на якому обліковується житлове приміщення, а саме квартира №142 в будинку №16 по вул. Спортивній с-ща Слобожанське (Комсомольське) Чугуївського (Зміївського) району Харківської області.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав квартира № 142 будинку № 16 по вул. Спортивній с-ще Слобожанське (Комсомольське) Чугуївського (Зміївського) району Харківської області належить на праві власності органу місцевого самоврядування, а саме Слобожанській селищній раді Чугуївського району Харківської області (Відповідачу) на підставі рішення Зміївського районного суду Харківської області від 13.10.2023 у справі №621/3013/23.
Однак, як стверджує позивач, незважаючи на те, що послуги надавалися своєчасно, якісно та в повному обсязі, Відповідач не здійснював їх оплату у встановлені діючим законодавством строки, в зв'язку з чим, на теперішній час виникла заборгованість, про що свідчать відповідні розрахунки нарахування оплати за житлово-комунальні послуги, а саме: за особовим рахунком №3222, на якому обліковується житлове приміщення, а саме квартира №142 будинку №16 по вул.Спортивній с-ща Слобожанське Чугуївського району Харківської області, у розмірі 1601,38 грн.
Позивач зазначає, що розрахунок проводиться відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №315 від 22.11.2017
Як зазначає позивач в позовній заяві, у будинку №16 зареєстровано 146 квартир та одне нежитлове приміщення. Загальна опалювальна площа будинку 2698,81м2.
Станом за січень 2024 року показники вузла комерційного обліку теплової енергії (загальнобудинкового) на початок місяця - 1108,212 Гкал, на кінець місяця - 1184,557 Гкал, різниця - 76,345 Гкал.
76,345Гкал/2698,81м2 = 0,0283*18,10 м2 (опалювальна площа) = 0,512 *781,272Гкал (тариф) = 400,01 грн. - 5,54 грн. (перерахунок) = 394,47грн.
Станом за лютий 2024 року показники вузла комерційного обліку теплової енергії (загальнобудинкового) на початок місяця - 1184,557 Гкал, на кінець місяця-1245,130 Гкал, різниця - 60,573 Гкал.
60,573Гкал/2698,81м2 = 0,0225*18,10 м2 (площа квартиронаймача) = 0,4072*781,272Гкал(тариф) = 318,13 грн. - 5,23 грн. (перерахунок) = 312,90грн.
Станом за березень 2024 року показники вузла комерційного обліку теплової енергії (загальнобудинкового) на початок місяця - 1245,130 Гкал, на кінець місяця - 1290,095 Гкал, різниця - 44,965 Гкал.
44,965Гкал/2698,81м2=0,0167*18,10м2 (площа квартиронаймача) = 0,302*781,272Гкал(тариф) = =235,99 грн. - 3,72 грн. (перерахунок) = 232,27грн.
Заборгованість з постачання теплової енергії складає 939,64 грн.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Отже плата за абонентське обслуговування (абонплата) нараховується споживачу послуг в обов'язковому порядку у разі отримання ним комунальних послуг, незалежно від того, чи був укладений відповідний договір, а якщо договір укладений, то незалежно від того, чи отримував фактично споживач комунальні послуги.
За розрахунком позивача, заборгованості абонентської плати складає:
За січень 2024: абонентська плата послуги з централізованого водопостачання- 31,91 грн.; абонентська плата послуги з централізованого водовідведення - 13,97 грн.; абонентська плата послуги з постачання теплової енергії - 27,16 грн.; абонентська плата послуги з постачання гарячої води - 32,51 грн. Всього: 105,55 грн.
За лютий 2024: абонентська плата послуги з централізованого водопостачання- 31,91 грн.; абонентська плата послуги з централізованого водовідведення - 13,97 грн.; абонентська плата послуги з постачання теплової енергії - 27,16 грн.; абонентська плата послуги з постачання гарячої води - 32,51 грн. Всього: 105,55 грн.
За березень 2024: абонентська плата послуги з централізованого водопостачання - 33,64 грн.; абонентська плата послуги з централізованого водовідведення - 14,88 грн.; абонентська плата послуги з постачання теплової енергії - 29,28 грн.; абонентська плата послуги з постачання гарячої води - 34,86 грн. Всього: 112,66 грн.
За квітень 2024: абонентська плата послуги з централізованого водопостачання - 33,64 грн.; абонентська плата послуги з централізованого водовідведення - 14,88 грн.; абонентська плата послуги з постачання теплової енергії - 29,28 грн.; абонентська плата послуги з постачання гарячої води - 34,86 грн. Всього: 112,66 грн.
За травень 2024: абонентська плата послуги з централізованого водопостачання - 33,64 грн.; абонентська плата послуги з централізованого водовідведення - 14,88 грн.; абонентська плата послуги з постачання теплової енергії - 29,28 грн.; абонентська плата послуги з постачання гарячої води - 34,86 грн. Всього: 112,66 грн.
За червень 2024: абонентська плата послуги з централізованого водопостачання - 33,64 грн.; абонентська плата послуги з централізованого водовідведення - 14,88 грн.; абонентська плата послуги з постачання теплової енергії - 29,28 грн.; абонентська плата послуги з постачання гарячої води - 34,86 грн. Всього: 112,66 грн.
Загальна заборгованість з абонентської плати складає 661,74 грн.
Загальна сума заборгованості за розрахунком позивача 1601,38 грн.
17.02.2025 Позивачем була направлена до Відповідача досудова вимога №25/367- 2267, відповідно до якої вимагалося у семиденний строк від дня її отримання сплатити заборгованість за надані комунальні послуги.
23.04.2025 на адресу Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» надійшла відповідь від Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, в якій було зазначено наступне: «Доводимо до відома, що Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області не є квартиронаймачем житлового та нежитлового приміщення по вул. Спортивній, 20 (д.86), а тому вимога є безпідставною».
Позивач зазначає, що відповідач не здійснив жодних дій, які б свідчили про його намір погасити (повністю або частково) заборгованість за надані комунальні послуги за особовим рахунком №3222.
Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем зобов'язання з оплати наданих позивачем комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення квартири №142 будинку №16 по вул. Спортивній с-ща Слобожанське Чугуївського району Харківської області.
Відповідно до ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов'язує.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Пунктом 2 частини першої статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
У відповідності до пункту 5 частини другої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Враховуючи вищевикладені положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у відповідача, як індивідуального споживача, з моменту реєстрації права власності на квартиру №142 в будинку №16 по вул. Спортивній у смт Слобожанське Чугуївського району Харківської області виник обов'язок сплачувати комунальні послуги.
Як зазначається позивачем в позовній заяві, за особовим рахунком №3222, на якому обліковується житлове приміщення, а саме квартира №142 будинку №16 по вул. Спортивній с-ща Слобожанське Чугуївського району Харківської області, наявна заборгованість у розмірі 1601,38 грн.
Судом встановлено, що відповідачу - Слобожанській селищній раді Чугуївського району Харківської області належить на праві власності квартира № 142 у будинку № 16 по вул. Спортивній с-ща Слобожанське (Комсомольське) Чугуївського (Зміївського) району Харківської області.
В обґрунтування позовних вимог, до позовної заяви позивачем надано до суду акти про зняття показань із вузлів комерційного обліку теплової енергії жилих домах ОСББ "Оксамит" за січень, лютий, березень 2024 року за адресою вул. Спортивна, 16/86.
На підставі даних показів із вузлів комерційного обліку теплової енергії жилих домах ОСББ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: вул. Спортивна, 16/86, позивачем розраховано заборгованість відповідачу за теплопостачання.
Умовами п.11 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії визначено, що обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 №315 (далі - Методика розподілу).
Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги.
Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).
Пунктом 17 індивідуального договору встановлено, що зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця.
Однак, позивачем до позовної заяви не надано Акту зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії за адресою вул. Спортивна, буд.16.
Позивачем надано лише акти показів із вузлів комерційного обліку теплової енергії жилих домах ОСББ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: вул. Спортивна, 16/86.
В той час, жодних пояснень зі сторони позивача відносно долучення актів за адресою вул. Спортивна, 16/86, замість адреси вул. Спортивна, буд.16, до позовної заяви надано не було.
Як вже зазначалось судом, відповідачу належить квартира №142 за адресою: вул. Спортивна, 16.
Відповідач - Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області не є ані власником, ані орендарем приміщення за адресою вул. Спортивна, 16/86.
Окрім цього, матеріали справи не містять первинних документів (рахунків на оплату, актів надання послуг, тощо), які виставлялись позивачем для оплати наданих комунальних послуг у період з січня 2024 року до червня 2024 року за адресою: вул.Спортивна, 16, з яких можливо встановити обсяги спожитої теплової енергії та відповідно перевірити розрахунки позивача.
Разом з тим, позивачем у позовній заяві зазначається про особистий рахунок №3222, на якому обліковується заборгованість, проте, останнім не надано жодного доказу на підтвердження наявності заборгованості за квартирою №142 по вул.Спортивній, 16.
Жодний нормативно-правовий акт України не містить норм, які б зобов'язували власників сплачувати за не спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі вартості послуги, яка могла б бути спожита при користуванні послугою.
Крім того відповідно до вимог ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Так, поряд з цим вказаний обов'язок виникає лише у разі отримання споживачем певних послуг.
Згідно з підп.9 п.29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМ України № 630 від 21.07.2005, споживач звільняється від плати за послуги у разі їх ненадання.
Отже питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для її правильного вирішення.
Вирішуючи спір суд враховує, що теплопостачання це особливий вид комунальної послуги. Теплова енергія є специфічною товарною продукцією, яку неможливо повернути в натурі, бездоговірне споживання теплової енергії за рахунок централізованого опалення не звільняє від обов'язку її оплати.
Позивач має довести наявність обставин, якими він обґрунтовує факт отримання відповідачем теплової енергії у спірний період в обсягах, вказаних в актах та, відповідно, виникнення обов'язку відповідача щодо виконання грошового зобов'язання з оплати заборгованості в заявленому розмірі, строк виконання такого зобов'язання та, відповідно, термін, з якого виникло прострочення оплати.
Проте, позивачем до позовної заяви не надано жодного документа на підтвердження постачання теплової енергії за адресою: вул. Спортивна, 16, с-ще Слобожанське (Комсомольське) Чугуївського (Зміївського) району Харківської області в заявленому обсязі.
Щодо заборгованості за абонентське обслуговування, суд зазначає наступне.
Позивачем до позовної заяви надані розпорядження про встановлення плати за абонентське обслуговування за послуги з постачання теплової енергії, послуги з постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
З наданих розпоряджень вбачається, що тарифи за послуги для абонентів встановлено різні, в залежності від наявності вузла комерційного обліку, чи відсутності вузла комерційного обліку.
З наданих до позовної заяви документів не вбачається можливим встановити наявність чи відсутність вузла комерційного обліку за адресою вул. Спортивна, 16, с-ще Слобожанське (Комсомольське) Чугуївського (Зміївського) району Харківської області.
А отже суд вважає неможливим задоволення такої позовної вимоги, оскільки неможливо встановити правильність нарахування абонентської плати, оскільки позивачем до позовної заяви не надано доказів на підтвердження наявності або відсутності вузла комерційного обліку за адресою вул. Спортивна, 16, с-ще Слобожанське (Комсомольське) Чугуївського (Зміївського) району Харківської області.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність.
Диспозитивність означає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 14 ГПК України).
З аналізу змісту наведених статей вбачається, що доведення суми заборгованості є обов'язком особи, яка звертається до суду з вимогою про стягнення такої суми.
Враховуючи вищенаведене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, беручи до уваги, що позивачем належними та достатніми доказами не доведено підставності позовних вимог, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.
У відповідності до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України"" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, позов про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані комунальні послуги за особовим рахунком №3222, на якому обліковується житлове приміщення, а саме, квартира №142 у будинку №16 по вул.Спортивній селища Слобожанське Чугуївського району Харківської області у розмірі 1601,38 грн - задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.129 ГПК України витрати з оплати судового збору залишаються за позивачем, у зв'язку з відмовою в позові.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 76-79, 80, 86, 129, 238, 240, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "07" липня 2025 р.
Суддя К.В. Аріт