ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.07.2025Справа № 910/5300/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ауді-Центр Київ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікар Інвест»
про стягнення 66.365,99 грн
Представники сторін: не викликались
28.04.2025 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ауді-Центр Київ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікар Інвест» про стягнення 66.365,99 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивачем було надано відповідачу послуги з технічного обслуговування і ремонту транспортного засобу марки Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1 , що було оформлено сторонами нарядом-замовлення № 122020743 від 07.02.2022, актом прийому-передачі наданих послуг № 122020743 від 08.02.2022, рахунком № 322020830 від 08.02.2022 на загальну суму 40.990,78 грн. В підписаному акті прийому-передачі наданих послуг сторони обумовили, що отримувач (замовник) зобов'язаний сплатити виконавцю визначену в цьому акті вартість наданих послуг та використаних запасних частин (матеріалів, товарів) протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання цього акту. Даний акт підписаний директором відповідача Дьоміним В.Ю. без зауважень щодо повноти та якості наданих позивачем послуг. Проте, в порушення досягнутої домовленості щодо оплати послуг відповідач (замовник) не здійснив оплати вартості наданих послуг в повному обсязі у встановлений строк. У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 66.365,99 грн, з яких 40.990,78 грн основного боргу, 21.426,62 грн інфляційних втрат та 3.948,59 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2025 відкрито провадження у справі № 910/5300/25 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Даною ухвалою суду встановлено відповідачу строк п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 02.05.2025 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 02.05.2025 о 15:49 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 19.05.2025 включно.
Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 02.05.2025 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дане рішення постановлено з перевищенням встановленого наведеною нормою строку, проте у розумний строк, у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, Господарський суд міста Києва, -
08.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Лікар Інвест» (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ауді-Центр Київ» (виконавець, позивач) складено акт прийому-передачі наданих послуг № 122020743, зокрема послуги з технічного обслуговування транспортного засобу Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1 , вартість яких склала 40.990,78 грн.
Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань оплату наданих послуг не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 40.090,78 грн та за неналежне виконанням відповідачем грошового зобов'язання позивачем нараховані 21.426,62 грн інфляційних втрат та 3.948,59 грн 3% річних.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно з ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Наказом Міністерства інфраструктури України № 615 від 28.11.2024 затверджено Правила надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів (далі - Правила), які регулюють взаємовідносини між замовником і виконавцем послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, їх складових частин (систем), а також вимоги щодо контролю за відповідністю наданих послуг.
Згідно з п. 3 розділу ІІІ Правил послуги з технічного обслуговування і ремонту КТЗ чи його складових частин (систем) надаються замовникові на підставі договору про технічне обслуговування і ремонт КТЗ, що укладається відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо).
З матеріалів справи вбачається, що 07.02.2022 між позивачем та відповідачем складено наряд-замовлення № 122020743 на виконання послуги - технічне обслуговування транспортного засобу Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1 , вартість яких становить 40.990,78 грн, за результатами надання яких сторонами складено акт прийому-передачі наданих послуг № 122020743 від 08.02.2022.
За приписами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Отже, надання відповідачем замовлення позивачу на надання послуги з технічного обслуговування транспортного засобу та фактичне отримання її відповідачем підтверджує, що між сторонами було укладено у спрощений спосіб договір про надання послуг.
Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В акті прийому-передачі наданих послуг № 122020743 від 08.02.2022 визначено, що він є підставою для оплати. Замовник зобов'язаний сплатити виконавцю визначену в цьому акті вартість надання послуг та використаних запасних частин (матеріалів, товарів) протягом 3-х робочих днів з дати його підписання.
Згідно ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З огляду на викладене, відповідач мав здійснити оплату наданих за актом послуг у строк до 11.02.2022 включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов'язання по сплаті наданих послуг з технічного обслуговування транспортного засобу, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка не оспорена відповідачем та становить 40.990,78 грн.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів того, що відповідачем виконано зобов'язання по сплаті наданих послуг в повному обсязі не подано.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості наданих послуг в розмірі 40.990,78 грн.
Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк зобов'язання щодо оплати наданих послуг не здійснив, та є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті наданих послуг, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 21.426,62 грн інфляційних втрат (нарахованих на суму боргу 40.990,78 грн за період з 11.02.2022 до 31.03.2025) та 3.948,59 грн 3% річних (нарахованих на суму боргу 40.990,78 грн за період з 11.02.2022 до 28.04.2025).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 21.426,62 грн інфляційних втрат (за обґрунтованими розрахунками позивача).
За розрахунками суду (знаходиться в матеріалах справи) розмір 3% річних становить 3.945,21 грн (нараховані на суму боргу 40.990,78 грн за період з 12.02.2022 до 28.04.2025) та позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В іншій частині вимог про стягнення 3% річних в позові слід відмовити, оскільки позивачем невірно визначено початком прострочення 11.02.2022, тоді як судом встановлено, що 11.02.2022 є останнім днем виконання відповідачем грошового зобов'язання по сплаті наданих послуг.
Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 21.426,62 грн інфляційних втрат (за обґрунтованими розрахунками позивача).
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ауді-Центр Київ» обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру позовних вимог.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікар Інвест» (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13; код ЄДРПОУ 32980240) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ауді-Центр Київ» (02095, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 16-В; код ЄДРПОУ 33443216) 40.990 (сорок тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн 78 коп. основного боргу, 21.426 (двадцять одну тисячу чотириста двадцять шість) грн 62 коп. інфляційних втрат, 3.945 (три тисячі дев'ятсот сорок п'ять) грн 21 коп. 3% річних та 2.422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 28 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині в позові відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
СуддяВ.В. Сівакова