Постанова від 27.05.2025 по справі 920/1061/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2025 р. Справа№ 920/1061/23(920/1287/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

представника позивача Рекуна С.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Сумської області

від 25.12.2024 (суддя Яковенко В.В.)

у справі № 920/1061/23 (920/1287/24)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"

до ОСОБА_1

про стягнення 9017,72 грн,

в межах справи № 920/1061/23

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (код 34113412),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (далі - позивач) звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 9017,72 грн за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 01.09.2022 по 30.06.2024 (місць загального користування (МЗК) та функціонування системи опалення), в тому числі основний борг в сумі 8384,18 грн, інфляційні втрати в сумі 471,46 грн, 3% річних в сумі 162,08 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач вказує на наявність у відповідача, як власника вбудованого нежитлового приміщення у багатоквартирному житловому будинку, заборгованості з оплати послуг з централізованого опалення, яке використовується для МЗК та функціонування внутрішньо будинкової системи опалення.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 25.12.2024 у справі № 920/1061/23 (920/1287/24) позов задоволено повністю; вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" 8384,18 грн заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.09.2022 до 30.06.2024, 471,46 грн інфляційних втрат, 162,08 грн 3% річних та 2422,40 грн судового збору.

Рішення суду обґрунтоване тим, що ТОВ "ШП "Харьківенергоремонт" визначено надавачем послуг з централізованого теплопостачання для опалення та підігріву питної води, відповідач, як власник нежитлового приміщення у багатоквартирному житловому будинку, є індивідуальним споживачем в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" і з ним у відповідності до ч. 5 ст. 13 Закону укладений індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання та його розміщено 01.10.2021 на офіційному вебсайті ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" (http://shkhaer.com.ua) та на офіційному вебсайті Шосткинської міської ради (shostka-rada.gov.ua).

Факт надання послуг з постачання теплової енергії за період з 01 вересня 2023 року по 30 червня 2024 року включно підтверджується розрахунками заборгованості за використану теплову енергію за вказаний період, актами приймання теплоносія від 31.10.2022, 27.10.2023 та актами перевірки роботи системи опалення від 01.11.2022, 27.10.2023, показаннями теплового лічильника на загальну суму 8384,18 грн. Відповідач не розрахувалися за послуги, що є простроченням грошового зобов'язання, а виникнення заборгованості є порушенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Також, суд першої інстанції виснував, що усі власники нежитлових приміщень повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі. Власники приміщень з індивідуальним опаленням не звільняються від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 25.12.2024 і закрити провадження у справі.

Як на підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права (ст. 231 ГПК України) та неправильне застосування норм матеріального права.

За доводами відповідача, суд не з'ясував обставини, що між сторонами не укладався договір, позивач безпідставно розраховує вартість послуг виходячи з площі приміщення із урахуванням прибудови, яка не відноситься до загальної площі багатоповерхового будинку.

Позиції учасників справи.

Позивач у відзиві, погодившись із висновками суду першої інстанції, заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.

Дії суду під час апеляційного розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Сумської області від 25.12.2024, призначено розгляд справи № 920/1061/23 (920/1287/24) в судовому засіданні на 01.04.2025.

01.04.2025 в судовому засіданні суд оголосив перерву до 27.05.2025.

В судовому засіданні 27.05.2025 суд проголосив скорочену постанову (вступну та резолютивну частини).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З 15.10.2006 позивач забезпечує тепловою енергією на опалення підприємства, установи, організації та населення м. Шостки і визнаний надавачем послуг з теплопостачання (постачання теплової енергії) згідно з рішенням Виконавчого комітету Шосткинської міської ради № 226 від 28.07.2006.

Предметом господарської діяльності позивача є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення, підприємств, установ та організації міста Шостка, а тому позивач є виконавцем комунальної послуги в значенні Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Позивач надає послуги з централізованого опалення, в тому числі, і в житловому будинку АДРЕСА_1.

Відповідач є власником нежитлового приміщення, загальною площею 77,1 кв. м, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 04.07.2008 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У період з вересня 2023 року по червень 2024 року позивач надавав послуги з постачання теплової енергії до будинку АДРЕСА_1, що підтверджується розрахунками заборгованості за використану теплову енергію за вказаний період, актами приймання теплоносія від 31.10.2022, 27.10.2023 та актами перевірки роботи системи опалення від 01.11.2022, 27.10.2023, показниками теплового лічильника.

Згідно розрахунків заборгованості за використану теплову енергію позивач нарахував відповідачу плату за спожиту теплову енергію для загально будинкових потреб (ЗБП) та за абонентське обслуговування на загальну суму 8384,18 грн, із розрахунку: [площа нежитлового приміщення]/[загальна площа будинку]*[обсяг енергії на ЗБП] + абонентське обслуговування.

Відповідач у зазначений спірний період послуги не оплачував, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 8384,18 грн, на яку позивач нарахував інфляційні в сумі 471,46 грн, 3% річних в сумі 162,08 грн, та яка є предметом спору в даній справі.

За ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 6, 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачем житлово-комунальних послуг є індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна, на відповідній правовій підставі, і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб.

Таким чином, відповідач є індивідуальним споживачем в розумінні Закону.

Надання житлово-комунальних послуг (до якої належить послуга з постачання теплової енергії) здійснюється виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Надання житлово-комунальних послуг (до якої належить послуга з постачання теплової енергії) здійснються виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 12 Закону).

Частиною 1 статті 14 Закону передбачено, що співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, зокрема 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно; 2) колективний договір; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, за кожним видом комунальних послуг.

Положеннями ч. 5 ст. 13 Закону встановлено відповідні виключення з моделі правовідносин між споживачем та виконавцем комунальних послуг, а саме, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Статтями 633, 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться, а договором приєднання, в свою чергу, є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому і друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

При цьому відповідно до ч. 5, 6 ст. 633 ЦК України актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону встановлено, що договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

На підставі п. 3 розділу VI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Згідно з ч.7 ст. 21 Закону послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії", якою затверджено Типові договори про надання послуг з постачання теплової енергії за відповідними моделями договірних відносин.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 13 Закону публічні договори приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Текст публічного договору приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії було розміщено 01.10.2021 на офіційному вебсайті ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" (http://shkhaer.com.ua) та на офіційному вебсайті Шосткинської міської ради (shostka-rada.gov.ua).

Тобто, договір є укладеним за умови відсутності рішень співвласників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин будинку одразу після спливу 30 днів з моменту його опублікування та факту приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) - вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги ( п. 4 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджено постановою КМУ № 1022 від 08.09.2021).

Таким чином, типові договори з індивідуальними споживачами про надання послуги з постачання теплової енергії вважаються укладеними з відповідною категорією споживачів з 01.11.2021.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відтак, у споживача наявний обов'язок щомісячно оплачувати спожиті житлово-комунальні послуги, а саме послуги з централізованого опалення.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та довідки від 29.08.2023 та Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04.07.2008 Кабанова Тетяна Миколаївна є власником нежитлового приміщення - прибудова з технічним підпіллям та магазин промислових товарів, загальною площею 77,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 10 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315 (далі - Методика) у разі, якщо відомості про опалювану площу не були надані споживачем, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є загальна площа приміщення у метрах квадратних, визначена за даними, зазначеними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а у разі відсутності у ньому інформації про окремі приміщення - за даними, зазначеними у документах, що посвідчують право власності на такі приміщення.

Постановою КМ України "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" № 206 від 5 березня 2022 р. установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Тобто, Уряд встановив мораторій на нарахування неустойки інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги саме населенням. На відповідача, як власника нежитлового приміщення, не поширюється дія вищенаведеного нормативно-правового акту, а відтак належить погодитись із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань та відсотків річних.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак належить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Судові витрати.

У зв'язку з відхиленням апеляційної скарги судовий збір за її подання у відповідності до статті 129 ГПК України належить покласти на відповідача - заявника апеляційної скарги.

Керуючись статтями 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 25.12.2024 у справі № 920/1061/23 (920/1287/24) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 07.07.2025.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

Б.В. Отрюх