Справа №760/18095/25 1-кс/760/8976/25
02 липня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одружений, фізична особа-підприємець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 42025100000000088 від 10.04.2025р., у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, -
До Солом'янського районного суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подане в кримінальному провадженні № 42025100000000088 від 10.04.2025р., яке відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Документом, що підтверджує надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка.
Підозрюваний ОСОБА_5 доставлений до суду під вартою.
Подане клопотання обґрунтовується тим, що слідчим СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області, в ході досудового розслідування встановлено, що директор ТОВ «ДМ Спорт» (код ЄДРПОУ 40437122, м. Миколаїв, вул. Лазурна, буд. 5, вид діяльності - «Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет», також зареєстрований як ФОП « ОСОБА_7 ») ОСОБА_8 , спільно з іншими громадянами організували незаконну схему з поставок до рф, а також імпорту з рф на територію України підшипників, які використовуються в оборонній, машинобудівній, енергетичній та інших промислових галузях країни-агресора.
Так, вказані особи, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у т.ч. щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів російської федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України, з метою підтримки держави-агресора її окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях України та збройних формувань російської федерації, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, вчинили злочин проти основ національної безпеки - умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора.
24 лютого 2022 року президент російської федерації оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.
Після чого, 24.02.2022 року на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил російської федерації шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України, перетнувши лінію державного кордону України, розташовану в АРК, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській та інших областях, та шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено і наразі він діє строком до 07 серпня 2025 року.
У зв?язку із вторгненням, державою Україна запроваджено низку обмежувальних заходів з метою запобігання торгівлі з державою-агресором та надання останній можливості отримувати фінансові та матеріальні ресурси для ведення бойових дій.
Зокрема, запроваджено персональні та секторальні санкції проти суб?єктів господарювання, пов?язаних з рф, постановами Кабінету міністрів України введено заборони на імпорт товарів на митну територію рф та експорт товарів російського походження, введено кримінальну відповідальність за сприяння державі-агресору.
Також, у відповідь на російську агресію проти України, значна кількість країн, зокрема: країни ЄС та США, ввели санкції проти російської федерації, з метою здійснення тиску на економіку держави-агресора та звуження можливостей для фінансування бойових дій.
Зокрема, накладено санкції на здійснення імпортно-експортних операцій товарів подвійного призначення із представниками держави-агресора, суб?єктами господарювання на території рф тощо.
Разом з цим, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, проте не пізніше червня 2022 року, у ОСОБА_8 виник протиправний умисел направлений на допомогу державі-агресору шляхом передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, у тому числі суб?єктам господарювання задіяних в діяльності військово-промислового комплексу рф, шляхом допомоги у здійсненні імпортно-експортних операцій з товарами, а саме з підшипниками різних видів. Підшипники використовуються у процесі виробництва промислового устаткування, сфері кольорової металургії, сталеливарної промисловості, авіації, виробництва автомобільної техніки різного призначення.
Для реалізації свого протиправного умислу, ОСОБА_8 до своєї протиправної діяльності залучив свого сина ОСОБА_9 , а також ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .
Так, за розробленим планом протиправної діяльності, перебуваючи на території України, після початку збройної агресії рф на територію України, громадянин України ОСОБА_8 за попередньою змовою з залученими до протиправної діяльності особами, з метою власного незаконного збагачення, а також з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, забезпечував закупівлю підшипників виробництва промислових підприємств рф з території держави-агресора, а також постачання підшипників на територію рф для подальшого використання їх підприємствами, установами та організаціями держави-агресора.
Так, протягом 2024 року ОСОБА_8 здійснено постачання підшипників на адресу російської компанії ООО «ТК «Азимут» (ИНН 2130012321/213001001, ОГРН 1062130018048, рф, Чувашская Республика-Чувашия, г. Чебоксары, Базовый проезд, д. 4А) на загальну суму 744 952 тис. російських рублів.
Встановлено, що ООО «ТК «Азимут» у період 2024-2025рр. брала участь у 34 контрактах державних закупівель рф, а саме поставок «підшипників вузлів та муфт» до «ФКУ КП-8 УФСИН России по Чувашской Республике-Чувашии» від 31.10.2024 та інших.
Крім цього, ОСОБА_8 здійснено закупівлі підшипників виробництва рф з території держави-агресора, зокрема у суб?єктів господарювання: ООО «ВЗСП», ОАО ЕПК «Самара» (Указом Президента України від 27.05.2023 № 307/2023 введено санкції строком до 27.05.2033), ОАО «Московский завод авиационных подшипников», які в подальшому перевозились на територію Республіки Білорусь, де за допомогою мережі операторів поштових відправлень передавались на територію України та країн Європейського Союзу.
В подальшому, громадянин України ОСОБА_16 та громадянин Словаччини ОСОБА_17 , залучені ОСОБА_8 як водії-перевізники, завозили та вивозили підшипники, виробництва держави-агресора, на митну територію України із укриттям від митного огляду.
Після завезення на територію України, підшипники направлялись поштою ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 для подальшої реалізації на території України.
Для забезпечення розрахунків між представниками держави-агресора та учасниками протиправної схеми, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 налагодили механізм перерахування коштів на розрахункові рахунки банків держави-агресора із використанням криптовалюти.
Так, діючи на виконання спільного злочинного умислу, з метою надання допомоги державі-агресору у забезпеченні сталого функціонування економіки, маючи на меті власне незаконне збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в період з 01.06.2022 по 10.04.2025 доставив на територію України 32 партії підшипників, виробництва представників держави-агресора, які в подальшому, через операторів поштового зв?язку, були передані ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , та ОСОБА_15 для реалізації на території України.
При цьому, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , забезпечили сплату грошових коштів виробникам товарів подвійного призначення на території рф, шляхом використання електронної валюти та кріптобірж, на загальну суму 2043230 російських рублів та USDT, що в еквіваленті становлять 80 000 доларів США.
Так, встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше грудня 2022 року, ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою надання допомоги державі-агресору у забезпеченні сталого функціонування економіки, маючи на меті власне незаконне збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, використовуючи месенджер «Telegram», запропонував ОСОБА_10 придбати партію підшипників, виробництва країни-агресора.
ОСОБА_10 , усвідомлюючи, що своїми діями він допомагає країні-агресору в уникненні санкцій, розуміючи протиправність своїх дій, погодився на пропозицію ОСОБА_8 , а також погодився перерахувати кошти на розрахункові рахунки представників держави-агресора, як плату за придбаний товар.
Продовжуючи реалізацію свого спільного протиправного умислу, ОСОБА_10 забезпечив перерахування грошових коштів у сумі 125300 російських рублів представнику держави-агресора, який користується номером мобільного телефону НОМЕР_1 , після чого, 02.12.2022, використовуючи месенджер «Telegram», направив ОСОБА_8 квитанцію про здійснення грошового переказу.
Продовжуючи реалізацію свого спільного протиправного умислу, ОСОБА_8 , у період з 02.12.2022 по 11.12.2022 (більш точний час досудовим розслідування не встановлено), забезпечив передачу придбаної партії підшипників на територію країни Європейського Союзу, де її, за вказівкою ОСОБА_8 , отримав ОСОБА_17 та 09.12.2022 через пункт пропуску «Малий Березний» МП «Ужгород» Закарпатської митниці доставив на територію України.
В подальшому, діючи на виконання спільного протиправного умислу, 16.12.2022, перебуваючи у відділенні поштового оператора «Нова Пошта» № 32, розташованого за адресою: вул. Ігоря Бедзая, 108/9, м. Миколаїв, засобами поштового зв?язку направив закуплену партію ОСОБА_10 , яку останній отримав 17.12.2022, після чого розпорядився придбаним товаром на власний розсуд.
Також, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше жовтня 2023 року, ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою надання допомоги державі-агресору у забезпеченні сталого функціонування економіки, маючи на меті власне незаконне збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, придбав партію підшипників 5-32206Б3 виробництва ОАО ЕПК «Самара», які були завезені ОСОБА_17 на територію України через пункт пропуску «Ужгород» МП «Ужгород» Закарпатської митниці 13.10.2023.
При цьому, з метою реалізації свого спільного протиправного умислу, ОСОБА_8 , перебуваючи у невстановленому наразі досудовим розслідуванням місці, використовуючи месенджер «Telegram», 18.10.2023 07 годині 54 хвилини запропонував ОСОБА_13 придбати зазначену партію підшипників для подальшої реалізації товарів, виробництва країни-агресора на території України.
В свою чергу, ОСОБА_13 , усвідомлюючи, що своїми діями він допомагає країні-агресору в уникненні санкцій, розуміючи протиправність своїх дій, погодився на пропозицію ОСОБА_8 .
При цьому, для надання вигляду законності проведеної операції купівлі-продажу, ОСОБА_8 та ОСОБА_13 було складено документи про, нібито, придбання підшипників ТОВ «ТМ «ПК Індустрія» у ФОП ОСОБА_8 .
В подальшому, ОСОБА_8 , діючи на виконання спільного протиправного умислу, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше червня 2023, засобами поштового оператора направив партію підшипників, виробництва країни-агресора, до м. Харків, де її отримав ОСОБА_13 та розпорядився на власний розсуд.
Серед іншого, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше але не пізніше червня 2024 року, ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою надання допомоги державі-агресору у забезпеченні сталого функціонування економіки, маючи на меті власне незаконне збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, запропонував ОСОБА_14 поставити на територію України партію підшипників із маркуванням НОМЕР_2 виробництва ОАО ЕПК «Самара».
В свою чергу, ОСОБА_14 , діючи на виконання спільного протиправного умислу, 02.06.2024 о 06 годині 32 хвилини, використовуючи месенджер «Telegram», запропонував ОСОБА_15 , використовуючи можливості ОСОБА_8 , доставити на територію України та реалізувати зазначену партію підшипників.
В свою чергу, ОСОБА_15 , усвідомлюючи, що своїми діями він допомагає країні-агресору в уникненні санкцій, розуміючи протиправність своїх дій, погодився на пропозицію ОСОБА_14 та ОСОБА_8 .
В подальшому, ОСОБА_8 , діючи на виконання спільного протиправного умислу, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше червня 2023, доставив зазначену партію підшипників на територію України та передав її ОСОБА_14 у місто Одеса.
В свою чергу, ОСОБА_14 , реалізовуючи спільний протиправний умисел та усвідомлюючи протиправність своїх дій, 16.06.2024 використовуючи можливості операторів поштового зв?язку, направив вказану партію підшипників до поштового відділення ТОВ «Нова Пошта» № 248, розташованого за адресою: б-р Чоколівський, 37а, м. Київ, де її отримав ОСОБА_15 та розпорядився на власний розсуд.
Крім цього, встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше січня 2025 року, ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою надання допомоги державі-агресору у забезпеченні сталого функціонування економіки, маючи на меті власне незаконне збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, придбав партію підшипників 35-126206Р1 виробництва ООО «Вологодский завод специальних подшипников», які були завезені ОСОБА_17 на територію України через пункт пропуску «Ужгород» МП «Ужгород» Закарпатської митниці 06.01.2025.
При цьому, з метою реалізації свого спільного протиправного умислу, ОСОБА_8 , перебуваючи у невстановленому наразі досудовим розслідуванням місці, використовуючи мессенджер «Telegram», 03.01.2025 01 годині 53 хвилини запропонував ОСОБА_18 придбати зазначену партію підшипників для подальшої реалізації товарів, виробництва країни-агресора на території України.
В свою чергу, ОСОБА_18 , усвідомлюючи, що своїми діями він допомагає країні-агресору в уникненні санкцій, розуміючи протиправність своїх дій, погодився на пропозицію ОСОБА_8 .
У зв?язку із цим, ОСОБА_9 , діючи на виконання спільного протиправного умислу та за дорученням ОСОБА_8 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 05.01.2025, засобами поштового оператора направив партію підшипників, виробництва країни-агресора, до м. Боярка, Фастівського району, Київської області, де 06.01.2025 її отримав ОСОБА_18 та розпорядився на власний розсуд.
Також, встановлено, що у що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше березня 2025 року, ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою надання допомоги державі-агресору у забезпеченні сталого функціонування економіки, маючи на меті власне незаконне збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, придбав партію підшипників виробництва країни-агресора, які були завезені ОСОБА_17 на територію України через пункт пропуску «Ужгород» МП «Ужгород» Закарпатської митниці 12.03.2025 та 20.03.2025.
При цьому, з метою реалізації свого спільного протиправного умислу, ОСОБА_8 , перебуваючи у невстановленому наразі досудовим розслідуванням місці, використовуючи мессенджер «Telegram», 17.03.2025 04 годині 55 хвилин запропонував ОСОБА_12 придбати зазначену партію підшипників для подальшої реалізації товарів, виробництва країни-агресора на території України.
В свою чергу, ОСОБА_12 , усвідомлюючи, що своїми діями він допомагає країні-агресору в уникненні санкцій, розуміючи протиправність своїх дій, погодився на пропозицію ОСОБА_8 .
У зв?язку із цим, ОСОБА_8 , діючи на виконання спільного протиправного умислу, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 18.03.2025, засобами поштового оператора направив партію підшипників, виробництва країни-агресора, до м. Дніпро, де 19.03.2025 її отримав ОСОБА_12 та розпорядився на власний розсуд.
Крім цього, діючи на виконання спільного протиправного умислу, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з метою надання допомоги державі-агресору у забезпеченні сталого функціонування економіки, маючи на меті власне незаконне збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, 07.06.2022 ОСОБА_5 за допомогою мессенджера «Telegram» відправив абоненту «ІНФОРМАЦІЯ_2», м.т. НОМЕР_3 фотоповідомлення наявних у нього підшипників російського виробництва компанії ОАО «Торговый дом ЕПК» ИНН 7725136315 (Указом Президента України № 307/2023 від 27.05.2025, Додаток 2, позиція 148 введено санкції терміном до 27.05.2033 року).
Крім цього, на виконання спільного протиправного умислу, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, 02.12.2024 ОСОБА_9 надіслав ОСОБА_5 поштове відправлення доставкою «Нова пошта», а саме підшипники, які надійшли з території рф. Відправлення та скеровувались засобами поштового оператора на адресу ТОВ «Кривбаспідшипник», м. Крививй Ріг, адресату з номером мобільного телефону НОМЕР_4 , яким користується ОСОБА_5 .
В подальшому, 28.12.2024 ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_8 поштове відправлення доставкою «Нова пошта», а саме підшипники, які надійшли з території рф у кількості 50 шт. Вказані підшипники відправлялись громадянином Словаччини ОСОБА_17 від імені ОСОБА_8 та скеровувались засобами поштового оператора на адресу ТОВ «Кривбаспідшипник», м. Крививй Ріг, адресату з номером мобільного телефону НОМЕР_4 , яким користується ОСОБА_5 .
Крім цього, 06.01.2025 ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_8 поштове відправлення оператора «Нова пошта» за № 59001296778480, а саме підшипники, які надійшли з території рф. Вказані підшипники відправлялись ОСОБА_17 від імені ОСОБА_8 та скеровувались засобами поштового оператора на адресу ТОВ «Кривбаспідшипник», м. Крививй Ріг, адресату з номером мобільного телефону НОМЕР_4 , яким користується ОСОБА_5 .
Проте, домовленості з ОСОБА_17 , щодо передачі вказаних підшипників на адресу ОСОБА_5 , 06.01.2025 здійснювалися ОСОБА_9 .
Вказане свідчить, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 вчинено дії, спрямовані на передачу матеріальних ресурсів та інших активів органам державної влади російської федерації та підприємствам, на які відповідно до Рішень Ради національної безпеки і оборони, введених в дію Указами Президента України, застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальних заходи; з метою підтримки держави-агресора шляхом вчинення дій, спрямованих на укріплення економічного стану рф, послабленого через накладення санкцій на суб'єкти господарювання, допомоги в обході санкційних обмежень передачу матеріальних ресурсів та завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності та державній безпеці України.
30.06.2025 року о 10 год. 00 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
30.06.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України у вчиненні пособництва державі-агресору за попередньою змовою групою осіб, а саме вчинення громадянами України умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.
У клопотанні слідчим, за погодженням з прокурором, постановлено питання про застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначенням застави, оскільки останній звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до дванадцяти років, та у зв'язку із існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення, схову або спотворення речових доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та ризику продовження кримінального правопорушення.
Під час судового розгляду прокурор підтримала подане клопотання та просила його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 та застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки останній має постійне місце проживання та реєстрації, одружений та його дружина на даний час проходить військову службу за мобілізацією, працює та є фізичною особою-підприємцем, має ряд тяжких захворювань та потребує постійного медичного супроводу.
Підозрюваний ОСОБА_5 просив задовольнити клопотання його захисника.
Вислухавши доводи прокурора та захисника, думку підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України у вчиненні пособництва державі-агресору за попередньою змовою групою осіб, а саме вчинення громадянами України умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_5 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази та інші матеріали кримінального провадження, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідуються.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладення на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Під час судового розгляду клопотання встановлено існування ризику переховування від органів досудового розслідування, оскільки з моменту повідомлення ОСОБА_5 про підозру пройшов незначний проміжок часу, він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до дванадцяти років позбавленням волі, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованих йому правопорушень, може переховуватися від слідства та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, прокурор було доведено існування ризику продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, з метою пособництва державі-агресору у ослаблені держави України, тому підозрюваний з метою продовження вчинення пособництва державі-агресору, може продовжувати вчиняти аналогічне правопорушення, в якому підозрюється.
Також прокурором було доведено існування ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, оскільки перебуваючи на волі ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб, може незаконно впливати на свідків, з метою зміни ним показань.
Разом з тим, прокурором не було доведено існування ризику схову або спотворення речових доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки органом слідства проведено ряд слідчих дій, та вилучені речі та документи, які мають значення для досудового розслідування.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років, його майновий та сімейний стан (працює фізичною особою-підприємцем, одружений та його дружина на даний час проходить військову службу за мобілізацією), стан його здоров'я (ІХС: стенокардія напруги ІІФК. Аортосклероз. ГЛШ. Недостатність МК І ст. Гіпертонічна хвороба ІІ ст., ступінь 3, ризик 4, хронічний гастрит, кіста печінки та лівої нирки та ін..), наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, обставини вчинення останнім інкримінованого йому злочину проти основ національної безпеки України, що має суспільний резонанс, оскільки дане правопорушення вчинене в період дії воєнного стану України, що на думку слідчого судді, свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
За таких обставин, слідчий суддя вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжній захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно пункту 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Аналізуючи вказані вимоги законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що вирішення питання щодо визначення розміру застави у кримінальному провадженні щодо злочину, зокрема, передбаченого ст. 111-2 КК України, відноситься до дискреційних повноважень слідчого судді, тому з урахуванням обставин кримінального провадження, наявності ризиків та характеризуючи даних на підозрюваного, слідчий суддя вважає можливим визначити розмір застави у даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше не судимий, працює та зайнятий суспільно-корисною працею, його сімейний стан, стан здоров'я підозрюваного, слідчий суддя вважає можливим визначити ОСОБА_5 розмір застави у сумі 242240грн, який не буде завідомо непомірним для нього та буде виправдовувати той ступінь довіри, при якому перспектива втрати підозрюваним застави саме в такому розмірі, буде достатнім стримуючим засобом для нього, щоб відбити бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Крім того, у разі внесення застави за підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає необхідним покласти на нього наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи, не відлучатися з м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, без дозволу слідчого, прокурора, суду, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, носити електронний засіб контролю, які у подальшому повинні забезпечити його належну процесуальну поведінку у даному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 199, 202, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 30 червня 2025 року 10 год. 00 хв.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 10 год. 00 хв. 28 серпня 2025 року.
Розмір застави визначити у сумі 242240грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи,
- не відлучатися з м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, без дозволу слідчого, прокурора, суду,
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну,
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 02.09.2025р., включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.
З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1