вул. Димитрія Ростовського, 35, смт Макарів, Київська область, 08001,
тел/факс (04578) 5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"22" травня 2025 р. Справа № 370/302/25
Провадження № 2/370/95/25
Макарівський районний суд Київської області у складі
головуючої судді Сініциної О.С.
із секретарем судового засідання Гребінською Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Макарів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Вільнянський старостинський округ Фастівського району Київської області про виключення запису як батька з актового запису про народження дітей
У проваджені Макарівського районного суду Київської області перебуває цивільна справ за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Вільнянський старостинський округ Фастівського району Київської області про виключення запису як батька з актового запису про народження дітей.
Суд ухвалою від 17 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Вільнянський старостинський округ Фастівського району Київської області про виключення запису як батька з актового запису про народження дітей прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи постановив здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначив на 17 квітня 2025 року.
Відповідач 17 квітня 2025 року на електронну пошту суду надіслала повідомлення про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог позивача заперечила, оскільки, позивач був обізнаний, що діти не його, батьківство визнав із власної волі.
Представник третьої особи, Панчоха О.С. 09 квітня 2025 року через систему «Електронний суд» надіслав заяву про те, що Вільнянський старостинський округ Фастівського району Київської області є неналежною третьою особою.
Позивач та його представник належним чином повідомлені у судове засідання
17 квітня 2025 року не з'явилися, причини неявки суду не повідомили. Заяв про розгляд справи за відсутності позивача чи представника до суду не надходило.
Надалі розгляд справи відкладено на 22 травня 2025 року.
У судове засідання 22 травня 2025 року позивач та його представник не з'явилися. Про розгляд справи повідомлені належним чином. Заяв про розгляд справи за відсутності позивача чи представника до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Статтею 2 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 Цивільного процесуального кодексу України).
Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Однак, варто враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.
Диспозитивність цивільного судочинства передбачає можливість учасників справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зокрема право позивача у односторонньому порядку відмовитися від судового захисту заявленої ним вимоги.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 Цивільного процесуального кодексу України).
Приписами пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Так, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце підготовчого чи судового засідання; повторної неявки позивача до суду, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого, особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Як вбачається, позивач та його представник, які були належним чином повідомлені про розгляд справи, у судові засідання, призначені на 17 квітня 2025 року та 22 травня 2025 року, не з'явилися, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подали.
У зв'язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме пунктом 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Суд роз'яснює, що відповідно до частини другої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України, особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись статтями 257, 260, 261, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Вільнянський старостинський округ Фастівського району Київської області про виключення запису як батька з актового запису про народження дітей - залишити без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Макарівський районний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений 06 червня 2025 року.
Суддя О.С. Сініцина