вул. Димитрія Ростовського, 35, смт Макарів, Київська область, 08001,
тел/факс (04578) 5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"06" червня 2025 р. Справа №370/2915/24
Провадження № 2/370/1200/24
Макарівський районний суд Київської області у складі
головуючої судді Сініциної О.С.,
із секретарем судового засідання Гребінською Н.П.
за участю:
представника позивача, адвоката Чайки І.В.
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача, адвоката Заліського Б.С.
розглянувши у приміщенні суду в селищі Макарові в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики
До Макарівського районного суду Київської області 01 жовтня 2024 року через представника, адвоката Чайки Ірини Володимирівни, ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики у розмірі 11500 доларів США та витрати зі сплати судового збору у розмірі 4725,23 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20 серпня 2021 року між позивачем та відповідачем укладений безпроцентний договір позики, на підтвердження якого відповідач власноручно склав розписку про отримання коштів у розмірі 11500 доларів США строком до 20 серпня 2023 року.
У зазначений строк, відповідач борг не повернув. На неодноразові вимоги щодо повернення позики відповідач просив зачекати через відсутність грошей. Надалі почав уникати позивача, а тому позивач змушений був звернутися до суду.
Суд ухвалою від 08 жовтня 2024 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Визначив відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 26 листопада 2024 року.
У судовому засіданні 26 листопада 2024 року відповідач клопотав суд відкласти судове засідання для ознайомлення з позовною заявою, матеріалами справи та укладенням угоди із адвокатом. Суд відклав підготовче засідання до 21 січня 2025 року.
Від представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Заліського Б.С. 20 грудня
2024 року надійшла заява про надання матеріалів справи для ознайомлення та надання доступу до справи в системі електронного суду.
Від представника відповідача, адвоката Заліського Б.С. 21 січня 2025 року надійшла заява про відкладення розгляду справи через зайнятість в іншій справі у Таращанському районному суді Київської області.
Сторони у судове засідання не з'явились, суд відклав судове засідання до 12 лютого 2025 року.
У судовому засіданні 12 лютого 2025 року представник відповідача, адвокат
Заліський Б.С. повідомив, що відзиву не подаватимуть, заперечують проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, натомість просив витребувати у позивача оригінал розписки.
У судовому засіданні представника позивача надала для огляду оригінал боргової розписки. Оскільки відповідач у судовому засіданні був відсутній з невідомих суду причин, адвокат Заліський Б.С. клопотав відкласти судове засідання для надання можливості відповідачу ознайомлення з оригіналом розписки особисто.
Суд оголосив у судовому засіданні перерву до 13 березня 2025 року.
У судовому засіданні 13 березня 2025 року відповідач звернувся до суду із заявою про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою його представника.
Суд відклав розгляд справи до 20 травня 2025 року.
20 травня 2025 року до суду надійшла заява від представника відповідача про відкладення судового засідання на іншу дату через неможливість прибути у засідання через хворобу.
У судовому засіданні 20 травня 2025 року відповідач також звернувся із заявою про відкладення судового засідання через відсутність його представника.
Суд відклав судове засідання до 30 травня 2025 року.
До суду 30 травня 2025 року від представника відповідача, адвоката Заліського Б.С. надійшла заява про відкладення розгляду справи через участь в іншій справі у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області. Відповідач, належним чином повідомлений у судове засідання не з'явився, причин нез'явлення суду не надав.
Крім того, адвокат Заліський Б.С. звернувся із клопотання про перехід від розгляду справи у спрощеному провадження з викликом сторін у загальне провадження.
Клопотання обґрунтоване тим, що з урахуванням, внесеними змінами до статті 19 Цивільного процесуального кодексу України ціна позову перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб, а тому справа не є малозначною. Крім того, оскільки під час вступного слова у судовому засіданні 12 лютого 2025 року ним було зазначено, що відповідач ОСОБА_1 позову не визнає у повному обсязі, заперечує написання розписки про позику 11500 доларів США у позивача, а тому з метою забезпечення права на захист відповідача, у тому числі, забезпечення права можливого оскарження рішення суду у касаційному порядку, доцільно повернутися до стадії підготовчих дій та перейти в загальне позовне провадження.
Суд ухвалою від 30 травня 2025 року відмовив у задоволенні клопотання про перехід від розгляду справи у спрощеному провадженні у загальне провадження через необґрунтованість такого клопотання.
У судовому засіданні 30 травня 2025 року представник позивача, адвокат
Чайка І.В., просила провести судове засідання без участі відповідача та його представника, звернувши увагу суду на неодноразове неприбуття у судові засідання відповідача та його представника. Позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджені належними доказами, позов просила задовольнити в повному обсязі.
З урахуванням викладеного, суд звертає увагу, що відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Частиною першою статті 44 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Водночас згідно із частиною другою статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи, зокрема, зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Відповідно до статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Відкладення судового розгляду - це перенесення судового розгляду на чітко визначений час у зв'язку з наявністю перешкод, які неможливо усунути в такому засіданні з метою їх подолання та проведення подальшого слухання справи. Клопотання про відкладення розгляду справи має бути до суду завчасно.
Згідно із статтею 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Ураховуючи, що розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями відповідача та його представника, заразом клопотання про перенесення надавались суду у день засідання, без надання доказів зазначених причин неможливості з'явитися у судове засідання, з метою дотримання рівності сторін та розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку щодо необхідності проведення судового засідання без участі відповідача та його представника.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи суд дійшов такого висновку.
Як вбачається зі змісту боргової розписки від 20 серпня 2021 року, ОСОБА_1 отримав у борг від ОСОБА_2 11500 доларів США, строком до 20 серпня 2023 року. Сторони домовились про безпроцентну позику. Розписки підписана ОСОБА_1 у присутності свідка ОСОБА_3 .
Відповідач відзиву у встановлений строк не подав, однак у судовому засіданні представник відповідача вказав, що відповідач заперечує написання такої розписки, будь-які кошти у позивача ніколи в борг не брав.
Оригінал зазначеної розписки, представник позивача надала суду у судовому засіданні для огляду, зі змісту якої, вбачається наявність між сторонами боргових зобов'язань у вигляді договору позики та вбачається факт передачі 11500 доларів США позивачем відповідачу. Позичальник - відповідач ОСОБА_1 у добровільному порядку, у встановлений строк - 20 серпня 2023 року, борг не повернув.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У частині першій статті 526 Цивільного кодексу України визначено що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
На підставі статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками статті 1046 Цивільного кодексу України.
Згідно із частиною другою статті 1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За договором позики Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми (правова позиція, висловлена Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15).
Аналогічна позиція неодноразово висловлювалася і Верховним Судом у постановах від 10 грудня 2018 року у справі № 319/1669/16, від 08 липня 2019 року у справі № 524/4946/16, від 12 вересня 2019 року у справі № 604/1038/16.
Статтею 545 Цивільного кодексу України визначено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Зокрема, у постановах від 18 липня 2018 року у справі № 143/280/17, від 20 березня 2019 року у справі № 640/219/14-ц, від 08 жовтня 2020 року у справі
№ 194/1126/18 Верховний Суд виснував, що наявність оригіналу боргової розписки у позивача, кредитора, свідчить про те, що боргове зобов'язання не виконане.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач жодних доказів на спростування доводів позивача, зазначених у позові, або ж сплати останньому боргу за договором позики, до суду не подав.
Отже, з огляду на те, що боргова розписка від 20 серпня 2021 року підтверджує факт укладення договору позики, а відтак й отримання коштів ОСОБА_1 та виникнення у нього обов'язку їх повернення, невиконання своїх зобов'язань, оскільки оригінал боргової розписки знаходиться у позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 заборгованості за договором позики у розмірі 11500 доларів США.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).
На підставі викладеного, керуючись статтями 79-81, 83, 89, 178, 141, 263-265, 267, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНКОПП НОМЕР_2 ) борг за договором позики у розмірі 11500 (одинадцять тисяч п'ятсот) доларів США.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНКОПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4725 (чотири тисячі сімсот двадцять п'ять) грн 23 коп.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 04 липня 2025 року (у період з 09 червня 2025 року по 02 липня 2025 року суддя Сініцина О.С. не здійснювала правосуддя, у зв'язку з перебуванням у щорічній основній відпустці).
Інформація сторін:
- ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
- ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя О.С. Сініцина