Справа № 369/10864/25
Провадження № 1-кп/369/1885/25
іменем України
23.06.25 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025116400000053 від 26.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Києва, який має середньо-спеціальну освіту, не одружений, офіційно працює водієм у ТОВ «Хімгруп», зареєстрований за адрсою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , раніше не судимий, у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст.27 ч. 1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України,
Встановлено, що відповідно до вимог п. п. 2,5-1, 16-18 постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» (далі - постанова КМУ від 08.05.1993 № 340), особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.
Посвідченням водія, є документ, що підтверджує право його власника на керування транспортним засобом, отриманий після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія, медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складення теоретичного і практичного іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС - територіальних сервісних центрах МВС (далі - територіальні сервісні центри МВС).
Посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій А1, А, В1, В, С1, С, D1 і D видаються особам, які склали в територіальному сервісному центрі МВС теоретичний і практичний іспити.
Згідно з п. п. 1.10, 2.1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2001 № 1306 «Про Правила дорожнього руху» (далі - постанова КМУ від 10.05.2001 № 1306) водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Вказане посвідчення водій повинен мати при собі та пред'явити його для перевірки на вимогу поліцейського.
Встановлено, що ОСОБА_2 , в установленому законом порядку, згідно Єдиного державного реєстру МВС, посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував.
З метою безперешкодного керування транспортними засобами у ОСОБА_2 , всупереч пункту 16 постанови КМУ від 08.05.1993 №340, який не бажав проходити медичний огляд, підготовку в закладі та складати теоретичний і практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС для отримання посвідчення водія на своє ім'я, виник кримінально-протиправний умисел, направлений на пособництво у підробленні посвідчення водія, з метою подальшого його використання для підтвердження права керування транспортними засобами.
Так, за невстановлених обставин, ОСОБА_2 , точна дата та час не встановлені, у березні 2025 року, але не пізніше 07.03.2025 перебуваючи поблизу сервісного центру ТСЦ 5841 в м. Рівне, Рівненської області в ході спілкуванні з невстановленою особою дізнався, що останній може виготовити підроблене посвідчення водія на право керування транспортним засобом категорій «В», «В1», «С», «ВЕ», «СЕ» шляхом внесення до нього його зображення та анкетних даних, з метою пред'явлення такого посвідчення при керуванні транспортними засобами такої категорії. З цією метою ОСОБА_2 за невстановлених обставин, але не пізніше 07.03.2025 домовився з невстановленою особою, про виготовлення нею на ім'я ОСОБА_3 підробленого посвідчення водія.
Надалі, ОСОБА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що його особисті дані, фото та документи будуть використані для підроблення офіційного документа - посвідчення водія, виступаючи пособником злочинних дій невстановленої особи, передав останньому фотокопії свого паспорта громадянина України та власну фотографію та грошові кошти у сумі 100 доларів США, тобто надав засоби та сприяв підробленню посвідчення водія.
Після цього, невстановлена особа виготовила підроблений офіційний документ - посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 , яке видане ТСЦ 5641 від 07.03.2025 р. на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке не відповідає аналогічним посвідченням водія, що перебувають в офіційному обігу на території України, так як виготовлене не у відповідності до вимог, які пред'являються до даного виду документів.
Таким чином, ОСОБА_2 , достовірно знаючи, що він незаконно отримав підроблений офіційний документ - посвідчення водія серія НОМЕР_2 , яке видане ТСЦ 5641 від 07.03.2025 р. на ім'я ОСОБА_2 , всупереч встановленому порядку отримання посвідчення водія, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1995 «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуск громадян до керування транспортним засобом», залишив дане посвідчення у себе для подальшого пред'явлення працівникам поліції та іншим уповноваженим особам при управлінні транспортними засобами з метою підтвердження свого права на керування транспортними засобами.
Крім того, 25.04.2025 о 08 годині 20 хвилин ОСОБА_2 , під час керування транспортним засобом - автомобілем марки «Volkswagen» моделі «Crafter», державний реєстраційний знак НОМЕР_3 на автодорозі М-05 «Київ-Одеса», реалізовуючи свої протиправні наміри, направлені на використання завідомо підробленого офіційного документа, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 07.03.2025 р., видане на його ім'я, достовірно розуміючи, що отримане ним посвідчення є підробним, оскільки містить недостовірні відомості щодо того, що ОСОБА_2 має дійсне право керування транспортними засобами та отримано у незаконний спосіб, маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, з метою підтвердження права керування вищевказаним транспортним засобом, під час перевірки документів на підставі п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», на автодорозі М-05 «Київ-Одеса» 22 км. поблизу с.Віта Поштова, Фастівського району Київської області, в напрямку міста Києва, у порушення вищенаведених вимог законодавства, діючи умисно, достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 07.03.2025 р., видане на його ім'я та дійсне до 07.03.2055, у встановленому законом порядку, він не отримував, з метою підтвердження права керування транспортним засобом, на вимогу поліцейських взводу №2 рота №2 батальйону №1 патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції у Київській області екіпажу поліції «Д-Вулкан 0108», пред'явив вищезазначене підроблене посвідчення водія, таким чином використавши його.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/111-25/26265-ДД від 01.05.2025 за результатами проведення судово-технічної експертизи, бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 , виданий на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України.
Таким чином, своїми діями, які виразилися у пособництві в підробленні посвідчення, з метою використання його іншою особою та використання завідомо підробленого документа ОСОБА_2 вчинила кримінальні проступки, передбачені ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду 19 червня 2025 року з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_2 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, як пособництво в підробленні посвідчення, з метою використання його іншою особою та за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, заяву ОСОБА_2 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і погоджується з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінальних проступків, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_2 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаних кримінальних проступків беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_2 вчинив кримінальні проступки, передбачені ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, як пособництво в підробленні посвідчення, з метою використання його іншою особою та за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.
При призначенні ОСОБА_2 покарання, суд враховує вимоги ст. 65 КК України, згідно із якими особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
При призначенні виду та розміру покарання ОСОБА_2 , суд враховує суспільну небезпеку вчинених кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря- психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має постійне місце реєстрації, раніше не судимий.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 , суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 , судом не встановлено.
Враховуючи вказані обставини справи, дані про особу обвинуваченого, суспільну небезпеку вчинених кримінальних проступків, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 К України у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень та за ч. 4 ст. 358 К України у виді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680,00 гривень. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп.
На підставі ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню арешт, накладений ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.05.2025 на бланк посвідчення водія на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з серійним номером НОМЕР_2 , яке видане ТСЦ 5641 від 07.03.2025 р., який упаковано до спеціально пакету експертної служби WAR 1002770.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Цивільний позову по справі не заявлено.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави в розмірі 3119 грн. 90 коп. за проведення експертизи.
Доля речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 302, 369-371, 373, 374, 382 КПК України, суд,
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України і призначити йому покарання:
- за ч.5 ст. 27 ч.1 ст. 358 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп.;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді штрафу у розмірі 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 коп.
У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в розмірі 3119 (три тисячі сто дев'ятнадцять) грн 90 коп. на залучення експерта.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.05.2025 на бланк посвідчення водія на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з серійним номером НОМЕР_2 , яке видане ТСЦ 5641 від 07.03.2025 р., який упаковано до спеціально пакету експертної служби WAR 1002770.
Речові докази: бланк посвідчення водія на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з серійним номером НОМЕР_2 , яке видане ТСЦ 5641 від 07.03.2025 р., який упаковано до спеціально пакету експертної служби WAR 1002770, який міститься в матеріалах кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
- 2 (два) DVD - R диски, які містяться в матеріалах кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1