"07" липня 2025 р. Справа № 363/3255/25
07 липня 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Рудюк О.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції України в Київської області, поліцейський групи реагування ПП Вишгородського РУП ГУНП в Київської області Нетреба Віталія Васильовича, третя особа Вишгородський РУП ГУНП в Київської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
13.06.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції України в Київської області, поліцейський групи реагування ПП Вишгородського РУП ГУНП в Київської області Нетреба Віталія Васильовича від 09.05.2025 року № ЕНА04688344 про накладання адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 126 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 16.06.2025 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху.
Позивачу був наданий строк для усунення недоліків десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення без руху.
Копія ухвали суду від 16.06.2025 року направлялася позивачу рекомендованою кореспонденцією за зазначеною у позовній заяві адресою.
25.06.2025 року конверт з ухвалою повернувся до суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» також це підтверджується трекінгом відправлень АТ «УКРПОШЛТА».
Так, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Також, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).
Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.
Як передбачено вимогами ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За змістом статті 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях про те, що заявник як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Суд зазначає, що позивач ОСОБА_1 неналежно здійснює свої процесуальні права і виконує процесуальні обов'язки, що виражається у відсутності інтересу до поданої до суду позовної заяви.
У строк, визначений в ухвалі суду від 16.06.2025 року, позивач недоліки адміністративної позовної заяви не усунув, іншого способу, ніж скерування засобами поштового зв'язку ухвали суду про залишення позовної заяви без руху суд не має. Відтак, судом вичерпані можливі способи повідомлення позивача про результати розгляду її позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Зважаючи на викладене, вважаю за необхідне повернути адміністративний позов позивачеві.
Керуючись ст.ст. 169, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції України в Київської області, поліцейський групи реагування ПП Вишгородського РУП ГУНП в київської області Нетреба Віталія Васильовича, третя особа Вишгородський РУП ГУНП в Київської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її постановлення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Суддя О.Д. Рудюк