25.06.2025 Справа № 363/3080/24
25 червня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Рудюка О.Д.,
за участю:
секретаря судового засідання Найдюк Б.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про захист прав споживачів, визнання кредитних договорів нікчемним, -
встановив:
Позивач в червні 2024 року звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 16.09.2019 року між позивачем, ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» укладений договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001406115601 та емітована банківська картка для виплати заробітної плати, відкритий банківський рахунок НОМЕР_1 , а також до цієї банківської картки була додана кредитна банківська картка та відкритий кредитний рахунок НОМЕР_2 з кредитним лімітом 30 000,00грн. строком на 12 місяців, тобто до 16.09.2020 року. Відповідачем самовільно були змінені істотні умови договору в частині строку його дії та розміру кредиту, а саме: 29.05.2020 року кредитний ліміт був збільшений до 35 000,00грн., 15.10.2020 року до 43 000,00 грн., 15.12.2020 року до 50 000,00грн., 27.02.2022 року до 50 000,00грн., 15.06.2023 року до 51 651,00грн. Вважає, що п. 2.3.3. Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не відповідає приписам правових норм, зокрема ЗУ «Про споживче кредитування», ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», ЗУ «Про електронну комерцію». Вказує, що збільшення фіксованої процентної ставки за договором без письмової згоди клієнта є нікчемним. Підписана позивачем Заява на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Публічною пропозицією АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, тарифи які викладені на банківському сайті складає між позивачем та Банком Договір з банківського обслуговування, що підтверджується його підписом у заяві і не є тотожним Кредитному договору.
Вказує, що Заява-приєднання, за власноручним підписом позивача (аналога власноручного підпису), не містить істотних умов договору про споживчий кредит, обумовлених частиною першою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» та статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», не відповідає обов'язковій письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку визначеному законодавством), проте містить несправедливі, нечіткі, двозначні, агресивні умови.
Протягом дії договору, позивач регулярно здійснював обов'язкові щомісячні платежі у визначеному банком розмірі до 14.01.2023 року. Проте, Відповідач виставляє позивачу претензії щодо сплати йому за нікчемним договором 84 736,22грн., з них 51 650,02 грн. заборгованість за кредитом та 33 086,02 грн. заборгованість з винагороди банку, якою є проценти за користування кредитом.
Кредитні правовідносини з клієнтами банку обумовлені лише в 4 та 5 розділі публічного договору приєднання Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ПУМБ, що не відповідає вимогам законодавства встановленими для Кредитного договору.
Позивач з цією заборгованістю не погоджується, таке нарахування заборгованості за нікчемним договором порушує його права як споживача. Вважає, відповідачем належить повернути позивачу кошти, одержані на виконання цього нікчемного договору.
Позивач в свою чергу припинив сплату обов'язкових щомісячних платежів у зв'язку із порушенням зі сторони Банку умов щодо захисту банківського рахунку клієнта.
А саме, 30.10.2020 року приблизно о 12-30год., перебуваючи вдома за місцем реєстрації, з метою перевірки балансу на рахунках позивач здійснив авторизований вхід в мобільний додаток PUMBonlaine але мобільний застосунок виявився заблокованим, після телефонного дзвінка до служби підтримки ПУМБ, після перевірки особи позивача, мобільний застосунок розблокував. Проте, оператором служби підтримки клієнтів ОСОБА_2 було повідомлено, що у системі банку стався технічний збій, а система банку досі працює некоректно. Через тридцять хвилин після розмови з оператором банку на номер телефону позивача з номера НОМЕР_3 надійшло смс повідомлення, що його банківську картку заблоковано і слід знову пройти авторизацію. Він зателефонував на номер, з якого надійшло смс-повідомлення і співрозмовник представився, як фахівець служби безпеки ПУМБ, назвав персональні дані і запевнив, що під час ліквідації збою у системі банку на моїх рахунках помічена підозріла активність, що і стало причиною їх блокування. Після розмови з ніби то фахівцем служби безпеки ПУМБ позивач знову спробував увійти в мобільний застосунок, але йому це вдалося, після чого він одразу звернувся особисто у відділення АТ «ПУМБ» і там дізнався про здійснені невідомими особами операції з перерахування коштів з кредитного рахунку НОМЕР_4 кошти кредитного ліміту 42 617,00 грн. на зарплатний рахунок з якого двома траншами по 25 000,00грн. та 17 300,00 грн. на банківську картку в іншому банку.
Наступного дня 01.11.2020 року, позивач дізнався про неакцептовані платіжні операції, він звернувся до центрального відділення Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» із заявою в якій повідомив про трансакції з перерахунку коштів невідомими особами за допомогою шкідливого програмного забезпечення та з проханням скасувати неакцептовані мною трансакції, повернути переказані зловмисниками кошти на його рахунок та провести службове розслідування з приводу неналежного захисту банківського поточного рахунку та мобільного додатку фахівцями Банку від шахрайських дій, вчинених із застосуванням шкідливого програмного забезпечення.
У відділенні Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», фахівцями банку позивачу встановили новий мобільний застосунок та видали нові банківські картки на його рахунки, та рекомендували звернутися із заявою до органу Національної поліції за відкриттям кримінального провадження та проведенням досудового розслідування по даному факту, встановленням особи/осіб винних у вчинені щодо мене злочину і пред'явити вимоги за цивільним позовом з повернення коштів до особи/осіб, що визнанні винними у вчинені даного злочину в судовому порядку, а Банк кошти, переказані з рахунку Клієнта в наслідок шахрайських дій, не повертає.
Зазначає, що згідно пункту 5.2.3 Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ПУМБ взяв на себе зобов'язання забезпечити конфіденційність інформації щодо руху та залишку коштів на Картковому рахунку Клієнта або іншому рахунку Клієнта, відкритому відповідно до цього Договору, за винятком випадків надання цієї інформації третім особам у випадках, прямо передбачених законодавством України або цим Договором. п. 8.5 договору Банк гарантує збереження банківської таємниці щодо операцій, проведених відповідно до цього Договору, відомостей про Клієнта, що стали відомі Банку у зв'язку з укладенням цього Договору, інших відомостей, що становлять банківську таємницю відповідно до закону, та несе відповідальність за їх незаконне розголошення та використання відповідно до законодавства України. Надання інформації, що становить банківську таємницю, іншої конфіденційної інформації щодо Клієнта та проведених ним операцій третім особам можливе лише у випадках, прямо передбачених законодавством України або цим Договором. Така інформація може бути використана Банком у своїй діяльності з метою запобігання шахрайських операцій та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансуванню тероризму, відповідно до законодавства України. Однак відповідач не виконав цих вимог та невідомі особи вчинили шахрайські дії. А користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та /або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
На підставі вищевикладеного, позивач просить суд визнати нікчемним (неукладеним) Кредитний договір та Розділи 4, 5 Договору з комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ПУМБ, Заяву-приєднання, Тарифи на Паспорт споживчого кредиту від 16.09.2019 року; скасувати нараховані відсотки, комісію, страхові внески за користування кредитом нараховану відповідачем, стягнути з АТ «Перший український міжнародний банк» кошти у розмірі 42 617,00грн.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 24.06.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 44 ).
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 02.12.2024 року призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (виклику) сторін (а.с. 58).
14.05.2025 року до суду надійшли пояснення представника відповідача - адвоката Анохіної О.О. на позовну заяву, мотивуючи тим, що 16.09.2019 року позивач звернувся до Банку з метою отримання кредиту. Підтвердженням надання відповідачу кредиту є: Заява на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001406115601 від 16.09.2019 року, яка була підписана позивачем; - Паспорт споживчого кредиту від 16.09.2019 року, який також був підписаний позивачем.
У Заяві, яка підписана Позивачем передбачено, що Клієнт (Відповідач), підписанням цієї Заяви беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування (надалі за текстом - ДКБО) , яка розміщена на сайті: pumb.ua в повному обсязі з урахуванням умов надання послуг як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО так і послуг, що можуть бути надані в процес обслуговування;. Окрім того, 16.09.2019 року позивач поряд із заявою підписав Паспорт споживчого кредиту. Інформація, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит. Позивач ознайомлений із ДКБО та цілком згоден з ним, всі умови ДКБО Позивачу зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення (розділ Заяви «Підтвердження та запевнення»). Протягом дії Заяви кредитний ліміт за Заявою збільшувався. Також позивач підтвердив, що погоджується із взаємодією на умовах ДКБО. Зауважує, що заява відповідача про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, публічна пропозиція АТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб становлять укладений сторонами договір, який є договором приєднання в силу статті 634 ЦК України, що підтверджується їхніми підписами в заяві. Щодо правомірності збільшення кредитного ліміту зазначає, що приєднання Клієнта до Публічної пропозиції Банку на укладення цього Договору є прямою та безумовною згодою Клієнта щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого та повідомленого Клієнту шляхом надіслання SMS-повідомлення на yномер мобільного телефону Клієнта. Відповідно до п. 4.2.4. ДКБО, позивач, приєднавшись до ДКБО надав згоду щодо зміни Кредитного ліміту, встановленого та повідомленого Клієнту шляхом надіслання SMS -повідомленням на Номер мобільного телефону Клієнта. Протягом дії кредитного договору позивач не надавав заперечень Банку, що не погоджується з розміром збільшеного кредитного ліміту, навпаки, активно користувався карткою після збільшення розміру кредитного ліміту.
Крім того, зі спливом вказаного строку, дія Кредитного ліміту продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із Сторін. У разі незгоди Клієнта щодо подовження строку дії Кредитного ліміту, Клієнт має звернутись до Банку із відповідною письмовою заявою не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення чергового строку дії Кредитного ліміту. Позивач не звертався до Банка із заявою про незгоду щодо продовження строку дії Кредитного ліміту. Аналогічна умова щодо строку кредитування зазначена і у Паспорті споживчого кредиту. На підставі викладеного, вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та невмотивованими припущеннями, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позові та долучених доказів в справі, дав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представник відповідача - адвокат Анохіна О.О., яка приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечила проти задоволення позовних вимог позивача з підстав наданих у письмових поясненнях на позовну заяву, та долучених до справи доказів, просить суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 підписана заява № 2001406115601 від 16.09.2019 року про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якої відповідачу видано емітовану банківську картку для виплати заробітної плати, відкритий банківський рахунок НОМЕР_1 , а також до цієї банківської картки була додана кредитна банківська картка та відкритий кредитний рахунок НОМЕР_2 з кредитним лімітом 30 000,00грн. строком на 12 місяців, у подальшому було збільшено станом на 15.06.2023 року до 51 651,00грн.
У Заяві на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (скорочено - ДКБО) вказано, що клієнт підписанням цієї заяви підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом - ДКБО), розміщений на сайті ПАТ «ПУМБ» pumb.ua, в повному обсязі з урахуванням умов наданих усіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх), погоджується з тим, що може обрати будь-які передбачені ДКБО послуги в тому, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку), а при обранні послуги з укладенням договору страхування, підписанням Заяви підтримує свою згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах.
Також судом встановлено, що 16.09.2019 року позивачем було підписано паспорт споживчого кредиту.
Згідно з п. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звертається (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, окрім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» надання кредиту є фінансовою послугою.
Відповідно до абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» у разі, якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії. Аналогічна норма міститься у Законі України від 30.06.2021 № 1591-ІХ «Про платіжні послуги».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про платіжні послуги» виконання кредитового переказу на умовах кредиту, наданого надавачем послуг, відноситься платіжної послуги.
Отже, судом встановлено, що між сторонами укладений договір у формі двох документів, який складається з публічної та індивідуальної частин, що відповідає вимогам законодавства, а саме, ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» та ст. 29 Закону України «Про платіжні послуги».
Відповідно до Заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО) відповідач відкрив позивачу поточний рахунок та встановив на рахунку кредитний ліміт (овердрафт), який полягає у здійсненні відповідачем платежів за рахунком понад власні кошти позивача у межах наданої банком суми (кредитування рахунку).
Згідно довідки про збільшення кредитного ліміту по договору № 2001406115601 видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 30000 грн., який було збільшено а саме: 29.05.2020 року кредитний ліміт був збільшений до 35 000,00 грн., 15.10.2020 року до 43 000,00 грн., 15.12.2020 року до 50 000,00грн., 27.02.2022 року до 50 000,00грн., 15.06.2023 року до 51 651,00грн. (а.с. 230).
Відповідно п. 4.2.4 Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, який є публічною частиною договору, до якого приєднався позивач, підписавши Заяву на приєднання до ДКБО, яка є індивідуальною частиною договору, сторони дійшли згоди, що банк (відповідач) має право змінити (зменшити, збільшити) розмір наданого кредитного ліміту або закрити кредитний ліміт взагалі за умови інформування клієнта (позивача) шляхом направлення SMS-повідомлення на номер мобільного телефону. В SMS-повідомленні про зміну розміру кредитного ліміту банк повідомляє клієнту новий розмір кредитного ліміту. У разі незгоди клієнта із зміненим розміром кредитного ліміту, клієнт протягом 30 (тридцяти) календарних днів повинен звернутися до банку та особисто подати відповідну письмову заяву. У випадку, якщо клієнт протягом вказаного строку не заявив про свою незгоду зі зміною кредитного ліміту та/або здійснив першу платіжну операцію після отримання вказаного SMS-повідомлення банку згода клієнта зі зміною умов договору вважається підтвердженою.
Відповідно до вказаної умови публічної частини договору сума кредитного ліміту позивача була збільшена до 51 651,00грн., що підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту. Позивач погодився із умовами Кредитного договору, адже після отримання кредитної картки, за умовами укладеного з банком договору, здійснював дії щодо її активації, користувався карткою (отримував готівку, сплачував карткою товари та послуги), що підтверджується, як поясненнями позивача та розрахунком відповідача. Та виписками з рахунка позивача.
Позивачем у справі не спростовано доводів відповідача щодо отримання, використання, в тому числі і погашення, кредитних коштів.
Стаття 9 Закону України «Про споживче кредитування» визначає інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит. У вказаній статті Закону зазначено: «1. Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. 2. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Як було встановлено судом, відповідач надав позивачу перед укладенням кредитного договору паспорт споживчого кредиту. Вказаний документ оформлений у формі додатку 1 до Закону України «Про захист прав споживачів». Він містить усі передбачені Законом умови, з якими необхідно ознайомити позичальника перед отримання кредиту. Позивач з ними ознайомився та на підтвердження поставив свій підпис під вказаним паспортом споживчого кредиту. У паспорті споживчого кредиту та Заяві на приєднання до ДКБО зазначена загальна вартість кредиту, стандартна процентна ставка, реальна річна процентна ставка та інші обов'язкові відомості щодо умов кредитування.
У заяві, яка підписана позивачем також зазначено:
- позивач, підписанням цієї Заяви беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію AT «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування (надалі за текстом - ДКБО), яка розміщена на сайті: pumb.ua в повному обсязі з урахуванням умов надання всіх послуг як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО так і послуг, що можуть бути надані в процес обслуговування;
- позивач ознайомлений з ДКБО та цілком згоден з ним;
- всі умови ДКБО позивачу зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення (розділ Заяви «Підтвердження та запевнення»).
Правова підстава кредитування на умовах Овердрафту та збільшення кредитного ліміту визначена пунктом 4.1. ДКБО (сторінка 27), до якого відповідач приєднався, підтвердивши приєднання своїм підписом.
4.1.1. Умови надання Овердрафту.
4.1.2. Кредитні кошти у формі Овердрафту за Картковим рахунком можуть бути надані Банком Клієнтам - резидентам України, які Акцептували Публічну пропозицію Банку на укладення цього Договору і обрали відповідну послугу чи Пакет послуг, до наповнення якого входить послуга з надання Овердрафту.
4.1.3. Умови кредитування за Овердрафтом, а саме: розміри Кредитних лімітів, процентні ставки за користування кредитними коштами за Овердрафтом і комісії по Овердрафту, а також графік платежів, розрахунок сукупної вартості Овердрафту та реальної процентної ставки за користування Овердрафтом, виходячи з орієнтовної суми використання Клієнтом Кредитного ліміту у розмірі 1000,00 гривень, визначені в «Умовах надання та обслуговування «Автоматичного овердрафту з фіксованою сумою» та «Автоматичного овердрафту» (Додаток № 2 до Договору), якщо Сторони не домовились про інші розміри процентної ставки за користування кредитними коштами і комісії по Овердрафту шляхом визначення їх розміру у відповідній Заяві на приєднання до Договору.
4.1.3. Інформацію про орієнтовну сукупну вартість кредиту, визначену виходячи з встановленого Клієнту Кредитного ліміту, Клієнт зобов'язаний отримати самостійно у відділенні Банку, в якому була оформлена відповідна Заява на приєднання до Договору.
4.1.4. Кредитні кошти у формі Овердрафту надаються Банком Клієнту на споживчі потреби, а також - для оплати на користь Банку комісії за обслуговування Пакету послуг (в разі несплати такої комісії Клієнтом за рахунок власних коштів за наявності доступного Кредитного ліміту).
4.1.5. При визначенні розміру Кредитного ліміту згідно «Умов надання та обслуговування «Автоматичного овердрафту з фіксованою сумою» та «Автоматичного овердрафту» (Додаток № 2 до цього Договору), Банк керується внутрішніми нормативними документами Банку та чинним законодавством України. Клієнту може бути встановлено лише один ліміт Овердрафту на умовах надання «Автоматичного овердрафту» або «Автоматичного овердрафту з фіксованою сумою» на розсуд Банку. Розмір Кредитного ліміту, встановлений Банком, повідомляється Клієнту шляхом надсилання йому SMS - повідомлення на Номер мобільного телефону Клієнта. У разі незгоди Клієнта із встановленим Банком розміром Кредитного ліміту. Клієнт протягом 30 (тридцяти) календарних днів повинен звернутися у відділення Банку, в якому була оформлена Заява на приєднання до Договору та особисто подати відповідну письмову заяву. У випадку, якщо Клієнт протягом вказаного строку не заявив про свою незгоду з розміром встановленого Банком Кредитного ліміту та/або здійснив першу Платіжну операцію та скористався Кредитним лімітом після отримання вказаного SMS-повідомлення Банку, згода Клієнта з умовами надання Овердрафту вважається підтвердженою.
4.1.6. Проценти за користування кредитними коштами нараховуються виходячи з щоденного залишку заборгованості за Основним боргом/сумою простроченої заборгованості протягом всього строку користування кредитними коштами, починаючи з дня виникнення такої заборгованості (включаючи цей день) по день повного погашення заборгованості за Основним боргом/простроченої заборгованості (не включаючи цей день), виходячи з розрахунку 360 (триста шістдесят) днів у році.
4.1.7. Заборгованість за Овердрафтом погашається за рахунок коштів, що надійшли на Картковий рахунок Клієнта, в день їх зарахування на Картковий рахунок. Клієнт зобов'язаний погасити заборгованість за Овердрафтом в повному обсязі не пізніше, ніж через 60 (шістдесят) календарних днів з дати надання Овердрафту (проведення видаткової Платіжної операції за Картковим рахунком за рахунок Кредитного ліміту). Проценти за користування кредитними коштами і комісія по Овердрафту протягом кожного календарного місяця повинні бути сплачені Клієнтом не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа місяця наступного за звітним.
Отже, умова про збільшення кредитного ліміту та порядок такого збільшення зазначена у ДКБО, згоду на приєднання до якого висловив позивач у заяві.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції що діяла на момент укладення договору) Споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) до закінчення строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Позивач не був позбавлений можливості відмовитися від договору протягом 14 календарних днів від дати його укладення шляхом повідомлення Банку у письмовій формі з одночасним поверненням грошових кошів, одержаних згідно умов договору та сплати процентів за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором, як це передбачено ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування».
Заперечень щодо змісту договору, порядку взаємодії у встановлений законом строк позивач Банку не висловив, що також свідчить про його згоду з умовами договору.
Крім того, згідно з Випискою з особового рахунку позивач фактично користувався кредитною карткою та використовував кредитні кошти.
Станом на 29.02.2024 року року позивач має перед Банком кредитну заборгованість у розмірі 51 650,02 грн.
В матеріалах справи відсутні докази того, що з моменту укладення кредитного договору позивач звертався до відповідача з повідомленнями про відкликання згоди на укладення договору.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звертається (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, окрім тих, кому законом надані відповідні пільги.
Чинне законодавство України передбачає право встановлення цивільних правовідносин на умовах публічного договору.
Ні Цивільним Кодексом України, ні Закон України «Про банки і банківську діяльність», а також жодні інші нормативні акти не встановлюють заборони на взаємодію між контрагентами в рамках публічного договору.
Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Банку, а Банк, керуючись статтею 633 ЦК України, запропонував позивачу публічний договір (ДКБО) для здійснення банківського обслуговування. Пропозиція Банку укласти ДКБО по результату звернення Позивача до Банку відповідає нормам цивільного законодавства.
Підписанням Заяви Позивач власноручно підтвердив, що ознайомився і погоджується із ДКБО, як публічною частиною договору.
За п. 2.2.1 Розділу І частини 2 ДКБО - Договір вважається укладеним, а умови Публічної пропозиції (ДКБО) Акцептованими Клієнтом з моменту оформлення Заяви на приєднання до Договору за умови подання Клієнтом документів і відомостей, необхідних для з'ясування його особи, суті діяльності та фінансового стану, перелік яких визначається відповідно до вимог чинного законодавства України, якщо інший порядок не встановлений будь-якими іншими умовами Договору.
Пункт 2.2.2. Розділу І частини 2 ДКБО - дата набрання чинності Договору визначається Заявою на приєднання до Договору, якщо інше не передбачено умовами Договору та/або Заявою на приєднання до Договору.
Згідно з п. 2.2.5 Розділу І частини 2 ДКБО - підписанням Заяви на приєднання до Договору Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору.
ПАТ «ПУМБ» відповідно до cт.641 ЦК України оголошує публічну пропозицію на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі - «Публічна пропозиція») з метою надання банківських послуг, умови і порядок надання яких визначені у даній Публічній пропозиції. Ця Публічна пропозиція розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ»: pumb.ua (надалі - «Сайт Банку»), набирає чинності з дати, визначеної на її першій сторінці, та є чинною до дати розміщення (оприлюднення) на Сайті Банку заяви про її відкликання в цілому чи в частині або внесення змін до Публічної пропозиції.
ПАТ «ПУМБ», діючи на підставі ст.ст. 641 та 644 ЦК України, звертається з цією Публічною пропозицією надання послуг фізичним особам у передбаченому порядку та на обумовлених умовах, із застосуванням встановлених ПАТ «ПУМБ» Тарифів, які оприлюднені на Сайті Банку та/або розміщені у доступних для клієнтів місцях надання Банком послуг.
Акцепт цієї Публічної пропозиції (приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб) здійснюється фізичними особами у місцях надання Банком послуг на підставі cт. 634 ЦК України шляхом оформлення Заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб за умови подання документів і відомостей, необхідних для з'ясування особи, суті діяльності та фінансового стану. Приєднання фізичних осіб до Договору відбувається в цілому, Клієнт не може запропонувати Банку свої умови Договору.
Позивач, який погодився з тим, що ДКБО є публічною частиною договору, розміщеною на сайті Банка, не був позбавлений можливості у будь-який момент зайти по вищевказану адресу і ознайомитися з редакціями ДКБО.
Обмежень прав клієнтів на ознайомлення із ДКБО ніколи не відбувалося - клієнт не обмежується ні в часі, ні в доступі до інформації.
Відповідач погодився із запропонованим порядком взаємодії - на запропоновану правову конструкцію кредитування шляхом підписання Заяви і ДКБО (індивідуальної та публічної частини договору). У ДКБО міститься перелік банківських послуг і детальні умови банківського обслуговування в розрізі конкретно визначених послуг.
Отже, судом не встановлено доказів того, що позивач був обмежений в отриманні будь-якої інформації, що стосується укладеного кредитного договору.
Також, позивач, поряд із заявою, підписав «Паспорт споживчого кредиту. Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит».
Паспорт споживчого кредиту був підписаний до моменту підписання позивачем Заяви.
Мета підписання Паспорту - ознайомлення Позивача з детальними умовами кредитування. Паспорт споживчого кредиту був наданий Відповідачу на ознайомлення і підписання на виконання вимог ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування».
Розділом 3 Паспорту споживчого кредиту «Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживча» визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, а саме: тип кредиту - кредитна лінія; сума/ліміт кредиту; строк кредитування, мета отримання кредиту; спосіб та строк надання кредиту - безготівковий переказ.
Відповідно до Розділу 4 Паспорту споживчого кредиту «Інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача» передбачено процентну ставку; тип процентної ставки; щомісячна комісія за обслуговування кредиту.
Також зазначені відомості про: загальні витрати за кредитом; орієнтована загальна вартість кредиту, реальна річна процентна ставка.
У розділі 5 Паспорту споживчого кредиту зазначені детальні умови щодо порядку повернення кредиту з платіжними періодами, розміром основної суми, процентів.
У розділі 6 Паспорту споживчого кредиту «Додаткова інформація» передбачена процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту
У Паспорті споживчого кредиту зазначено детальну інформацію про: кредитодавця; суму кредиту; строк кредитування; мету отримання кредиту; спосіб та строк надання кредиту; розмір реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача.
Паспорт споживчого кредиту був наданий позивачу попередньо в якості інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит в порядку ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування». Після ознайомлення з інформацією про споживчий кредит, яка наведена у Паспорті споживчого кредиту, позивач підписав Заяву.
Паспорт споживчого кредиту, підписаний 16.09.2019 року представником Банку і позивачем, є офертою Банку, яка містить істотні умови, притаманні кредитному договору.
Заява, підписана позивачем, є письмовою відповіддю - акцептом, що також містить істотні умови кредитного договору.
Підписання 16.09.2019 року позивачем і представником Банку оферти та акцепту, що містять істотні умови кредитного договору (Паспорту споживчого кредиту і Заяви), підтверджує укладення кредитного договору і домовленість Сторін щодо подальшої взаємодії в рамках кредитних правовідносин.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Факт отримання відповідачем грошових коштів у сумі підтверджується наданими у якості доказів матеріалами - Заявою, Паспортом споживчого кредиту, Випискою з особового рахунку позивача. Зокрема, із Виписки з особового рахунку позивача слідує, що позивач часткового погашав кредитну заборгованість, а також частково погашав заборгованість за процентами, що підтверджує факт укладення договору, виконання його умов та згоду позивача на момент погашення заборгованості з умовами кредитного договору.
Тому, враховуючи те, що Заява і Паспорт споживчого кредиту підписані (Банком і позивачем), які мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов договору, а умови Заяви і Паспорту споживчого кредиту містять повну інформацію щодо умов кредитування, відповідно до норм ЦК України і Закону України «Про споживче кредитування», суд вважає доведеним факт укладення кредитного договору між сторонами.
Крім того, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» передбачені умови, які мають бути відображені в договорі про споживчий кредит.
Укладений між Банком і позивачем договір відповідає усім цим зазначеним умовам.
Також судом не встановлені порушення відповідачем вимог Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», зокрема ст. 6 цього Закону - усі умови, визначені у ст. 6 цього Закону в Заяві, ДКБО, Паспорті споживчого кредиту зазначені:
- банк надав позивачу у письмовій формі всю необхідну, детальну інформацію, яка стосується кредитування;
- банк запропонував позивачу порядок взаємодії на умовах Заява та ДКБО (Публічної пропозиції));
- позивач погодився із запропонованими умовами кредитування, підписано особисто Заяву і Паспорт споживчого кредиту, підтверджено у Заяві приєднання до ДКБО;
- сторони (Банк і Позивач) узгодили усі істотні умови а саме: суму кредиту, дату видачі кредиту, умови повернення кредиту, нарахування та сплату відсотків, порядок зміни та припинення ді договору, відповідальність Сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до п. 1 ст. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За частиною 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2011 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вказано, що при вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ЦК (статті 215, 1048-1-52, 1054-1055), ст.ст. 18-19 Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України встановлено вичерпний перелік підстав, з яких правочин може бути визнаний недійсним. Зокрема, правочин не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільно дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
В даному випадку, Банк і Позивач:
- досягли згоди з усіх істотних умов кредитування;
- мали необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення Сторін було вільним і відповідало внутрішній волі сторін;
- на момент укладення договору та протягом його строку дії позивач не заявляв жодних вимог/заперечень/пропозицій щодо незгоди з умовами договору.
Позивачу було надано вичерпну інформацію щодо умов кредитування - інформацію щодо орієнтованої сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки, графіку погашення та інше, що підтверджується Заявою, Паспортом споживчого кредиту, а позивач своїм підписом засвідчив, що ознайомлений в письмовій формі з інформацією про умови кредитування, що відображені в підписаній Позивачем Заяві, Паспорті споживчого кредиту.
Позивач фактично отримав кредит, користувався ним, добровільно частково сплачував заборгованість.
Відтак, умови кредитного договору були прочитані позивачем та цілком зрозумілі ним.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 зазначено, що за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
В резолютивній частині позовній заяві позивач просить суд визнати кредитний договір та роз-діли 4, 5 Договору , Заяву про приєднання. Тарифи та Паспорт споживчого кредиту від 16.09.2019 року нікчемним.
Нікчемними за законом вважаються правочини що вчинені:
1. без додержання обов'язкової письмової форми (для яких встановлена законом виключно письмова форма);
2. без додержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення;
3. малолітньою особою за межами своєї цивільної дієздатності;
4. особою, цивільна дієздатність якої обмежена за межами її цивільної дієздатності;
5. без дозволу органів опіки та піклування;
6. якщо своєю суттю порушують публічний порядок.
Рішення суду щодо недійсності цих правочинів не вимагається.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що жодна обставина, перелічена у вищевказаних пунктах, згідно яких за ЦК України правочини вважаються нікчемними - відсутня.
Письмова форма договору дотримана, позивач і Банк наділені цивільною дієздатністю, договір не порушує публічний порядок.
За частинами першою, другою та п'ятою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Умови договору є несправедливими, якщо вони суперечать принципу добросовісності, його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Згідно зі статтею 47 Закону України від 07 грудня 2000 року «Про банківську діяльність», банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.
Отже, Закон не забороняє встановлення у договорі про споживчий кредит комісій та інших обов'язкових платежів за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) (крім тих, які згідно із законом надаються безоплатно) для отримання, обслуговування і повернення кредиту....»
Суд вважає доведеним, що позивач під час укладення договору ознайомлювався з його текстом та змістом в цілому, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловлював, а зміст договору, як вбачається з вищенаведеного, жодним чином не порушує його законних прав та інтересів.
Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що АТ «ПУМБ» не ознайомлював його з інформацією про умови кредитування, не надав йому розрахунку та орієнтовну сукупну вартість кредиту, не обґрунтував належними документами суму плати за обслуговування кредиторської заборгованості, чим фактично ввів в оману позивача, не відповідають дійсності, а відтак відсутні будь-які підстави, передбачені чинним законодавством, для визнання кредитного договору нікчемним.
Зміст договору, не порушує законних прав та інтересів позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позову про визнання нікчемним чи недійсним кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.
Як наслідок, правочин, що оспорюється позивачем, повністю відповідає вимогам законодавства, складений з урахуванням вимог закону щодо його форми і змісту, а отже відсутні підстави тля визнання його недійсним.
Також, відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року, згідно зі статтею 217 ЦК правочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі частини й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
З огляду на вищенаведене, укладення оспорюваного кредитного договору відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства, а відтак, в задоволенні позову необхідно відмовити.
Щодо позовних вимог про скасування нарахованих відсотків, комісії, страхових внесків за користування кредитом та стягнення з відповідача коштів в сумі 42 617,00 грн. суд зазначає наступне.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначається, що 30.10.2020 року приблизно о 12-30 год., перебуваючи вдома за місцем реєстрації, з метою перевірки балансу на рахунках позивач здійснив авторизований вхід в мобільний додаток PUMBonlaine але мобільний застосунок виявився заблокованим, після телефонного дзвінка до служби підтримки ПУМБ, після перевірки особи позивача, мобільний застосунок розблокував. Проте, оператором служби підтримки клієнтів ОСОБА_2 було повідомлено, що у системі банку стався технічний збій, а система банку досі працює некоректно. Через тридцять хвилин після розмови з оператором банку на номер телефону позивача з номера НОМЕР_3 надійшло смс повідомлення, що його банківську картку заблоковано і слід знову пройти авторизацію. Він зателефонував на номер, з якого надійшло смс-повідомлення і співрозмовник представився, як фахівець служби безпеки ПУМБ, назвав персональні дані і запевнив, що під час ліквідації збою у системі банку на його рахунках помічена підозріла активність, що і стало причиною їх блокування. Після розмови з ніби то фахівцем служби безпеки ПУМБ позивач знову спробував увійти в мобільний застосунок , але йому це вдалося, після чого він одразу звернувся особисто у відділення АТ «ПУМБ» і там дізнався про здійснені невідомими особами операції з перерахування коштів з кредитного рахунку НОМЕР_4 кошти кредитного ліміту 42 617,00 грн. на зарплатний рахунок з якого двома траншами по 25 000,00 грн. та 17 300,00грн. на банківську картку в іншому банку.
Наступного дня 01.11.2020 року, позивач дізнався про неакцептовані платіжні операції, він звернувся до центрального відділення Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» із заявою в якій повідомив про трансакції з перерахунку коштів невідомими особами.
В матеріалах справи міститься письмова заява позивача до відповідача від 30.10.2020 року про неакцептовані платіжні операції (а.с. 24).
Судом встановлено, та не заперечувалось позивачем в ході розгляду справи те, що фактично позивач проінформував відповідача про необхідність блокування картки вже після того, як з неї були зняті кошти.
Суд звертає увагу сторони позивача на те, що відповідальність банку за зняття коштів з картки настає лише після її блокування, а до того моменту банк, зважаючи на укладені умови договору та встановлені правила, - не має права обмежувати дії позивача із його карткою, контролювати процедуру зняття готівки з картки, збереження її у позивача.
Окремо, слід зазначити про те, що відповідач після належного звернення позивача вжив усіх необхідних заходів, заблокувавши картку.
Твердження сторони позивача про бездіяльність працівників банку в частині невжиття заходів щодо блокування картки у випадку зняття готівки понад встановлені ліміти, а також посилання на те, що для нього таке зняття готівки нетипове, а відтак наявні підстави для стягнення з відповідача знятих, на думку позивача, шахрайським способом коштів, судом відкидаються, оскільки, відповідно до закону банк не може обмежувати клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що перебувають на його рахунку, а також сторони мають діяти у відповідності до умов укладеного договору, що відповідачем виконано в повному обсязі.
Суд звертає увагу на той факт, що до моменту повідомлення користувачем (позивачем) банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
Інші доводи сторони позивача не знайшли свого об'єктивного підтвердження в ході розгляду справи, а навпаки, спростовані стороною відповідача.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду судом не встановлено законність, та позивачем не доведено обґрунтованість своїх позовних вимог, і не надано суду доказів, які б доводили посилання позивача та спростовували заперечення відповідача, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим, безпідставним та недоведеним, в зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 235, 259, 263-265, 352, 353 ЦПК України, суд,-
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про захист прав споживачів, визнання кредитних договорів нікчемним - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (ЄДРПОУ 14282829, 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4).
Повний текст рішення суду виготовлений 07.07.2025 року
Суддя О.Д. Рудюк