«27» липня 2006 р.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Фащевської Н.Є.
суддів - Зварича С.Б., Стефлюк О.Д.
при секретарі - Жовняревич Т.М.
з участю - представників апелянта і позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Теребовлянського районного суду від «6» червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди,
В березні 2006 року ОСОБА_2 пред»явила позов до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди. Посилалась на те, що 3 лютого 2006 року прийшла в контору ПАП «Конкурент» і звернулась до відповідача, який очолює ПАП, з проханням виплатити їй майновий пай, який відповідач зобов»язувався виплатити, але зволікав з виконанням своєї обіцянки. Відповідач став висловлюватись на її адресу різними нецензурними та непристойними словами, намагався виштовхати її з приміщення контори. Коли вона зауважила, що, з людьми так поступати не можна - плюнув їй в обличчя.
З сорому та переляку у неї стався серцевий напад, піднявся артеріальний кров»яний тиск, її було доставлено в неврологічне відділення Теребовлянської лікарні, де вона лікувалась з 3 по 13 лютого 2006 року. Стан здоров»я в неї досі поганий, вона втратила душевну рівновагу, зазнала душевних страждань, сорому, наруги. Оцінила моральну шкоду позивачка в 1500 гривень.
Рішенням Теребовлянського районного суду від 6 червня 2006 року позов задоволено частково. З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 500 грн. моральної шкоди та 50 грн. витрат на оплату юридичної допомоги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що висновок суду про
Справа №22а-860 Головуючий у 1 інстанції- Малярчук В.В.
Категорія - відшкод. шкоди Доповідач - Стефлюк О.Д.
доведеність його вини в спричиненні позивачці моральної шкоди необгрунтований, односторонній, багатьом доказам не дано належної правової оцінки, а також що він суперечить чинному законодавству України.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника апелянта, який підтримує доводи апеляційної скарги; заперечення на скаргу представника позивачки, розглянувши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 грубо порушив її особисті немайнові права, навмисно принизив честь і гідність, у зв»язку з чим повинен відшкодувати моральну шкоду.
З таким висновком суду слід погодитись, оскільки вони відповідають вимогам закону і ґрунтуються на матеріалах справи.
Стаття 270 ЦК України гласить, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на ... повагу до гідності та честі ...
За правилами п.4 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування
моральної шкоди внаслідок приниження її честі і гідності.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 неодноразово зверталась до відповідача ОСОБА_1, як до директора ПАП «Конкурент», з вимогою про виплату майнового паю, визначеного їй з пайового фонду КСП «Єдність», майном якого фактично розпоряджається відповідач.
В черговий раз позивачка прийшла в контору ПАП «Конкурент» 3 лютого 2006 року біля 11 години і звернулась до відповідача з вимогою про виплату їй обіцяного ним же майнового паю, на що останній в присутності інших осіб в брутальній формі став висловлюватись в її адресу образливими словами, намагався виштовхати її з приміщення контори ПАП, незважаючи на незадовільний фізичний стан позивачки (про який йому відомо), та похилий вік.
Ці обставини стверджені в судовому засіданні показами позивачки, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Про те, що виникла конфліктна ситуація в приміщенні контори ПАП з приводу виплати позивачці майнового паю, ствердив в судовому засіданні і представник відповідача, однак пояснив, - «конфліктну ситуацію створила ОСОБА_2 і нічого було їй вступати в конфлікт з директором, якщо вона мала інсульт».
Доводи апелянта, що суд безпідставно не взяв до уваги покази свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які були присутні під час відвідин позивачки, але не чули образливих висловлювань відповідача та не бачили щоб він застосовував фізичні насильницькі дії стосовно позивачки, на увагу не заслуговують. По-перше, свідок ОСОБА_7 хоч і побічно, але підтвердила наявність конфлікту між сторонами в присутності ОСОБА_8 і ОСОБА_6 і пояснила: «ОСОБА_1 був знервований і можливо щось і сказав позивачці». По-друге ОСОБА_7 і ОСОБА_8 - це бухгалтера ПАП «Конкурент», які перебувають в підпорядкуванні відповідача, залежні від нього, оскільки є найманими працівниками, а ОСОБА_8 ще і його дружина.
Також не заслуговують на увагу посилання представника апелянта на те, що ним подано до суду зауваження на протокол судового засідання, які не розглянуті судом, оскільки при ознайомленні з протоколом він не зазначив, що
будуть подані зауваження, в матеріалах справи їх немає, в апеляційній скарзі на
цю обставину апелянт не посилається.
Не можуть бути взяті до уваги і посилання апелянта на те, що під час конфлікту позивачка висловлювалась на його адресу нецензурними словами, оскільки вони голослівні, а крім того він у встановленому законом порядку не звернувся за захистом своїх прав.
При таких обставинах суд обґрунтовано вважав, що права позивачки порушені і підлягають захисту.
Визначаючи суму відшкодування моральної шкоди, суд підставно врахував доводи позивачки про втрату нею спокою, пережиття нервового стресу, значного погіршення стану здоров»я, а також - що в день конфлікту позивачка була госпіталізована і 11 днів перебувала на стаціонарному лікуванні з приводу залишкових явищ перенесеного інсульту. Як вбачається з пояснень лікаря - свідка ОСОБА_9, при доставці в райлікарню позивачка скаржилась на головний біль через хвилювання, говорила, що її штовхнули. Враховано також характер і тривалість душевних страждань позивачки, ступінь вини відповідача тощо.
Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Судове рішення постановлено з дотриманням чинних норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст.307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Теребовлянського суду від 6 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі
скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня
її проголошення.