«8» серпня 2006 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Парандюк Т.С. суддів - Кузьми Р.М., Ткач О.І. при секретарі - Гачинській М.В. з участю - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайсуду від 19 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності на частки в квартирі. Колегія суддів
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись в суд із позовом до ОСОБА_3 про припинення права власності на 1/3 частку у спільному майні - квартири АДРЕСА_1, визнання права власності по 1/3 частці за кожною, посилаючись на те, що спірна двокімнатна квартири перебуває у їх спільній сумісній власності і реальному поділу не підлягає. ОСОБА_1 і ОСОБА_3 перебувають у розірваному шлюбі і між ними склались неприязні відносини. Позивачі вважають, що поскільки частка відповідача є незначною і виділити в натурі неможливо, тому згідні компенсувати її вартість та останній забезпечений іншим житлом. Просять також визнати за ними по 1/3 частці права власності на спірну квартиру.
Рішенням Тернопільського міськрайсуду від 19.05.2006 р. в позові позивачів відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що суд дав невірну оцінку зібраним доказам, порушено
Справа №22а-816 Головуючий у 1 інстанції - Костів О.З.
Категорія припинення п-ва власності Доповідач - Парандюк Т.С.
норми процесуального законодавства - не задоволено клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь доповідача, пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить сторонам на праві спільної сумісної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, видане Тернопільським МБТІ 22.08.1996 р. Сторони зареєстровані та проживають в спірній квартирі.
Рішенням Тернопільського міського суду від 15 січня 1999 року між сторонами встановлено порядок користування спірною квартирою, виділивши ОСОБА_3 житлову кімнату площею 11,4 кв.м., а ОСОБА_1 та дочці ОСОБА_2 , 15,7 кв.м. Ванну, туалет, коридор, кухню, кладова залишені в спільному користуванні.
Згідно свідоцтва про право власності на квартиру кожен із сторін має право власності по 1/3 частині.
Відповідно до ст.365 ЦК України - припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі, спільне володіння і користування майном є неможливим і таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім»ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Суд І інстанції вірно відмовив в задоволенні вимог позивачів, поскільки ОСОБА_3 не забезпечений житлом в даному населеному пункті, не згідний на компенсацію його частки, підстав для припинення права власності на частку в квартирі не встановлено.
Крім того, в зв»язку з тим, що між бувшим подружжям склались неприязні відносини і позивачі чинили ОСОБА_3 перешкоди в користуванні виділеної йому кімнати, рішенням Тернопільського міськрайсуду від ЗО січня 2006 р. та ухвалою колегії суддів апеляційного суду від 21.03.2006 р. залишено без зміни в цій частині, ОСОБА_3 вселено в спірну квартиру і зобов»язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнити кімнату площею 11,4 кв.м.
Безпідставним є твердження апелянта на те, що судом відхилене клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, поскільки ухвалою Тернопільського міськрайсуду від 14 листопада 2005 р. така експертиза була призначена. Однак, в зв»язку з неоплатою її зі сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2, повернута, чого сама не заперечувала.
Підстав для скасування постановленого рішення з мотивів, викладених в апеляції, колегія суддів не вбачає, поскільки висновок суду відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального законодавства.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайсуду від 19.05.2006 р. залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня проголошення.