Справа № 477/2423/24 Провадження № 2-а/477/3/25
21 січня 2025 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Козаченка Р.В.
із секретарем судового засідання - Клюсевич-Шараповою Н.М.,
без участі сторін,
розглянувши в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду Миколаївської області, як до адміністративного суду, із позовом, в якому просив суд скасувати постанову від 05 вересня 2024 року № 1659 про притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення в сфері мобілізаційного обліку за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Згідно з постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 25500 грн за те що він не повідомив відповідача про зміну місця проживання, чим порушив п. 7 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів
На обґрунтування позову вказував, що 05 вересня 2024 року, під час звірки його облікових даних, надав документи про постійне місце проживання в с. Лупареве Миколаївського району Миколаївської області, а також документи, що він є волонтером благодійної організації «Благодійний фонд «Воїни добра» і був тимчасово відсутній за місцем проживання декілька днів в зв'язку з волонтерською діяльністю, але постійне місце проживання не змінював.
Крім того вказав, що постанова, в порушення законодавчого порядку не містить всіх необхідних елементів відповідно до положень ст. 283 КУпАП, в тому числі й доказів, на підставі яких було прийнято рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності, а формулювання обвинувачення має загальне визначення.
Також вказав, що відповідачем був пропущений строк для притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки, як виписано в постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності, час вчинення правопорушення - з березня 2024 року, хоча законом встановлено тримісячний термін для можливості накладення на правопорушника стягнення.
На розгляд справи сторони не з'явилися, подали заяви про розгляд справи без їх участі.
Суд вважаючи можливим здійснити розгляд справи без їх участі, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.ст. 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.ч. 1, 3, 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»).
Пунктом 2 ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» визначено, що взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України “Про альтернативну (невійськову) службу» та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.
Згідно ч. 3 ст. 210 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, а притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
В матеріалах справи ОСОБА_1 наявна копія посвідчення про приписку до призовної дільниці видане 23 травня 2009 року ІНФОРМАЦІЯ_2 із відміткою "Придатний до військової служби", з якої вбачається, що він перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 на тепер - облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 та є непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний час. Згідно даних паспорту він проживає в с. Лупареве Миколаївського (раніше - Вітовського) району Миколаївської області.
Частиною 3 ст. 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік.
В протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 записані його особисті пояснення про те, що він з березня 2024 року проживав в АДРЕСА_1 . Тобто сам визнав і не заперечував, що змінив своє місце проживання і не став на військовий облік за новим місцем проживання. І на момент складання протоколу він нічого не повідомляв про зайняття волонтерською діяльністю.
Достовірних та переконливих доказів на підтвердження його посилань щодо тимчасової відсутності за своїх місцем реєстрації через зайнятість волонтерською діяльністю він не представив, як наприклад дані про відрядження, отримання/видачу благодійного мана, тощо.
Його порушення є триваючим, тому відповідачем не був пропущений строк для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності і воно було виявлено після явки позивача до органу військового обліку.
Зважаючи на вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 1659 від 05 вересня 20242 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП - відмовити.
Рішення може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду на протязі десяти днів з дня проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя Р.В. Козаченко