Справа № 308/1320/22
Провадження № 22-ц/4806/547/25
про відмову у відкритті апеляційного провадження
04 липня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючого: судді Джуги С.Д.,
суддів: Кожух О.А., Мацунича М.В.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пархоменко Микола Володимирович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2025 року у складі судді Хамник М.М., у справі за позовом Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі - Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево до ОСОБА_1 , Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про усунення перешкод у здійсненні Міністерством оборони України та квартирно-експлуатаційним відділом м. Мукачево права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування рішення, усунення перешкод у здійсненні Міністерством оборони України та квартирно-експлуатаційним відділом м. Мукачево права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку у власність держави в особі Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево,
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2025 року позов Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі - Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево - задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве загальною площею 7,72 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , територіально відноситься до Оноківської сільської ради квартал 8/7), військове містечко № НОМЕР_1 , шляхом повернення земельної ділянки, площею 0,4947 га, кадастровий номер 2124884800:10:010:0022, що розташована в с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області, яка входить до складу військового містечка № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , територіально відноситься до Оноківської сільської ради квартал 8/7), у власність держави в особі Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве.
Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,4947 га, кадастровий номер 2124884800:10:010:0022, що розташована в с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області, яка входить до складу військового містечка № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , територіально відноситься до Оноківської сільської ради квартал 8/7, проведену 10 вересня 2018 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись із вказаним рішенням, 29 квітня 2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пархоменко Микола Володимирович, подав апеляційну скаргу та одночасно заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку зазначає, що апелянтом копія оскаржуваного рішення не отримувалася, натомість його представник з такою ознайомився в електронному кабінеті в системі «Електронний суд» 31 березня 2025 року.
Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що копію оскаржуваного судового рішення доставлено до електронного кабінету представника апелянта - адвоката Пархоменка Миколи Володимировича в системі «Електронний кабінет» 13 березня 2025 року, що стверджується довідкою про доставку електронного документу від 13 березня 2025 року (а.с.166, Т.4).
За таких обставин, ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 17 червня 2025 року наведені ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пархоменко Микола Володимирович, підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2025 року - визнано неповажними.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пархоменко Микола Володимирович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2025 року - залишено без руху, про що повідомлено апелянта та надано йому строк протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали для подання заяви про поновлення строку із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Роз'яснено апелянту, якщо відповідно до цієї ухвали у встановлений строк заяву не буде подано або вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, відповідно до ч. 4 ст. 357, п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
На виконання вимог ухвали від 17 червня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гумен Наталія Василівна, подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що адвокат Пархоменко М.В. дійсно повідомив апелянта про те, що копію оскаржуваного судового рішення отримано ним 31.03.2025, а також запевняв щодо подання даної апеляційної скарги протягом визначеного законодавством строку для її подання. Стверджує, що про наведені в ухвалі обставини не знав та перевірити їх не мав змоги, оскільки є особою пенсійного віку та проживає за межами Закарпатської області.
Колегія суддів вважає, що наведені підстави для поновлення процесуального строку слід визнати неповажними, з огляду на наступне.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, N 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що "право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, N 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Питання поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано положеннями статті 127 ЦПК України, згідно з частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Виходячи зі змісту статті 354 ЦПК України клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При чому поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ЦПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі №926/1037-б/15, від 14 червня 2022 року у справі № 904/3541/15).
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 89 ЦПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.7 ст.272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Апеляційним судом в ухвалі від 17 червня 2025 року встановлено, що копію оскаржуваного рішення, з врахуванням положень ч.6 ст. 272 ЦПК України, вручено представнику апелянта - адвокату Пархоменку Миколі Володимировичу 14 березня 2025 року, відтак вважається, що цього ж дня його копію вручено й апелянту.
Адвокат як представник бере участь у судовому процесі від імені особи (сторони чи третьої особи), інтереси якої він представляє, відповідно наділений правами та обов'язками останньої (за умови, що в ордері немає застережень про обмеження повноважень адвоката). Участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином полягає в реалізації процесуальних прав та обов'язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії / рішення / позиція представника в судовому процесі створюють юридичні наслідки [саме] для особи, від імені якої він діє, і остання має теж це розуміти.
Участь сторони в судовому процесі через свого представника (адвоката), що є правом сторони, дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію із цим представником, відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні підстави.
Доводи апелянта про те, що він не знав про факт отримання копії оскаржуваного рішення його представником 14 березня 2025 року, оскільки вважав, що таке було йому вручено 31 березня 2025 року, про що його було повідомлено останнім, та не мав змогу перевірити достовірність даної інформації не заслуговують на увагу з наведених вище підстав.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Таким чином, колегія суддів вважає, що несвоєчасне оскарження рішення суду першої інстанції, з огляду на наведені апелянтом доводи, зумовлено не об'єктивними обставинами, а обставинами суб'єктивного характеру, а тому наведені підстави для поновлення процесуального строку слід визнати неповажними.
Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пархоменко Микола Володимирович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2025 року у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Керуючись ч. 4 ст. 357, 358 ЦПК України, суд,
Підстави вказані у заяві ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гумен Наталія Василівна, про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2025 року - визнати неповажними.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пархоменко Микола Володимирович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2025 року у справі за позовом Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі - Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево до ОСОБА_1 , Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про усунення перешкод у здійсненні Міністерством оборони України та квартирно-експлуатаційним відділом м. Мукачево права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування рішення, усунення перешкод у здійсненні Міністерством оборони України та квартирно-експлуатаційним відділом м. Мукачево права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку у власність держави в особі Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак протягом тридцяти днів може бути оскаржена до Верховного Суду.
Головуючий:
Судді: