Справа № 604/537/25
Провадження № 2/604/322/25
07 липня 2025 року cел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Сіянка В.М.,
за участю секретаря Феньо О.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в сел. Підволочиськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Скориківської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
09 травня 2025 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Карпа Марія Михайлівна звернувся до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовом до Скориківської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заявлених вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . За твердженням позивача він є спадкоємцем за заповітом, після смерті батька, який був складений останнім 16 листопада 2011 року та посвідчений Кошляківською сільською радою Підволочиського району Тернопільської області. Вказує, що з 15.02.2002 виїхав за межі України і на даний час тимчасово проживає в місті Неаполі Італійської Республіки, з моменту виїзду до України не повертався. Зазначає, що про існування заповіту дізнався лише в грудні 2024 року. З метою оформлення спадщини на свою користь надав довіреність на представництво своїх інтересів на ім'я доньки ОСОБА_3 , яка 17 січня 2025 року отримала дублікат заповіту ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , взамін втраченого оригіналу ОСОБА_4 . Однак, звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, отримала аргументоване роз'яснення, що нею пропущено строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Зазначає, що строк для прийняття спадщини було ним пропущено з поважних причин, оскільки він з 2002 року перебував за кордоном, а тому не міг вчасно звернутись до нотаріуса. Вважає, що причини пропуску строку є поважними, а тому просить суд позов задовольнити та визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 13 травня 2025 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи визначено здійснювати у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 05.06.2025.
Ухвалою суду від 05 червня 2025 року, підготовче засідання у справі закрито та призначено справу №604/537/25 до судового розгляду по суті на 14 год. 00хв.на 26 червня 2025 року.
На адресу суду 09.06.2025 року від представник відповідача Скалатської міської ради Тернопільського району Тернопільської області надійшла заява про визнання позову, в якій представник відповідача просив розгляд справи проводити без його участі вказав що позов визнає та не заперечує проти його задоволення.
Відповідно до ч.1ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Представником позивача 26.06.2025 подано заяву, відповідно до якої просить розгляд справи проводити за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Однак, суд не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову, що також узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2020 року в справі № 572/2515/15-ц (провадження № 61-1051св17).
Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Кошляки, Підволочиського району, Тернопільської області, що доводиться копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 від 09.01.2025 року.
Матеріали справи свідчать, що 16 листопада 2011 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Кошляківської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, та зареєстрований в реєстрі за № 62, яким все своє майно, з чого б воно не складалось іде б воно не знаходилось, і взагалі все те, що буде належати на день моєї смерті, а також належні права та обов'язки на час смерті заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (дублікат заповіту).
Вищезазначене додатково підтверджено копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №80389311 від 10 березня 2025 року.
Покликаючись на необізнаність про існування заповіту, що перешкодило йому прийняти спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернувся до суду для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Доказів про існування інших спадкоємців за заповітом, за законом, чи таких, що мають право на обов'язкову частку, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , судом не встановлено.
З матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 3,58 га, розташовану на території Кошляківської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державний акт Серії Р2 №699083 видано на ім'я ОСОБА_2 (батька позивача ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (статті 1216, 1217 ЦК України).
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно із частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. У частині першій статті 1270 ЦК України зазначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.
При цьому, ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належно вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача.
Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов'язковість її виконання.
Тобто, складаючи заповіт, спадкодавець виражає свою волю на набуття спадкоємцем права на визначене в ньому майно. Водночас прийняття спадщини є правом, а не обов'язком спадкоємця, який, відмовляючись від прийняття спадщини, не порушує свободи заповіту, а діє у власних інтересах. Відмова від прийняття спадщини може бути виражена як у формі подання заяви про відмову від прийняття спадщини так і шляхом невчинення спадкоємцем дій, потрібних для прийняття спадщини. Натомість, за загальним правилом, прийняття спадщини потребує активних дій спадкоємця.
Враховуючи зазначене, дотриманням свободи заповіту в частині реалізації волі спадкодавця є забезпечення спадкоємцю можливості прийняти спадщину в порядку, встановленому чинним законодавством.
Крім того факту повідомлення позивача про наявність заповіту складеного на його ім'я судом не встановлено.
Необхідність вчинення нотаріусом дій для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснення виклику спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі узгоджується із правовими висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, від 06 вересня 2017 року в справі № 6-496цс17, а також висновками Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду у постановах від 26 січня 2022 року у справі № 390/195/21, від 06 березня 2023 року у справі № 559/2112/19-ц, від 22 листопада 2023 року у справі № 333/8115/21.
Наявними у цій справі доказами не спростовано тверджень позивача про те, що він не знав про існування заповіту, складеного батьком на його ім'я до 2024 року у зв'язку із чим не міг звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом протягом встановленого законом шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини.
Особа не може реалізувати своє право спадкоємця за заповітом, не знаючи про його наявність.
Тільки після того, як особа дізнається про те, що вона має можливість за певних умов отримати у власність певне майно, вона може прийняти рішення про те, чи хоче вона набути відповідне право власності, чи ні.
Знайшовши заповіт, складений на його ім'я, позивач дізнався про те, що він як спадкоємець за заповітом може отримати у власність спадкове майно. Дізнавшись про це, позивач прийняв рішення вчинити дії для набуття цього права власності.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст. 1268 ЦК України).
Враховуючи викладене, спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 за правом представлення в порядкуст. 1266 ЦК України є його син - ОСОБА_1 .
Аналізуючи в сукупності обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13 81, 89, 141, 223, 263, 265, 354-355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Скориківської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_5 додатковий строк терміном три місяці з дня набрання даним рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом, після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Копію рішення суду направити сторонам по справі.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення проголошено 07.07.2025 року.
Суддя В.М. Сіянко