Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/2564/25
03.07.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження (Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12025071080000252 від 07.04.2025 року) відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Хуст, зареєстроване місце проживання як ВПО: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
У провадженні суду перебуває дане кримінальне провадження. Обвинувачений ОСОБА_5 утримується під вартою.
Прокурор в судовому засіданні зазначив про призначення кримінального провадження до судового розгляду по суті, підстав для закриття провадження не має, провадження підсудне Виноградівському районному суду Закарпатської області, в судове засідання викликати сторін кримінального провадження, а також подав клопотання та висловився про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, оскільки строк тримання під вартою закінчується 05.07.2025 року.
До вказаної дати завершити розгляд кримінального провадження з об'єктивних причин є неможливим, оскільки судовий розгляд не закінчено, ризики які слугували підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не відпали.
Обвинувачений та його захисник проти клопотання прокурора заперечили, вважали, що менш м"який запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та обстеживши матеріали кримінального провадження, суддя прийшов до таких висновків.
Тримання під вартою у відповідності до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У ст. 177 КПК України визначено мету та підстави застосування запобіжних заходів.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За правилами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою надано оцінку клопотанню на предмет відповідності вимогам ст. 184 КПК України, перевірено наявність обгрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, проведено аналіз наявності обставин та доведеності ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України.
Також при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховано в сукупності обставини, передбачені у ст. 178 КПК України. Зокрема, вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров"я підозрюваного, майновий стан, те що він офіційно не працевлаштований, раніше не судимий.
При розгляді клопотання заслухано доводи прокурора про те що обвинувачений ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв"язків, зокрема, те, що підозрюваний не є офіційно працевлаштованим, ймовірність виїзду на заробітки за кордон, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Аналогічно прокурором обгрунтовано недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Проаналізувавши встановлені при розгляді клопотання обставини на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, прокурором не доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженні і тих, на які вказано в клопотанні, а також недостатність застосування більш м"яких запобіжних заходів не доведено.
Разом з тим, відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані у ст. 178 КПК України.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини,ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, запобіжний захід у виді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ходорковський проти Росії», при оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошеними видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними. Отже, коли єдиною підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є побоювання того, що підозрюваний зникне, до підозрюваного має бути застосовано інший запобіжний захід, якщо він зможе забезпечити достатні гарантії явки в суд (орган досудового розслідування), наприклад, через застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З огляду на викладене суддя прийшов до висновку про відмову у продовженні строку тримання під вартою та застосування до обвинуваченого більш м"якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
Разом з тим у підготовчому судовому засіданні встановлено, що в провадженні суду на розгляді перебуває судове провадження № 299/2033/25 за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
За змістом обвинувальних актів кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України вчинене ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у співучасті.
Відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК України у разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об'єднання.
Згідно частини1 статті 334 КПК України, матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.
Суд встановив, що угода у кримінальному провадженні в порядку ст. 468 КПК України не укладалась. Підстав для закриття провадження у випадках, передбачених пунктами 4-8 частини першої або другої статті 284 КПК України не має. Обвинувальний акт відповідає ст. 291 КПК України. Провадження підсудне Виноградівському районному суду Закарпатської області.
Судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст. 27 КПК України, відсутні.
В порядку підготовки до судового розгляду також визначено дату та місце його проведення, з'ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, а саме: прокурор, обвинувачений, захисник.
Керуючись статтями 314, 314-1, 315, 316, 372 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання прокурора відмовити.
Запобіжний захід застосований до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою змінити та обрати відносно нього домашній арешт, починаючи з 03.07.2025 року по 31.08.2025 року (включно).
Датою закінчення запобіжного заходу є 01.09.2025 року.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 такі обов'язки:
- не залишати у нічний час доби з 22 години до 6 години наступного дня місце проживання: АДРЕСА_2 без дозволу прокурора або суду;
- прибувати до суду за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Попередити обвинуваченого, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення.
Ухвалу направити на виконання до відділення поліції №1 Берегівського РВП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
Працівникам відділення поліції №1 Берегівського РВП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з метою здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_5 , стосовно якого обраний запобіжний захід - домашній арешт, надається право з'являтися в житло цієї особи та вимагати надання усних, письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
На підставі п. 2 ч. 3 ст. 202 КПК України обвинуваченого ОСОБА_5 звільнити з під варти негайно.
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 у відкритому судовому засіданні в приміщенні Виноградівського районного суду (м. Виноградів, вул. Тюльпанів, 24) на 09 год. 00 хв. 24.07.2025 року.
У судове засідання викликати сторін кримінального провадження.
Передати судове провадження № 299/2564/25, номер провадження 1-кп/299/123/25) для вирішення питання про його об'єднання із судовим провадженням № 299/2033/25, номер провадження 1-кп/299/97/24).
Ухвала суду на підставі ч. 2 ст. 392 КПК України оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1