Справа № 727/3590/25
Провадження № 2/727/1069/25
(заочне)
04 липня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді: Гавалешка П.С.,
при секретарі судового засідання: Бринзилі Б.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач АТ «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 17.03.2023 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-банку з метою укладення кредитного договору та отримання кредитної картки.
На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-банку відповідач уклав з банком кредитний договір №ABH0CT155101679036698236, щодо надання кредиту у розмірі 10000 грн строком на 36 місяців (тобто до 16.03.2026 року) зі сплатою процентів у розмірі 75 щорічно.
У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору, у ОСОБА_1 станом на 22.03.2025 року виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 20022,15 грн, яка складається з: 9839,5 грн заборгованість за кредитом; 10182,65 грн - заборгованість за процентами.
На основі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101679036698236 від 17.03.2023 року у розмірі 20022,15 грн та понесені судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак в прохальній частині позовної заяви просив суд провести розгляд справи у його відсутність, вимоги позову підтримують в повному обсязі, а також не заперечують проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та постановити заочне рішення.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 квітня 2025 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст. 280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Згідно положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Так, судом встановлено, що 17.03.2023 року відповідач підписав заяву клієнта №ABH0CT155101679036698236 та анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання послуг в А-Банку.
Відповідач підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, підтвердив, що він згідний з тим, що дана заява разом Умовами та Правилами становить договір про надання банківських послуг.
З Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка», який посвідчений електронним підписом відповідача відповідно до умов та правил надання банківських послуг, встановлено, що відповідач ознайомився з умовами кредитування, інформацією про реальну річну проценту ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача. Отже, відповідач є належно ознайомленим з умовами кредитування.
У паспорті споживчого кредиту сторонами обумовлено, що кредит надається на придбання товару/ здійснення платежу/ оплата послуг строком на 36 місяців, ліміт кредиту за карткою складає 10000 грн, процентна ставка 75 відсотків річних, тип процентної ставки фіксована, орієнтовна загальна вартість кредиту 25688,14 грн. Визначено порядок повернення кредиту, розмір щомісячного платежу становить 713,55 грн, кількість щомісячних платежів 36.
В заяві клієнта №ABH0CT155101679036698236 від 17.03.2023 року відповідач зазначив номер платіжної картки, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту 5375235100376589 та номер рахунку для внесення платежів.
Згідно з меморіальним ордером №TR.29179433.23378.65455 від 17.03.2023 року, банк виконав свої зобов'язання на надав відповідачу кредит в сумі 10000 грн, перерахувавши кошти на рахунок відповідача.
В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує. Відповідно до розрахунку заборгованості станом 22.03.2025 року заборгованість відповідача становить 20022,15 грн., яка складається з: 9839,5 грн заборгованість за кредитом; 10182,65 грн - заборгованість за процентами.
Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «А-Банк» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, яка згідно з розрахунком заборгованості становить 20022,15 грн.
Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно ч.1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Частиною першою ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Положеннями ч.1, ч.2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як було встановлено судом, Договори укладені в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог ст.12 вказаного Закону та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, укладений між сторонами договір відповідає вимогам Закону та є обов'язковим до виконання.
Згідно статей 526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідач на підставі п. 5.11. Розділу II Умов зобов'язався щомісяця сплачувати Щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в терміни, зазначені в Мобільному додатку. При несплаті Щомісячного мінімального платежу Клієнт повинен сплатити штраф за несплату Щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно із частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
На підставі викладеного позовні вимоги позивача АТ «Акцент Банк» підлягають до задоволення.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101679036698236 від 17.03.2023 року у розмірі 20022,15 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 526,530, 610, 611, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 274 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, яке розташоване в м. Дніпро вул. Батумська, 11) заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101679036698236 від 17.03.2023 року у розмірі 20022 грн 15 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, яке розташоване в м. Дніпро вул. Батумська, 11) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя П.С. Гавалешко